ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2020Справа № 910/4913/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження
справу № 910/4913/20
за позовом акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, Київ, вул. Антоновича 127; ідентифікаційний код 00032112)
до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» (02002, Київ, вул. Челябінська 5А; ідентифікаційний код 33940565)
про стягнення 435 241,96 грн.,
без виклику представників учасників справи.
09.04.2020 акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» (далі - Товариство): 357 123,84 грн. заборгованості і 73844,25 грн. пені за договором про обслуговування рахунку в цінних паперах №22-д від 11.05.2011 (далі - Договір) в редакції від 29.08.2014 (№1) та 18.12.2019 (№62/2); 7 881,12 грн. 3 % річних і 6472,86 грн. інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2020 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі № 910/4913/20; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
08.05.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
15.05.2020 позивач подав суду відповідь на відзив, в якому заперечив проти доводів Товариства та просив суд позовні вимоги задовольнити повністю.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позов і відповідь на відзив, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
11.05.2011 Банком (депозитарна установа) та Товариством (депонент) укладено Договір із змінами (договори про внесення змін від 29.08.2014 № 1 та від 18.12.2019 № 62/2), за умовами якого:
- депозитарна установа зобов'язується у порядку, передбаченому законодавством, внутрішніми документами депозитарної установи та Договором, надавати послуги щодо відкриття та обслуговування рахунку в пінних паперах депонента, проводити депозитарні операції за рахунком у цінних паперах депонента на підставі розпоряджень депонента, а також надавати інші послуги у процесі провадження депозитарної діяльності відповідно до Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2013 № 735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.06.2013 № 1084/23616. Депозитарна установа на рахунку в цінних паперах депонента відповідно до чинного законодавства України веде облік цінних паперів, прав на цінні папери, що належать депоненту, та їх обмежень (пункт 1.1 Договору);
- депонент зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати послуги депозитарної установи згідно з умовами та строками, передбаченими Договором та тарифами депозитарної установи (підпункт 2.3.4 пункту 2.3 Договору);
- депонент оплачує послуги депозитарної установи відповідно до умов Договору та тарифів, затверджених депозитарною установою, що діяли на момент надання відповідної послуги, та розміщених на веб-сайті депозитарної установи www.ecimb.com у мережі Інтернет (пункт 3.1 Договору);
- оплата послуг за Договором, які стосуються ведення рахунку в цінних паперах, депозитарного обліку цінних паперів та прав на цінні папери, а також послуг, які у випадках, передбачених чинним законодавством надаються депозитарною установою депоненту без розпорядження останнього або його керуючого рахунком у цінних, здійснюється депонентом по завершенню кожного календарного місяця (далі - звітний період), не пізніше 19 числа місяця, наступного за звітним періодом, окрім випадку розірвання/припинення дії Договору на підставі акту-рахунку, в якому, зокрема, вказуються перелік та вартість послуг, наданих депозитарною установою депоненту протягом звітного періоду, та сума до оплати (далі - акт-рахунок), що складається у двох примірниках. Обидва примірника акту-рахунку надсилаються депоненту депозитарною установою в порядку, передбаченому пунктом 3.9 цієї статті Договору, до 10 числа місяця (включно), наступного за звітним періодом. До зазначеного строку депозитарна установа може надати такий акт-рахунок депоненту або особі, уповноваженій отримувати такі документи, у разі безпосереднього звернення до депозитарної установи одного з них. Обидва примірника акту-рахунку депонент зобов'язаний підписати та один примірник повернути депозитарній установі на його адресу, зазначену в реквізитах сторін у Договорі протягом 10 календарних днів з дня його одержання. У випадку, якщо депонент не повертає депозитарній установі один примірник підписаного акту-рахунку у визначений цим пунктом строк, такий акт-рахунок вважається схваленим депонентом, а послуги, вказані в ньому, - прийнятими депонентом та такими, що належним чином і в повному обсязі надані депоненту депозитарною установою (пункт 3.3 Договору в редакції договору про внесення змін від 29.08.2014 № 1);
- оплата послуг за Договором, які згідно з діючими тарифами надаються депозитарною установою на умовах їх попередньої поставки, здійснюється депонентом по завершенню кожного календарного кварталу, не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, окрім випадку розірвання/припинення дії Договору, на підставі акту-рахунку в якому, зокрема, вказуються реквізити рахунку депозитарної установи для здійснення платежу, зазначені в пункті 3.1 Договору, перелік та вартість послуг, наданих депозитарною установою депоненту протягом звітного періоду, та сума до оплати (далі - акт-рахунок), що складається в 2 примірниках. Обидва примірника акту-рахунку надаються депоненту депозитарною установою в дотриманням вимог розділу VII Договору до 10 числа місяця (включно), наступного за звітним періодом, або у порядку, передбаченому пунктом 3.4 Договору. Обидва примірника акту-рахунку депонент зобов'язаний підписати та один примірник підписаного акту-рахунку повернути депозитарній установі до кінця місяця, наступного за звітним періодом, з дотриманням вимог розділу VII Договору. У випадку, якщо депонент не поверне депозитарній установі один примірник підписаного акту-рахунку у визначений цим пунктом строк, такий акт-рахунок вважається схваленим депонентом, а послуги, вказані в ньому, прийнятими депонентом та такими, що належним чином та в повному обсязі надані депоненту депозитарною установою (пункт 3.2 Договору в редакції договору про внесення змін від 18.12.2019 № 62/2).
