Справа № 712/6244/20
Провадження № 1-кп/712/620/20
16 липня 2020 року м. Черкаси
Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючого: судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
з участю: прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 42020250020000015 відносно ОСОБА_4 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Лисянка Черкаської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, солдата навідника 2 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по обвинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,-
ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , проходячи військову службу за контрактом у військовому званні «солдат» на посадінавідника 2 десантно-штурмового взводу 4 десантно-штурмової роти 2 десантно-штурмового батальйону вказаної військової частини, діючи з прямим умислом, з мотивів тимчасово ухилитися від її проходження, у порушення вимог ст. ст. 11, 16, 49, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-ХІУ від 24.03.1999, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, 28.01.2020 близько 12 год. 30 хв., самовільно, без дозволу командування в умовах особливого періоду, крім воєнного стану залишив розташування військової частини НОМЕР_1 , яка дислокувалася за адресою: АДРЕСА_2 та направився за місцем свого проживання у АДРЕСА_1 , офіційно ніде не працював та проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів до повернення у військову частину за наявності реальної можливості до цього, поки 30.06.2020 усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинений злочин, добровільно та з власної ініціативи прибув до військової прокуратури Черкаського гарнізону і заявив про себе та вчинений злочин.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю, підтримав покази, дані ним під час досудового розслідування та пояснив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 . А 28 січня 2020 року залишив частину за сімейними обставинами та повернувся до місця проживання у с. Хижинці, Лисянського району, Черкаської області. Коли знаходився вдома, офіційно не працевлаштовувався, проводив час на свій розсуд. Повертатись до військової частини не наважився, оскільки боявся відповідальності.
З урахуванням повного визнання вини обвинуваченим у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також враховуючи думку учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позиції, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення доведене.
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за:
-ч. 4 ст. 407 КК України, як самовільне залишення військової частини в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене особою, зазначеною в частині другій статті 407 КК України, тобто військовослужбовцем (крім строкової служби).
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу обвинуваченого, який на обліках в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судимий.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого: з'явлення із зізнанням, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування та речові докази відсутні.
Цивільний позов не заявлений.
Враховуючи, що обвинувачений щиро розкаюється у вчинені кримінального правопорушення, активно сприяв його розкриттю, добровільно прибув до військової прокуратури, що істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, який на обліках в лікаря психіатра та нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується позитивно, суд вважає необхідним при призначенні покарання застосувати до обвинуваченого вимоги ст. 69 КК України, призначивши йому інший, більш м'який вид основного покарання, не зазначений в санкції ч. 4 ст. 407 КК України, за якою він притягується до кримінальної відповідальності.
На підставі викладеного, враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе при призначенні покарання у вигляді арешту з відбуванням покарання на гауптвахті.
Керуючись ст. ст. 370, 374, 377 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_4 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 407 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді арешту на строк 2 (два) місяці з відбуванням покарання на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ).
На вирок протягом 30 діб може бути подана апеляція до Черкаського апеляційного суду.
Копію вироку негайно вручити учасникам судового провадження.
Головуючий: ОСОБА_1