Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/576/19
Провадження № 3-в/670/3/20
16 липня 2020року с.м.т. Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Потапов О.О.
з участю секретаря Кушнір О.В.,
розглянувши подання старшого інспектора Віньковецького районного сектору з питань пробації майора Гончарука І.В., про заміну адміністративного стягнення у вигляді суспільно корисних робіт
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання АДРЕСА_1 , не працює
підданому стягненню за ст. 183-1 ч.2 КУпАП,
16.06.2020 року до суду надійшло вказане подання про вирішення питання пов'язаного із накладенням стягнення на ОСОБА_1 у вигляді суспільно корисних робіт.
Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у Віньковецькому районному секторі з питань пробації знаходиться постанова Віньковецького районного суду відносно ОСОБА_1 щодо виконання адміністративного стягнення у вигляді 120 годин суспільно корисних робіт.
ОСОБА_1 до Віньковецького районного сектору філії Державної установи "Центр пробації" у Хмельницькій області не з'явився, надав документи, які підтверджують наявність в нього інвалідності 2 групи, що перешкоджає виконанню постанови, оскільки зазначений вид адміністративного стягнення не застосовується до цієї категорії осіб.
ОСОБА_1 не може відпрацьовувати суспільно корисні роботи, хоча ознайомлений з порядком і умовами відбуття адміністративного стягнення.
В судове засідання представник відділу пробації та ОСОБА_1 не з'явились, справа розглянута без їх участі.
Дослідивши подання, з'ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи суд дійшов таких висновків.
Постановою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 18.09.2019 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183-1 ч.2 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді суспільно корисних робіт на строк 120 годин.
Відповідно до п. 12.2 Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом МЮУ N 474/5 від 19.03.2013 (далі Порядок) уповноважений орган з питань пробації вносить до суду подання для вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанов суду про накладення адміністративних стягнень стосовно порушників, які визнані особами з інвалідністю І або ІІ групи, вагітних жінок, жінок старше 55 років та чоловіків старше 60 років.
Стаття 304 КУпАП покладає обов'язок вирішення п итань зв'язаних з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 325-4 КУпАП у разі ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
У разі злісного ухилення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт вона підлягає притягненню до кримінальної відповідальності в порядку, встановленому законом.
ОСОБА_1 не ухилявся від виконання призначеного покарання, він за представленими органом пробації матеріалами лікувався періодично протягом 2019 року та отримав 2 групу інвалідності (а.с.16) загального захворювання.
За нормами ч.2 ст. 321-1 КУпАП, у разі втрати працездатності, призову на строкову військову службу, взяття під варту, засудження до кримінального покарання у виді позбавлення або обмеження волі, або якщо невідоме місцезнаходження особи, постановою суду (судді) за поданням органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, громадські роботи замінюються штрафом, розмір якого визначається з розрахунку, що чотири години невідбутих громадських робіт дорівнюють одному неоподатковуваному мінімуму доходів громадян.
Застосувати аналогію Закону оговорену вище вказаною правовою нормою через втрату ОСОБА_1 працездатності, неможливо, оскільки в главі 31-А КУпАП подібної норми не існує та не існує такої міри покарання у санкції статті 183-1 КУпАП.
Судові органи вправі застосовувати аналогію закону в межах наданих їм повноважень.
Стаття 183-2 КУпАП передбачає накладення стягнення на особу яка ухиляється від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт.
Примітка цієї норми права оговорює, що п ід ухиленням особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно корисних робіт слід розуміти неприбуття порушника до місця виконання суспільно корисних робіт (підприємства, установи, організації) протягом двох днів з дати, визначеної у направленні уповноваженою посадовою особою органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, без поважних причин, невихід на суспільно корисні роботи або відмова від виконання роботи, вид якої визначений підприємством, установою, організацією, більше двох разів протягом місяця без поважних причин, а також поява на робочому місці у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння.
Поважними причинами є хвороба особи та інші документально підтверджені обставини, що фактично позбавляють можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт.
В процесі вирішення питання про накладення стягнення ОСОБА_1 періодично лікувався. Після застосування стягнення він продовжував лікування, отримавши інвалідність 2 групи загального захворювання.
Застосування стягнення до особи інваліда не допускається, а застосування стягнення по аналогії із громадськими роботами недопустимо через відсутність такого покарання у статті 183-2 КУпАП, як штраф.
Суд не вправі перебирати на себе непритаманну йому функцію призначення покарання за відсутності правової норми про таке покарання і не вправі застосовувати санкцію подібної статті КУпАП по аналогії, оскільки аналогія в кримінальному праві (до нього прирівняні деякі статті КУпАП) - не застосовується.
Зі змісту ст. 321- 4 КУпАП та Порядку слідує, що обов'язковою умовою заміни адміністративного стягнення у виді громадських робіт штрафом або адміністративним арештом є ухилення особи від відбування громадських робіт.
ОСОБА_1 не виконував покарання у виді суспільно-корисних робіт через хворобу, що відповідно до ст. 183-2 КУпАП являється обставиною, яка фактично позбавляє можливості порушника прибути для відпрацювання суспільно корисних робіт. В подальшому виконання таких робіт ним забороняє стаття 31-1 ч.3 КУпАП.
Із аналізу наведених норм слідує, що закон який застосовується до ОСОБА_1 є, але покарання визначене ним застосувати до ОСОБА_1 , як інваліда 2 групи неможливо. В даному випадку спрацьовує в частині застосування покарання принцип права, «Nulla poena sine lege» -... Немає покарання без закону, який його передбачає, (лат. ОСОБА_2 poena sine lege).
Виходячи із наведено ОСОБА_1 слід визнати винним за ст. 183-1 ч.2 КУпАП, та у зв'язку із його інвалідністю 2 групи, звільнити від призначеного покарання.
Керуючись ст. 183-2, 304 КУпАП, суддя, -
Подання задовольнити.
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 183-1 ч.2 КУпАП без відбування ним призначеного судом покарання у виді 120 годин суспільно корисних робіт у зв'язку із встановленням йому інвалідності 2 групи.
Суддя О.О. Потапов