ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 липня 2020 року м. Київ № 640/4951/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Патратій О.В., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Київській області
про визнання протиправним та скасування індивідуальних актів, зобов'язання
вчинити дії,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати складений 21.01.2019 Головним управлінням Національної поліції в Київській області Акт № 1 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 21.03.2018 близько 09:30 із старшим інспектором сектору пожежної безпеки Управління логістики та матеріальнотехнічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області майором поліції ОСОБА_1;
- визнати протиправним та скасувати складений 24.01.2019 Головним управлінням Національної поліції в Київській області Акт за формою Н5* щодо розслідування нещасного випадку, що стався 21.03.2018 близько 09:30 із старшим інспектором сектору пожежної безпеки Управління логістики та матеріальнотехнічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області майором поліції ОСОБА_1;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Київській області протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили провести розслідування нещасного випадку, що стався 21.03.2018 із старшим інспектором сектору пожежної безпеки Управління логістики та матеріальнотехнічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області майором поліції ОСОБА_1, за результатами якого відповідно до вимог "Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС", затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, скласти Акт за формою Н5* щодо розслідування нещасного випадку, у якому вказати, що нещасний випадок стався з Позивачем в період проходження служби при виконанні службових обовязків, скласти Акт за формою НІ* про нещасний випадок та взяти зазначений нещасний випадок на облік.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.03.2019р. відкрито спрощене позовне провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що складені Головним управлінням Національної поліції в Київській області Акт № 1 за формою НТ* від 21.01.2019 та Акт за формою Н5* від 24.01.2019 є протиправними, адже складені з порушенням чинного законодавства, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та з порушенням строків.
Відповідач у відзиві проти позовних вимог також заперечив, вказавши, що в ході повторного розслідування нещасного випадку було встановлено відсутність обставин, визначених п.п. 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, за яких нещасний випадок можна вважати таким, що трапився при виконанні службових обов'язків.
Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
ОСОБА_1 , майор поліції, з 15.04.2016 по 01.09.2018 працював на посаді старшого інспектора сектору пожежної безпеки управління логістики та матеріально-технічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області. Відповідно до Плану-завдання на проведення позивачу було доручено провести планову перевірку у Полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Київській області, провести пожежнопрофілактичну роботу, надати практичну допомогу з питань організації встановлення протипожежного режиму на об'єктах.
21.03.2018 під час проведення перевірки позивач отримав тілесні ушкодження, а саме впав з драбини. Дорогою до лікарні позивачу стало легше, тому він попросив лейтенанта поліції ОСОБА_2 доставити його до місця роботи ВЗА ЦОП ГУНП в Київській області, біля якого знаходиться центр магнітно-резонансної томографії (далі - МРТ). По прибуттю в центр МРТ позивач пройшов медичний огляд та отримав першу медичну допомогу, а також зробив магнітно-резонансну томографію головного мозку та шийного відділу хребта. За результатами обстеження позивача відправили до лікарні ДУ "ТМО МВС України по Київській області", що знаходиться у м. Києві по вул. Вишгородській, буд. №85, де його госпіталізували.
Про отримані тілесні ушкодження під час перевірки Полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Київській області Позивач приблизно о 13:00 телефоном повідомив начальника сектору пожежної безпеки управління логістики та матеріальнотехнічного забезпечення Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7
З 21.03.2018 по 30.03.2018 позивач проходив курс лікування у лікарні ДУ "ТМО МВС України по Київській області", що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність від 30.03.2018 та випискою з медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого від 21.03.2018. Згідно з випискою з медичної карти амбулаторного стаціонарного хворого від 21.03.2018 внаслідок падіння з висоти другого поверху позивач отримав закриту черепномозгову травму, струс головного мозку, забій м'яких тканин правової навколовушної ділянки, забій правового плечевого суглоба та шийногрудного відділу та ін.
24.04.2018 позивач подав рапорт про отримання ним тілесних ушкоджень 21.03.2018.
