Справа № 199/6150/19
(1-кп/199/92/20)
15.07.2020 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю сторін:
прокурора - ОСОБА_3
захисників: - ОСОБА_4
- ОСОБА_5
обвинувачених: - ОСОБА_6
- ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпро кримінальне провадження №12019040630000868, відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 ,
15.07.2020 року в судовому засіданні, прокурор ОСОБА_3 просив відкласти засідання у зв'язку з не завершенням органами ДБР розслідування заяв обвинувачених, також заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів, оскільки наявні ризики, передбачені п.п. 1), 3), 4), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке може бути призначено обвинуваченому ОСОБА_6 , у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи тяжкість злочину, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, є підстави вважати, що ОСОБА_6 може переховуватися від суду. Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства. Крім того, знаходячись під загрозою застосування тяжкого покарання, ОСОБА_6 , володіючи відомостями щодо потерпілих і свідків, може вплинути на них. Прокурор вважає, що, беручи до уваги підвищену суспільну небезпеку інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, є ризик перешкоджання останнім здійсненню кримінального провадження, продовження злочинної діяльності. Також прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_7 з забороною залишати житло в період з 22:00 години до 06:00 години, без дозволу суду або прокурора. Своє клопотання прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних злочинів, в тому числі за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років, а тому вважає, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, вчинення нового кримінального правопорушення, який вказує на необхідність продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період з 22:00 години до 06:00 години.
Захисник ОСОБА_4 не заперечував проти відкладення судового розгляду, стосовно клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, вважаючи дане клопотання необґрунтованим, просив відмовити в його задоволенні, змінити на домашній арешт, стосовно клопотання відносно ОСОБА_7 не заперечував щодо його задоволення.
Обвинувачений ОСОБА_6 , який отримав копію клопотання, не просив надавати йому час для підготовки, висловив свою думку по суті, просив відмовити в його задоволенні, змінити на домашній арешт. Стосовно клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_7 - не заперечував щодо його задоволення.
Захисник ОСОБА_5 не заперечувала проти відкладення судового розгляду, не заперечувала проти клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період з 22:00 години до 06:00 години, відносно ОСОБА_7 , що було підтримано обвинуваченим ОСОБА_7 . Стосовно клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_6 - захисник і обвинувачений ОСОБА_7 просили відмовити в його задоволенні, просили змінити на домашній арешт, захисник ОСОБА_5 підтримала позицію захисника ОСОБА_4 .
Зокрема, своє клопотання захисники і обвинувачені обґрунтували тим, що ризики, зазначені прокурором у клопотанні, не знайшли свого підтвердження, а ОСОБА_6 повинен бути звільнений з-під варти, що ОСОБА_6 не буде ухилятися від суду та не буде перешкоджати розгляду кримінального провадження.
Прокурор наполягав на задоволенні клопотань про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 .
Суд, вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши зміст обвинувального акта відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , матеріали справи, вважає, що клопотання прокурора про відкладення судового розгляду підлягає задоволенню, стосовно продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 на 60 днів, клопотання прокурора про продовження строку домашнього арешту в період з 22:00 години до 06:00 години обвинуваченому ОСОБА_7 , а також клопотання захисників і обвинувачених стосовно запобіжних заходів, суд вважає можливим задовольнити клопотання прокурора, а в задоволенні клопотання захисників і обвинувачених стосовно зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 на домашній арешт - суд вважає необхідним відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, відповідно до змісту обвинувального акта, ОСОБА_6 обвинувачується за ст.ст.185 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.2, 28 ч.2, 357 ч.1 КК України, з яких за ст.187 ч.2 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Враховуючи обсяг пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення, є достатні підстави вважати, що, враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 , у разі визнання останнього винуватим у кримінальному правопорушенні, останній, перебуваючи під загрозою застосування тяжкого покарання, може переховуватися від суду, тобто наявний ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування». Ця обставина, у свою чергу, може зашкодити вирішенню завдань кримінального судочинства.
