Справа №442/3599/20
Провадження №2/442/985/2020
17 липня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Грицай М.М.,
з участю секретаря - Антоненко В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третьої особи : ОСОБА_3 , про визнання особи таким, що втратив право користування житловим приміщенням,-
встановив :
15.06.2020 позивач звернуся до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати останнього таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову, вказує на те, що він є власником вказаної квратири, де зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є для нього сином. Однак такий не проживає за вказаною адресою більше 7-ми років, про що також свідчить акт 16.07.2019 ОСББ «Володимир-46». Він добровільно залишив житло, його речі відсутні, має інше постійне місце проживання.
Формальна реєстрація відповідача перешкоджає йому вільно розпоряджатись житлом.
Ухвалою від 08.07.2020 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, попередньо, 08.07.2020, подавши суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутності. Позовні вимоги підтримав повністю, просить такі задоволити. Не заперечив щодо винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився і не повідомив суду про причини своєї неявки, хоча належним чином повідомлявся про місце, день та час розгляду справи, зокрема через сайт суду.
Від третьої особи надійшла заява про підтримання позовних вимог, відсутність заперечень проти ухвалення заочного рішення.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився у судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане Дрогобицьким державним комунальним міжміським бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки №8715877, від 21.10.2005 ОСОБА_1 є власником Ѕ квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2005, виданого Першою Дрогобицькою державною нотаріальною конторою, іншим співаником є ОСОБА_3 (третя особа по справі).
Згідно даних будинкової книжки, у такій квартирі є зареєстрованим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до актів обстеження, складеного комісією ОСББ «Володимир-46», ОСОБА_2 у спірній квартирі на момент складання актів від 16.07.2019, від 17.01.2020 не проживає, не веде спільне домашнє господарство, його особисті речі відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою за змістом ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Права власника житлового будинку визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЖК України з урахуванням положень ч. 1 ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням в обсязі, визначеному відповідно до угоди з власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
За змістом ч. 4 ст. 156 ЦК України, до членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій ст. 64 цього Кодексу. Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї ( в тому числі колишній член сім'ї) власника житла втрачає право на користування житлом у разі відсутності його без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником будинку або законом.
Разом з тим, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст.71, 72, 116, 156 ЖК України; ст.405 ЦК України). Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 (справа №6-57цс11).
Беручи до уваги наведене те, що відповідач фактично добровільно залишив спірне житло і у ньому не проживає понад встановлені законом терміни - понад один рік, його особисте майно у будинку відсутнє, не бере участі в утриманні житла, має інше постійне місце проживання, суд дійшов висновку про те, що такі його дії свідчать про втрату інтересу до вказаного житла. Окрім цього, будь-яких доказів щодо наявності домовленостей щодо порядку користування квартирою між позивачем та відповідачем не здобуто, а з наданих доказів вбачається, що він самостійно залишив жиле приміщення і протягом тривалого часу не намагався вселитись у таке, тому його слід визнати таким, що втратив право користування спірною квартирою.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір слід стягнути з відповідача в користь позивача.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.4, 7, 10, 81, 141,263 266, 282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов задоволити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 840,80 грн. судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення виготовллно в нарадчій кімнаті.
Суддя Грицай М.М.