За фактом отримання позивачем тілесних ушкоджень інспектором відділу інспекції особового складу управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Київської області капітаном поліції ОСОБА_3 було проведено службове розслідування, за результатами якого складено висновок від 04.06.2018, затверджений начальником Головного управління Національної поліції в Київської області Ценовим Д. М. , відповідно до якого тілесні ушкодження, отримані позивачем при проведенні перевірки, не визнавалися такими, що були отримані ним у зв'язку з виконанням службових обов'язків, а позивача було запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності та оголосити йому догану за порушення службової дисципліни, нехтування заходами особистої безпеки.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київської області № 1283 від 14.06.2018 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників окремих підрозділів ГУНП в Київській області" ОСОБА_1 було оголошено догану.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київської області від 23.08.2018 №436 о/с ОСОБА_1 з 01.09.2018 було звільнено зі служби в органах Національної поліції за власним бажанням згідно з пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Постановою військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Київській області" № 74 від 08.10.2018 позивача було визнано таким, що має захворювання, пов'язане з проходженням служби в поліції, та у подальшому є непридатним до служби в поліції.
Обстеження Позивача в ДУ "Національний науковий центр "Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска" НАМН України" показало, що у результаті отриманих ним під час падіння 21.03.2018 травм, його стан здоров'я погіршився, порівняно з 2017 роком, та призвів до появи кризу та інших нових захворювань.
21.01.2019 Головним управлінням Національної поліції в Київській області було складено Акт № 1 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 21.03.2018 близько 09:30 із Позивачем, у якому комісія дійшла висновку, що нещасний випадок, що стався із Позивачем в період проходження служби, не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
24.01.2019 Головним управлінням Національної поліції в Київській області було складено Акт за формою Н5* щодо розслідування нещасного випадку, що стався 21.03.2018 близько 09:30 із позивачем, у якому комісія дійшла висновку нещасний випадок, що стався із позивачем в період проходження служби, не пов'язаний з виконанням службових обов'язків.
Постановою військово-лікарської комісії ДУ "ТМО МВС України по Київській області" №2 від 28.01.2019 вирішено, що отримана позивачем 21.03.2018 травма у вигляді закритої черепномозгової травми, струсу головного мозку, забою м'яких тканин правової навколовушної ділянки, забою правового плечевого суглоба та шийногрудного відділу, одержана під час проходження служби в результаті нещасного випадку та не пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Отже, позивач не погоджується, що одержані ним під час проходження служби тілесні ушкодження не пов'язані з виконанням службових обов'язків, у зв'язку з чим вважає дії відповідача зі складання вказаних актів протиправними.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 22 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об'єднаннями профспілок.
За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов'язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.
У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов'язковим для роботодавця.
Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 року №1346, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.01.2003 року за №83/7404, затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України (надалі - Порядок №1346).
Цей Порядок розроблено з метою врегулювання питань, пов'язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.
Дія цього Порядку поширюється на з'єднання та військові частини Національної гвардії України, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України (далі - підрозділи).
Пунктом 2.1 Порядку №1346 передбачено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі (далі - нещасні випадки).
Згідно з пунктами 2.2, 2.4 Порядку №1346 за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов'язків.
Якщо за висновками роботи комісії з розслідування прийнято рішення, що про нещасний випадок не повинен складатися акт за формою Н-1*, тобто нещасний випадок не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, про такий нещасний випадок складається акт за формою НТ* (додаток 2).
Пунктами 3.1, 3.2, 3.5 Порядку №1346 передбачено, що про кожний нещасний випадок (у тому числі поранення) працівник, який його виявив, або сам потерпілий повинні негайно повідомити безпосереднього керівника робіт чи іншу посадову особу підрозділу і вжити заходів до надання необхідної допомоги.
Керівник (посадова особа), у свою чергу, зобов'язаний:
- терміново організувати надання медичної допомоги потерпілому, а в разі потреби доставити його до лікувально-профілактичного закладу;
- повідомити про те, що сталося, керівника підрозділу, службу охорони праці УМЗ, ВМЗ ГУМВС, УМВС. Якщо потерпілий є працівником іншого підрозділу, повідомити керівника цього підрозділу, у разі нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався внаслідок пожежі, - місцеві органи державної пожежної охорони, а при гострому професійному захворюванні (отруєнні) - відповідну санітарну епідеміологічну станцію (далі - СЕС) системи МВС України;
- зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку в тому стані, у якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров'ю інших працівників), а також ужити заходів до недопущення подібних випадків.
Керівник підрозділу, одержавши повідомлення про нещасний випадок (у тому числі поранення), крім випадків зі смертельним наслідком та групових випадків травматизму, наказом або розпорядженням організовує його розслідування комісією не менше ніж три особи, до складу якої включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці підрозділу (голова комісії), керівник (безпосередній або прямий начальник) структурного підрозділу, де працює потерпілий, інші посадові особи, а в разі гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст СЕС.
