ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
16 липня 2020 року м. Київ № 755/10272/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулись ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі - відповідач) в якому просять суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку пенсії з використанням коефіцієнту страхового стажу 1% замість 1,35%;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати пенсії позивачів з використанням коефіцієнту страхового 1,35% і виплатити заборгованість з жовтня 2017 року.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що позивачі з жовтня 2017 року зверталися до пенсійних органів з проханням провести перерахунок пенсій у відповідності до законодавства, проте так і не отримали відповіді щодо підстав перерахунку пенсії з використанням коефіцієнту страхового стажу 1% замість 1,35%.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2018 відкрито спрощене позовне провадження у справі №755/10272/18 та запропоновано відповідачу в п'ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали надати суду відзив на позовну заяву.
Відповідачем надано суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві здійснено перерахунок пенсій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на підставі чинного законодавства, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Вказано, що позивач ОСОБА_1 станом на дату відкриття провадження по справі перебував па пенсії за віком як науковий працівник відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», а отже застосування величини оцінки одного року страхового стажу з відсотком 1% чи 1,35% до нього не відносяться , так як відповідно до Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148 пенсії призначені відповідно до Закону "Про наукову і науково-технічну діяльність" в рамках пенсійної реформи не підлягають.
Також зазначено, що позивачу ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2017 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки у сумі 3 764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. Розмір пенсії позивача ОСОБА_2 з 01.10.2017 внаслідок проведеного перерахунку становить 3387,00 грн. Оскільки розмір пенсії значно збільшився, тому твердження позивача про звуження змісту та обсягу її конституційних прав є неприйнятними.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком як науковий працівник відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» в розмірі 5816,51 грн.
У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 12.02.2018, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 17.04.2018 №3231/13 повідомило, що згідно із Законом України від 03.10.2017 №2148-08 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» осучаснення раніше призначених пенсій проводиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1%. Осучаснення пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», Законом №2148-08 не проводиться.
Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 04.06.2018 №12755/02/3-372 повідомило про недоцільність переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як розмір пенсії ОСОБА_1 зменшується.
ОСОБА_2 перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в розмірі 3387,00 грн.
У відповідь на звернення ОСОБА_2 від 12.02.2018, Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 27.03.2018 №5321/13/3-472 повідомило, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-09 проведено осучаснення раніше призначених пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки розмірі 3764,40 грн. та страхового стажу, один рік якого дорівнює 1%.
Вважаючи протиправними дії відповідача, позивачі звернулися з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Згідно частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск: К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Згідно з частини першої статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII у частині першій статті 25 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» друге речення абзацу п'ятого викладено в такій редакції: «За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%». Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» набрав законної сили 11.10.2017.
Проте, згідно із положеннями абзацу 2 пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» у разі, якщо внаслідок перерахунку, проведеного відповідно до цього Закону, розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з пунктом 4-3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Згідно з пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
На виконання вищезазначеної норми законодавства Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві листом від 04.06.2018 №12755/02/3-372 повідомило ОСОБА_1 про недоцільність переходу на пенсію за віком відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", так як розмір пенсії ОСОБА_1 зменшується.
Також, на виконання вищезазначеної норми законодавства ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2017 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки у сумі 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Як зазначено відповідачем, пенсія ОСОБА_2 обчислена з урахуванням страхового стажу 40 років 9 місяців, де 3764,40 грн - середній заробіток по економіці за 2014-2016 роки, з якого розраховано розмір пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017, 2,01865 - індивідуальний коефіцієнт, обчислений із заробітної плати, 40750 - коефіцієнт страхового стажу, 290,40 грн - доплата за понаднормований стаж (1452,00 на 20%).
Так, відповідачем наголошено, що розмір пенсії позивача з 01.10.2017 внаслідок проведеного перерахунку збільшився, звуження змісту та обсягу прав і свобод не відбулось.
Таким чином, вищевказаним спростовуються доводи позивачів про те, що застосування відповідачем при обчисленні пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% в порівнянні з 1,35% призведе до звуження вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності.
Крім того, позивачами не надано суду будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1% відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії.
Необхідно зазначити, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн.
Відтак вказані зміни не погіршили умови отримання пенсії позивачами.
Суд враховує, що зворотна дія нормативно-правового акта у часі - це дія нового нормативно-правового акта на факти та відносини, що мали місце до набуття ним чинності.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Посилання позивачів на порушення статті 22 Конституції України у зв'язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» не визнано неконституційним Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні "Велікода проти України" від 03.06.2014. В зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
Одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо врахування величини оцінки одного року страхового стажу 1% при перерахунку пенсії з 01.10.2017 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії за віком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 01.10.2017, обрахувавши її розмір за показником середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35%, не підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.