Головуючий І інстанції: Мороко А.С.
06 липня 2020 р. Справа № 520/8425/19
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.,
суддів - Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,
за участю секретаря судового засідання - Білюк Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові питання про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року по справі за адміністративним позовом Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання, -
встановила:
21.08.2019 року позивач Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (далі - ХНУПС) звернувся до суду з позовом, яким просить стягнути з ОСОБА_1 суму у розмірі 288.667,12 грн. на відшкодування витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року адміністративний позов ХНУПС задоволений у повному обсязі у спосіб, визначений позивачем.
05.02.2020 року, в порядку ч. 7 ст. 139 КАС України, позивачем до Другого апеляційного адміністративного суду подано заяву, відповідно до якої, останній просив здійснити розподіл судових у даній справі та стягнути з відповідача на його користь за рахунок бюджетних асигнувань витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 6.495,00 грн. та витрат на надання професійної правничої допомоги у розмірі 35.000,00 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2020 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року скасовано, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Харківського національного університету Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба.
04.03.2020 року позивачем до Другого апеляційного адміністративного суду подано заяву, в якій він просить ухвалити додаткове судове рішення у справі, та стягнути з відповідача на його користь за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати у загальному розмірі 41.495,00 грн.
Обґрунтовує заяву позивач тим, що згідно ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи № 520/8425/20 складаються із: витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 35.000,00 грн. та витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору у розмірі 6.495,00 грн., а всього - 41.495,00 грн. З урахуванням тієї обставини, що судом апеляційної інстанції скасовано рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового про відмову у задоволенні позову ХНУПС, позивач просить стягнути понесені ним судові витрати по даній справі.
Заперечуючи проти вимог заяви ОСОБА_1 , ХНУПС вказує, що предметом позову до ОСОБА_1 є кошти, витрачені державою в особі ХНУПС, на утримання позивача під час навчання. Подібні позови подаються ВНЗ закладами з 2007 року. Справи, як правило, розглядаються за правилами спрощеного провадження та не представляють великої складності; порядок відшкодування витрат за утримання під час навчання визначений вичерпним переліком нормативних документів та не потребує довгого ознайомлення. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року позовна заява ХНУПС до ОСОБА_1 задоволена у повному обсязі. Позовні вимоги цілком обґрунтовані, доведені належними та допустимими доказами, є законними, однак, на думку суду апеляційної інстанції, заявлені неналежним позивачем.
Позивач вважає, що розрахунок витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю даної справи та розміром наданих по цій справі адвокатом послуг. Також в розрахунках виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг вказується витрачений/орієнтовний час для надання правової допомоги. Згідно з розрахунком виконаних робіт адвокатом на підготовку апеляційної скарги витрачено загалом 4 години. Але, при ознайомлені з апеляційною скаргою відповідача (на 12-ти аркушах), обґрунтування позиції відповідача щодо того, що ХНУПС є неналежним позивачем по даній справі, займає менше 1-ї сторінки. Крім того в розрахунку виконаних робіт за договором на представлення інтересів по даній справі у Другому апеляційному адміністративному суді витрачений/орієнтовний час складає 3 години. Представлення інтересів в суді це відстоювання своєї позиції в судовому засіданні. В документах, що надійшли на адресу ХНУПС, не представлені докази про підтвердження часу роботи адвоката з представництва інтересів у апеляційному суді.
За наведених обставин, позивач просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу в максимально допустимих розмірах.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що заява позивача підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 1, 2, 3 ст. 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положення частин першої та другої статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв'язку з розглядом.
Згідно з частинами 4, 5 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
При цьому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Крім того, на підтвердження надання правової допомоги необхідно долучати у тому числі розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Наведене узгоджується із правовим висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 01.10.2018 року у справі № 569/17904/17.
Як установлено судовим розглядом, витрати позивача на правову та професійну правничу допомогу підтверджуються наступними документами, наявними в матеріалах справи:
1) копія договору про надання правової допомоги № 19.09.08 від 24.09.2019 року;
2) копія свідоцтва № 2043 від 23.11.2016 року про право на зайняття адвокатською діяльністю представника ОСОБА_2 ;
3) оригінал ордеру, виданого на ім'я адвоката Сільченка С.О. для представництва інтересів відповідача у Другому апеляційному адміністративному суді;
4) оригінал квитанції № 0.0.1531190055 від 22.11.2019 року про сплату судового збору на суму 6.495,03 грн.;
5) копія квитанції № СВ02354357/1 від 18.10.2019 року про сплату гонорару адвоката на суму 5.000,00 грн.;
6) копія квитанції № 0.0.1567079846.1 від 27.12.2019 року про сплату гонорару адвоката на суму 10.000,00 грн.;
7) копія квитанції № 2168675 від 26.12.2019 року про сплату гонорару адвоката на суму 10.000,00 грн.;
8) оригінал меморіального ордеру № СВ02354357 від 18.10.2019 року з рахунку АО «Юридична фірма Ай Ел Еф» IBANUA303071230000026002010644990 в ПАТ «БАНК. ВОСТОК», м. Дніпро;
9) оригінал меморіального ордеру № СВ03130749 від 03.03.2020 року з рахунку АО «Юридична фірма Ай Ел Еф» IBANUA303071230000026002010644990 в ПАТ «БАНК. ВОСТОК», м. Дніпро;
10) оригінал меморіального ордеру № СВ02354357 від 18.10.2019 року з рахунку АО «Юридична фірма Ай Ел Еф» IBANUA303071230000026002010644990 в ПАТ «БАНК. ВОСТОК», м. Дніпро;
11) оригінал виписки від 27.12.2019 року по рахунку АО «Юридична фірма Ай Ел Еф» IBANUA НОМЕР_1 в АТ «УКРСИББАНК», м. Київ.