До складу комісії не може входити керівник, що безпосередньо керував проведенням робіт, при виконанні яких стався нещасний випадок (у тому числі поранення).
У підрозділах, де немає спеціалістів з охорони праці, головою комісії з розслідування призначається посадова особа, на яку наказом керівника покладені функції з питань охорони праці в порядку сумісництва.
Згідно з пунктом 3.8 Порядку №1346 комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов'язана протягом трьох діб після утворення комісії:
- обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо;
- визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці;
- з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
- визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов'язків (не пов'язаний з виконанням службових обов'язків);
- скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п'яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.
У разі необхідності встановлений термін розслідування може бути продовжений керівником, який призначив комісію.
Відповідно до пунктів 3.9, 3.10 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участі в ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій; виконання потерпілим трудових (посадових, функціональних) обов'язків за режимом роботи підрозділу, у тому числі у відрядженні; перебування на робочому місці, на території підрозділу або в іншому місці роботи чи служби (далі - робота) з моменту прибуття потерпілого в підрозділ до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього розпорядку підрозділу, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або, за дорученням керівника, у неробочий час; підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь праці, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення; проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підрозділу, або іншому транспортному засобі відповідно до укладеного договору; проведення навчання, тренувань, обов'язкових фізичних занять у встановлений час, участі в спортивних змаганнях, професійних та кваліфікаційних конкурсах; використання власного транспорту в інтересах підрозділу з дозволу або за письмовим дорученням керівника підрозділу; провадження дій в інтересах підрозділу, у якому проходить службу (працює) потерпілий; прямування працівника до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами; прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням про відрядження.
Комісія з розслідування також визнає, що "нещасний випадок трапився при виконанні службових обов'язків", якщо він стався в період проходження служби внаслідок: безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов'язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо); спроби самогубства працівника під впливом психофізіологічних, небезпечних та шкідливих факторів, пов'язаних з виконанням службових обов'язків; травмування внаслідок нестатутних відносин (у разі відсутності вини потерпілого); раптового погіршення стану здоров'я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків у разі відсутності умов, зазначених у третьому, четвертому та шостому абзацах пункту 3.11 цього розділу, що визнається пов'язаним з виконанням службових обов'язків за умови, що погіршення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я. Медичний висновок щодо зв'язку погіршення стану здоров'я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров'я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит керівника підрозділу чи голови комісії з розслідування; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.
Згідно з пунктом 3.11 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався: за обставин, які не підпадають під дію пунктів 3.9, 3.10 цього розділу і не пов'язані з виконанням службових обов'язків; унаслідок дій, учинених у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, а також унаслідок дії алкоголю, наркотичних або інших отруйних речовин (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо) за наявності медичного висновку, якщо це не викликано застосуванням цих речовин із службовою метою або порушення вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, був відсторонений від служби (роботи) згідно з установленим порядком; під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; у разі природної смерті або самогубства, за винятком випадків, зазначених у пункті 3.10 цього розділу, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та органів досудового розслідування; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
Пунктами 3.12, 3.14 Порядку №1346 передбачено, що до першого примірника акта розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (далі - акт розслідування нещасного випадку) долучаються: акт за формою Н-1* (НТ*), пояснення свідків, потерпілого, витяги з нормативних документів, схеми, фотографії та інші документи, що характеризують місце події (робоче місце), стан технічних засобів (транспорту, устаткування, апаратури тощо), діагноз травми, медичний висновок щодо втрати здоров'я потерпілим у результаті нещасного випадку (у тому числі поранення), а в разі необхідності - також висновок щодо наявності в його організмі алкоголю, отруйних чи наркотичних речовин.
Керівник підрозділу повинен розглянути і затвердити акти за формою Н-1* (НТ*) протягом доби після закінчення розслідування, а щодо випадків, які сталися за межами підрозділу, - протягом доби після одержання необхідних матеріалів.
Відповідно до пункту 3.15 Порядку №1346 затверджені акти Н-1* (НТ*) разом з актом розслідування нещасного випадку Н-5* не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування видаються потерпілому або його довіреній особі, а також надсилаються:
- керівникові (спеціалістові) служби охорони праці підрозділу разом з першими примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) та всіма іншими матеріалами розслідування;
- керівнику відповідної служби державного нагляду за охороною праці МВС, ГУМВС, УМВС разом з примірниками актів розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*) і копіями всіх матеріалів розслідування;
- органу, до сфери управління якого належить підрозділ, акти розслідування нещасного випадку (поранення) за формами Н-5*, Н-1* (НТ*);
- до особової справи потерпілого акт Н-1* (НТ*).
