П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 липня 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/873/19
Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В.,
Домусчі С.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 по справі № 420/873/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -
Короткий зміст позовних вимог.
У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними дії щодо:
- неврахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 процентів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 20 процентів посадового окладу та премії в розмірі 10 процентів посадового окладу;
- зменшення основного розміру пенсії з 89 процентів на 70 процентів грошового забезпечення;
- виплати пенсії з урахуванням 50% суми підвищення пенсії у 2018 році та 75% у 2019 році;
- зобов'язання провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 , виходячи з основного розміру пенсії 89 % грошового забезпечення, з урахуванням надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 процентів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 20% посадового окладу; премії в розмірі 10 % посадового окладу, та здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивачу з червня 1994 року призначено пенсію за вислугу років з основним розміром 89 % грошового забезпечення згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” та із сум грошового забезпечення: посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, а також надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 % посадового окладу, з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 20% посадового окладу та премії в розмірі 10% посадового окладу. Позивач, посилаючись на положення Конституції України, Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, уважає протиправними дії відповідача при здійсненні перерахунку з 01.01.2018, щодо виключення додаткових видів грошового забезпечення та премії, зменшення основного розміру з 89% на 70% грошового забезпечення та неправомірною виплату пенсії з урахуванням 50 % розміру підвищеної пенсії та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, надав до суду відзив, у якому зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 головним управлінням проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням зазначеного в ній: посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років. Відповідач вказав, що не погоджується із вимогами щодо здійснення виплати пенсії з урахуванням 100% підвищення, оскільки здійснена Пенсійним фондом виплата відповідає пункту 2 Постанови КМУ №103 та Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту. Водночас, відповідач зазначив, при проведенні перерахунку головне управління визначило максимальний розмір пенсії відповідно до статті 13 Закону України № 2262 (у редакції зі змінами згідно Закону України “Про запобігання фінансової катастрофи в Україні” від 27.03.2014р. №1666-VII) у розмірі 70% грошового забезпечення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 13 квітня 2020 року позов задовольнив частково.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 89 процентів на 70 процентів грошового забезпечення.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна,83 ) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.01.2018 , з урахуванням основного розміру пенсії 89 % грошового забезпечення.
Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії у розмірі 100% суми підвищеної пенсії з 05.03.2019 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна,83 ) провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 05.03.2019 , з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (код ЄДРПОУ 20987385, м.Одеса, вул. Канатна,83 ) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 384,20 грн (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову у відповідній частині, згідно якої задовольнити позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача провести виплату перерахованої пенсії з 01.01.2018, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- суд помилково відмовив у задоволенні позову, зазначивши дату поновлення порушеного права саме з 05.03.2018, оскільки Постанова КМУ 103 фактично жодним чином не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише тільки визначає порядок виплати перерахованих пенсій. При цьому норми Закону №2262-ХІІ не передбачають можливості розстрочення виплати сум підвищення до перерахованих пенсій у зменшеному розмірі;
- судом першої інстанції не враховано, що у зразковій справі №160/3586/19, яка винесена Великою Палатою Верховного Суду не міститься висновків про те, що саме з 05.03.2019 повинен проводитись перерахунок пенсії з урахуванням її 100 відсоткового підвищення.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що з червня 1994 року позивач отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” із розрахунку 89% грошового забезпечення.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, Головним управлінням Пенсійного фонду в Одеській області здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 та визначено основний розмір пенсії з 01.01.2018 - 70% грошового забезпечення, із врахуванням таких складових, як: посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років (а.с.13).
