Єдиний унікальний номер 243/10606/19
Номер провадження 22-ц/804/1716/20
15 липня 2020 року м. Бахмут Донецька область
Донецький апеляційний суд у складі:
головуючого судді Канурної О.Д.,
суддів: Мальованого Ю.М., Халаджи О.В.,
за участю секретаря судового засідання: Гуляєва М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2020 року у цивільній справі № 243/10606/19 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (суддя першої інстанції ОСОБА_3 Володимир Іванович), -
У вересні 2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 12.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Банк розвитку» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № IKAPNAOG.19065.001.
Відповідно до умов кредитного договору, кредитор надав відповідачу кредит (грошові кошти) в розмірі 56538,00 грн., а відповідач зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 11.12.2016 року та сплатити проценти за його користування.
Відповідно до умов кредитного договору, нарахування процентів за цим договором здійснюється щомісяця, в останній робочий день поточного місяця за методом «факт/360» відповідно до чинного законодавства України. Згідно кредитного договору цільове призначення (мета) кредиту: придбання автомобіля, а саме ЗАЗ TF698 СПГ НОМЕР_1 .
12.12.2011 року між «Всеукраїнським банком розвитку» та ОСОБА_1 укладено договір поруки РХ029031.19067.001. Предметом даного договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором, укладеним між Банком та Боржником. Строк, розмір кредиту, цілі, відсотки, комісії, винагороду за надання фінансового інструменту, винагороду за резервування ресурсів, розмір щомісячного платежу, період сплати, порядок погашення заборгованості за цим договором зазначені у п. 16 цього Договору.
06.03.2019 року між «Всеукраїнським банком розвитку» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» укладено договір № 146 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеним між кредитором та позичальником перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт».
Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов'язанні, зокрема Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» є новим кредитором у фінансових правовідносинах з відповідачем.
Всупереч умов кредитного договору відповідач своєчасно не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та має значну заборгованість по нарахованим процентам.
Через невиконання відповідачем своїх зобов'язань по кредитному договору, загальний розмір заборгованості станом на дату подачі позовної заяви складає 56977,38 грн., з яких сума заборгованості по тілу кредиту - 31697,76 грн.; сума заборгованості за відсотками -25279,62 грн.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» просив суд першої інстанції стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № IKAPNAOG.19065.001 від 12.12.2011 року в розмірі 56977, 38 грн. та судові витрати, які поніс позивач у зв'язку з розглядом судової справи в сумі 1921,00 грн.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2020 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № IKAPNAOG.19065.001 від 12 грудня 2011 року за період з 12 вересня 2016 року по 06 березня 2019 року у розмірі 39876,94 грн., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 28087,47 грн. та заборгованості за процентами у сумі 11789,47 грн., а також судовий збір 1344,46 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 3149,43 грн.
Із вказаним рішенням суду не погодився відповідач - ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Донецького апеляційного суду.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач ОСОБА_1 посилається на те, що вважає оскаржуване судове рішення таким, що не відповідає вимогам закону в частині стягнення заборгованості в сумі 39876,94 грн. у зв'язку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи внаслідок неправильного установлення обставин, які мають значення для справи, необґрунтованого прийняття доказів, неправильного їх дослідження та оцінки, та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
ОСОБА_1 просить Донецький апеляційний суд скасувати повністю рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2020 року по цивільній справі № 243/10606/19 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 13 квітня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 28 квітня 2020 року справу призначено до розгляду.
В судове засідання Донецького апеляційного суду 15.07.2020 року відповідач ОСОБА_2 не з'явився, надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність (том № 3, а.с. 83).
В судове засідання Донецького апеляційного суду 15.07.2020 року відповідач ОСОБА_1 не з'явився, надісла до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність (том № 3, а.с. 84).
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції стягнув солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість за процентами в сумі 11789,47 грн., а також судовий збір 1344 грн. 46 коп.
З вказаним висновком суду першої інстанції апеляційний суд частково не погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий на 5 років - до 11 грудня 2016 року включно.
Відтак, у межах строку кредитування до 11 грудня 2016 року відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами з 1-го по 10-те число кожного поточного місяця починаючи з дати підписання даного договору. Починаючи з 12 грудня 2016 року, відповідач мав обов'язок незалежно від пред'явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.
Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).
