П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
16 липня 2020 р.м. ОдесаСправа № 420/5398/19
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:
м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
25.03.2020 року;
Головуючий в 1 інстанції: Соколенко О.М.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Танасогло Т.М.
За участю: секретаря - Іщенка В.О.
представника позивача - Дячука П.М. (ордер від 03.07.2020 року)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС від 21.08.2019 року №UA500000/2019/000463/2 про коригування митної вартості товарів; визнати протиправною та скасувати картку відмови в митному оформленні (випуску) товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2019/01125.
В обґрунтування позову зазначено, що висновки контролюючого органу про заниження позивачем митної вартості товару та неможливість її визначення за ціною контракту зроблені в результаті неналежного аналізу поданих до митного оформлення документів. Під час митного оформлення транспортного засобу позивачем надано всі документи, які підтверджують його митну вартість за основним методом, у тому числі, за якими можливо було встановити вартість товару, порядок страхування товару і проведення його оплати, вартість перевезення, а отже у митного органу не виникло підстав для витребування додаткових бухгалтерських та інших документів для перевірки правильності її визначення. При цьому, фактичне коригування митної вартості товару на підставі інформаційних даних митного органу щодо митного оформлення ідентичних чи аналогічних товарів проведено без урахування якісних характеристик оцінюваного товару, заявленого позивачем до митного оформлення, а тому є необґрунтованим та не відповідає приписам митного законодавства. Зазначені обставини беззаперечно свідчать про те, що рішення про коригування митної вартості та про відмову у митному оформленні транспортного засобу є незаконними, прийняті без достатніх правових підстав, а тому підлягають скасуванню.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправним та скасував рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500000/2019/000463/2 від 21.08.2019 року. Визнав протиправною та скасував картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500650/2019/01125, винесену Одеською митницею ДФС. Стягнув з Одеської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 536,80 грн.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що під час митного оформлення товару позивачем подано відповідачу повний та достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за основним методом, а отже визначена позивачем митна вартість товару відповідає вимогам митного законодавства. В свою чергу, відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Ці обставини суд першої інстанції вважав достатніми для висновку, що відповідачем не наведено переконливих обґрунтувань, які підтверджують правомірність коригування митної вартості товару та відмови у його митному оформленні, а відтак - про задоволення адміністративного позову та скасування рішень суб'єкта владних повноважень.
В апеляційній скарзі Одеська митниця Держмитслужби, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, та помилково не враховано, що під час митного контролю на підставі поданих документів не можливо було встановити фактичну оплату товару, вартість перевезення та страхування, у тому числі проведення таких додаткових витрат. При цьому, аналіз автоматизованої системи та управління ризиками (АСАУР) свідчив про заниження митної вартості товару. Вказане зумовлює митний орган здійснити перевірку правильності визначення митної вартості із урахуванням даних щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; провести перевірку даних, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товару та витребувати у декларанта додаткові документи, а у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України - прийняти рішення про коригування митної вартості. З огляду на те, що за наданими до митного оформлення товару документами не можливо було підтвердити його митну вартість за ціною договору через їх неповноту, спростувати сумніви контролюючого органу у заниженні митної вартості товару, відповідачем правомірно проведено коригування його митної вартості та відмовлено у митному оформлені (випуску) транспортного засобу.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції встановлено та як підтверджується матеріалами справи, 04.03.2019 року між ОСОБА_1 та Компанією "ГОЛД ТРЕЙДІНГ" (Incheon, Korea - Південна Корея) укладено Контракт №KR-995, за яким Компанія "ГОЛД ТРЕЙДІНГ" продає, а ОСОБА_1 купує продукцію, асортимент, кількість та ціна якої зазначається в додатках або інвойсах до даного контракту.
Відповідно до п. 1 Контракту відправником вантажу може бути інші компанії.
Відправник має бути зазначений у коносаменті.
Згідно із п. 3 Контракту під базовими умовами поставки розуміється: FOB (PUSAN, INCHEON), Інкотермс-2010; CPT (Одеса, Чорноморськ, Київ) Інкотермс-2010. Умови поставки зазначаються в інвойсі на кожну партію товару.
Відповідно до п. 4 Контракту ціни на продукцію, що продається за даним контрактом, узгоджуються при подачі замовлень та зазначаються у додатках та/або інвойсах на кожну партію товару.
У ціну товару включена вартість тари, пакування, стафіровки, у разі необхідності.
