Справа № 748/1051/20
№ провадження 2/738/279/2020
13 липня 2020 року м. Мена
Менський районний суд Чеpнiгiвської областi в складi:
суддi Сова Т.Г.,
секретаря судового засідання Бреус Н.В.,
pозглянувши у вiдкpитому судовому засiданнi цивільну спpаву за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК», про стягнення безпідставно набутих грошових коштів,
В С Т А H О В И В:
У травні 2020 року до суду звернувся представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Мізунський А.І. з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК», про стягнення безпідставно набутих грошових коштів. Позов мотивовано тим, що 08.04.2013 між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_1 укладено договір № 610017037 банківського вкладу (назва вкладу - Ст13м-25.00%), за яким банк прийняв від відповідача на депозитний рахунок НОМЕР_4// НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 100 000, 00 грн. зі сплатою 25% річних на строк до 12.05.2014 року (п.п.1.1 договору). Після закінчення строку дії зазначеного договору від 08.04.2013, 17 жовтня 2014 року між ПАТ «Імексбанк» та відповідачем укладено договір № 610020495 банківського вкладу (назва вкладу - Ексклюз1м22), за яким банк прийняв від відповідача на депозитний рахунок НОМЕР_2 // НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 50 000 грн. зі сплатою 22% річних на строк до 12.11.2014 року (пп.1.1 договору). 12 листопада 2014 року між відповідачем та ПАТ «Імексбанк» було укладено договір № 610020646 «Про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014, за яким банк прийняв від відповідача грошові кошти в сумі 3 300,00 дол. США зі сплатою 9,5% річних на строк до 20.02.2015. 26.01.2015 правлінням НБУ була прийнята постанова № 50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк», згідно з яким з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію. Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» було включено до переліку вкладників та обчислено суму належну до виплати відповідачу, яка і була виплачена останньому 08.07.2015 через ПАТ «Альфа-Банк» та складала 1652,30 грн. (еквівалент 100 дол. США, наявних на депозитному рахунку Відповідача на момент вводу тимчасової адміністрації в банк + сума, яка знаходилась на поточних рахунках відповідача). Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач звернувся з позовом до суду про визнання дій Фонду протиправними та зобов'язати Фонд внести зміни до інформації про вкладника і виплатити йому 100 000,00 грн., внесених згідно касового ордеру від 08.04.2013. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2015 у задоволенні позову було відмовлено. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.04.2017 задовольнив частково апеляційну скаргу ОСОБА_2 та зобов'язав виплатити відповідачу відповідно до вкладу (депозиту) 100 000,00 грн., внесених згідно касового ордеру від 08.04.2013. Фондом гарантування було здійснено переказ коштів в банк-агент для подальшої виплати відповідачу. 02.08.2017 ОСОБА_1 через банк-агент ПАТ «Ощадбанк» отримав 100 000,00 грн., що підтверджується витягом із списку вкладників АТ «ІМЕКСБАНК», яким було виплачено суми відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за загальним реєстром за період з 03.06.2015 по 02.04.2020. Постановою від 23.01.2020 було частково задоволено касаційну скаргу: постанову Київського апеляційного адміністративного від 18.04.2017 було змінено, виклавши її в редакції цієї постанови, а саме: в частині зазначення розміру вкладу ОСОБА_1 , яка підлягає відшкодуванню за рахунок ФГВФО, замість невірної суми 100 000,00 грн. слід вважати вірною 3 300,00 доларів США. На день введення тимчасової адміністрації в ПАТ «Імексбанк» згідно офіційного курсу НБУ складає 52 173,02 грн. Враховуючи, що 02.08.2017 ОСОБА_1 через банк-агент ПАТ «Ощадбанк» отримав 100 000,00 грн. у нього виник обов'язок повернути Фонду гарантування безпідставно набуті кошти, які відповідач отримав в результаті виконання рішення суду, яке частково скасовано. В зв'язку з тим, що відповідач добровільно не повертає набуті кошти, представник Фонду з даного приводу звернувся до суду та просить стягнути з відповідача 49 407,98 грн. як безпідставно набутих та 2102,00 грн судових витрат.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, в установлений судом строк надав суду відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на відсутність у нього будь-якого боргу перед позивачем та ненадання представником позивача доказів, щоб спростовували вказаний факт та підтверджували отримання відповідачем коштів, які позивач вважає безпідставними.
За таких обставин, справу можливо розглянути без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженню, приходить до наступного висновку.
Статтею 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, на підставі наявних у матеріалах справи копій рішень суду, судом встановлено, що 08.04.2013 між ПАТ «Імексбанк» та ОСОБА_1 укладено договір № 610017037 банківського вкладу (назва вкладу - Ст13м-25.00%), за яким банк прийняв від відповідача на депозитний рахунок НОМЕР_4// НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 100 000, 00 грн. зі сплатою 25% річних на строк до 12.05.2014 року (п.п.1.1 договору). Після закінчення строку дії зазначеного договору від 08.04.2013, 17 жовтня 2014 року між ПАТ «Імексбанк» та відповідачем укладено договір № 610020495 банківського вкладу (назва вкладу - Ексклюз1м22), за яким банк прийняв від відповідача на депозитний рахунок НОМЕР_2 // НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 50 000 грн. зі сплатою 22% річних на строк до 12.11.2014 року (пп.1.1 договору). 12 листопада 2014 року між відповідачем та ПАТ «Імексбанк» було укладено договір № 610020646 «Про приєднання до публічного договору № 1 банківського вкладу (депозиту) від 20.01.2014, за яким банк прийняв від відповідача грошові кошти в сумі 3 300,00 дол. США зі сплатою 9,5% річних на строк до 20.02.2015. 26.01.2015 правлінням НБУ була прийнята постанова № 50 «Про віднесення ПАТ «Імексбанк» до категорії неплатоспроможних», на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування прийнято рішення від 26.01.2015 № 16 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Імексбанк», згідно з яким з 27.01.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування на тимчасову адміністрацію.
Уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Імексбанк» було включено до переліку вкладників та обчислено суму належну до виплати відповідачу, яка і була виплачена останньому 08.07.2015 через ПАТ «Альфа-Банк» та складала 1652,30 грн. (еквівалент 100 дол. США, наявних на депозитному рахунку Відповідача на момент вводу тимчасової адміністрації в банк + сума, яка знаходилась на поточних рахунках відповідача). Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач звернувся з позовом до суду про визнання дій Фонду протиправними та зобов'язати Фонд внести зміни до інформації про вкладника і виплатити йому 100 000,00 грн., внесених згідно касового ордеру від 08.04.2013. Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.12.2015 у задоволенні позову було відмовлено. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 18.04.2017 задовольнив частково апеляційну скаргу ОСОБА_2 та зобов'язав виплатити відповідачу відповідно до вкладу (депозиту) 100 000,00 грн., внесених згідно касового ордеру від 08.04.2013.
Представник позивача вказує про те, що грошові кошти в сумі 100 000,00 грн. згідно постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2017 були перераховані відповідачу ОСОБА_1 , проте з даного приводу не надає належних доказів. При цьому, що і відповідач ОСОБА_1 у своєму відзиві вказує про те, що боргу перед позивачем не має і безпідставно набутих коштів він не отримував.
Стаття 263 ЦПК України передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, у зв'язку з їх недоведеністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 81, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до ОСОБА_1 , третя особа - Публічне акціонерне товариство «ІМЕКСБАНК», про стягнення безпідставно набутих грошових коштів - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Менський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 17 липня 2020 року.
Суддя Т.Г. Сова