Справа № 367/2678/20
Провадження №3/367/1059/2020
Іменем України
17 липня 2020 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Оладько С.І., розглянувши матеріали, які надійшли з БПП в с.Чайки у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
03.05.2020 р. 02:30 год. на А/Д м-07 Київ-Ковель 27 км., водій ОСОБА_1 керував автомобілем Peugeot д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння: розширені зіниці очей , не реагують на світло, тремтіння кінцівок рук, не природна блідість обличчя. Від проходження огляду у лікаря нарколога, згідно чинного законодавства, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні своєї вини не визнав, з протоколом не погодився та пояснив, що він працює в службі таксі та 03.05.2020 р. їхав на виклик з Бучі на Київ. Це був період карантину коли ще не працювали ні які заклади, дорога була пуста. Доїхавши майже до місця виклику, він не бачив жодної особи, а на зустріч їхали працівники поліції і відразу його зупинили. Спілкування з поліцейськими зовсім не складалось. Вони пропонували їхати до якогось села в лікарню, на що він відмовився та запропонував їхати в м.Київ до лікарні або до найближчої аптеки за тестом для виявлення ознак наркотичного сп'яніння. Працівники поліції відмовили йому в цьому. Після чого ОСОБА_1 повідомив поліції, що це не його автомобіль, у зв'язку з чим він не може покинути його без нагляду вночі на узбіччі дороги та потребує адвоката. На що працівники поліції теж не реагували. Працівники поліції виявили, що ОСОБА_1 перебуває в наркотичному сп'янінні лише за зовнішнім виглядом.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він їхав додому, його зупинили працівники поліції, щоб засвідчити факт відмови водія на проходження тесту на стан наркотичного сп'яніння. Поліція пропонувала ОСОБА_1 пройти тест на стан наркотичного сп'яніння, на що він відмовився. В його присутності ОСОБА_1 сказав поліції якщо були б вагомі аргументи для його зупинки, то він би пройшов тест на наркотичне сп'яніння.
Адвокат ОСОБА_1 - Солод Т.О. надала суду клопотання, в якому пояснила, що до матеріалів справи додано рапорт згідно якого причиною зупинки є п.4 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», відповідно до якого поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо транспортний засіб перебуває в розшуку. Однак, матеріали справи не містять достовірних доказів того, що транспортний засіб перебуває в розшуку. Отже, поліцейськими не надано жодних законних доказів, які б підтверджували факт того, що транспортний засіб ОСОБА_3 державний номер НОМЕР_1 перебуває/перебував у розшуку, тобто не доведено законність зупинки транспортного засобу. Більш того, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що 03.05.2020 року він таксував на власному автомобілі Peugeot 301 державний номер НОМЕР_1 . Приблизно о 02 години 30 хвилин 03.05.2020 року, проїжджаючи 27 км автодороги М-07 Київ-Ковель, без будь-яких на то підстав, передбачених ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» його зупинили працівники патрульної поліції. Працівники патрульної поліції не повідомили його, що стало причиною зупинки, не представилися та без будь-яких пояснень та зазначення підстав висунули вимогу надати документи на транспортний засіб. Після цього, без будь-яких на то підстав зазначені особи висунули йому вимогу пройти перевірку на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, на що він відмовився, оскільки він нічого не порушував та вважав, що вимога працівників поліції була безпідставною та їх дії явно суперечили положенням ст.ст. 8, 19 Конституції України, ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», ст. 6 Закону України «Про Національну поліцію». Звертаю увагу суду також на той факт, що у порушення вимог п.5 розд. II Наказу Міністерства внутрішніх справ № 1026 від 18 грудня 2018 року «Про затвердження Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки,відеозапису», долучений до матеріалів справи відеозапис є неповним і не відображає всі об'єктивні обставини у справі.Таким чином, даний відеозапис не є належним доказом у справі та не відповідає критеріям в розумінні ст.251 КУпАП. Щодо наявного в матеріалах справи направлення ОСОБА_1 на огляд до лікарні то даний документ є неналежним доказом у справі та не відповідає критеріям в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки відомості зазначені в ньому фактично суперечать обставинам справи. Матеріали справи не містять акту огляду водія на стан сп'яніння, на якому була б зафіксована його відмова чи згода пройти відповідний огляд на місці. Так, будь-який огляд ОСОБА_1 на місці зупинки не проводився, що підтверджено відеозаписом наявним в матеріалах справи. Також, в протоколі про адміністративне правопорушення стверджувально вказується про перебування водія в стані наркотичного сп'яніння без проведення відповідного медичного огляду. Крім того, протокол ОБ №199116 не відповідає вимогам ст.