Справа № 461/3973/20
17.07.2020 року місто Львів
Галицький районний суд міста Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орехів, Запорізької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, раніше судимого, останній раз вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 04.06.2020 року за ч.3 ст.357, ч.1 ст.182, ч.1 ст.358, ч.1 ст.200, ч.2 ст.185 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
встановив:
ОСОБА_4 , 18 серпня 2019 року близько 14 годині 53 хвилин, перебуваючи в магазині «Рукавичка» ТзОВ ТВК «Львівхолод», за адресою м. Львів, вул. Шептицьких, буд. 43, маючи умисел на викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, за відсутності уваги сторонніх осіб, шляхом вільного доступу, повторно, таємно викрав «ШОК АРАХІС/КАРАМЕЛЬ Мілка», вагою 276 г в кількості 2 шт., вартістю кожна 76 гривень 25 копійок (загальною вартістю 152 гривні 50 копійки), а також «ШОК МОЛ МУС/ЧОРНИЦЯ Міленіум», вагою 135 г, в кількості 5 шт., вартістю, кожна 26 гривень 62 копійки (загальною вартістю 133 гривні 10 копійок), чим заподіяв ТзОВ ТВК «Львівхолод» матеріальну шкоду на загальну суму 285 гривень 60 копійок.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю. Дав покази, які в повній мірі відповідають фабулі обвинувачення та вищенаведеним встановленим судом обставинам. Зазначив, що в обвинувальному акті вірно відображені його дії, які полягали в тому, що він перебуваючи у приміщенні магазину «Рукавичка» ТзОВ «Львівхолод» викрав шоколадні вироби. Пояснив, що дійсно події відбувалися у період часу, у спосіб, які зазначені в обвинувальному акті. Вказав, що мотиви і мета вчинення злочину, також перелік викрадених предметів відповідають дійсності. Про вчинене шкодує. Цивільний позов потерпілого ТзОВ ТВК «Львівхолод» визнав в повному обсязі.
Зважаючи на повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки цього не заперечили учасники судового розгляду і такі ніким не оспорюються. При цьому, суд з'ясував в обвинуваченого, а також інших учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст фактичних обставин справи, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснив сторонам кримінального провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини даної справи у апеляційному порядку.
Даючи оцінку показанням ОСОБА_4 , суд визнає їх правдивими і достовірними, оскільки вони послідовні, об'єктивно і повно відображають обстановку і обставини вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, підстав для самообмови судом не встановлено.
Оцінюючі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними діями вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, тобто злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України.
Під час судового розгляду судом проаналізовано поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 після вчинення злочину, наслідки суспільно-небезпечного діяння останнього, особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію порушень, ймовірність вчинення ним нових злочинів, зважено на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, також враховано досудову доповідь персоналу органу пробації, згідно якої, існує середній ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства на даний момент, а виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі або обмеження волі, тобто ізоляції від суспільства.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд бере до уваги характер та тяжкість вчиненого ним злочину, мотив вчинення злочину, спрямований на заволодіння чужим майном, форму вини, спосіб вчинення злочину, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, відношення обвинуваченого до вчиненого, те що заподіяна потерпілому шкода не відшкодована, а тому факт щирого каяття не знайшов свого підтвердження в матеріалах кримінального провадження. Також суд враховує фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних злочином наслідків, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, на обліку в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Відповідно до статей 66 КК України, пом'якшуючою покарання обставиною суд визначає визнання вини.
Обтяжуючих покарання ОСОБА_4 обставин судом не встановлено.
Відповідно до правових орієнтирів, визначених у ст.ст. 50, 65 КК України, метою покарання є як кара, так і виправлення засуджених та запобігання вчинення нових злочинів. Досягнення вказаної мети є однією з форм реалізації визначених у ч. 1 ст. 1 КК України, завдань Закону про кримінальну відповідальність, правового забезпечення охорони від злочинних посягань прав і свобод людини і громадянина, власності та інших охоронюваних законом цінностей, а також запобігання злочинам.
При цьому, суд виходить з того, що каральна функція не є домінуючою, а обраний захід примусу має найбільше сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами особи та захистом інтересів держави й суспільства. Відтак покарання має бути співмірним злочину, що передбачає врахування способу й об'єкту посягання, тяжкості його наслідків і потенційної суспільної небезпеки. Така домірність є необхідним проявом справедливості кримінальної відповідальності.
Беручи до уваги вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті за якою кваліфіковані дії обвинуваченого.
При призначенні покарання обвинуваченому, суд керується поняттям судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яка охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання.
Виходячи із цілей та принципів права, справедливості й достатності обраного покарання, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, враховуючи тяжкість злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_4 , вищенаведені обставини справи, дані про особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання, і відповідно до ст.75 КК України, вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням, з покладенням на останнього обов'язків, передбачених ст.76 КК України, адже така міра покарання сприятиме досягненню справедливого балансу між правами та свободами обвинуваченого та інтересами держави і суспільства, і буде достатньою для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, суд приймаючи рішення про звільнення від покарання, враховує відомості викладені в досудовій доповіді, а тому вважає, що покладення на засудженого додаткових обов'язків, передбачених ст.76 КК України щодо виконання заходів, передбачених пробаційною програмою,зможе забезпечити належний контроль за поведінкою обвинуваченого і сприятиме його виправленню.
Крім цього, встановлено, що вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 04.06.2020 року ОСОБА_4 засуджено за ч.3 ст.357, ч.1 ст.182, ч.1 ст.358, ч.1 ст.200, ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням ч.ч.1,4 ст.70 КК України до 1 року 1 місяця позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням з призначенням іспитового строку тривалістю 2 роки.
Остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити із застосуванням ч.1,4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 04.06.2020 року більш суворим покаранням призначеним за даним вироком.
Стосовно пред'явленого представником потерпілого ТзОВ ТВК «Львівхолод» цивільного позову до обвинуваченого ОСОБА_4 про стягнення заподіяної злочином матеріальної шкоди, то такий підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.2 ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Статтею 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов, зокрема до обвинуваченого за шкоду, завдану його діяннями. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Відповідно до положень ч.1 ст.129 КПК України, ухвалюючи, зокрема, обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Встановлено, що спричинені ОСОБА_4 потерпілому ТзОВ ТВК «Львівхолод» матеріальні збитки на суму 285,60 гривень становлять вартість викраденого обвинуваченим у потерпілого майна.
Вказані збитки обвинуваченим відшкодовані потерпілому не були.
Таким чином, оскільки матеріальна шкода потерпілому не відшкодована, а шкода заподіяна потерпілому діями обвинуваченого ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку із вчиненим ним злочином, а також враховуючи визнання обвинуваченим цивільного позову у повному обсязі, суд приходить до висновку, що з обвинуваченого слід стягнути на користь ТзОВ ТВК «Львівхолод» заподіяну злочином матеріальну шкоду в розмірі 285,60 гривень. Відтак цивільний позов підлягає задоволенню в повному об'ємі.
Запобіжний захід обвинуваченому по даній справі не обирався.
Питання речових доказів по справі слід вирішити у відповідності до положень ст.100 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1,4 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 04.06.2020 року більш суворим призначеним за даним вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням та призначити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою, визначеною органом пробації.
Цивільний позов ТзОВ ТВК «Львівхолод» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ТзОВ ТВК «Львівхолод» (код ЄДРПОУ 01553681) матеріальну шкоду в розмірі 285 (двісті вісімдесят п'ять) гривень 60 копійок.
Речовий доказ по справі: DVD-R диск - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку, з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1