Справа № 706/1477/19
2/706/124/20
24 червня 2020 року м.Христинівка
Христинівський районний суд Черкаської області у складі: судді Орендарчука М.П.,із секретарем Карбівської Я.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Христинівка Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача і просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 28359.39 грн за кредитним договором № CSX0GK00000052 від 19.01.2006 року, яка складається з наступного:
- 19.33 грн - заборгованість за кредитом ( тіло кредиту)
- 20.77 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом
- 9240.00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;
- 19079.29 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобовязання за договором.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 19.01.2006 року уклали договір № CSX0GK00000052.
Згідно договору АТ КБ "Приватбанк" зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 19200.00 грн на термін до 19.01.2026 року а відповідач зобовязався повернути кредит та сполатити відсотки за користування кредитними коштами в строк та в порядку встановлених кредитним договором.
Відповідно до договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісячно в період сплати, відповідач повинен надати Банку грошові кошти ( щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками за комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.
Позивач за даним договором зобовязання виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, передбачений умовами кредитного договору.
Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом.
У звязку з зазначенням порушеннями зобовязант за кредитним договором відповідач станом на 20.09.2019 року має заборгованість - 28359.39 грн.
Представник позивача в судове засідання не зявився.
Відповідач проти задоволення позову заперечував та зазначив, що у вересні 2014 року Позивач виявив заборгованість по кредиту у розмірі 19 гривень, нарахував відповідачу борг в сумі 8078,56 грн та звернувся з позовом до суду. До розрахунку було включено зокрема: - 19,33 грн. заборгованість за кредитом; -3960 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; -4099,23 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором. 28.11.2014 року ухвалою суду у справі № 706/1716/14-ц відкрито провадження. Рішенням Христинівського районного суду від 25.06.2015 року позов задоволено частково, стягнено з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 4588 (чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 49 коп.
Постановою апеляційного суду Черкаської області у цій справі від 22.09.2015 року Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 25 червня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором змінено, зменшено суму стягнутої з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № CSX0GK00000052 від 19.01.2006 року до 3048 (три тисячі сорок вісім) грн. 16 коп. До суми стягнення включено: 19,33 грн. заборгованість за кредитом; 6 гривень 83 копійки відсотки; заборгованість по сплаті комісії, що підлягає стягненню, складає 2 992 грн. (88 грн. х 34 платежі); 30 гривень сума стягненої пені.
Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу ДВС міста Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Пустобаєва О.М. від 11.06.2018 року закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 706/1716/14-ц від 05.04.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 3048.16 гривень у зв'язку з повним фактичним виконанням. Рішення суду було фактично виконано, відтак відповідачем повністю і належним чином виконано умови кредитного договору, а тому позовних вимог він не визнає.
Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Отже, банк скористався цим правом і в односторонньому порядку змінив строк виконання кредитного договору звернувшись до ОСОБА_1 з позовом у вересні 2014 року про дострокове повернення усієї суми кредиту.
Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18).
У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) Велика Палата Верховного Суду, відступивши від правового висновку Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, дійшла висновку, що наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився.
За таких обставин вимоги про сплату тіла кредиту, відсотків, комісії та пені, які нараховані поза межами строку кредитного договору є безпідставними, оскільки право банку нараховувати такі платежі припинилось зі спливом строку дії кредитного договору.
Після закінчення строку дії кредитного договору кредитор має право на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, якщо зобов'язання залишається невиконаним, разом із тим таких вимог в контексті цього позову не заявлено.
Враховуючи наведене у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з безпідставністю позовних вимог поза межами дії строку кредитного договору.
ухвалив:
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити повністю.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), строки, встановлені судом продовжуються на строк дії такого карантину.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: М.П. Орендарчук