Справа № 766/2688/19
н/п 2-а/766/41/20
16.07.2020 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючої судді Войцеховської Я.В.,
секретар судового засідання Кобець А.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Херсоні адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Херсонській області, Поліцейського роти батальйону №1 УПП в Херсонській області ДПП капрала поліції Синьова Івана Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,
Позивач 08.02.2019р. звернувся до суду із адміністративним позовом в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову серії НК № 399825 від 28.01.2019р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28.01.2019 року він керував автомобілем ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.Белінського в м.Херсоні та був зупинений працівниками поліції, які склали постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п. 8.7.3е ПДР - проїзд на червоний сигнал світлофора. Вважає накладене стягнення необґрунтованим, а постанову винесену з порушенням норм законодавства, оскільки не порушував правила дорожнього руху та здійснював проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофора. Постанова винесена без достатніх на то доказів вчинення правопорушення.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.02.2020р. відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження .
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2020 року у зв'язку із відстороненням від посади судді Дорошинської В.Е. справа № 766/2688/19 надійшла до провадження судді Войцеховської Я.В.
Ухвалою суду від 21.05.2020р адміністративний позов залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених в позові недоліків.
Ухвалою суду від 26.06.2020р. позивачу продовжено строк для виконання вищезазначеної ухвали.
Ухвалою суду від 08.07.2020р. , після усунення зазначених в ухвалі недоліків, прийнято до провадження справу та визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Залучено до участі у справі співвідповідача - Департамент патрульної поліції України.
Учасники справи не надавали до суду клопотань про розгляд даного позову в загальному порядку.
Позивач в судове засідання за викликом суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами, просив позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідачів в судове засідання за викликом суду не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності. Просила врахувати відзив, наданий 25.04.2019р.
У відзиві відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, просив відмовити в задоволенні позову та зазначає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог чинного законодавства, уповноваженою на те особою та відповідає вимогам закону.
Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, в разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (в тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до наступного.
З копії постанови серії НК № 399825 від 28.01.2019 року, винесеною Інспектором Управління патрульної поліції у Херсонській області вбачається, що позивач ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. В оскаржуваній постанові вказується, що позивач 28.01.2019 року об 04-05 год. керував автомобілем ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.Белінського в м.Херсоні та здійснив проїзд перехрестя на заборонений червоний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3е ПДР України. Відомості про фіксацію правопорушення в постанов відсутні.
Згідно ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Аналогічні норми містяться в ч.1 ст. 8 ЗУ «Про Національну поліцію» .
Суд зазначає, що предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.222 КУпАП розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи Національної поліції.
Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП передбачено, що доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Доказів підтверджуючих той факт, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем ВАЗ 21099 реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул.Белінського в м.Херсоні, проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, матеріали справи не містять.
Відповідно до постанови Верховного Суду України по справі №338/1/17 від 26.04.2018р. візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом по справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, № 303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах. У свою чергу відповідач має довести факт прийняття такого рішення чи вчинення дії і їх правомірність, або ж спростувати цей факт і довести правомірність своєї бездіяльності.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Вказані вище обставини свідчать про недоведеність наявності в діях позивача порушень вимог п.8.7.3.е) Правил дорожнього руху, що в свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 122 КУпАП.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що постанова серія НК № 399825 від 28.01.2019 року про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення, винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Пунктом третім частини третьої статті 286 КАСУ країни встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Тому провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП підлягає закриттю, а позовні вимоги задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України «Про дорожній рух» ст. 2, 5, 6-10, 72, 76-77, 90, 122,159, 229, 238, 241-246, 255, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції України, Управління патрульної поліції в Херсонській області, Поліцейського роти батальйону №1 УПП в Херсонській області ДПП капрала поліції Синьова Івана Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення- задовольнити в повному обсязі.
Постанову серії НК № 399825 від 28.01.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк подання апеляційної скарги на рішення суду продовжується на строк дії такого карантину.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Я.В.Войцеховська
Повний текст рішення складено 16.07.2020 року