Справа № 305/1530/19
Закарпатський апеляційний суд
16.07.2020 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., за участю секретарки Чейпеш С.І., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі про адміністративне правопорушення № 33/4806/190/20, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 07. 11. 2019.
Цією постановою:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українець, громадянин України, зареєстрований в АДРЕСА_1 , мешканець АДРЕСА_2 , одружений, працює суддею Рахівського районного суду Закарпатської області, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700 (одна тисяча сімсот) грн..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384,20 грн..
Із протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією №221 від 06. 08. 2019 та постанови судді від 07. 11. 2019 вбачається, що ОСОБА_1 обіймаючи посаду судді Рахівського районного суду Закарпатської області, будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією згідно пп. «ґ» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», без поважних причин не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані. Так, 19. 03. 2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 за попередньою усною домовленістю з ОСОБА_3 , 01. 01 ІНФОРМАЦІЯ_2 надав довіреність останньому чим уповноважив останнього укладати правочини щодо розпоряджання (продавати, передавати) за ціну та на умовах за власним розсудом, належного ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серії НОМЕР_1 , марка - OPEL; модель VECTRA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , рік випуску 2006 (далі автомобіль). Вказана довіреність посвідчена приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу Небогою МП., зареєстрована в реєстрі за № 515676. ОСОБА_3 на підставі вищевказаної отриманої довіреності в РСЦ 2143, продав автомобіль ОСОБА_4 (договір укладений в РСЦ від 26. 03. 2019 за № 2143/2019/1376879), за ціною 49 000 грн. Відповідно до протоколу обшуку від 20. 03. 2019 за місцем проживання ОСОБА_1 знайдено грошові купюри в сумі 6303 долари США. В ході проведення обшуку рідний брат ОСОБА_1 , ОСОБА_5 зауважив, що
-2-
виявлені кошти отримані його братом за продаж автомобіля. Допитаний ОСОБА_3 пояснив, що 19. 03. 2019, після попередньої домовленості з ОСОБА_1 , про купівлю його автомобіля, отримав від останнього у приватного нотаріуса ОСОБА_6 генеральне доручення на легковий автомобіль марки Opel Vectra, 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_4 . Після отримання доручення передав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 6300 доларів США та забрав автомобіль. Відповідно до витягу з офіційного сайту Національного банку України, на 19. 03. 2019 офіційний курс гривні до іноземної валюти-долар США становив 100 доларів США - 2713.1890 грн.. Тобто 6300 доларів СІІІА становило 170 100 грн. 26. 03. 2019 в сервісному центрі МВС України в м. Тячів ОСОБА_3 , на підставі договору купівлі-продажу №2143/2019/1376879 від 26. 03. 2019 оформив вказаний автомобіль на свого родича ОСОБА_4 . Відповідно до договору ціна проданого автомобіля становила 49 000 грн. Згідно до інформації з офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відсутні повідомлення ОСОБА_1 про суттєві зміни в майновому стані у відповідності до вимог ч. 2 ст. 52 Закону. Таким чином, ОСОБА_1 отримав дохід на суму 170 100 грн., що становить 88 прожиткових мінімумів, встановлених на 01. 01. 2019, що потребує здійснення додаткових заходів фінансового контролю, передбачених ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», тобто повідомити Національне агентство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) про суттєві зміни в майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду від 07. 11. 2019 щодо нього - скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Вказує на те, що постанова судді є необґрунтованою та незаконною. Посилається на те, що суд першої інстанції під час дослідження обставин справи, належно не врахував обов'язку органу, уповноваженого на складання протоколу про адміністративне правопорушення, довести наявність в його діях умислу на несвоєчасне подання такого повідомлення. При цьому звертає увагу на те, що із матеріалів справи не вбачається проведення службовими особами Управління захисту економіки в Закарпатській області жодної перевірки у даній справі та вчинення всіх необхідних процесуальних дій для встановлення адміністративного правопорушення, ініціювання запитів до контролюючих органів, відібрання пояснень тощо, натомість скористалися лише копіями матеріалів, які були зібрані детективами НАБУ у рамках кримінального провадження № 42018000000003211 від 28. 