18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
16 липня 2020 року Справа № 925/622/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Козоріз О.І.,
за участі представників сторін:
від позивача - представник не з'явився,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, м. Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “СОМ”,
с. Сахнівка, Корсунь - Шевченківський район, Черкаська область
про стягнення 12 319 грн. 80 коп.
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “СОМ“ про стягнення з відповідача 12 319 грн. 80 коп. збитків.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 26 травня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 12 год. 00 хв. 16 липня 2020 року.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, у визначені законом строки відзиву на позов не надав, своїм правом на захист не скористався.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду відзив на позов, а також необхідні докази, що обґрунтовують заперечення по суті позовних вимог, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, та оскільки явка учасників судового провадження в судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного:
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначав, що відповідач в порушення ст. 201 Податкового кодексу України не оформив податкові накладні та не зареєстрував їх в Єдиному реєстрі податкових накладних, тим самим позбавив позивача права на віднесення сум сплаченого ПДВ по даних операціях до складу податкового кредиту у розмірі 12 319 грн. 80 коп.
Такими діями (бездіяльністю відповідача) позивач зазнав втрат (збитків) у вигляді не отриманого податкового кредиту в розмірі 12 319 грн. 80 коп.
Як вбачається з матеріалів справи, та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 19 червня 2017 року між концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “СОМ“ (підрядник) було укладено договір підряду за №19/2017 поточний ремонт покрівлі технічної будівлі РТС Винарівка Київської філії Концерну РРТ.
Згідно п. 1.1. вищевказаного договору підряду замовник доручив, а підрядник прийняв на себе зобов'язання з надання послуг з “Поточного ремонту покрівлі технічної будівлі РТС Винарівка Київської філії Концерну РРТ” згідно дефектного акту (Додаток №1).
Замовник зобов'язався забезпечити своєчасне фінансування надання послуг, прийняти надані послуги, сплатити вартість наданих послуг та використаних матеріалів підрядника (п. 1.2. договору).
31 жовтня 2017 року між сторонами був підписаний акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2017 року на суму 73 918 грн. 80 коп. та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 73 918 грн. 80 коп. з урахуванням ПДВ.
Згідно п. 4.3. договору розрахунок за виконані послуги здійснюється протягом одного місяця після підписання акту виконаних послуг.
В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору від 19 червня 2017 року №19/2017 якою було внесено зміни в деякі положення договору.
Так, п. 4.3. договору сторони домовились викласти у наступній редакції:
“Розрахунки за виконані роботи здійснюються у наступному порядку: протягом одного місяця після підписання акта виконаних робіт в сумі вартості робіт без ПДВ. Сума ПДВ сплачується після складання податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної на дату виникнення податкових зобов'язань з подальшою реєстрацією в Єдиному реєстрі податкових накладних належним чином”.
Крім того, сторони доповнили розділ 4 договору пунктом 4.4. в наступній редакції:
“4.4. Постачальник зобов'язаний компенсувати покупцеві збитки, заподіяні порушенням порядку складання і подання податкової накладної, розрахунку коригування до неї у розмірі 20% вартості (ціни) послуг, на яку податкова накладна:
а) не складена і не направлена покупцеві;
б) складена неналежним чином;
в) не зареєстрована в ЄРПН;
г) подана з порушенням строку її реєстрації в ЄРПН, а саме після закінчення 365 календарних днів з дати складення.
Сума оплати ПДВ постачальнику, визначена в п.4.3. договору зараховується, як компенсація збитків замовнику”.
Відповідно до платіжного доручення №277 від 23 червня 2017 року позивачем перераховано платіж у розмірі 44 995 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ 7 499 грн. 30 коп.
Відповідно до платіжного доручення №1082 від 14 грудня 2017 року позивачем перераховано платіж у розмірі 28 923 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ 4 820 грн. 50 коп.
Однак відповідач не склав та не зареєстрував відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Судом встановлено, що відповідачем в жовтні 2017 року здійснено поточний ремонт покрівлі технічної будівлі позивача, а позивачем оплачено виконані відповідачем роботи на загальну суму 73 918 грн. 80 коп., сума ПДВ становить 12 319 грн. 80 коп.
Відповідач встановленого Податковим кодексом України обов'язку щодо реєстрації податкових накладних не виконав.
З наведених вище норм вбачається, що такі порушення відповідача позбавили позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 12 319 грн. 80 коп., тобто позивач поніс збитки.
З огляду на викладене у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи.
Положення п. 201.10 ст. 201 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, не передбачають можливості включення покупцем товарів/послуг суми ПДВ до податкового кредиту у разі невиконання продавцем обов'язку зі складення та реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи). При цьому покупець зазначених товарів/послуг має право додати до податкової декларації скаргу на такого продавця. Однак, подання такої скарги платником згідно з наведеною нормою у редакції, чинній після 01 січня 2015 року, не є підставою для включення ним сум податку до складу податкового кредиту.
При цьому судом враховано висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03 грудня 2018 року зі справи №908/73/18.
Відсутність своєї вини відповідач в суді не довів.
Отже, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджений повний склад правопорушення, який є умовою відшкодування позивачеві збитків у розмірі 12 319 грн. 80 коп., а тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача цих коштів є обґрунтованими та правомірними.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “СОМ”, вул. Героїв Майдану, 162, с. Сахнівка, Корсунь - Шевченківського району, Черкаської області, ідентифікаційний код 35960845 на користь концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, вул. Дорогожицька,10, м. Київ, ідентифікаційний код 01190043 - 12 319 грн. 80 коп. збитків та 2 102 грн. 00 коп. судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.
Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне рішення складено 17 липня 2020 року.
Суддя А.В.Васянович