Згідно із п. 5 Контракту оплата здійснюється в доларах США одним з наступних шляхів: на розрахунковий рахунок продавця або в касу продавця готівковими коштами. Оплата має бути здійснена протягом 180 банківських днів з моменту відправки вантажу. Також оплата може бути здійснена за попередньою оплатою або по факту відвантаження вантажу за попередньою усною або письмовою угодою сторін.
Відповідно до п. 6 Контракту після відправлення товару Компанія "ГОЛД ТРЕЙДІНГ" направляє на адресу ОСОБА_1 пакет відвантажених (товаросупровідних) документів та інвойс, а також копію експортної декларації за наявності.
Пунктом 11 визначено, що Контракт набирає чинності з моменту підписання та діє протягом 12 місяців.
Відповідно до умов вказаного Контракту позивач отримав товар - легковий автомобіль, який був у використанні, марки AUDI A6, номер шасі НОМЕР_1 , 2016 року, загальною вартістю 7085,00 доларів США.
Для здійснення митного оформлення товару позивачем подано митну декларацію від 16.08.2019 року №UA500650/2019/041194, митна вартість якого визначена за першим методом: ціною договору (контракту), на рівні 7085 доларів США.
За даними декларації, митному оформленню підлягає транспортний засіб із наступними характеристиками: "Легковий автомобіль з двигуном внутрішнього згоряння, із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), такий, що був у використанні - 1 шт.: марка - AUDI; модель - A6 40 TDI Quattro; кузов (VIN) - WAUZZZ4GXGN188027; номер шасі - немає даних; номер двигуна - немає даних; тип двигуна - дизельний; робочий об'єм циліндрів двигуна - 2967 куб. см; колісна формула - 4х4; тип кузова - седан; колір - білий; календарний рік виготовлення - 2016 рік; модельний рік виготовлення - 2016 рік; загальна кількість місць для сидіння, включаючи водія - 5; призначений для перевезення людей по дорогах загального користування; відповідає екологічним нормам не нижче ЄВРО-2; автомобіль пошкоджений внаслідок ДТП; необхідно проведення ремонтно-діагностичних робіт в умовах спеціалізованого автосервісу; пошкоджено: передній бампер та кронштейн; капот; передня ліва фара (розбита); переднє ліве крило; задній бампер та кронштейн; задні ліві ліхтарі (розбиті); панель додаткового глушника; задня права боковина (вм'ятина); спрацьована водійська рульова (кермо), пасажирська фронтальна, ліва та права головна (штора) подушки безпеки; панель приладів; лівий та правий паси безпеки. Автомобіль вивантажено з контейнера ZCSU8855933, торговельна марка AUDI, виробник - AUDI AG, країна походження - DE.
На підтвердження правильності вартості товару позивачем надано: зовнішньоекономічний договір від 04.03.2019 року №KR-995; рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №667872 від 12.04.2019 року; коносаменти (Bill of Landing) №ZIMUSEL785162 та №ZIMUSEL785162/2 від 27.04.2019 року; наряд №26 від 27.06.2019 року; декларацію про походження товару (Declaration of origin) №42/67 від 17.07.2019 року; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу №024-2-00125-0031-1316 від 19.04.2019 року; довідка ТОВ "Імпорт Сервіс Юг" від 27.04.2019 року про вартість послуг з міжнародного перевезення вантажу; звіт про оцінку вартості колісного транспортного засобу №42/67 від 17.07.2019 року; контракт №KR-995 від 04.03.2019 року; експортна митна декларація від 19.04.2019 року №10484-19-024648Х; договір-доручення №РЕ290719/2-В ODS із приватним підприємством "ПРЕДИСТАНЦІЯ" від 29.07.2019 року; паспорт громадянина України з відміткою про реєстрацію місця проживання в України №КК855971 від 12.02.2002 року; акт фізичного огляду від 06.07.2019 року; довідка №16.07.2019-45 від 16.07.2019; заява на видачу посвідчення від 02.08.2019 року; лист від 08.08.2019 року; картка платника податків; квитанції про сплату митних платежів №СВ01930689/1 від 02.08.2019 року №СВ01946005/1 від 06.08.2019 року, №СВ02003945/1 від 15.08.2019 року на загальну суму 115088,42 грн.
Митним органом здійснено перевірку митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР).