Тобто, позовна давність може бути застосована лише щодо вимог про захист прав або інтересів. Оскільки після спливу строку кредитування у позивача було відсутнє право нараховувати проценти за кредитом, то до вимоги позивача про стягнення таких процентів за період з 12 грудня 2016 року до 06 березня 2019 року позовна давність не може бути застосована. А тому вказана вимога є необґрунтованою.
Вказане вище узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у Постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14 - 10 цс 18.
Пунктом 35 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17.10.2014 року передбачено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів.
Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Тобто, суд першої інстанції помилково стягнув судовий збір з відповідачів солідарно і рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення судового збору з кожного з відповідачів.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що позивачем не надано жодної виписки з особистих рахунків позичальника ОСОБА_2 за період з 12.12.2011 року по 06.03.2019 року та довідка позивача і додаток № 1 до договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № 146 від 06.03.2019 року не могли братися до уваги судом першої інстанції, як належні та допустимі докази підтвердження наявності за ОСОБА_2 станом на 06.03.2019 року заборгованості, оскільки із вказаних документів неможливо встановити, за який період та в якому розмірі відповідачем вносилися платежи на погашення заборгованості за кредитним договором, є безпідставними, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що 12.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_2 укладено Кредитний договір № IKAPNAOG.19065.001, предметом якого є надання кредиту у сумі 56 538,00 гривень із терміном користування до 11.12.2016 року та сплатою процентів за користування кредитом 16,80% річних.
Згідно вказаного вище Кредитного договору, цільове призначення (мета) кредиту - придбання автомобіля, а саме ЗАЗ TF698 СПГ НОМЕР_2 .
12.12.2011 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та ОСОБА_1 укладено договір поруки РХ029031.19067.0, предметом якого є надання поруки Поручителем перед Кредитором за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором від 12.12.2011 року № IKAPNAOG.19065.001.
Пунктом 2 вказаного вище договору поруки передбачено, що Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, відсотків за користування кредитом, комісій, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.
Як вбачається із пункту 12 вказаного вище договору поруки, порука за цим договором припиняється після закінчення 5 років з дня настання терміну повернення кредиту за Кредитним договором.
Частиною 4 статті 559 ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.
Тобто, порука на даний час діє.
12.12.2011 року між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» укладено Договір застави рухомого майна ZXA019500.19065.002, предметом якого є надання Заставодавцем в заставу майна, а саме автомобіля марки ЗАЗ TF698 СПГ, тип - легковий седан, білого кольору, 2011 року випуску, об'єм двигуна - 1299 куб.см., номер шасі (кузова, рами) № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Як вбачається з розрахунку заборгованості станом на 06.03.2019 року за кредитною угодою № IKAPNAOG.19065.001 від 12.12.2011 року, відповідач ОСОБА_2 частково вносив платежі для погашення суми заборгованості по кредиту з 11.01.2012 року по 19.08.2014 року, а саме: 11.01.2012 року у сумі 1400,00 гривень; 08.02.2012 року - 1400,00 гривень; 13.03.2012 року - 1400,00 гривень; 10.04.2012 року - 1400,00 гривень; 09.05.2012 року - 1400,00 гривень; 09.06.2012 року - 1400,00 гривень; 07.07.2012 року - 1400,00 гривень; 07.08.2012 року - 1400,00 гривень; 11.09.2012 року - 1400,00 гривень; 10.10.2012 року - 1400,00 гривень; 09.11.2012 року - 1400,00 гривень; 08.12.2012 року - 2500,00 гривень; 10.01.2013 року - 1400,00 гривень; 09.02.2013 року - 1400,00 гривень; 08.03.2013 року - 1400,00 гривень; 05.04.2013 року - 1400,00 гривень; 09.05.2013 року - 1400,00 гривень; 06.06.2013 року - 1400,00 гривень; 11.07.2013 року - 1400,00 гривень; 09.08.2013 року - 1400,00 гривень; 11.09.2013 року - 1400,00 гривень; 09.10.2013 року - 1400,00 гривень; 12.11.2013 року - 1400,00 гривень; 11.12.2013 року - 1400,00 гривень; 11.01.2014 року - 1400,00 гривень; 11.02.2014 року - 1400,00 гривень; 13.03.2014 року - 1400,00 гривень; 20.03.2014 року - 5,00 гривень; 09.04.2014 року - 1400,00 гривень; 09.05.2014 року - 1400,00 гривень; 13.06.2014 року - 1410,00 гривень; 16.07.2014 року - 1420,00 гривень; 19.08.2014 року - 5,00 гривень. За період з 20.08.2014 року по 06.03.2019 року відповідачем платежі не вносилися (том № 1, а.с.197-220).
