Справа № 946/3001/20
Провадження № 2/946/2185/20
15 липня 2020 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
за участю: секретаря судового засідання - Коробко О.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним нотаріусом Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що заява про відмову від прийняття спадщини від ОСОБА_2 надійшла вже після спливу встановленого шестимісячного строку.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належав в рівних частках кожному, тобто по 1/2 частині житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 26.04.1977 року, складеного виконавчим комітетом Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 19.10.2009 року, виданого виконавчим комітетом Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст.1220 ЦК України відкрилася спадщина, до якої входить 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу від 26.04.1977 року, складеного виконавчим комітетом Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України - спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
За життя спадкодавець заповіту не залишала, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 02.03.2020 року за № 469, згідно якої за відомостями виконавчого комітету Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області померла ОСОБА_3 заповіту не залишала.
Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_3 являються:
- син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 07.06.1982 року Старонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області;
- син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 26.11.1975 року Старонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області;
- чоловік ОСОБА_4 , що підтверджено актовим записом про шлюб № 29 від 02.11.1974 року, складеним виконавчим комітетом Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України - для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України - спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Як було встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 469, виданою 02.03.2020 року виконавчим комітетом Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, тому вважається таким, що фактично прийняв падщину відповідно до вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України.
Частиною 2 ст. 1274 ЦК України передбачено, що спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь - кого із спадкоємцем за законом незалежно від черги.
В свою чергу, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 будучи спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 відмовились від прийняття спадщин на користь позивача ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 12.04.2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_4 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилась спадщина до якої входить 1/2 частина житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_4 , на підставі договору купівлі-продажу від 26.04.1977 року, складеного виконавчим комітетом Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК України - у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 60231705 від 19.05.2020 року, згідно якої інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_4 відсутня.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 1261 ЦК України після смерті ОСОБА_4 є:
- син ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 07.06.1982 року Старонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області;
- син ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 26.11.1975 року Старонекрасівською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області.
Позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини постійно проживав разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою № 468, виданою 02.03.2020 року виконавчим комітетом Старонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, тобто вважається таким, що фактично прийняв спадщину відповідно до вимог ч. 3 ст 1268 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.
В свою чергу, відповідач ОСОБА_2 у передбачений ст. 1270 ЦК України строк звернувся до приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Веліксар Т.І. із заявою про відмову від прийняття спадщини, яка залишилась після смерті батька ОСОБА_4 .
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Приймаючи до уваги що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_5 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 15.08.2000 року, РНОКПП - НОМЕР_6 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 15.08.2000 року, РНОКПП - НОМЕР_8 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.07.2020 року.
Суддя: О.О.Бурнусус