ст. 254, 255, 256 КУпАП, п. 7,8 наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», п.8 Постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 року, а направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не відповідає вимогам Постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 року «Про Про затвердження Порядку направлення водив транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Так протокол про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП складено о 02 годині 50 хвилин 03.05.2020. При цьому з відеозапису долученого до матеріалів справи вбачається, що лише о 03 годині 11 хвилини 03.05.2020 року патрульний поліцейський склав направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння. Тобто протокол складено ще до того як ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння. Такі дії працівників патрульної поліції прямо суперечать нормам ст.254 КУпАП, п.п. 5, 8 Постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 року «Про Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», відповідно до яких, протокол складається лише після того, як особа відмовилась від проходження огляду на стан сп'яніння. Таким чином, протокол та направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є неналежними та недопустимими доказом у даній справі. Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, а в матеріалах справи відсутні відомості про наявність у поліцейського спеціального технічного засобу, сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, що дає підстави вважати, що в разі відсутності СТЗ на момент вимоги пройти огляд на стан сп'яніння, водія буде лише формально повідомлено про порядок застосування певного спеціального технічного засобу, позбавивши права вимагати надання сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу конкретної (серійний номер), а не абстрактної вимірювальної техніки. Внаслідок несумлінного ставлення працівників УПП в м. Києві до виконання своїх службових обов'язків, передбачених вищевказаними нормами законодавства, права ОСОБА_1 було обмежено, що є прямим порушенням ст.ст. 59, 64 Конституції України.
Також в судовому засіданні адвокат Солод Т.О. просила закрити провадження по справі, у звязку із тим, що з 01 липня 2020 року набув чинності Закону України від 22 листопада 2018 року № 2617-УПІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 2617ЛЧІІ), який криміналізував поставлені у провину водію дії. Тільки у зв'язку із набуттям чинності Закону № 2617-VIII суд не вбачав правих підстав для закриття матеріалів даного провадження на підставі правил ч. 2 ст. 9, п. 6 ст. 247 КУпАП, оскільки поширення цих . норм на дії вказаного водія прямо суперечитиме конституційному принципу про незворотність дії закону, що посилює відповідальність, у даному випадку криміналізував діяння. Така правова позиція ґрунтується і на правилах ст. 8 КУпАП. Разом з тим, Законом України від 17 червня 2020 року № 720-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» (далі - Закон № 720-ІХ) внесені нові зміни до Закону № 2617- VIII. а саме, згідно з вимогами пункту 117 Розділу І Закону № 720-ІХ: у пункті 1 Розділу І Закону № 2617-УІІІ виключено підпункт 4, який запровадивши йову редакцію ст. 130 КУпАП виключав адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння - відтак відновлена адміністративна відповідальність за ці дії; у пункті 2 Розділу І Закону № 2617-УІІІ виключено підпункт 171, який доповнивши КК України ст. 286-1 криміналізував відповідальність за керування транспортними засобами особами у стані сп'яніння - відтак відбулася декриміналізація цих дій. Принциповим у такому зв'язку виявилося питання набрання чинності Законом № 720-ІХ. Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим Законом, але не раніше дня його опублікування (ч. 5 ст. 94 Конституції України). Закон № 720-ІХ опублікований у газеті «Голос України» №110 від 03 липня 2020 року, його положення про набрання ним чинності одночасно із Законом № 2617-УІН, тобто раніше дня його опублікування, суд оцінює як волю законодавця відступити від загального правила про набрання чинності Законом через десять днів з дня офіційного оприлюднення. Таким чином, за приписами ч. 5 ст. 94 Конституції України Закон № 720- ІХ набрав чинності за будь-яких умов не раніше дня його опублікування, тобто 03 липня 2020 року. Визнання чинності вказаного Закону раніше дня його опублікування в силу технічної колізії підриває авторитет парламенту, оскільки явно суперечить нормам прямої дії Конституції України, які мають вищу юридичну силу, порушує