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправності бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії у розмірі 100% суми підвищеної пенсії з 05.03.2019 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та відповідно зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 р. з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій щодо неврахування при перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2018 надбавки за виконання особливо важливих завдань у розмірі 50% посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавку за вислугу років, надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 20% посадового окладу та премії в розмірі 10 % посадового окладу та зобов'язання провести перерахунок пенсії з 01.01.2018, з урахуванням вказаних додаткових видів грошового забезпечення, суд першої інстанції виходив із того, що пенсійний фонд з огляду на положення частини 9 Порядку № 45 не має право самостійно визначати розміри складових грошового забезпечення, що впливають на обчислення розміру пенсії при її перерахунку. Перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 був проведений відповідачем на підставі довідки Одеського обласного військового комісаріата №ЮО83343 від 22.03.2018 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій згідно із постановою КМ України від 21.02.2018 №103, із зазначенням таких складових, як посадовий оклад, оклад за військовим званням та надбавка за вислугу років. Встановлений КМ України порядок проведення перерахунку пенсій, призначений відповідно до Закону №2262-ХІІ був обов'язковим для виконання, а проведений відповідачем перерахунок на підставі вказаної довідки призвів до збільшення розміру пенсії позивачу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо виплати пенсії з урахуванням 50% суми підвищення пенсії у 2018 році та 75 % у 2019 та здійснити з 01.01.2018 виплату донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії у період з 01.01.2018 по 04.03.2019 суд першої інстанції виходив із того пункти 1,2 постанови КМ України № 103 стосувалися усіх осіб, яким була призначена пенсія у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", окрім працівників міліції та працівників поліції. Позивач не є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ , отже на правовідносини за участю заявника не поширюється дія саме пунктів 1,2 постанови КМ України №103, яким запроваджено спеціальні строки виплати сум підвищення до пенсії. Незважаючи на те , що вказана постанова скасована, предмет позову стосується, зокрема перерахунку і виплати пенсії з 01.01.2018 до 05.03.2019 , п.2 постанови КМ України № 103 правомірно застосовувався відповідачем у справі.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції ( у відповідній частині позовних вимог) правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування законодавство про пенсійне забезпечення", Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
Вимогами частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-ХІІ).
Стаття 51 зазначеного Закону (в редакції на момент перерахунку пенсії) визначає, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно із пунктом 5 Порядку №45 визначено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21 лютого 2018 року № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”.
Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.
При цьому, як вбачається із наведених норм, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.
Разом з тим відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” на момент виникнення спірних правовідносин було установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 % відповідних сум грошового забезпечення.
Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції вказав, що застосування цього показника до перерахунку пенсії відповідача є протиправним, оскільки законодавчі зміни щодо обчислення та перерахунку пенсії стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, так і з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Апеляційний суд зазначає, що рішення суду в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 89% на 70% ; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 , з урахуванням основного розміру пенсії 89 % грошового забезпечення та відносно позовних вимог про визнання протиправними дій щодо неврахування при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 надбавки за виконання особливо важливих завдань в розмірі 50 процентів посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; надбавки за роботу з таємними документами в розмірі 20 процентів посадового окладу та премії в розмірі 10 процентів посадового окладу та зобов'язання провести перерахунок пенсії з 01.01.2018, з урахуванням вказаних додаткових видів грошового забезпечення не оскаржене.
Отже, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України апеляційний суд не дає правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Оскільки апелянт не погоджується із оскаржуваним рішенням лише в частині перерахунку і виплати пенсії з 05.03.2019, то суд надає правову оцінку саме цій частині оскаржуваного рішення.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій щодо виплати пенсії з урахуванням 50% процентів суми підвищення пенсії у 2018 році та 75% процентів у 2019 році та здійснити з 01.01.2018 виплату донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах:
-з 01 січня 2018 року - 50 відсотків;
-з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
-з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
При цьому, пункти 1 і 2 Постанови №103 стосується усіх осіб, яким була призначена пенсія у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", окрім працівників міліції та працівників поліції.
Заявник не є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, отже, на правовідносини за участю заявника поширюється дія саме пунктів 1 і 2 Постанови №103, якими запроваджено спеціальні строки виплати сум підвищення до пенсії.
У зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано.
Згідно з частиною 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до частини 1 статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Відтак, пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05 березня 2019 року, як того вимагає частина 2 статті 265 КАС України.
Отже, визнання нечинними пунктів 1,2 Постанови № 103, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 по справі № 826/3858/18, яке набрало законної сили 05.03.2019, не може мати наслідком визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку пенсії, які були вчинені відповідачем до визнання нечинними відповідних пунктів Постанови № 103.
Тобто до 05.03.2019 у позивача не виникало підстав для перерахунку пенсії, і до указаної дати ці норми права правомірно застосовувались владним суб'єктом..