На вимогу потерпілого керівник зобов'язаний ознайомити потерпілого або особу, яка представляє його інтереси, з матеріалами розслідування нещасного випадку.
Згідно з пунктами 3.19, 3.20 Порядку №1346 нещасний випадок (у тому числі поранення), про який безпосереднього керівника потерпілого чи керівника підрозділу своєчасно не повідомили, або якщо втрата працездатності від нещасного випадку настала не одразу, незалежно від терміну, коли він стався, розслідується згідно з цим Порядком протягом місяця після одержання заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси. Питання про складання акта за формою Н-1* (НТ*) вирішується комісією з розслідування, а в разі незгоди потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси, з рішенням комісії - в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Під час дослідження матеріалів справи судом встановлено, що за фактом отримання тілесних ушкоджень старшим інспектором СПБ УЛМТЗ ГУНП в Київській області майором поліції ОСОБА_1 було проведено службове розслідування за результатами якого 04.06.2018 було складено відповідний висновок.
Також, комісія, призначена наказом ГУНП в Київській області від 23.01.2019 № 111, провела у період з 23.01.2019 по 24.01.2019 розслідування нещасного випадку (травмування) старшого інспектора СПБ УЛМТЗ ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1, який трапився 21.03.2018 в м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 53, за результатами якого складені Акт за формою Н5* щодо розслідування нещасного випадку та Акт № 1 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру.
Підставами для прийняття такого рішення стало наступне.
Відповідно до п. 5 розділу II Інструкції з організації роботи підрозділів пожежної безпеки Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 22.11.2016 № 1227 для здійснення планової перевірки протипожежного стану об'єктів (підрозділів) у ГУНП на підставі плану-графіку проведення планових (позапланових) перевірок оформляється дозвіл на право проведення перевірки протипожежного стану об'єктів (підрозділів). Такий дозвіл оформлюється на фірменому бланку для загального листування за підписом керівництва ГУНП та скріплюється гербовою печаткою.
Судом встановлено, що такого дозволу на проведення планової перевірки у Полку поліції особливого призначення ГУНП в Київській області старшим інспектором СПБ УЛМТЗ ГУНП в Київській області майором поліції ОСОБА_1 отримано не було.
Посилання позивача на план-завдання на проведення планової перевірки суд вважає необґрунтованим у даному випадку, оскільки останній не може підміняти собою саме дозвіл на проведення перевірки.
Тобто, позивач, всупереч положенням нормативно-правового акту, який регламентує порядок проведення перевірки протипожежного стану об'єктів (підрозділів), поїхав для здійснення перевірки, допустивши, таким чином дисциплінарний проступок, за що в подальшому у був притягнутий до дисциплінарної відповідальності згідно Наказу ГУ НП в Київській області № 1283 від 10.06.2018р.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про охорону праці" працівник зобов'язаний:
- дбати про особисту безпеку і здоров'я, а також про безпеку і здоров'я оточуючих людей в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;
- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;
- проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди.
Працівник несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Отже, на думку суду, позивач не дотримався положень вказаних нормативно-правових актів, не правильно оцінив ситуацію, знехтував власною безпекою піднімаючись на висоту другого поверху не призначеним для цього і не відповідно закріпленим спорядженням (драбиною), чим допустив дисциплінарний проступок.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейські зобов'язані неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги поліцейського, професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно- правових актів, посадових обов'язків, наказів керівництва.
Згідно с. 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно висновку службового розслідування від 04.06.2018 за порушення службової дисципліни, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, а саме: п.п. 1.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 14 Закону України «Про охорону праці», що виразилося у нехтуванні заходами особистої безпеки та призвело до отримання тілесних ушкоджень, старшому інспектору СПБ УЛМТЗ ГУНП в Київській області майору поліції ОСОБА_1 оголошено догану.
Стосовно посилання позивача на порушення строків проведення розслідування нещасного випадку, суд зазначає наступне.
Наказом МВС № 1346 від 27.12.2002 затверджено «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України», який встановлює вказані позивачем строки розслідування нещасних випадків.