Згідно довідки про стан кредитної заборгованості від 06.09.2019 року, заборгованість за Кредитним договором № IKAPNAOG.19065.001 від 12.12.2011 року станом на 06.09.2019 року становить 56977, 38 гривень, яка складається з основної заборгованості у сумі 31 697,76 гривень та заборгованості за відсотками у сумі 25279,62 грн.
06.03.2019 року між ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» укладено договір № 146 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором № IKAPNAOG.19065.001 від 12.12.2011 року, укладеним між Кредитором та Позичальником перейшло до «Глобал Спліт».
Згідно платіжного доручення № 5 від 05.03.2019 року ТОВ «Глобал Спліт» сплатило ПАТ «Всеукраїнський банк розвитку» грошові кошти у сумі 2680940,00 грн. за відступлення прав вимоги, що передбачено п. 4.1 вказаного вище Договору.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається із частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як вбачається із частини 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 5 вказаної вище статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частини 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 вказаної вище статті передбачено, що ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до частини 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 3 вказаної вище статті передбачено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
На підтвердження позовних вимог позивачем надані: кредитний договір № IKAPNAOG.19065.001; договір поруки РХ029031.19067.001; договір застави рухомого майна ZXA019500.19065.002; розрахунок заборгованості на 06.03.2019 року за кредитною угодою № IKAPNAOG.19065.001 від 12.12.2011 року; довідка про стан кредитної заборгованості від 06.09.2019 року; договір № 146 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним договором № IKAPNAOG.19065.001 від 12.12.2011 року, укладеним між Кредитором та Позичальником перейшло до «Глобал Спліт».
Апеляційний суд вважає, що позивач надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження своїх позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 про те, що ухвалою суду першої інстанції від 31.01.2020 року у позивача були витребувані оригінали документів, але суд першої інстанції в судовому рішенні не зазначив, що від позивача надходили будь-які оригінали документів і суд їх досліджував під час розгляду справи, вважає, що позивач вимог вказаної вище ухвали не виконав, є безпідставними, оскільки із пояснень в судовому засіданні представника позивача, а також матеріалами справи, зокрема листом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» № 737 від 28.02.2020 року підтверджено направлення на адресу Слов'янського міськрайонного суду Донецької області письмових доказів (оригіналів) документів згідно ухвали Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 31.01.2020 року (том № 2, а.с. 177).
Інші доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції не спростовують.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається із частини 2 вказаної вище статті, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пунктами б, в частини 4 статті 382 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Із матеріалів справи вбачається, що за подання позовної заяви до суду першої інстанції позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1921 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 824 від 04.09.2019 року (том № 1, а.с. 3).
Враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені на суму 28285,83 грн. (28087,47 грн. + 198,36 грн.), тоді стягненню з відповідачів на користь позивача відповідно до часткового задоволення позову підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі по 476 грн. 79 коп. з кожного.
Крім того, за подання апеляційної скарги відповідачем ОСОБА_1 сплачено судовий збір в розмірі 2881,50 грн. (том № 3, а.с. 32), тоді відповідно до часткового задоволення позовних вимог, стягненню з позивача на користь відповідача за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 підлягає стягненню 586 грн. 09 коп.
Тоді, враховуючи викладене вище, з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі (586,09 грн. - 476,79 грн.) 109 грн. 30 коп.
На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2020 року підлягає скасуванню в частині солідарного стягнення процентів і судового збору і ухвалення в цій частині нового рішення.
В іншій частині рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2020 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2020 року скасувати в частині солідарного стягнення процентів з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 за кредитним договором в розмірі 11789, 47 грн., судового збору в розмірі 1344, 46 грн., ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5 Б, оф. 5, ЄДРПОУ 41904846) заборгованість за процентами за кредитним договором в розмірі 198 (сто дев'яносто вісім) грн. 36 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5 Б, оф. 5, ЄДРПОУ 41904846) витрати по сплаті судового збору в розмірі 476 грн. 79 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5 Б, оф. 5, ЄДРПОУ 41904846) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_6 витрати по сплаті судового збору в розмірі 109 (сто дев'ять) грн. 30 коп.
В іншій частині рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 03 березня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді:
Повний текст судового рішення складений 16 липня 2020 року
Суддя: О.Д.Канурна