Справа № 164/1735/19
п/с 1-кп/164/30/2020
16 липня 2020 року Смт. Маневичі
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 , її представника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за №12019030160000315 від 23 серпня 2019 року про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 (зареєстрованого по АДРЕСА_2 ), українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, непрацюючого, розлученого, раніше не судимого, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -
22 серпня 2019 року близько 10 години 20 хвилин, ОСОБА_6 , перебуваючи у житловому будинку за місцем своєї реєстрації, що за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних відносин до своєї колишньої дружини ОСОБА_4 , під час побутового конфлікту, умисно наніс останній два удари носком правої ноги в ділянку тулуба ліворуч та один удар в ділянку правого стегна. Після того, продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на умисне нанесення тілесних ушкоджень, ОСОБА_6 умисно наніс ОСОБА_4 два удари долонею руки по обличчю та, перебуваючи на сходах, утримуючи потерпілу за верхній одяг, умисно зіштовхнув її вниз по сходах, в результаті чого остання вдарилася головою, лівим коліном та обома ліктями. В подальшому, ОСОБА_6 при виході з будинку утримував ОСОБА_4 за руки, викручував їх, утримуючи потерпілу за волосся, тричі ударив її головою у полотно вхідних дверей будинку. В такий спосіб, згідно висновку судово - медичної експертизи №49 від 11 вересня 2019 року, ОСОБА_6 умисно спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно - мозкової травми: струсу головного мозку, садна і подряпини обличчя і волосистої частини голови, підшкірних гематом лівих плеча і кисті. За ступенем тяжкості ЗЧМТ: струс головного мозку належить до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (від 6 до 21 дня) розлад здоров'я, решта виявлених у потерпілої тілесних ушкоджень, як кожне окремо, так і увесь перелік, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у інкримінованому правопорушенні заперечив повністю, зазначив, що його батько бачив, як потерпіла під час конфлікту сама на собі рвала і різала одяг, тілесних ушкоджень він їй не заподіював. Цивільний позов заперечив також.
Потерпіла ОСОБА_4 наполягала на суворій мірі покарання для обвинуваченого, дала суду показання про те, що обвинувачений є її колишнім чоловіком, з яким перебувають на даний час у неприязних стосунках. 22 серпня 2019 року приблизно о 10 годині ОСОБА_6 приїхав в будинок, де на даний час вона проживає разом з двома дітьми, які і стали свідками нанесення їй ударів обвинуваченим. Обвинувачений висловлював необґрунтовані претензії, ображав її, бив ногою в тулуб та долонею по обличчю та умисно зіштовхнув її вниз по сходах. В подальшому, викручував їй руки та, тримаючи за волосся, тричі вдарив головою об двері. Поліцію викликав старший син. Зазначила, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого вона зазнала душевних страждань, оскільки боїться за своє життя та життя неповнолітніх дітей, а тому просила суворої міри покарання для ОСОБА_6 та підтримала цивільний позов в повному обсязі.
Не зважаючи на заперечення ОСОБА_6 своєї вини у інкримінованому правопорушенні, його винуватість підтверджується також показаннями свідків та наступними доказами, що містяться в обвинувальному акті та в матеріалах кримінального провадження, досліджених судом, зокрема:
- показаннями свідка ОСОБА_7 , який є сусідом ОСОБА_8 і суду дав показання про те, що в кінці серпня 2019 року він перебував у себе на подвір'ї і почув дитячий крик та крик потерпілої. Коли він прибіг на їх подвір'я, то побачив, що ОСОБА_4 лежала на бетоні, а над нею був ОСОБА_6 . Вони один одного тримали за одяг. Після цього він насварив на них і ті пішли в будинок. Однак через певний період знову було звідти чути крик, пізніше приїхала поліція та батько і старший брат обвинуваченого.
- малолітній свідок ОСОБА_9 суду показав, що ОСОБА_6 є його батьком, з яким на даний час вони разом не проживають. Одного літнього ранку минулого року обвинувачений приїхав у будинок, де вони мешкають разом із молодшим братом і мамою, і почав сваритися із мамою. Він запитав у батька навіщо той розбив вікно у підвалі, після чого ОСОБА_6 взяв на руки меншого брата і не віддавав мамі, яка хотіла його забрати. Брат почав плакати і між дорослими виникла сварка, під час якої ОСОБА_6 почав бити ОСОБА_4 ногами. Після цього батько пішов на верхній поверх будинку, а мама побігла за ним. Потім він бачив, як тато вибив в мами з рук телефон, яким вона знімала все, що відбувалося і він побіг вниз викликати поліцію. Що відбувалося далі не бачив, але через декілька хвилин вийшов батько з будинку і коли сідав в машину, то хотів кинути в матір каменем. Після цього до них на подвір'я прибігли сусіди і приїхала поліція, яку він сам викликав. Пізніше також приїхали дід із дядьком.
