16 липня 2020 року м.Чернігів Справа № 620/1944/20
Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Клопота С.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить :
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо призначення, нарахування та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 16 грудня 2019 року в розмірі меншому ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді місцевого господарського суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 90 відсотків суддівської винагороди судді місцевого господарського суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, починаючи з 28 листопада 2019 року, та виплачувати довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді місцевого господарського суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплатити ОСОБА_1 різницю недоплаченого щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 28 листопада 2019 року з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
4. Встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.
Позов мотивовано тим, що, на момент виходу у відставку, стаж на посаді судді у позивачки складав 26 років 4 місяці 12 днів. Таким чином, при розрахунку розміру довічного грошового утримання мав розраховуватись виходячи з 90%, а не 82% суми суддівської винагороди. Відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, про відмову у нарахування та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 16 грудня 2019 року в розмірі 90 відсотків суддівської винагороди судді місцевого господарського суду, який працює на відповідній посаді на час здійснення нарахування, яке викладено в листі № 469-440/0-02/8-2500/20 від 05.03.2020, є протиправним та порушує її права і соціальні гарантії.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи та встановлено відповідачу 15-ти денний термін, з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.
В межах встановленого судом строку відповідач надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
13.07.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
06 лютого 2020 року позивачкою, до Головного управлення ПФУ в Чернігівській області, направлено письмову заяву про усунення порушень чинного законодавства, допущених при розрахунку суми призначеного їй до виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, які полягали у застосуванні відсоткового значення суддівської винагороди у розмірі 82% замість 90%, який мав бути застосований з огляду на загальний стаж роботи на посаді судді, та призначенні виплати щомісячного довічного грошового утримання з 16.12.2019 замість належної дати 28.11.2019.
У відповідь на заяву від 06.02.2020 Головне управління ПФУ в Чернігівській області в листі № 469-440/0-02/8-2500/20 від 05.03.2020 відмовило у збільшенні відсоткового розміру щомісячного грошового утримання судді у відставці.
Не погодившись з такою відмовою, позивачка звернулась з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та з 16.12.2019 та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 82 % суддівської винагороди.
З 15.07.2014 по 15.12.2019 позивач отримувала пенсію по 2 групі інвалідності внаслідок загального захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
10.02.2020 позивач звернулась до Головного управління із заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки від 06.02.2020 № 06-23/231/20, виданої Господарським судом Чернігівської області.
Протоколом від 04.03.2020 в перерахунку щомісячного грошового утримання суддям позивачу було відмовлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» №2862-ХІІ від 15.12.1992 (в редакції, що діяла на момент призначення позивачу довічного грошового утримання судді) кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
До стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов'язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років (ч. 3 ст. 43 Закону України «Про статус суддів» №2862-ХІІ від 15.12.1992).
Відповідно, ч. 6 ст. 44 Закону України «Про статус суддів» №2862-ХІІ від 15.12.1992 (в редакції, що діяла на момент призначення позивачу довічного грошового утримання судді) для суддів судів загальної юрисдикції до стажу роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, крім часу роботи на посадах суддів, зараховується час роботи на посадах слідчих, прокурорських працівників, а також інших працівників, яким законом передбачені такі ж пільги.
Згідно із статтею 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до статті 137 закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402) до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу з України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбитражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Частиною першою статті 116 Закону № 1402 передбачено, що суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 Закону України № 1402, має право подати заяву про відставку.
Нормами статті 142 та пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 визначено право судді, який вийшов у відставку, зокрема, на щомісячне довічне грошове утримання.
При цьому, частиною третьою статті 142 та абзацом другим пункту 25 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402 передбачено збільшення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за кожний повний рік роботи на посаді судді.
Позивач не зверталась до Головного управління із заявою про зарахування стажу роботи з 17.07.1993 по 30.09.1995 на посаді начальника юридичного відділу реклами та інформації Акціонерного товариства «Сівер компанія» та з 02.10.1995 по 13.07.1998 на посаді юрисконсульта Чернігівської філії акціонерного товариства «Укрінбанк».
Із наведеного слідує, що позивач помилково ототожнює стаж роботи, що дає право на одержання надбавки до посадового окладу за вислугу років та додаткової відпустки, із стажем роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
З огляду на викладене, суд зазначає, що у відповідача були відсутні правові підстави для зарахування до стажу судді періодів роботи позивача з 17.07.1993 по 30.09.1995 на посаді начальника юридичного відділу реклами та інформації Акціонерного товариства «Сівер компанія» та з 02.10.1995 по 13.07.1998 на посаді юрисконсульта Чернігівської філії акціонерного товариства «Укрінбанк», а отже і відсутні підстави для перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з розрахунку 90 % суддівської винагороди.
Таким чином, дії Головного управління є правомірними, а позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П'ятницька, 83-А, м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу“Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повне рішення суду складено 16.07.2020.
Суддя С.Л. Клопот