За результатами оцінки ризику щодо МД №UA500650/2019/041194 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю стосовно перевірки правильності визначення митної вартості задекларованих товарів.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості митницею надіслано повідомлення про подання позивачем: банківські платіжні документи, які стосуються сплати фактурної вартості комерційного транспортного засобу, перевезення, транспортно-експедиторських та інших послуг за межами митної території України; калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; копію митної декларації країни відправлення; якщо здійснювалось страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
З огляду на ненадання запитуваних документів, митний орган вказав, що митну вартість товару не може бути визнано у зв'язку із тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості достовірно документально не підтверджено.
У зв'язку із чим, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 16.08.2019 року №UA403030/2019/014892, а саме числове значення митної вартості товару становить 22991,81 дол.США.
При цьому, митний орган зазначив, що попередні методи не застосовуються, оскільки у митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, а також інформація щодо обчислення вартості, наданої виробником товарів.
За результатами перевірки митної декларації, а також документів, наданих відповідно до Митного кодексу України, відповідачем прийнято рішення від 21.08.2019 року №UА500000/2019/000463/2 про коригування митної вартості товару та картку відмови у митному оформленні товару UA500650/2019/044751.
Поставлений позивачем товар був випущений у вільний обіг на підставі митної декларації від 30.08.2019 року №UA500650/2019/044751 із визначенням митних платежів з урахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 22.08.2019 року №UA500000/2019/000463/2.
Разом з цим, не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, посилаючись на безпідставність і необґрунтованість рішень відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 50 Митного кодексу України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин)).
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 53 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Таким чином, митна вартість товарів має підтверджуватись вищезазначеними та можуть підтверджуватись іншими документами, з яких вбачається ціна товару, фактично сплачена або яка підлягає сплаті за ці товари.
Митна вартість визначається самостійно декларантом, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.
У разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).
Згідно із ст. 54 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Частинами 1, 2 ст. 55 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з цим, за правилами цієї статті, прийняте органом доходів і зборів рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
За змістом ст. 57 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції), а кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Разом з цим, відповідно до ст. 256 Митного кодексу України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.
У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження.
Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм показав, що обов'язок доведення митної вартості товару покладається на позивача, а митний орган, у випадку наявності сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, може витребувати додаткові документи. При цьому такі сумніви мають бути обґрунтованими, а дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.
Колегія суддів звертає увагу на те, що наявність підстав для витребування митним органом додаткових документів для підтвердження митної вартості товару не може обумовлюватись лише формальними обставинами, які цей орган підводить під сумнівність митної вартості. Лише за наявності підстав, визначених чинним законодавством, митний орган повинен витребовувати, а позивач - надавати лише ті докази, які можуть підтвердити або спростувати сумніви митниці.
Водночас, апеляційний суд враховує, що під час митного оформлення товару позивачем подано митниці, у тому числі, митну декларацію; зовнішньоекономічний договір; рахунок-фактуру; коносамент, висновок експертної організації, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу; наряд на відвантаження товару автотранспортом; декларацію про походження товару; довідку про вартість послуг з міжнародного перевезення вантажу; звіт про оцінку вартості колісного транспортного засобу; експортну митну декларацію; акт фізичного огляду товару.
Судом першої інстанції вірно враховано, що вартість товару визначена у поданому до митного оформлення інвойсі, який містить посилання на контракт, в межах якого він оформлений. Порядок визначення ціни товару відповідає п.п. 1. 4 зовнішньоекономічного договору.
Аналогічна вартість задекларованого товару визначена продавцем в експортній декларації.
Водночас, апеляційний суд враховує, що за правилами п. 5 Контракту розрахунок проводиться покупцем протягом 180 днів з моменту відправлення товару.
Таким чином, подання позивачем під час митного оформлення товару рахунку-фактури (інвойсу) та не підтвердження фактичної оплати товару банківськими документами на момент митних процедур у повній мірі відповідає як умовами зовнішньоекономічного договору так і правилами п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з цим, судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідно до умов Контракту товар поставляється на умовах зпоставки: FOB (INCHEON (Південна Корея) TO UKRAINE), Інкотермс-2010.
Відповідно до правил "Інкотермс 2010" термін FOB ФРАНКО-БОРТ (назва порту відвантаження) означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати й ризики втрати чи пошкодження товару повинен нести покупець. Термін FOB зобов'язує продавця здійснити митне очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки у випадках перевезення товару морським або внутрішнім водним транспортом.
Доставка придбаного позивачем транспортного засобу здійснювалась за допомогою перевезення морським транспортом, що підтверджується відповідним коносаментом та довідкою про вартість послуг з міжнародного перевезення вантажу: автомобіля марки AUDI A6, номер шасі НОМЕР_1 , 2016 року в контейнері № НОМЕР_2 , яка становить 650 доларів США.
