Справа № 336/3269/20
Провадження № 2/336/2185/2020
17 липня 2020 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Жупанова Ірина Борисівна, розглянувши заяву представника позивача, адвоката Шумського Ігоря Васильовича подану в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя та поділ майна подружжя, -
До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя та поділ майна подружжя.
16.07.2020 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10-00 годину 07 серпня 2020 року.
16.07.2020 року представником позивача до суду подано заяву про забезпечення позову, за змістом якої заявник просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , та на житловий будинок за адресою АДРЕСА_2 , які є предметом спору.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначив, що за час перебування у шлюбі, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_3 , було придбано ряд нерухомості, яку було оформлено на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме було придбано 2-х кімнатну квартиру (загальною площею 49,02 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 , а також житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 (загальною площею 79,9 кв.м.). Квартира придбана у жовтні 2016 році, а будинок - у травні 2018 року.
На сьогоднішній день, вирішити питання щодо нерухомості придбаної у шлюбі, мирним шляхом з відповідачем не вдається, оскільки остання вважає вищезазначене майно своєю приватною власністю, приховує від ОСОБА_1 правовстановлюючі документи та не бажає розподілити майно відповідно до закону.
З огляду на те, що відповідач має всі необхідні правовстановлюючі документи та є єдиним власником спірної нерухомості, вона може у будь-який час відчужити спірне майно на користь третіх осіб. Це у подальшому утруднить виконання рішення суду, а також стане підставою для подання нових судових позовів.
Розглянувши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя приходить до висновку, що заява позивача підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду..
Види забезпечення позову визначені положеннями статті 150 ЦПК України та до них належать: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Відповідно до частин 5-7 статті 153 Цивільного процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково, про що постановити ухвалу, в якій зазначити вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішити питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер і зберігають свою дію до фактичного виконання рішення суду, яким закінчується вирішення спору по суті.
При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, суддя враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно пункту 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права.
Позивачем обґрунтовано наявність зв'язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, оскільки застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Невжиття заходу до забезпечення позову може призвести до того, що до прийняття рішення в цій справі, майно, про визнання права власності на яке просить позивач, у зв'язку з його фактичною реєстрацією за відповідачкою ОСОБА_3 , може бути безперешкодно відчужене останньою.
При цьому, накладення арешту на нерухоме майно, що є предметом спору у цивільній справі та яке у відповідності до наданих документів, має ознаки такого, що є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, до вирішення спору по суті не призведе до обмеження прав відповідача, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.
Вирішуючи питання зустрічного забезпечення позову судом враховано, що позивач у встановленому законом порядку зареєстрований на території України, у суду відсутні надані докази того, що дії позивача можуть зробити неможливим виконання рішення суду. Вид забезпечення позову, що застосування якого клопоче позивач, не є таким, що може завдати збитків відповідачу, а відтак підстави для застосування зустрічного забезпечення відсутні.
Проте, суддя вважає за необхідне роз'яснити відповідачу його право, у відповідності до ч. 6 ст. 154 ЦПК України, звернутися до суду з відповідним клопотанням про застосування зустрічного забезпечення.
Відповідно до частин 1, 2 статті 157 Цивільного процесуального кодексу України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись статтями 149- 153, 157, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
Заяву позивача представника позивача, адвоката Шумського Ігоря Васильовича, подану в інтересах позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя та поділ майна подружжя - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 336/3269/20 пр. 2/336/2185/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільним майном подружжя та поділ майна подружжя, а саме:
-Накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
-Накласти арешт на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , які належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Стягувач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ).
Боржник: ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ).
Зустрічне забезпечення не застосовується.
Строк пред'явлення ухвали до виконання три роки.
Копію ухвали направити до Центру надання адміністративних послуг м. Запоріжжя, а саме до Філії Центру надання адміністративних послуг по Шевченківському району (м. Запоріжжя, пр. Моторобудівників, 34) для виконання та роз'яснити положення ч. 4 ст. 157 ЦПК України, відповідно до якої, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя І.Б.Жупанова