Справа № 743/937/20
Провадження № 2-а/743/160/20
16 липня 2020 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої - судді Павленко О.В., при секретарі Воєдило О.В.,
з участю: представника позивача Лазара О.О. (в режимі відеоконференції з Дніпровського районним судом м. Києва), відповідача - громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції з Чернігівським ПТПІ), перекладачки Хамраєвої Гуллалек,
у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ріпки під час розгляду адміністративної справи за позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 про примусове видворення за межі України та затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ,
ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулося до суду з адміністративним позовом до громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 про примусове видворення останнього за межі України та затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, строком на шість місяців, а також просив звернути рішення суду до негайного виконання. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач незаконно перебуває в Україні, та у встановлений строк без поважних причин не виконав рішення про примусове повернення з України.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові та просив суд їх задовольнити.
Відповідач - громадянин Республіки Грузія ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що не зміг своєчасно виїхати з України, тому що був карантин. Зазначив, що йому було відомо про те, що відносно нього було прийнято рішення про примусове повернення, але він не виконав його через скрутне матеріальне становище, оскільки на його утриманні була дружина та двоє неповнолітніх дітей.
Вислухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Республіки Грузія, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією його національного паспорту № НОМЕР_1 , що дійсний до 09.10.2025, та оригінал якого перебуває в адміністрації Чернігівського ПТПІ.
Документи про продовження терміну перебування в Україні або документи, які дають право на законне проживання в Україні відповідач не оформив та не звертався до компетентних органів України із заявою про визнання його біженцем, або особою, котра потребує додаткового захисту.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває в Україні без достатніх правових підстав.
Крім того, відсутні дані, що у країні походження відповідач піддавався переслідуванням за расовими або етнічними ознаками, за політичні або релігійні переконання.
Рішенням ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 01.07.2019 постановлено примусово повернути відповідача за межі України та зобов'язано його покинути територію України у термін до 28.07.2019.
Відповідач не виконав зазначене рішення ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
14.07.2020 о 15 год. 50 хв. посадовими особами ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відповідача було затримано у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 КУпАП, що підтверджується протоколом №МКМ 000153 про адміністративне затримання від 14.07.2020.
Рішенням ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області від 14.07.2020 відповідача поміщено до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців з метою підготовки матеріалів для адміністративного позову про примусове видворення та затримання з метою забезпечення примусового видворення, а також для подальшого виконання рішення суду про примусове видворення, що підтверджується відповідним актом приймання-передавання іноземця або особи без громадянства від 14.07.2020.
У відповідності до п. 3 ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці або особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства, відсутній договір про реадмісію.
Пунктом 26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 1 від 25.06.2009 року передбачено, що іноземець та особа без громадянства, можуть бути примусово видворені за межі України з підстав та в порядку, визначеному ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст. 13 Закону України «Про імміграцію».
Підстав для застосування щодо відповідача положень Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту", в судовому засіданні не встановлено.
Згідно ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, може, на підставі винесеної за його позовом постанови суду, примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк, без поважних причин, рішення про примусове повернення, або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.
Таким чином, суд вважає, що у позивача є достатньо підстав вважати, що відповідач ухилятиметься від самостійного та добровільного залишення території України.
При цьому, частиною 1 ст.289 КАС України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, до місцевого загального суду за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, може бути подана позовна заява про затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Частиною 11 ст.289 КАС України передбачено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців.
Передбачених законом підстав для передачі відповідача на поруки, або внесення ним застави, як засобу забезпечення виконання рішення про примусове видворення, в судовому засіданні не встановлено.
Таким чином, існують ризики, що відповідач може ухилятися від примусового видворення за межі України, отже, його затримання з метою повернення до країни громадянської належності, не буде суперечити п.п."f" п.1 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача узгоджуються з положеннями національного законодавства, та є обґрунтованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.371 КАС України, рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст.ст. 9, 90, 241-246, 250, 288, 289, 371 КАС України, -
Адміністративний позов Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (код: ЄДРПОУ 42552598, місцезнаходження: вул. Березняківська, 4А, м. Київ) до громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 ) про примусове видворення за межі України та затримання з метою забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ - задовольнити.
Примусово видворити громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за межі України.
Затримати громадянина Республіки Грузія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою забезпечення примусового видворення, з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, на шість місяців, до 14 січня 2021 року.
Допустити рішення до негайного виконання.
Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана через Ріпкинський районний суд Чернігівської області до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.В. Павленко