12) копія витягу з наказу з основної діяльності № 02-0Д від 31.05.2019 року щодо встановлення погодинних ставок вартості роботи адвоката;
13) копія посвідчення помічника адвоката Зархіної М.О. № 423 від 01.08.2018 року;
14) копія акту здачі-приймання виконаних робіт № 1 від 03.03.2020 року до Договору № 19.09.08 від 24.09.2019 року, згідно якого:
- зустріч з клієнтом, аналіз фактичних обставин справи - 1.250 грн. за 20 хв.;
- аналіз законодавства та судової практики, вивчення наданих клієнтом документів - 2.700 грн. за 2 год;
- узгодження правової позиції та стратегії ведення судової справи з клієнтом - 1.250 грн. за 20 хв.;
- підготовка та подання відзиву на позовну заяву до Харківського окружного адміністративного суду - 9.150 грн. за 5 год.
- представництво інтересів позивача у Харківському окружному адміністративному суді - 700 грн. за 31 хв.;
- підготовка та подання до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду, прийнятого за результатом розгляду справи по суті - 7.800 грн за 4 год.;
- представництво інтересів клієнта у Другому апеляційному адміністративному суді під час апеляційного перегляду рішення Харківського окружного адміністративного суду - 11.250 грн. за 3 год.;
- представництво інтересів клієнта у Другому апеляційному адміністративному суді під час отримання рішення по справі - 900 грн. за 40 хв.
Колегія суддів відзначає, правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 05.07.2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 13 Закону № 5076-VI адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Колегія суддів зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Приходячи до висновку про часткове задоволення заяви відповідача, колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, позивач, окрім іншого, повинен навести обґрунтування вимог апеляційної скарги, із зазначенням того, у чому полягає неправильність або неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.
Як убачається із змісту апеляційної скарги позивача (аналогічно - з відзиву на позовну заяву) позивач вважає адміністративний позов ХНУПС необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, а судове рішення, відповідно, таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення по відмову в задоволені вимог позивача, фактично визначивши три підстави: - в матеріалах справи відсутні докази наявності права ТВО начальника ХНУПС діяти в інтересах Міністерства оборони України; - позивач станом на дату звернення до суду до суду не мав правових підстав для подання адміністративного позову, оскільки діяв недобросовісно і неправомірно; - позивач не розрахував витрати, пов'язані з утриманням курсанта у вищому навчальному закладі належним чином, а суд першої інстанції помилково визнав доведеним правомірність розрахунку позивача № 523 від 14.08.2019 року, оскільки загальний розрахунок, який міститься в позовній заяві, не може бути підставою для відшкодування заявлених витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання, так як він був здійснений всупереч порядку і умов, встановлених постановою Кабінету Міністрів України.
Задовольняючи вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції врахував лише один довід, покладений позивачем в обґрунтування своєї апеляційної скарги, - в матеріалах справи відсутні докази наявності права ТВО начальника ХНУПС пред'являти від імені Міністерства оборони України позов про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням під час навчання у вищому військовому навчальному закладі. При цьому, суд визначився про відсутність підстав для надання правової оцінки обґрунтуванню (підставам), яке визначене позивачем в позовній заяві.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, колегія суддів вважає співмірними та такими, що відповідають критерію реальності та розумності розміру витрати на правову допомогу у сумі 11.666,67 грн., а також витрати у сумі 6.495,00 грн. у відшкодування сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки вважає, що у відповідача не було підстав для обґрунтування своїх заперечень іншими доводами, окрім відсутності у ХНУПС права висувати до відповідача позов про відшкодування' витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання.
Інші доводи та заперечення сторін означених висновків колегії суддів не спростовують.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Керуючись ст.ст. 139, 252, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.
Доповнити постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року по справі № 520/8425/19 абзацом наступного змісту:
«Стягнути з Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба (вул. Сумська, буд. 77/79, м. Харків, 61023, код ЄДРПОУ- 24980799) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі: 6.495,00 грн. (шість тисяч чотириста дев'яносто п'ять гривень 00 копійок) у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору та 11.666,67 грн. (одинадцять тисяч шістсот шістдесят шість гривень 67 копійок) у відшкодування судових витрат по отриманню правничої допомоги».
Додаткова постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.
Судді(підпис) (підпис) Рєзнікова С.С. Бегунц А.О.
Постанова у повному обсязі складена і підписана 16 липня 2020 року.