ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову у забезпеченні позову
06 липня 2020 року м. Київ № 640/15030/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни, третя особа - Прокуратура міста Києва, про скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - суд) надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-1), Генерального прокурора Венедіктової Ірини Валентинівни (далі - відповідач-2), третя особа - Прокуратура міста Києва (далі - третя особа), у якому позивач просить суд:
- рішення №219 Кадрової комісії №2 "Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора" від 09.04.2020 року - скасувати;
- зобов'язати відповідача-2 видати наказ, яким зобов'язати відповідну кадрову комісію призначити ОСОБА_1 новий час та дату повторного проходження (складання) тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.
Одночасно із позовом представником позивача подано до суду письмову заяву про забезпечення позову шляхом заборони Генеральному прокурору та керівнику Прокуратури м. Києва видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника четвертого відділу процесуального керівництва у провадженнях, підслідних Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому в місті Києві (далі - подана заява).
В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, зокрема, що прийняття Генеральним прокурором чи керівником Прокуратури м. Києва наказу про звільнення позивача з займаної посади може суттєво утруднити виконання рішення суду, а то і взагалі унеможливити його виконання у випадку задоволення позову, оскільки якщо такий наказ буде видано під час розгляду справи, позивач вимушений буде або збільшувати позовні вимоги, якщо подача відповідної заяви буде можлива на даній стадії судового процесу, або звертатися до суду з новим позовом про поновлення на роботі.
Також, представником позивача зазначено, що у зв'язку з невжиттям заходів забезпечення позову позивач змушений буде вживати додаткових заходів щодо захисту свого порушеного права, що суперечить засадам та основним принципам адміністративного судочинства.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розглядаючи та вирішуючи подану заяву, суд звертає увагу, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 150, ч.ч. 1, 2 ст. 151 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
У ході розгляду поданої заяви судом не виявлено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, перевіривши зазначені у поданій заяві доводи на предмет їх відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, а також оцінивши додані до неї докази, суд прийшов до висновку про необґрунтованість поданої заяви та, як наслідок, про відсутність підстав для її задоволення, оскільки заборона Генеральному прокурору та керівнику Прокуратури м. Києва видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника четвертого відділу процесуального керівництва у провадженнях, підслідних Територіальному управлінню Державного бюро розслідувань, розташованому в місті Києві є фактично прийняттям судового рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.Т. Шрамко