засади, на яких ґрунтується правовий порядок в Україні. Зважаючи на викладене, акт, який до 01 липня 2020 року встановлював адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння (ст. 130 КУпАП в редакції до 01 липня 2020 року), з 01 липня 2020 року був скасований Законом № 2617-УІІІ з одночасною криміналізацією цих дій у ст. 286-1 КК України. Відтак Закон № 2617-УІІІ в цій частині зворотної дії не має. Проте, оскільки з 03 липня 2020 року ці дії були декриміналізовані Законом № 720-ІХ з одночасним повторним запровадженням адміністративної відповідальності за їх вчинення у новій редакції ст. 130 КУпАП, Закон № 720- ІХ в цій частині в силу пом'якшення відповідальності має зворотну дію, але виключно на період існування ст. 286-1 КК України (з 01 до 03 липня 2020 року), і не поширюється на правовідносини, які регулювалися ст. 130 КУпАП в редакції до 01 липня 2020 року, оскільки порівняно із цією нормою, яка була скасована з 01 липня 2020 року, не пом'якшує відповідальності водіїв, не скасовує таку відповідальність та не покращує їх становище. Відтак по відношенню до дій водія не можливо застосувати ст. 130 КУпАП в редакції до 01 липня 2020 року, оскільки вона скасована Законом № 2617-УІІІ. який зворотної дії не має, а також і ст. 130 КУпАП в редакції Закону № 720-ІХ, який також не має зворотної дії на правовідносини, що існували до 01 липня 2020 року. За фактом, внаслідок обраної законодавцем юридичної техніки відбулося , переривання дії акта, який встановлював і продовжив встановлювати певну адміністративну відповідальність, шляхом його скасування 01 липня 2020 року та відновлення 03 липня 2020 року. Враховуючи наведені докази та аргументи, провадження в цій справі підлягає закриттю на підставі п. 6 ст. 247 КУпАП у зв'язку із скасуванням 01 липня 2020 року акта, який встановлював адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 171 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень, доповнити статтею 286-1 такого змісту: "Стаття 286-1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції: 1. Керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, або відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медичного освідування на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а так само вживання водієм транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди за його участю алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного освідування з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого медичного освідування - караються штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років."
У відповідності до п.117 Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у звязку з прийняттям Закону України "Про внесення змін до деяких закконодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень", у розділі I Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 17, ст. 71): підпункти 127, 128, 131, 149, 171, 207 виключити.
У зв'язку із вищевикладеним, провадження по справі не можливо закрити з підстав зазначених в клопотанні адвоката Солод Т.О. про закриття провадження
Згідно п.2.9а ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вивчивши матеріали справи та оглянувши відеозапис, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доводиться матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №199116 від 03.05.2020; направленням на огляд транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакціїї; поясненнями свідків, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 ; рапортом поліцейського та відеозаписом з місця пригоди, який було переглянуто в судовому засіданні.
При призначенні стягнення, суддя, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує особу порушника, ступінь його вини і вважає, що за таких обставин необхідно призначити стягнення у виді штрафу, оскільки дане стягнення забезпечить виховання порушника та запобігання вчиненню ним нових правопорушень.
Оскільки, ОСОБА_1 керував автомобілем в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п.2.5 ПДР України, суд визнає його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладає стягнення в межах санкції.
Керуючись ст.ст. 33, 36, ч.1 ст.130, 280, 283 - 285 КУпАП, суддя,-
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 10 200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень 00 коп.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. (чотириста двадцять гривень 40 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга, подається до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови- не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанови надсилаються для примусового виконання до Відділу ДВС та стягується подвійний розмір штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: С.І. Оладько