Відсутність підстав для включення до ціни товару при визначенні митної вартості витрат на страхування пояснюється тим, що за умовами Інкотермс FOB страхування вантажу продавцем та/або покупцем не є обов'язковим, у контракті також відсутні вимоги щодо страхування товару будь-якою зі сторін контракту.
Водночас, судом першої інстанції вірно враховано, що при прийнятті рішення про коригування митної вартості митницею використано дані митної декларації від 16.08.2019 року №UA403030/2019/014892.
За даними вказаної митної декларації відсутні будь-які відомості про визначальні характеристики транспортного засобу, які відповідають характеристикам транспортного засобу, придбаного позивачем в межах Контракту від 04.03.2019 року №KR-995, у тому числі наявність відповідних пошкоджень товару.
При цьому, за актом про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 06.07.2019 року, легковий автомобіль 2016 р.в., пред'явлений до митного оформлення, був у використанні, в пошкодженому стані, а саме (пошкоджено та деформовано): передній бампер та кронштейн; капот; передня ліва фара (розбита); переднє ліве крило; задній бампер та кронштейн; задні ліві ліхтарі (розбиті); панель додаткового глушника; задня права боковина (вм'ятина); спрацьована водійська рульова (кермо), пасажирська фронтальна, ліва та права головна (штора) подушки безпеки; панель приладів; лівий та правий паси безпеки.
Як свідчать обставини справи, відповідачем для порівняння цін товарів не враховувалась ідентичність товару, у тому числі, з огляду на попереднє перебування у використанні транспортного засобу та його пошкодження, тобто технічний стан транспортного засобу.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що під час митного оформлення товару позивачем подано пакет документів, за яким можливо було встановити умови поставки товару та порядок його оплати, вартісні та кількісні характеристики товару тощо, тобто відповідно до ст. 53 Митного кодексу України під час митного оформлення товару позивачем подано документи, за якими має підтверджуватись заявлена митна вартість.
З огляду на те, що під час митного оформлення товару позивачем подано всі матеріали, які передбачені митним законодавством, і дозволяли ідентифікувати постановлений товар, встановити його кількість та фактичну ціну, вказані документи містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, подані матеріали не містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, колегія суддів вважає, що у митного органу не виникло правових підстав для витребування додаткових матеріалів для підтвердження митної вартості товару відповідно до приписів ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.
При цьому, посилання митного органу на наявність інформації про іншу вартість подібного товару не можуть вважатись обґрунтованими, оскільки у спірному випадку позивач діяв на підставі Контракту, визначених в ньому умов та цін, що підтверджується наданими до митної декларації супутніми угоді документами.
Самостійне визначення контролюючим органом ціни товару не може впливати на права та обов'язки сторін Договору, за умови їх підтвердження належними документами. Таким правом чинним законодавством відповідача не наділено.
У зв'язку із чим, не обґрунтованими є доводи митниці про те, що відомості про митну вартість товару були неповними, не конкретизовані.
З огляду на те, що митницею належним чином не обґрунтовано, в чому полягає розбіжність у поданих документах та їх неповнота і як це впливає на числові значення показників митної вартості або яких відомостей не містять ці документи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що неподання позивачем всіх додатково витребуваних митницею документів не є безумовною підставою для відмови у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю.
У зв'язку із цим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідачем не обґрунтовано ті обставини, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, у тому числі причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за ціною договору та які призвели до виникнення у митного органу сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.
Колегія суддів вважає, що встановлення в судому порядку необґрунтованості коригування митної вартості товару та відмови у його митному оформленні в силу приписів норм митного законодавства є беззаперечною підставою для скасування рішень, що прийняті на підставі неправомірних висновків митного органу.
Враховуючи викладене, оскільки відповідачем необґрунтовано не враховано документи, за якими декларантом заявляється митна вартість, коригування митної вартості проведено не у відповідності до норм митного законодавства, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено підстави для скасування оспорюваних рішень митниці.
У тому числі, з огляду на приписи ст. 139 КАС України, судом першої інстанції правильно здійснено розподіл судових витрат позивача, понесених у зв'язку із сплатою за позовні вимоги у розмірі, про який зазначається відповідачем, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.
Рішення суду першої інстанції викладено достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 17.07.2020 року.
Головуючий суддя: О.В. Єщенко
судді: О.О. Димерлій
Т.М. Танасогло