12. 2018, законності яких, оцінка ще не надана. Зазначені обставини, на його думку, свідчать про те, що службові особи ДЗЕ в Закарпатській області без належно проведеної передвіки та збору доказів, самостійно дійшли висновку про наявність в його діях, вини. Крім того, стверджує, що досудова перевірка в справі проведена не уповноваженим органом, що у свою чергу є підставою для визнання всіх доказів у справі недопустимими, оскільки як вбачається з матеріалів справи, перевірка щодо нього провадилась виключно працівниками ДЗЕ НП України в Закарпатській області, які склали протокол, а будь-які відомості щодо проведення такої перевірки НАЗК, повідомлення НАЗК про її результати, що передбачено вимогами п. п. 2, 5 розділу ІІ Порядку проведення контролю та повної перевірки декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого рішенням НАЗК від 10. 02. 2017 №56, у матеріалах справи відсутні. Вважає, що судом першої інстанції безпідставно залишено поза увагою те, що посадові особи УЗЕ в Закарпатській області мають право скласти протокол про адміністративне правопорушення, виключно за умови беззаперечного встановлення порушення НАЗК,
-3-
чого у даній справі немає. Також звертає увагу і на те, що всупереч ст. ст. 9, 280 КУпАП, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що з об'єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП характеризується наявністю корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, яким суб'єкт правопорушення мав керуватись при його вчиненні. Вказаних обставин, а відтак і умислу у нього, приховувати інформацію щодо відчуження транспортного засобу у даній справі не встановлено, оскільки такий був внесений до декларації про майновий стан за 2017 рік, а про отримання одноразового доходу від продажу автомобіля мав термін на вчинення дій щодо повідомлення про зміни в майновому стані до 01. 04. 2020, у зв'язку з чим вважає, що в його діях відсутня і суб'єктивна сторона правопорушення, а відтак і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, що у відповідності до ст. 247 КУпАП, є підставою для закриття провадження у справі. Також звертає увагу про неналежну оцінку суду інформації про суб'єкта декларування, членів його сім'ї, їхнього рухомого та нерухомого майна, їх доходу та грошових активів, зокрема те, що він перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 1999 року, тобто транспортний засіб серії НОМЕР_1 , марка - OPEL; модель VECTRA, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , рік випуску НОМЕР_5 , який придбаний під час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, із якої його частка становить 50% , у зв'язку з чим вважає, що набувши одноразовий дохід шляхом продажу рухомого майна на суму 170 200,00 грн. фактично набув 50% від отриманої суми, що становить 85 050,00 грн. та, відповідно не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, встановлених станом на 01. 01. 2019, а тому не являється суттєвою зміною у майновому стані суб'єкта декларування. Крім того, зазначає і проте, що судом залишено поза увагою дату виникнення у нього обов'язку повідомити про суттєві зміни в майновому стані, оскільки не досліджено договір купівлі - продажу транспортного засобу №2143/2019/1376879, який підписано 26. 03. 2019, у зв'язку з чим зазначена у протоколі дата граничного терміну подачі повідомлення про суттєві зміни - 30. 03. 2019 є помилковою. Про невідповідність складеного щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону, на його думку, свідчить і недотримання при його складанні вимог ч. 1 ст. 254 КУпАП, оскільки датою виявлення правопорушення зазначено 15. 07. 2019, проте складено протокол тільки 06. 08. 2019. Крім того, звертає увагу на недотримання судом першої інстанції при розгляді справи щодо нього практики Європейського суду з прав людини, викладеної у рішеннях «Вєренцов проти України» від 11. 04. 3013, «Єлоєв проти України» від 06. 11. 2008, «Фельцан проти України від 08. 04. 2010, «Харченко проти України» від 10. 02. 2011, а також не встановлення органом, що склав протокол та судом першої інстанції мотиву та мети вчинення ним правопорушення, які є сутністю правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21. 11. 2019, у провадженні за № 33/4806/775/19 (№ 33/4806/190/20) визначено головуючим суддею - суддю Феєра І.С..