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорений, не розірваний, не визнаний недійсним.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення договірних правовідносин) договір про відкриття рахунку в цінних паперах - це договір між власником цінних паперів та обраним ним зберігачем про передачу власником належних йому цінних паперів зберігачу для здійснення депозитарної діяльності, а саме: надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.
Згідно з абзацом третім частини першої статті 5 Закону України «Про депозитарну систему України» договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.
Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором обслуговування рахунка в цінних паперах.
Статтею 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
На виконання умов Договору позивачем було відкрито відповідачу рахунок у цінних паперах та надано відповідні послуги з ведення рахунку цінних паперів.
Банк вказує, що станом на 01.03.2020 заборгованість Товариства за Договором складає 357 123,84 грн. за період з вересня по 2018 року по грудень 2019 року.
До матеріалів справи долучені акти-рахунки за вказаний період, які підписані представниками сторін та скріплені печатками без зауважень.
Позивачем на адресу відповідача неодноразово направлялися листи (від 01.02.2019 № 151-3/76; від 26.04.2019 № 151-3/407; від 01.07.2019 № 151-3/691; від 02.10.2019 № 151-3/998 та від 14.01.2020 № 151-3/53) щодо погашення заборгованості за Договором, які залишені без відповіді та належного реагування.
Обставини, які є предметом доказування у даній справі є такими: укладення Договору; надання послуг; неоплата відповідачем.
Докази, якими позивач підтверджує наявність обставин, які є предметом доказування: Договір; видаткова акти-рахунки.
У свою чергу, Товариство заперечив проти задоволення позовних вимог, вказуючи на відсутність вини відповідача у невиконанні умов Договору, відсутність можливості користуватися цінними паперами (неможливість продажу таких активів), обмеження розпорядження коштами, що викликане наявністю виконавчих проваджень.
Слід зазначити, що Товариство не підтвердило, викладені ним обставини документально, не подавши жодного доказу.
Отже, поданими позивачем доказами підтверджують обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, відповідач не спростував доводів позивача.
Таким чином, заборгованість у сумі 357 123,84 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.
Крім основного боргу позивач заявив до стягнення 73 844,25 грн. пені, 7 881,12 грн. 3 % річних та 6 472,86 грн. втрат від інфляції (період нарахування з 20.10.2018 по 29.02.2020).
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, вирішуючи спір про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд визначає розмір такої пені за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ.
Разом з тим, сторони у Договорі в редакції договору про внесення змін від 18.12.2019 № 62/2 узгодили, що пеня нараховується за кожен день прострочки (тобто більше ніж 6 місяців) та складає облікову ставку НБУ (пункт 6.3 Договору).
Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні в частині нарахування 3 % річних і неправильні в частині нарахування пені та втрат від інфляції.
Так, за розрахунком суду пеня складає 41 231,96 грн., а втрати від інфляції - 5 619,83 грн.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача пені та втрат від інфляції підлягають частковому задоволенню.
Що ж до тверджень відповідача про звільнення від відповідальності, то Товариством не підтверджено документально наявності підстав для звільнення від відповідальності.
Також, відповідачем було заявлено застосування строків наслідків спеціальної позовної давності.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).
Позивач заперечив проти задоволення клопотання відповідача, посилаючись на переривання строків позовної давності.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Банк зазначив, що, підписуючи акти-рахунки Товариство кожен раз визнавало всю заборгованість і зобов'язувалося її оплатити, а тому спеціальна позовна давність переривалась та не пропущена.
Слід зазначити, що у кожному акті-рахунку Банком вказувався загальний борг несплачений Товариством. Так, останній акт-рахунок підписано 31.12.2019, без жодних зауважень зі сторони відповідача.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя статті 264 ЦК України).
Отже, в нашому випадку відбулося переривання перебігу позовної давності, а тому підстав для застосування статті 267 ЦК України немає.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.
За таких обставин, враховуючи подані учасниками справи докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню.
За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, Київ, вул. Антоновича 127; ідентифікаційний код 00032112) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» (02002, Київ, вул. Челябінська 5А; ідентифікаційний код 33940565) про стягнення 435 241,96 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕСУ» (02002, Київ, вул. Челябінська 5А; ідентифікаційний код 33940565) на користь акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, Київ, вул. Антоновича 127; ідентифікаційний код 00032112): 357 123 (триста п'ятдесят сім тисяч сто двадцять три) грн. 84 коп. заборгованості; 41 231 (сорок одна тисяча двісті тридцять одна) грн. 96 коп. пені; 7 881 (сім тисяч вісімсот вісімдесят одну) грн. 12 коп. 3 % річних; 5 619 (п'ять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 83 коп. інфляційних втрат і 6 177 (шість тисяч сто сімдесят сім) грн. 85 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 16.07.2020.
Суддя І.Д. Курдельчук