Справа № 442/4947/14-ц
Провадження № 4-с/442/12/2020
16 липня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючої-судді - Грицай М.М.,
з участю секретаря - Михавко І.І.,
заявника - ОСОБА_1 ,
заступника начальника Дрогобицького МРВ ДВС - Кушнір С.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Дрогобичі справу за скаргою ОСОБА_1 , суб'єкт оскарження - старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Паращак Мар'ян Тарасович, боржник - Комунальне підприємство «Туристичний комплекс «Дрогобич», про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 24.03.2016, -
17 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою, в якій просить поновити строк для подання скарги; скасувати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Паращака Мар'яна Тарасовича про закінчення виконавчого провадження по справі №442/4947/14-ц про поновлення її на посаді головного бухгалтера Туристичний комплекс «Дрогобич»; зобов'язати державного виконавця поновити виконавче провадження по виконавчому листу №442/4947/14-ц від 03.02.2015 про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера КП «Туристичний комплекс «Дрогобич».
Скаргу мотивує тим, що 24 березня 2016 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Паращаком М.Т. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №49897548 за виконавчим листом № 442/4947/14-ц про поновлення її на посаді головного бухгалтера Комунального підприємства «Туристичний комплекс «Дрогобич», оскільки на думку виконавця вжито всіх заходів примусового виконання й рішення суду фактично виконано. Проте, на підприємстві не створено для неї належних умов праці, не надано робочого місця та не передано жодної бухгалтерської документації, навпаки, створені такі умови, щоб вона не мала змоги приступити до роботи. Відтак вважає оскаржувану постанову такою, що винесена передчасно і такою, що підлягає скасуванню.
Водночас заявник ОСОБА_1 у скарзі зазначає, що дану постанову вона оскаржувала в порядку адміністративного судочинства. 08.06.2016 Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області ухвалено рішення в адміністративній справі №442/3175/16-а за її позовом до ВДВС Дрогобицького МРУЮ про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, яким позов задоволено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 по даній адміністративній справі постанову суду першої інстанції від 08.06.2016 скасовано, провадження у зазначеній справі закрито, оскільки встановлено законом інший порядок оскарження дій державного виконавця, що виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ і відповідно до ч.2 ст.384 ЦПК України (в ред. ЦПК 2004 року) скарга подається до суду, який видав виконавчий документ. Ухвалу апеляційного суду вона отримала 30.12.2016.
Відтак заявник зазначає, що нею пропущено з поважних причин строк для звернення до суду з такою скаргою, оскільки вона зверталася з позовом на протиправні дії державного виконавця в порядку КАС України і тільки 15 грудня 2016 року апеляційним судом було закрито провадження у справі, а ухвалу апеляційного суду вона отримала 30 грудня 2016 року.
У судовому засіданні ОСОБА_1 скаргу підтримала та доповнила, що вона не пригадує точної дати, коли вперше звернулася до суду з адміністративним позовом на дії державного виконавця (в якому просила скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження), однак, суддя Хомик А.П. не прийняв цей позов. Після цього вона вдруге подала до суду позовну заяву в порядку адміністративного судочинства, в якій просила скасувати постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження. Цю позовну заяву 08.06.2016 задоволено судом. І лише після того, як апеляційний суд закрив провадження в адміністративній справі та роз'яснив право звернення зі скаргою на дії державного виконавця, вона звернулась з такою в порядку цивільного судочинства у січні 2017 року. Зазначає, що раніше ніхто не акцентував увагу на тому, що їй вже було відмовлено у відкритті провадження; зазначену ухвалу ніхто не оскаржував. Вона особисто також не оскаржувала ухвалу про відмову у відкритті провадження, оскільки після повторного звернення з позовом, суддею Дрогобицького міськрайонного суду Крамаром О.В. було відкрито провадження у справі в порядку адміністративного судочинства.
Заступник начальника Дрогобицького МРВ ДВС Кушнір С.Т. у судовому засіданні пояснила, що, на її думку, поважних причин для пропуску строку звернення зі скаргою не існувало, оскільки 08.04.2016 суддею Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомиком А.П. відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за її позовом до ВДВС Дрогобицького МРУЮ про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження. Однак, ОСОБА_1 вдруге звернулась з адміністративним позовом, а тому пропустила строк звернення до суду зі скаргою в порядку цивільного судочинства. Про ухвалу, якою ОСОБА_1 було відмовлено у відкритті провадження, виконавчій службі стало відомо лише з тексту касаційної скарги, поданої КП «ТК «Дрогобич». Крім цього, вважає, що оскаржувана постанова державним виконавцем винесена правомірно, оскільки редакція ЗУ «Про виконавче провадження», яка діяла на той час, передбачала закінчення виконавчого провадження саме на підставі винесення наказу про поновлення на роботі. Також звертає увагу, що після цього згадане виконавче провадження двічі відновлювалось і, відповідно, вдруге постанову про закінчення виконавчого провадження було винесено 24.09.2018. При цьому, у 2018 році боржником було видано наказ про поновлення ОСОБА_1 на роботі та запропоновано їй надати трудову книжку для внесення відповідного запису. Однак, остання відмовилась, вказуючи на необхідність винесення наказу іншою датою, про що державним виконавцем було складено акт.
