Справа №704/22/20
1-кп/705/747/20
15 липня 2020 року місто Умань
Уманський міськрайонний суд Черкаської області в складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у закритому судовому засіданні в м. Умані Черкаської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250240000276, по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Умань Черкаської області, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, працюючого трубопровідником лінійним Барського лінійно виробничого управління магістральних газопроводів ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.153, ч.4 ст.152, ч.2 ст.125 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_5
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8
потерпілої ОСОБА_9
законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_10
представника малолітньої потерпілої-адвоката ОСОБА_11
В провадженні Уманського міськрайонного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.153, ч.4 ст.152, ч.2 ст.125 КК України.
08 липня 2020 року до Уманського міськрайонного суду Черкаської області надійшло клопотання прокурора ОСОБА_12 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .
У судовому засіданні 15 липня 2020 року прокурор підтримав вказане клопотанні. У клопотанні прокурор посилається на те, що на даний час ризики, передбачені ст.177 КПК України не зменшилися та є достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, у зв'язку з чим, обставини щодо забезпечення його належної процесуальної і правової поведінки можуть бути забезпечені лише при дії саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Залишаючись без обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинувачений ОСОБА_5 після вчинення умисних кримінальних правопорушень проти волі, честі та гідності малолітньої особи, що мало місце 31.07.2019 року та 14.09.2019 року, з високою ймовірністю, може продовжувати свою злочинну діяльність. Крім того, умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 посягнули на життя і здоров'я малолітньої потерпілої, наслідком чого є посягання на її статеву недоторканість. На існування ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України вказує те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого і особливо тяжкого злочинів, об'єктом посягання якого є життя та здоров'я малолітньої дитини, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, який може переховуватися від суду, незаконно впливати на малолітню потерпілу ОСОБА_13 та на потерпілу ОСОБА_9 , з якими він на час вчинення злочину періодично проживав в одному будинковолодінні, впливати на свідків, які проживають з ним в одному населеному пункті, що надає йому можливість шляхом вмовляння, залякування, вимагати дачу від останніх неправдивих показів, зміну уже наданих під час досудового розслідування, показань.
Просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 терміном на 60 діб.
Обвинувачений ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що він характеризується позитивно, має постійне місце проживання. Зазначив, що прокурор не обґрунтував наявність ризиків, лише посилався на статтю.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що суд вчетверте вирішує питання щодо запобіжного заходу за клопотаннями прокурора, які є ідентичними. При цьому, зауважив, що враховуючи тривалий термін перебування обвинуваченого під вартою, прокурор повинен був краще обґрунтувати свої клопотання. При цьому, ризики, на які вказує прокурор об'єктивно не знаходять свого підтвердження. Просив змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого на домашній арешт.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 також просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що на даний час обвинувачений не вважається винуватим у злочині. На його думку прокурор не довів наявності ризиків, а також неможливість застосування іншого запобіжного заходу, в тому числі домашнього арешту, який також є доволі суворим, який би зміг забезпечити дієвість кримінального провадження.
Потерпіла ОСОБА_9 , законний представник малолітньої потерпілої ОСОБА_10 та представник малолітньої потерпілої-адвокат ОСОБА_11 , підтримали клопотання прокурора.
Суд, вислухавши клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, думку інших учасників судового провадження, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою, суд враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового слідства до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Ухвалою суду від 21 травня 2020 року продовжено ОСОБА_5 термін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 19 липня 2020 року. Вказане питання було вирішене судом враховуючи те, що станом на 21 травня 2020 року було лише оголошено короткий виклад обвинувального акту, після чого було встановлено, що судовий розгляд продовжити неможливо для забезпечення права сторони захисту на підготовку своєї позиції з приводу заявленого цивільного позову, який суд прийняв після початку судового розгляду. Тому, суд був позбавлений можливості з'ясувати для себе питання, пов'язані з обгрунтованістю обвинувачення.
У судовому засіданні 15 липня 2020 року було допитано малолітню потерпілу ОСОБА_13 , після чого було встановлено, що судовий розгляд продовжити неможливо. Тому, суд, станом на 15 липня 2020 року, також позбавлений можливості з'ясувати для себе питання, пов'язані з обґрунтованістю обвинувачення.
Відповідно, суд позбавлений можливості завершити судовий розгляд в термін, на який відносно обвинуваченого вже був продовжений запобіжний захід, так як у судовому засіданні необхідно допитати потерпілу ОСОБА_9 , свідків, дослідити письмові та речові докази, допитати обвинуваченого.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому звертається увага, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Враховуючи те, що обвинувачений та потерпілі, а також переважна більшість свідків, є мешканцями одного населеного пункту, суд вважає, що не зменшився ризик впливу обвинуваченого на потерпілих та свідків з метою зміни останніми показань. При цьому, вказані особи ще не допитані у судовому засіданні. Окремо суд зауважує, що потерпілою є малолітня особа і будь-який вплив з боку обвинуваченого може мати негативні наслідки для психічного здоров'я потерпілої, яка, згідно пред'явленого обвинувачення, вже зазнала фізичних та моральних страждань.
З приводу наявності ризику ухилення обвинуваченого від явки до суду, суд вважає, що такий ризик також не зменшився, враховуючи те, що ОСОБА_5 являється мешканцем іншого міста і не має постійного місця проживання в м. Умань.
Враховуючи вказані вище обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе належним чином запобігти ризику ухилення обвинуваченого від явки до суду та впливу на потерпілих і свідків, що призведе до неможливості розгляду справи в розумні строки.
Тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає до задоволення. Проте, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому на 45 днів.
Керуючись статтями 183, 199, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 45 днів.
Дія ухвали про продовження строку запобіжного заходу закінчується 28 серпня 2020 року.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_5 - для відому, та направити начальнику Черкаського слідчого ізолятора - для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3