ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
16.07.2020Справа № 910/5342/20
За позовом Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Шевченківського району міста Києва (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (м. Київ)
про стягнення 291.370,02 грн
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Шевченківського району міста Києва звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" про стягнення 364.925,71 грн, з яких: 73.555,69 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 291.370,02 грн неустойки.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неоплату відповідачем грошових коштів за орендоване приміщення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.20. відкрито провадження у справі № 910/5342/20, з підстав, викладених в ухвалі, постановлено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
26.05.20. позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Комунальне некомерційне підприємство "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Шевченківського району міста Києва вказує, що відповідачем 19.05.20. було сплачено 73.555,69 грн заборгованості зі сплати орендної плати, з огляду на що позивач, з посиланням на приписи ст. 46 ГПК України вказує, що він зменшує свої позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на свою користь 291.370,02 грн неустойки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.20. прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) заяву Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Шевченківського району міста Києва про зменшення розміру позовних вимог.
Ухвали суду від 27.04.20. та 28.05.20. отримано відповідачем 06.05.20. та 10.06.20. згідно наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи № 910/5342/20.
Відповідачем у встановлений судом строк письмового відзиву на позов не подано, доказів на обґрунтування своєї правової позиції у справі не надано.
У разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Рішення у даній справі прийнято з перевищенням встановленого зазначеною нормою строку, проте у розумний строк. При цьому суд очікував, що відповідач скористається наданим йому правом на подання відзиву та доказів в обґрунтування власних доводів, однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" вказаного не вчинило.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши надані документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
15.06.16. між Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією (Орендодавцем), відповідачем (Орендар) та позивачем (Підприємство-Балансоутримувач) було укладено Договір № 450/3 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (Договір), за умовами якого (п. 1.1, п. 2.1 з врахуванням додаткової угоди № 1 від 02.06.17. до Договору) Орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 27.04.16. № 14 та розпорядження Орендодавця від 20.05.16. № 29, передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення) загальною площею 193,7 кв.м, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - Об'єкт), яке знаходиться за адресою: вул. Б.Хмельницького, 37.
Актами приймання-передачі від 15.06.16. та 02.06.17. Об'єкт загальною площею 193,7 кв.м отримано відповідачем в оренду.
Розділом 3 Договору сторонами погоджено наступне. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.15. № 415/1280, і становить без ПДВ: 262,98 грн. за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку лютий 2016 року 50703,06 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою. Орендна плата сплачується орендарем на рахунок Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Згідно додаткової угоди № 1 від 02.06.17. до Договору орендна плата становить за базовий місяць розрахунку квітень 2017 року 53.435,79 грн.
Згідно договору № 1 від 31.05.18. про внесення змін до Договору орендна плата за базовий місяць розрахунку березень 2018 року становить 65.951,68 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.19. у справі № 910/16953/18, яке набрало законної сили, стягнуто з Орендаря на користь Балансоутримувача заборгованість з орендної плати за Договором за червень-листопад 2018 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.19. у справі № 910/5496/19, яке набрало законної сили, стягнуто з Орендаря на користь Балансоутримувача заборгованість з орендної плати за Договором за грудень 2018 - квітень 2019 року. Крім того, означеним рішенням виселено Орендаря з нежитлового приміщення загальною площею 193,7 кв.м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 37.
При цьому рішенням Господарського суду міста Києва від 15.07.19. у справі № 910/5496/19 встановлено наступне.
Умовами Договору строк оренди передбачений до 14.06.19., який станом на день розгляду даного господарського спору є таким, що настав. Оскільки, як встановлено судом, Товариство порушило договірне зобов'язання з оплати орендної плати, після закінчення строку дії договору спірне приміщення за актом приймання-передачі Підприємству не повернув, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав задоволення вимоги позивача про виселення відповідача із займаного приміщення.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.19. у справі № 910/10757/19, яке набрало законної сили, стягнуто з Орендаря на користь Балансоутримувача заборгованість з орендної плати за Об'єкт за період з травня 2019 по липень 2019 року.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.20. у справі № 910/15614/19, яке набрало законної сили, стягнуто з Орендаря на користь Балансоутримувача заборгованість з орендної плати за серпень-жовтень 2019 року.
Обставини, встановлені у справах № 910/16953/18, № 910/5496/19, № 910/10757/19, № 910/15614/19, суд під час провадження у даній справі вважає такими, що відповідно до приписів ст. 75 ГПК України не підлягають повторному доказуванню.