Представник боржника в судове засідання не з'явився, не повідомивши причин неявки, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Вислухавши учасників судового процесу, враховуючи викладене, перевіривши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 03 лютого 2015 року Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист № 442/4947/14-ц про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера КМ «ТК «Дрогобич».
21 січня 2016 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Паращаком М. Т. відкрито виконавче провадження № 49897548 з виконання виконавчого листа № 442/4947/14-ц.
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Паращака М.Т. від 24 березня 2016 року закінчено виконавче провадження №49897548 у справі №442/4947/14-ц про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера КП «ТК «Дрогобич», оскільки наказом КП «ТК «Дрогобич» від 23 березня 2016 року № 18 поновлено ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера підприємства з 23 березня 2016 року.
Положеннями статті 447 ЦПК України регламентовано, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною першою статті 448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п.а ч.1 ст.449 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення її права або свободи. Пропущений з поважних причин строк подання скарги може бути поновлений судом.
Як зазначалось вище, ОСОБА_1 , звертаючись зі скаргою на дії державного виконавця у цьому провадженні, просила суд поновити їй строк для подання скарги. Мотивувала тим, що нею пропущений строк з поважних причин для звернення до суду з цією скаргою, оскільки зверталась з позовом на протиправні дії державного виконавця в порядку, передбаченому КАС України, і лише 15 грудня 2016 року апеляційним судом було закрито провадження у справі, а ухвалу апеляційного суду вона отримала 30 грудня 2016 року.
Проте, досліджуючи у судовому засіданні докази, надані для вирішення питання щодо звернення до суду зі скаргою у встановлений процесуальним законом строк, судом встановлено наступне.
08 квітня 2016 року ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Хомик А.П. відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за її позовом до Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області про визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та зобов'язання до вчинення дій. Ухвала вмотивована тим, що ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до ВДВС Дрогобицького МРУЮ, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця ВДВС Дрогобицького МРУЮ Львівської області Паращака М.Т. серії ВП №49887548 про закінчення виконавчого провадження по справі №442/4947/14-ц про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера ТК «Дрогобич», також просила зобов'язати відповідача поновити зазначене виконавче провадження. Оскільки позивач оскаржила постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з виконання рішення суду загальної юрисдикції, ухваленого відповідно до ЦПК, то розгляд такої справи повинен відбуватись в порядку, встановленому нормами ЦПК України.
Зазначена ухвала не оскаржувалась і вступила в законну силу 13.04.2016.
У судовому засіданні заявник підтвердила, що з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 08.04.2016 не зверталась, оскільки Дрогобицьким міськрайонним судом було відкрито провадження у справі за її адміністративним позовом, з яким вона звернулась повторно, із тими самими вимогами.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Дрогобицькою міськрайонного суду Львівської області від 08.06.2016 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дрогобицького МРУЮ Львівської області Паращака М.Т. про закінчення виконавчого провадження у справі №442/4947/14-ц про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера ТК «Дрогобич». Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.12.2016 вказану постанову скасовано та закрито провадження у справі, оскільки така має розглядатися за правилами цивільного судочинства України.
Отже, ОСОБА_1 звернулась повторно до суду з адміністративним позовом в порушення вимог частини 5 статті 109 КАС України (в редакції, чинній на час звернення з адміністративним позовом до суду), яка містила положення про те, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Зазначені порушення призвели до пропуску заявником встановленого строку на подання до суду скарги в порядку цивільного судочинства, оскільки вже станом на 08.04.2016 їй було роз'яснено судом про розгляд справи щодо оскарження дій державного виконавця у згаданому виконавчому провадженні в порядку, визначеному нормами ЦПК України. Проте, з відповідною скаргою ОСОБА_1 звернулась до суду лише 17 січня 2017 року.
Суд звертає увагу, що в даному випадку заявник оскаржувала дії державного виконавця, а не його бездіяльність. І лише оскарження бездіяльності державного виконавця, як триваючого правопорушення, може бути протягом усього часу тривання відповідного правопорушення.
У рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Вирішення питання про поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави: поважні причини пропуску цього строку.
Зважаючи на викладене, перевіривши доводи заявника щодо поважності причин пропуску строку на оскарження дій державного виконавця, суд дійшов висновку, що такий не може підлягати поновленню.
Згідно зі ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження слід залишити без розгляду, у зв'язку з поданням такої після закінчення встановленого строку без поважних на те причин.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 126, 449 ЦПК України, суд, -
Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку для подання скарги.
Скаргу ОСОБА_1 про скасування постанови старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області Паращака Мар'яна Тарасовича про закінчення виконавчого провадження від 24.03.2016 залишити без розгляду.
Ухвала підлягає оскарженню до Львівського апеляційного суду впродовж п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 17.07.2020.
Суддя Грицай М.М.