Крім об'єктивних показань свідків, які узгоджуються між собою, вина ОСОБА_6 підтверджується наступними дослідженими судом доказами:
- рапортом поліцейського Маневицького ВП ГУНП про отримання 22 серпня 2019 року о 10 годині 42 хвилини повідомлення від ОСОБА_10 про те, що по АДРЕСА_2 батько ОСОБА_11 б'є матір (а.п. 47);
- заявою потерпілої ОСОБА_4 від 22 серпня 2019 року про вчинення відносно неї протиправних дій ОСОБА_6 (а.п. 48);
- висновком експерта від 30 серпня 2019 року №49, згідно якого виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження: закрита черепно - мозкова травма: струс головного мозку належить до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний (від 6 до 21 дня) розлад здоров'я (п.2.3.3. №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року); садна і подряпини обличчя і волосистої частини голови; підшкірні гематоми лівих плеча і кисті та поверхнева різана рана правої кисті, як кожне окремо, так й увесь їх перелік відносяться до легких тілесних ушкоджень (п.2.3.5. вказаних вище «Правил…») (а.п. 50 -51);
- протоколом проведення слідчого експерименту із фототаблицею від 4 жовтня 2019 року з участю потерпілої ОСОБА_4 , яка детально розповіла і показала яким чином обвинувачений наносив їй тілесні ушкодження (а.п. 52-55);
- відеозаписом, на якому зафіксовано конфлікт, що відбувався між сторонами 22 серпня 2019 року (а.п. 65).
Допитані в якості свідків батько обвинуваченого ОСОБА_12 та брат ОСОБА_13 , кожен зокрема, суду підтвердили, що перебувають із ОСОБА_4 в недоброзичливих відносинах, оскільки між обвинуваченим та потерпілою вже тривалий час існує конфлікт. В кінці серпня 2019 року приїжджали на територію будинковолодіння, де раніше разом проживали ОСОБА_6 із ОСОБА_4 , оскільки до них телефонував ОСОБА_14 . Зазначили, що на обвинуваченому був порваний одяг і було видно подряпини на тілі, а потерпіла одяг порвала на собі сама.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями, які виразилися в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України.
При призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_6 вчинив умисне правопорушення невеликої тяжкості.
Обставин, що пом'якшують покарання, не встановлено.
Відповідно до п. 6.1 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання, є вчинення злочину щодо подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.
Матеріалами провадження підтверджено і це не заперечується учасниками справи, що обвинувачений вчинив злочин щодо своєї колишньої дружини.
А тому обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього подружжя.
Відповідно до ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
А тому, призначаючи обвинуваченому покарання, суд приймає до уваги дані про особу винного, а саме його посередню характеристику за місцем проживання, те, що він раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що покарання у виді максимального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті ч. 2 ст. 125 КК України, буде справедливим і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження вчинення як ним нових злочинів, так і іншими особами.
Заявлена потерпілою - цивільною позивачкою моральна шкода в розмірі 20000 гривень підлягає частковому задоволенню на підставі ст. 1167 ЦК України. Зважаючи на те, що обвинувачений офіційно не працевлаштований і у суду немає даних щодо його матеріального стану, з метою забезпечення можливості виконання вироку в частині відшкодування моральної шкоди, керуючись засадами розумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути зазначене відшкодування моральної шкоди в розмірі 10000 гривень.
Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить із засад розумності, виваженості, справедливості та вважає, що визначена сума моральної шкоди відповідає обсягу та характеру спричинених страждань потерпілої та характеру вимушених змін у її життєвих стосунках.
Речовий доказ - оптичний диск із відеозаписами (а.п. 65) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Витрати на залучення експертів відсутні, запобіжний захід не обирався.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначивши покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_6 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 10000 (десять тисяч) гривень моральної шкоди.
В задоволенні решти позову відмовити.
Речовий доказ - оптичний диск із відеозаписами (а.п. 65) - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Витрати на залучення експертів відсутні, запобіжний захід не обирався.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Маневицький районний суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя
Маневицького районного суду ОСОБА_1