16. 07. 2020 від ОСОБА_1 до Закарпатського апеляційного суду надійшла заява про відвід судді Феєру І.С..
Заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що між ним та суддею ОСОБА_8 склалися дружні стосунки, а тому з метою уникнення будь - яких сумнівів в об'єктивності, безсторонності та неупередженості судді, останній підлягає відводу.
Тулик І.І. в судове засідання не з'явився, а подав заяву у якій просить розглянути заяву про відвід судді у його відсутності та відсутності його захисника, а копію постанови направити на його адресу.
-4-
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи заяви ОСОБА_1 про відвід судді Феєру І.С., апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Питання відводу судді не врегульовано нормами КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним безстороннім та справедливим судом, передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Враховуючи вказане, а також вимоги ст. 9 Конституції України та ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», відповідно до яких суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права, суддя вважає, розгляд заяви про відвід судді в рамках справи про адміністративне правопорушення можливим та таким, що направлений на захист прав особи щодо розгляду його справи безстороннім судом, не дивлячись на відсутність такої норми у Кодексі України про адміністративні правопорушення.
Зі змісту ст. 6 Конвенції та практики Європейського суду з питань неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватись, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; Мікаллеф проти Мальти, п. 93). ЄСПЛ у своїй практиці проводить відмінність між суб'єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб'єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об'єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (Кіпріану проти Кіпру, п. 118; П'єрсак проти Бельгії, п. 30; Грівз проти Сполученого Королівства, п. 69). Разом з тим, чітка відмінність між цими поняттями відсутня, оскільки поведінка судді може не тільки об'єктивно викликати сумніви в його неупередженості з точки зору зовнішнього спостерігача (об'єктивний тест), але мова може також йти про його або її особисте переконання (суб'єктивний тест).
Крім того, при вирішенні питання про відвід судді апеляційний суд, шляхом застосування принципу аналогії закону, керується нормами КПК України, а саме вимогами ст. 75 КПК України, згідно якої слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у розгляді провадження за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що під «іншими обставинами» які викликають сумнів у неупередженості судді, мають розглядатися, зокрема, у результатах судового розгляду зацікавлені родичі дружини чи чоловіка судді; суддя перебуває в дружніх або неприязних стосунках із кимось з учасників провадження, надання консультацій та інших послуг.
-5-
Враховуючи зміст Бангалорських принципів поведінки суддів від 19. 05. 2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27. 07. 2006 № 2006/23, положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, практику Європейського Суду з прав людини, зміст п. 12 висновку № 1 Консультативної ради європейських суддів та зміст Рішення Ради Суддів України № 34 від 08. 06. 2017, що свідчить про можливість задоволення вказаних заяв з метою швидкого розгляду справи по суті та уникнення сумнівів в упередженості судді навіть для стороннього спостерігача.
Як вбачається зі змісту заяви про відвід судді Феєру І.С., особа, яка притягнута судом першої інстанції до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 вважає, що розгляд справи головуючим суддею не буде здійснено з дотриманням вимог ст. 245 КУпАП, оскільки вказана обставина в заяві про відвід унеможливлює розгляд апеляційної скарги на постанову судді Хустського районного суду Закарпатської області від 07. 11. 2019 щодо ОСОБА_1 ..
Враховуючи наведені у заяві обставини та з метою усунення будь-яких сумнівів в необ'єктивності та упередженості судді у даній справі, з врахуванням пояснень судді та з метою забезпечення особі, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення права на справедливий суд, подана заява підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 245, 248, 294 КУпАП, апеляційний суд,-
заяву про відвід судді Феєру І.С., подану ОСОБА_1 - задовольнити.
Справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/190/20 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.2 ст.176-2 КУпАП передати на повторний автоматизований розподіл між суддями палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Закарпатського апеляційного суду.
Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: