15 липня 2020 року Чернігів Справа № 620/1767/20
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зайця О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просить:
1. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження з 01.01.2018 розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПІН НОМЕР_1 ) в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. Пятницька,83а, код ЄДРПОУ 21390940) провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ПІН НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 із врахуванням розміру 85% відповідних сум грошового забезпечення, зобов'язати виплатити перераховане та виплачувати пенсію з врахуванням розміру 85% відповідних сум грошового забезпечення;
3. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПІН НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку пенсії та виплати її в повному обсязі та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ПІН НОМЕР_1 ) з 05.03.2019 та виплачувати її у повному обсязі без відтермінування.
В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивачу та зменшення відсоткового значення її розміру до 70 % з 01.01.2018 є протиправними і такими, що обмежують його права, оскільки при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Крім того, при перерахунку раніше призначеної пенсії не допускається звуження змісту та обсягу соціальних гарантій.
Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки пенсію позивачу не було зменшено, а під час перерахунку пенсії її основний розмір був обчислений у розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до норм чинного законодавства на момент здійснення перерахунку.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач на момент подання позовної заяви перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та з 21 грудня 2002 році йому призначена пенсія за вислугою років відповідно до Закону № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 85% грошового забезпечення.
30 січня 2020 року позивач письмово звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Чернігівській області про надання інформації щодо процентного відношення розміру грошового забезпечення з якого йому була призначена пенсія та просив здійснити перерахунок та виплату пенсії в повному обсязі та без обмежень.
Позивачу надали виписки з пенсійної справи та надали письмову відповідь № 296-303/С-02/8-2500/20 від 26.02.2020 звідки він дізнався, що з 01.01.2018 йому перераховано пенсію та змінено процентне відношення її розрахунку з 85% на 70%, а також дізнався, що з 01.01.2018 встановлено виплату пенсії у розмірі 50 % суми підвищення пенсії, а з 01.01.2019 - 75%, відповідно до пункту 2 постанови № 103.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII (в редакції, що діяла до 01.10.2011) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.
До даної статті Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI (далі по тексту Закон №3668-VI), який набув чинності 01.10.2011, були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.
В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 № 1166-VІІ (далі по тексту Закон № 1166-VІІ) також внесені зміни до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII (далі по тексту Закон № 2262-XII) та змінено максимальний розмір пенсії до 70% від сум грошового забезпечення.
Стаття 63 Закону № 2262-XII визначає як обов'язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.
Кабінет Міністрів України у Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженому Постановою від 13.02.2008 № 45 (далі по тексту Постанова КМУ № 45) визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.
У зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, з 01.03.2018 змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу. Тому у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 № 103 (далі по тексту Постанова КМУ № 103), якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 01.03.2018 на підставі вказаного Закону пенсій з 01.01.2018.
Стаття 13 Закону № 2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.
Зміни до статті 63 Закону № 2262-ХІІ ні Законом № 3668-VI, ні Законом № 1166-VII у частині підстав, умов, розміру або порядку перерахунку пенсій не вносилися.
Постанова КМУ № 45 і Постанова КМУ № 103 також не містять жодних положень про зміну відсоткового значення розміру призначених пенсій при їх перерахунку.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом №3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону №2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону №1166-VII не зазнала.
Відповідно до статті 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Тобто, при перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі Постанови КМУ № 103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Зазначена позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рішенні від 04.02.2019, підтверджена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.10.2019, при розгляді зразкової справи № 240/5401/18.
При вказаних обставинах, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо зміни позивачу максимального розміру пенсії до 70% від відповідних сум грошового забезпечення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження з 01.01.2018 розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2018 із врахуванням розміру 85% відповідних сум грошового забезпечення; визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії та виплати її в повному обсязі та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019.
Щодо вимог про зобов'язання відповідача виплачувати перераховану пенсію, то вони задоволенню не підлягають, оскільки згідно з вимогами КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Так, право на захист - це суб'єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (ст. 55 Конституції України).
Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що в порядку адміністративного судочинства підлягають захисту лише порушені права, при цьому суд позбавлений можливості задовольняти вимоги на майбутнє.
Частиною 3 ст. 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Таким чином, послуги зі складання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг є різновидом правової допомоги, витрати на яку включаються до складу судових витрат.
Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Також, відповідно до статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі №815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі № 814/698/16 та від 22 травня 2018 року у справі №826/8107/16.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу, представником позивача надано: Договір про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 03.04.2019; квитанцію № 0.0.1737537150.1 від 16.06.2020; додатковий договір (додаток № 1) до Договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) від 03.04.2019; акт прийому- передачі виконаних робіт розрахунком витраченого часу ля підтвердження розміру оплати послуг адвоката (гонорару адвоката) згідно договору про надання правової допомоги від 03.04.2019 та додаткового Договору (Додатку № 1) від 19.05.2020.
Загальна вартість наданих послуг складає 3000,00 грн.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг).
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо обмеження з 01.01.2018 розміру раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 в розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ПІН НОМЕР_1 ) з 01.01.2018 із врахуванням розміру 85% відповідних сум грошового забезпечення.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) щодо відмови ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ПІН НОМЕР_1 ) у проведенні перерахунку пенсії та виплати її в повному обсязі та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ПІН НОМЕР_1 ) з 05.03.2019.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ПІН НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Повний текст рішення виготовлено 15 липня 2020 року.
Суддя О.В. Заяць