Згідно згаданого вище Висновку службового розслідування від 04.06.2018 за порушення службової дисципліни, ст.ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, а саме: п. 1 розділу II, п.1 розділу III Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, що виразилося у не інформуванні керівництва та не організації проведення службового розслідування за фактом травмування працівника поліції та вчиненні порушень особовим складом статті 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.п. 1.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 14 Закону України «Про охорону праці», п. 5 розділу II Інструкції з організації роботи підрозділів пожежної безпеки Національної поліції України затвердженої наказом МВС України від 22.11.2016 № 1227, що виразилося у проведенні планової перевірки без відповідного дозволу, нехтуванні заходами особистої безпеки та призвело до отримання тілесних ушкоджень працівника поліції, начальникові СПБ УЛМТЗ ГУНП в Київській області майору поліції ОСОБА_7 оголошено сувору догану.
Крім того, комісія, призначена наказом ГУНП в Київській області від 23.01.2019 № 111, провела у період з 23.01.2019 по 24.01.2019 розслідування нещасного випадку (травмування) старшого інспектора СПБ УЛМТЗ ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1, який трапився 21.03.2018 в м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 53, за результатами якого складені Акт за формою Н5* щодо розслідування нещасного випадку та Акт № 1 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру саме на основі вищевказаного Порядку.
Таким чином, на переконання суду, порушення строків проведення розслідування нещасного випадку потягло дисциплінарні санкції стосовно винних у цьому осіб і ніяк не відобразилося на результатах проведення такого розслідування.
Стосовно посилання позивача на неповноту розслідування нещасного випадку, порушення черговості (послідовності) складання актів, то як встановлено судом, для розслідування нещасного випадку (травмування) старшого інспектора СПБ УЛМТЗ ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1, який трапився 21.03.2018 в м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 53 наказом ГУНП в Київській області від 23.01.2019 № 111 була створена комісія у складі голови - заступника начальника ГУНП в Київській області полковника поліції Панфьорова П.І. та членів - начальника УЛМТЗ ГУНП в Київській області полковника поліції Стаховського І.Ф., завідувача сектору ДНОП УЛМТЗ ГУНП в Київській області Лучкової В.Є., інспектора ВІОС УКЗ ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_3
Комісія у період з 23.01.2019 по 24.01.2019 провела розслідування нещасного випадку (травмування) старшого інспектора СПБ УЛМТЗ ГУНП в Київській області майора поліції ОСОБА_1, який трапився 21.03.2018 в м. Бровари, вул. Ярослава Мудрого, 53.
При цьому були встановлені відомості про потерпілого, здійснена характеристика підрозділу, де стався нещасний випадок, проаналізовані обставини, за яких стався нещасний випадок, виявлені причини нещасного випадку, вказані заходи щодо усунення таких причин, зроблені висновки.
За результатами розслідування складені Акт за формою Н5* щодо розслідування нещасного випадку та Акт № 1 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру. Оскільки розслідування, згідно наказу, проводилося у період з 23.01.2019 по 24.01.2019, то Акт № 1 за формою НТ* не може бути датований 21.01.2019.
Крім того, у висновку Акту за формою Н5* від 24.01.2019 щодо розслідування нещасного випадку, який трапився з позивачем вказано, що за даним фактом складається акт НТ*. Підписи членів комісії у обох актів однакові.
Щодо безпідставності висновків, викладених в Актах ГУНП в Київській області за формою Н5* та за формою НТ* від 24.01.2019, то як вже зазначалося вище, відповідно висновку службового розслідування від 04.06.2018 за порушення службової дисципліни, ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України в частині дотримання законодавства, а саме: п.п. 1.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 14 Закону України «Про охорону праці», що виразилося у нехтуванні заходами особистої безпеки та призвело до отримання тілесних ушкоджень, старшому інспектору СПБ УЛМТЗ ГУНП в Київській області майору поліції ОСОБА_1 оголошено догану.
Як зазначає сам позивач, згідно п. 3.11. Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС № 1346 від 27.12.2002 Комісія з розслідування визнає, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків, якщо нещасний випадок стався внаслідок порушення потерпілим службової дисципліни.
Аналізуючи у сукупності наведене вище. Суд приходить до висновку, що висновки, викладені в Актах ГУНП в Київській області за формою Н5* та за формою НТ* від 24.01.2019 є обґрунтованими та правомірними.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даному випадку, з урахуванням вищенаведеного, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийняття спірних рішень.
Натомість позивачем не доведено суду достовірності своїх доводів, які покладені в основу позову, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись статтями 52, 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.
Суддя О.В. Патратій