Враховуючи, що відповідач є територіальним органом виконавчої влади, який в своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами, він не мав підстав здійснювати перерахунок та виплату пенсії позивачу у період з 01.01.2018 по 04.03.2019 не враховуючи при цьому Постанову № 103, яка на той момент була чинною.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у спірний період з 01.01.2018 по 05.03.2019 (дати набрання законної сили рішення суду, яким визнано протиправним та скасовано пункти 1, 2 Постанови № 103) відповідач, виплачуючи частково підвищення до пенсії позивача, перерахованої з 01.01.2018 згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 103 та № 704 від 30.08.2017, діяв у відповідності до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103, яка була чинною на той час, та не порушив вимог частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
При розгляді справи колегія суддів враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, у справі № 160/8324/19 (11-20заі20) від 24 червня 2020 року, в якій зазначено: з 5 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникають підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Також Велика Палата Верховного Суду у зразковій адміністративній справі №160/3586/19 (№Пз/9901/12/19) дійшла висновку, що у зв'язку із скасуванням пункту 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано, тому саме з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.
Отже, позовні вимоги за календарний проміжок часу з 01.01.2018 по 05.03.2019 задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.
Доводи апеляційної скарги.
Посилання апелянта на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.10.2019 по справі № 240/5401/18 не спростовують висновків суду, що пенсійний орган у спірний період з 01.01.2018 по 05.03.2019 (дати набрання законної сили рішення суду, яким визнано протиправним та скасовано пункти 1, 2 Постанови № 103) відповідач, виплачуючи 50% та 75 % підвищення до пенсії позивача, перерахованої з 01.01.2018 згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 103 та № 704 від 30.08.2017, діяв у відповідності до пункту 2 Постанови № 103, яка була чинною на той час, та не порушив вимог частину 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ.
Так, рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 160/3586/19 від 06.08.2019, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року визнані протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, тобто визнані протиправними дії за той самий період, який визнав протиправними суд першої інстанції.
Будь-яких висновків, які б вказували на підстави задоволення позовних вимог позивача до 05 березня 2019 року вищенаведені рішення не містять.
При цьому суд зазначає , що скасування з 05.03.2019 в судовому порядку пункту 2 постанови №103 не впливає на результат розгляду цієї справи по суті, оскільки станом на час виникнення спірних правовідносин відповідні норми постанови №103 були діючими і пенсійний орган правомірно їх дотримувався.
Крім того, аналізуючи норми постанови КМ України №103, положення якої були чинними на час спірних правовідносин, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що пункт 2 даного нормативно-правового акту диференційовано виокремлює: доплати та підвищення, встановлені законодавством (доплати до попереднього розміру пенсій, підвищення, індексації та інші доплати до пенсії); підвищення, що визначені законом (підвищення, додаткова пенсія, цільова грошова допомога, пенсія за особливі заслуги перед Україною).
Апеляційний суд акцентує увагу на відмінному правовому змісті підвищених пенсій, які: а) встановлені законодавством; б) визначені законом. Перша група - встановлені законодавством, - відповідно до змісту пункту 2 Постанови КМУ №103, ураховувалась при поетапному підвищенні пенсій (з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року). Натомість на другу групу - визначених законом, не розповсюджувався регулюючий вплив пункту 2 Постанови КМУ №103. Відтак їх розмір (підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) не зазнавав змін.
Такого роду позиція формується колегією суддів у тому числі з урахуванням офіційного тлумачення (теоретико-методологічного), зазначеного у рішенні Конституційного Суду України 09.07.1998 №12-рп/98 у справі №17/81-97 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну «законодавство»), де Суд дійшов висновку, що терміном «законодавство» охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України. Колегія суддів вважає за можливе поширити вищезазначені міркування на загальний контекст справи, що розглядається.
В контексті справи, яка розглядається апеляційним судом , це свідчить про те, що на доплати до пенсії, передбачені законодавством, у 2018 році розповсюджувався регулюючий вплив постанови КМ України №103, відтак пенсійний орган здійснюючи поетапну виплату пенсії діяв у межах визначеного законодавцем правового поля.
Аналогічну правову позицію висловив ВС у постанові від 17.06.2020 , справа №2540/2873/18.
За наведеного правового регулювання та встановлених у справі обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позову у відповідній частині позовних вимог.
Інші доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Отже, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 у відповідній частині є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.04.2020 по справі № 420/873/19 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя Шляхтицький О.І.
Судді Семенюк Г.В. Домусчі С.Д.