Так, одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Даний принцип тісно пов'язаний з приписами ч. 4 ст. 75 ГПК України, відповідно до якої, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки, на момент розгляду даної справи набрали законної сили та діють рішення Господарського суду міста Києва у справах № 910/16953/18, № 910/5496/19, № 910/10757/19, № 910/15614/19, то встановлені ними факти мають обов'язкову силу для вирішення даної справи.
Звертаючись з позовом до суду в межах даної справи позивач вказав на наступне:
- Орендар приміщення за актом Орендодавцю не повернув, з огляду на що та на приписи пункту 3.12 Договору, відповідач повинен був сплатити орендну плату за січень 2020 року, лютий 2020 року в розмірі 174.822,01 грн;
- натомість відповідач сплатив 101.266,32 грн орендної плати в погашення заборгованості за вказаний період, з огляду на що на день звернення з даним позовом до суду у Орендаря була наявна заборгованість на суму 73.555,69 грн по орендній платі за лютий 2020 року;
- на підставі п. 4.2.20 Договору позивач нарахував відповідачу неустойку у розмірі подвійної орендної плати за січень-лютий 2020 року на суму 291.370,02 грн;
- під час розгляду даної справи відповідач сплатив позивачу 73.555,69 грн орендної плати, що зумовило подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог та пред'явлення до стягнення лише неустойки в сумі 291.370,02 грн.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом (ч. 6 ст. 289 ГК України).
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з пунктом 3.12 Договору у разі припинення (розірвання) Договору Орендар сплачує орендну плату до повернення Об'єкта за актом приймання-передачі включно.
Пунктом 4.2.20 Договору передбачено, що після припинення дії Договору протягом трьох календарних днів Орендар зобов'язаний передати майно по акту приймання-передачі Підприємству-Балансоутримувачу. У разі невиконання цього пункту Орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
Як відзначалось судом, обставини припинення Договору оренди 14.06.19. встановленні також Господарським судом міста Києва від 15.07.19. у справі № 910/5496/19.
Згідно із статтею 785 Цивільного кодексу України (частина 1) у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Однак, відповідач після закінчення строку дії Договору, в тому числі в січні-лютому 2020 року, не повернув майно з орендного користування.
Згідно з пунктом 4.2.20 Договору у разі закінчення строку дії Договору та неповернення майна по акту приймання-передачі фактично застосовуються норми частини 2 ст. 785 ЦК України, за приписами якої якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Частиною 1 статті 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чином неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов'язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.
За висновком суду неповернення Об'єкту оренди за Договором у період після закінчення строку дії Договору, в тому числі в січні-лютому 2020 року, відбулося виключно з вини самого Орендаря (відповідача), який не повернув і не намагався повернути Об'єкт оренди у визначений Договором строк, а продовжив користування орендованим майном.
Отже неповернення майна з орендного користування у визначений Договором оренди строк є підставою для застосування наслідків, передбачених частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, згідно правової позиції, викладеної в тому числі в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.02.18. у справі № 910/12949/16, передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні 230 Господарського кодексу України. Одночасне стягнення орендної плати та неустойки у вигляді подвійної орендної плати, нарахованої за прострочення повернення орендованого майна, за один і той же період користування наймачем орендованим майном (в даній справі № 910/5342/20 за січень-лютий 2020 року) є неможливим, оскільки є притягненням відповідача до подвійної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Отже, помилковим є стягнення з відповідача, як орендаря, який не повернув майно з орендного користування у визначний договором строк, одночасно орендну плату та неустойку, передбачену частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України.
Належна до стягнення з відповідача на користь позивача неустойка в порядку пункту 4.2.20 Договору та ч. 2 статті 785 Цивільного кодексу України за січень-лютий 2020 року становить 291.370,02 грн. Однак, як відзначалось судом, за січень-лютий 2020 року відповідачем сплачено позивачу 174.822,01 грн орендної плати.
За вказаних підстав, враховуючи викладені вище обставини та висновки, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в розмірі 116.548,01 грн (291.370,02 грн - 174.822,01 грн), в іншій частині в сумі 174.822,01 грн її нараховано безпідставно, з огляду на що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241, 242 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лаян Віннер" (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, б. 16-А; ідентифікаційний код 35007886) на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1" Шевченківського району міста Києва (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, б. 37; ідентифікаційний код 38945657) 116.548 (сто шістнадцять тисяч п'ятсот сорок вісім) грн 01 коп. неустойки та 1.748 (одну тисячу сімсот сорок вісім) грн 22 коп. судового збору.
3. В іншій частині в позові відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко