Справа № 367/1532/19
Провадження по справі № 1-кп/367/439/2020
17 липня 2020 року Ірпінський міський суд Київської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене 07.02.2019 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110040000273, по обвинуваченню
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Саранськ, РФ, громадянина республіки Молдова, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 05.05.2010 р. Дарницьким районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 186 КК України до 01 року 06 місяців позбавлення волі, 17.12.2014 р. Вишгородським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 05 років позбавлення волі, 22.11.2018 р. Ірпінським міським судом Київської області за ч.2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 КК України до 03 років обмеження волі (на даний час відбуває покарання за цим вироком),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_6 12.01.2019 р., приблизно о 18 год 30 хв (точний час не встановлено), правомірно перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_7 , користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, із прилавку вказаного магазину взяв кондитерські вироби, а саме: шоколад «Мілка» у кількості 7 шт., кожна вартістю 85,00 грн. на суму 595,00 грн., печиво «Кіндер Буено», у кількості 2 шт., кожне вартістю 52,89 грн. на суму 105,78 грн. та печиво «Today» у кількості 1 шт., вартістю 5,80 грн., всього на суму 706,58 грн., та помістив їх під власну куртку. Після цього він, не розрахувавшись за вказаний товар, залишив магазин, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, а саме: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
В судовому засіданні ОСОБА_6 визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, вказував, що він дійсно 12.01.2019 р., приблизно о 18 год 00 хв, перебував в приміщенні магазину «Fishka», що розташований за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Нове Шосе, 16. Користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, він для своєї сім?ї із прилавку вказаного магазину викрав шоколад «Мілка» у кількості 7 шт. на суму 595,00 грн., печиво «Кіндер Буено», у кількості 2 шт. на суму 105,78 грн. та печиво «Today» у кількості 1 шт. вартістю 5,80 грн., всього на суму 706,58 грн., помістив їх під власну куртку і, не розрахувавшись за вказаний товар, залишив магазин. Під час викрадення товару та залишення магазину ніхто його дії не бачив і не окликав.
Крім визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні вказаного вище злочину, його вина підтверджується:
- показаннями потерпілої ОСОБА_7 , яка в судовому засіданні повідомила, що в січні 2019 року, приблизно в період часу з 17-00 год по 18-00 год (точніше дату та час не пам?ятає), їй зателефонувала продавець її магазину «Fishka», який розташований за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Нове Шосе, 16, і повідомила, що якийсь чоловік виніс з магазину товар і не оплатив його. Вона відразу приїхала в магазин і з відеозапису із камер спостереження побачила як чоловік викрав товар, про що повідомила поліцію. Зробивши переоблік, виявили, що з магазину було викрадено шоколад «Мілка», печиво «Кіндер Буено» та круасани «Today»;
- показаннями свідка ОСОБА_8 , яка в судовому засіданні повідомила, що 12.01.2019 р. вона працювала продавцем в магазині «Fishka», що розташований за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Нове Шосе, 16. Приблизно о 19-00 год молодий хлопець взяв з полиці декілька шоколадок «Мілка» та ще якогось товару і швидко вийшов із магазину. Коли він вже був біля дверей магазину, вона йому щось крикнула (що саме не пам?ятає) та вискочила за ним на вулицю, але його там вже не було;
- протоколом пред?явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.02.2019 р. (а.с. 117-120), згідно якого свідок ОСОБА_8 впізнала ОСОБА_6 , як особу, яка 12.01.2019 р. здійснила крадіжку в магазині «Fishka», що розташований за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Нове Шосе, 16;
- протоколом огляду та перегляду відеозапису від 14.02.2019 р. та лазерним диском до нього (а.с. 121-124), з яких вбачається, як ОСОБА_6 12.01.2019 р., в 19-37 год, в магазині «Fishka», що розташований за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Нове Шосе, 16, з торгових полиць таємно взяв товар, поклав його під куртку, в яку був одягнений, і не розрахувавшись за товар, покинув магазин;
- довідкою про вартість товару та таблицею переобліку товару (а.с. 125-128), якими визначається кількість та вартість викраденого ОСОБА_6 товару, що визнає обвинувачений;
- протоколом огляду місця події від 06.02.2019 р. з ілюстративною фототаблицею (а.с. 129-133), яким зафіксовано місце скоєння ОСОБА_6 вказаного вище злочину;
- протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.01.2019р. (а.с. 134), згідно якого ОСОБА_7 повідомила про крадіжку товару, яка сталася 12.01.2019 р. близько 18-30 год в магазині «Fishka», що розташований за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Нове Шосе, 16.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_6 за вказані дії обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, тобто скоєнні відкритого викрадення чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, оскільки, почавши викрадати зазначений вище товар таємно, ОСОБА_6 після того, як його дії були викриті продавцем ОСОБА_8 , продовжив викрадення і залишив магазин, не зважаючи на вимогу повернути товар.
Однак, таку кваліфікацію дій ОСОБА_6 суд вважає помилковою, оскільки суду не було надано доказів того, що обвинувачений усвідомлював, що його дії, направлені на викрадення товару, виявлені, після чого він відкрито продовжив викрадення товару.
Суд не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_8 відносно того, що вона окликнула ОСОБА_6 , коли він виходив з дверей магазину, оскільки, по-перше, відсутні докази того, що обвинувачений почув цей оклик, враховуючи, що, як повідомила ОСОБА_8 в той час в магазині хоч і тихо, але грала музика, а ОСОБА_6 наполягає, що він нічого подібного не чув. По-друге, що саме сказала ОСОБА_8 , окликаючи ОСОБА_6 , вона не пам?ятає, отже відсутні докази того, що ОСОБА_6 було поставлено вимогу повернути товар або сплатити за нього.
З відеозапису, що міститься на оптичному диску до протоколу огляду та перегляду відеозапису від 14.02.2019 р. (а.с. 124) також не вбачається ознак того, що ОСОБА_6 почув як його окликали, він не повернувся, не оглянувся тощо.
Суд також не приймає до уваги протокол проведення слідчого експерименту від 20.02.2019 р. (а.с. 113-115), згідно якого ОСОБА_6 начебто повідомив, про обставини злочину, оскільки з протоколу вбачається, що він не був учасником такої процесуальної дії і він не ставив свій підпис в цьому протоколі. Учасником слідчого експерименту зазначено ОСОБА_8 , однак згідно протоколу нею не було здійснено будь-яких дій під час його проведення.
Не береться також судом до уваги лазерний диск до протоколу проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_8 (а.с. 116), тому що на цьому диску відсутні будь які записи.
Ухвалюючи рішення у даній справі, суд приймає до уваги позицію Пленуму Верховного Суду України, викладену у Постанові Пленуму від 06.11.09 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», у пункті 3 якої зазначено, що грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.
Розрізняючи крадіжку і грабіж, слід виходити зі спрямованості умислу винної особи та даних про те, чи усвідомлював потерпілий характер вчинюваних винною особою дій. У зв'язку з цим викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп'яніння).
Також у пункті 4 цієї постанови вказано що дії, розпочаті як крадіжка, але виявлені потерпілим чи іншими особами і, незважаючи на це, продовжені винною особою з метою заволодіння майном, належить кваліфікувати як грабіж, а в разі застосування насильства чи висловлювання погрози його застосування - залежно від характеру насильства чи погрози - як грабіж чи розбій.
Однак, судом не було здобуто доказів того, що ОСОБА_6 , таємно викрадаючи майно, розумів, що його дії виявлені присутніми і, не зважаючи на це, продовжив дії на незаконне заволодіння чужим майном.
Відповідно до ч. 3 ст. 337 КПК України з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Саме тому, не погоджуючись із зазначеною в обвинувальному акті кваліфікацією дій ОСОБА_6 , з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд виходить за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, і, обвинувачуючи ОСОБА_6 у тому, що він 12.01.2019 р., приблизно о 18 год 30 хв, перебуваючи в приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , в якому здійснює свою підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_7 , користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, із прилавку вказаного магазину взяв кондитерські вироби, а саме: шоколад «Мілка» у кількості 7 шт., печиво «Кіндер Буено», у кількості 2 шт. та печиво «Today» у кількості 1 шт., всього на суму 706,58 грн., та, помістивши їх під власну куртку, не розрахувавшись за вказаний товар, залишив магазин, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, визнає ОСОБА_6 винним у повторному здійсненні крадіжки, тобто вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Обираючи міру покарання ОСОБА_6 , суд враховує, що він скоїв нетяжкий злочин, не працює, характеризується посередньо, не перебуває на обліку лікаря-психіатра чи лікаря-нарколога, раніше неодноразово судимий за злочини проти власності і, маючи не погашені та не зняті судимості за них, маючи не відбуте покарання за вироком суду знову вчинив умисний, корисливий злочин, що вказує на небажання стати на шлях виправлення.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає визнання ним своєї вини у скоєнні злочину, за який його засуджено судом.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.
Враховуючи викладене, те, що обвинувачений не бажає стати на шлях виправлення, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції його від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі в найбільшому розмірі санкції, передбаченої ч. 2 ст. 185 КК України. Суд вважає таке покарання справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів.
Зважаючи на те, що ОСОБА_6 після постановлення вироку Ірпінського міського суду Київської області від 22.11.2018 р., але до його повного відбуття покарання за ним вчинив зазначений вище злочин, суд до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Строк відбування покарання суд встановлює з дати прибуття обвинуваченого до ДУ «Київський слідчий ізолятор» для прийняття участі в судовому провадженню по даній справі.
Долю речових доказів по справі суд вирішує згідно ст. 100 КПК України. Доказів наявності процесуальних витрат в кримінальному провадженні суду не надано.
Керуючись ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України, ст.ст. 100, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина республіки Молдова, визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 05 (п?ять) років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ірпінського міського суду Київської області від 22.11.2018 р., визначивши ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 05 (п?ять) років 01 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 обчислювати з 11.12.2019 р.
До набрання вироку законної сили суд тимчасово залишає ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Речові докази: лазерні диски до протоколу слідчого експерименту та до протоколу огляду та перегляду відеозапису залишити в матеріалах кримінальної справи.
На вирок до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області може бути подано апеляцію на протязі тридцяти днів з дня проголошення вироку, з підстав, визначених ст.ст. 394, 473 КПК України.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення у разі неподання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - з дня залишення вироку без змін судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення буде вручено обвинуваченому та прокурору.
Копію судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення буде надіслано учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1