16 липня 2020 р.Справа № 520/9160/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. ,
розглянувши у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження по справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року по справі № 520/9160/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 по справі № 520/9160/19 частково задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.
На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2020 призначено склад колегії суддів: головуючий суддя Зеленський В.В., судді Чалий І.С., П'янова Я.В.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2020 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 по справі № 520/9160/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СДМ ГРУП" до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - залишено без руху. Надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги десять днів з моменту отримання копії ухвали. Роз'яснено апелянту, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору та заяви про поновлення процесуального строку з відповідними доказами.
18.06.2020 до Другого апеляційного адміністративного суду Головним управлінням ДПС у Харківській області подано оригінал платіжного доручення про сплату судового збору від 12.06.2020 № 5133 на суму 15276,00 грн.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Другого апеляційного адміністративного суду № 02-01/2105 від 08.07.2020, у зв'язку з рішенням Вищої ради правосуддя № 1941/0/15-20 від 23.06.2020 "Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Другого апеляційного адміністративного суду у зв'язку із поданням заяви про відставку", призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Другого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2020 визначено склад суду для розгляду справи № 520/9160/19: головуючий суддя Перцова Т.С., судді Русанова В.Б., Жигилій С.П.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.07.2020 прийнято до свого провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 року по справі № 520/9160/19.
14.07.2020 на адресу Другого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 по справі № 520/9160/19. В обгрунтування клопотання, посилаючись на ст. 129 Конституції України, ст. 7 КАС України, ст.ст. 2, 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", практику Європейського суду з прав людини, просив суд надати можливість захистити інтереси держави та не позбавляти права на оскарження судового рішення та не обмежувати право на перегляд справи надмірним формалізмом в оцінці матеріалів звернення.
Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку, колегія суддів вважає строк на апеляційне оскарження таким, що не підлягає поновленню, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч. 6 ст. 120 Кодексу адміністративного судочинства України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Матеріалами справи підтверджено, що повний текст оскаржуваного рішення від 22.01.2020 складено 03.02.2020 та отримано відповідачем 06.02.2020, отже, останнім днем строку на апеляційне оскарження даного рішення є 10.03.2019 (з урахуванням вихідних та святкових днів).
Головним управлінням ДПС у Харківській області подано апеляційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 по справі № 520/9160/19 30.03.2019, тобто, з порушенням строку на апеляційне оскарження.
Доказів поважності причин пропущення строку з 10.03.2020 по 30.03.2020 відповідачем не надано.
Згідно з ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч.1 ст.121 КАС України).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
З огляду на приписи, зокрема, статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини ... підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси….
Тобто, виходячи з принципу належного урядування, державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов'язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв'язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.
Відповідач в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не навів суду апеляційної інстанції об'єктивно непереборних та незалежних від його волі обставин, які б завадили відповідачеві подати апеляційну скаргу раніше, ніж 30.03.2020.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку на апеляційне оскарження, наведені у клопотанні Головного управління ДПС у Харківській області, неможливо вважати поважними, а відтак, у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2020 по справі № 520/9160/19, слід відмовити.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 02.11.2018 по справі № 817/1371/17, від 05.02.2019 по справі № 826/11314/17, від 02.11.2018 по справі № 816/4651/15, врахування якої є обов'язковим в силу ч.5 ст.242 КАС України.
Керуючись ст. ст.298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2019 по справі 520/6161/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її подписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Роз'яснити, що відповідно до п. 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, cтрок, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Головуючий суддя Перцова Т.С.
Судді Жигилій С.П. Русанова В.Б.