За таких обставин суд вважає, що оскільки на цей час ОСОБА_6 продовжує обвинувачуватися у вчиненні злочинів, в тому числі тяжкого умисного злочину, враховуючи те, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 1) ч. 1 ст. 177 КПК України, на який вказує прокурор, продовження застосування обвинуваченому тримання під вартою в повній мірі відповідатиме меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі, зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та узгоджується з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і практикою ЄСПЛ, зокрема, правовим позиціям, викладеним в п. 79 Рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011, а також в рішеннях ЄСПЛ у справах «Летельє проти Франції», «Лабіта проти Італії».
Для відмови в звільненні особи з-під варти також слід враховувати і ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ у справі «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968), оскільки він, володіючи відомостями щодо осіб потерпілих і свідків, може вплинути на них з метою схилення до зміни показів та відмови від показів взагалі, що вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України. Ці ж обставини вказують на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів обвинуваченому.
При продовженні строку дії запобіжного заходу суд також враховує і ту обставину, що протягом перебування ОСОБА_6 в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» будь-яких відомостей щодо протипоказань перебування в умовах ізоляції відносно останнього не надходило.
Досліджуючи клопотання сторони захисту щодо зміни обвинуваченому запобіжного заходу на домашній арешт, суд, враховуючи вік та задовільний стан здоров'я обвинуваченого, відомості про його соціальні зв'язки, репутацію обвинуваченого, його майновий та сімейний стан, вважає, що вказані відомості про особу обвинуваченого в сукупності із обсягом пред'явленого йому обвинувачення та встановленими ризиками, передбаченими п.п. 1), 3), 4) ч. 1 ст. 177 КПК України, дають достатні підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи на цей час не здатні запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_6 .
Вирішуючи клопотання прокурора щодо продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період з 22:00 години до 06:00 години, суд виходить з того, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні умисних, в тому числі тяжких злочинів. Санкцією ч. 2 ст. 187 КК України передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
За таких обставин суд вважає, що на цей час продовжує існувати ризик, передбачений п. 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, який вказує на необхідність продовження застосування обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в період з 22:00 години до 06:00 години.
Розглядаючи можливість зміни запобіжного заходу на інший, менш суворий, суд, враховуючи вищезазначене, вважає, що альтернативні запобіжні заходи є такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, не визначався, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у тому числі за ст.187 ч.2 КК України, де є ознака погрози застосування насильства.
Керуючись ст.ст. 176-179, 183, 193, 194, 199, 331, 369, 371, 372 КПК України, суд,-
1. Відкласти судовий розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні №12019040630000868 відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за ст.ст.186 ч.2, 28 ч.2, 357 ч.1, 185 ч.2, 187 ч.2 КК України, на 13 серпня 2020 року о 11 год. 30 хв. в залі суду за адресою: 49083 м.Дніпро, вул.Новоселівська,9, в яке викликати:
прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №1;_____________________________
обвинувачених: ОСОБА_6 (ДУВП №4) і ОСОБА_7 ;____________________________
захисників: ОСОБА_4 і ОСОБА_5 __________________________________________
2. В задоволенні клопотань захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відносно ОСОБА_6 , - відмовити.
3. Задовольнити клопотання прокурора і відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - продовжити на 60 днів, тобто до 12 вересня 2020 року.
4. Задовольнити клопотання прокурора і відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 12 вересня 2020 року, з забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період з 22:00 години до 06:00 години, з'являтися до суду по викликам.
По закінченню строку дії запобіжного заходу та за відсутністю клопотання прокурора в порядку ст. 199 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, заборона залишати житло припиняє свою дію і запобіжний захід, заборона та обов'язок вважаються скасованими.
5. Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити її для виконання в частині продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 начальнику Державної установи «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» та начальнику Амур-Нижньодніпровському ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.
6. Ухвала набирає чинності негайно та окремому оскарженню не підлягає.
7. В той же час, відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України», зважаючи на Рішення Конституційного Суду України у справі № 3-208/2018 (2402/18) від 13.06.2019 за конституційною скаргою ОСОБА_8 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ч. 2 ст. 392 КПК України, учасники судового провадження на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченому можуть подати апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - з моменту вручення їй копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1