Рішення від 09.07.2020 по справі 910/18946/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2020Справа № 910/18946/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 )

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової» (02081, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код: 36682890)

про визнання недійсним рішення загальних зборів

Представники учасників справи:

від позивача: Костенко І.А.;

від відповідача: Кілічава Т.М.; ОСОБА_14

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

27.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової» про визнання недійсним рішення загальних зборів.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової», яке оформлене Протоколом №3 від 23.01.2018 (дата відкриття зборів - 23.12.2017, дата закриття зборів - 06.01.2018), було прийнято з порушенням норм Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та умов Статуту ОСББ, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.01.2020 відкрито провадження у справі №910/18946/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 06.02.2020; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

У підготовчому засіданні 06.02.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 04.03.2020.

12.02.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач вказав на те, що ним було дотримано порядку та строків повідомлення позивача про проведення 23.12.2017 загальних зборів ОСББ. Крім того, відповідач зазначив, що він веде облік співвласників і має реєстр співвласників будинку, а отже не має потреб при проведенні загальних зборів кожного разу вимагати правовстановлюючі документи, так само як і довіреності на голосування від імені співвласника, так як Правління ОСББ зберігає копії відповідних документів. Також, відповідач вказав на те, що обрання голови зборів та секретаря є процедурними питаннями, щодо яких не встановлено обов'язку у проставленні підписів співвласників під відповідним варіантом голосування.

25.02.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.

04.03.2020 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в якому позивач просив суд витребувати у відповідача:

- інформацію про площі та власників нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_2, копії документів, що підтверджують право власності на приміщення станом на 23.12.2017;

- інформацію про площу квартир та власників у будинку за вказаною адресою, а також копії документів, що підтверджують право власності на квартири станом на 23.12.2017;

- копії договорів з підрядниками (виконавцями, постачальниками) за період з 01.12.2017 по 27.12.2019 та копії первинних бухгалтерських документів (виконаних робіт/наданих послуг, видаткові накладні) за укладеними договорами за період з 01.12.2017 по 31.12.2018, а також копію акту ревізійної комісії за 2018 рік;

- копії документів щодо отримання у користування та/або оформлення у постійне володіння прибудинкової території, що знаходяться у користуванні або володінні відповідача.

Підготовче засідання, призначене на 04.03.2020, не відбулось у зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

05.03.2020 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2020 підготовче засідання у справі №910/18946/19 призначено на 09.04.2020.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, зважаючи на період карантину, визначений постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 №211 із змінами, внесеними згідно Постанов КМ, з урахуванням рішення Уряду про заборону пасажирських перевезень та обмеження кількості учасників масових заходів, а також листа Ради суддів України від 16.03.2020р. 9/рс-186/20, у судовому засіданні, призначеному суддею Чинчин О.В. на 09.04.2020 року, було оголошено перерву без визначення дати та часу наступного судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2020 підготовче засідання у справі №910/18946/19 призначено на 28.05.2020.

У підготовчому засіданні 28.05.2020, розглянувши подане позивачем клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку щодо його задоволення, у зв'язку з чим протокольною ухвалою від 28.05.2020 суд витребував у відповідача документи, перелік яких наведений позивачем у клопотанні про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 28.05.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про відкладення підготовчого засідання на 18.06.2020.

18.06.2020 відповідачем подано заяву про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - мешканців будинку за адресою: АДРЕСА_2.

18.06.2020 відповідачем подано клопотання про витребування у ОСОБА_2 статутні документи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової», господарські договори, документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності ОСББ.

У підготовчому засіданні 18.06.2020 представник відповідача не підтримав подані ним клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб та клопотання про витребування доказів, у зв'язку з чим вказані клопотання судом були залишені без розгляду.

У підготовчому засіданні 18.06.2020 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 09.07.2020.

09.07.2020 відповідачем подано заяву щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, яка долучена судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.07.2020 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.07.2020 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 09.07.2020 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової» є юридичною особою; ідентифікаційний код: 36682890; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 ; дата державної реєстрації права власності - 18.02.2014, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т. 1 а.с. 82).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку (далі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку.

Відповідно до п. 1 розділу 1 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» (в редакції станом на дату прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів, надалі - Статут) об'єднання створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку №50, право власності яких зареєстровано в установленому законом порядку, що розташований за місцезнаходженням: Україна, АДРЕСА_2 відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» (т. 1 а.с. 73-86).

Згідно з п. 1 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» органами управління об'єднання є Загальні збори співвласників будинку, Правління та Ревізійна комісія об'єднання.

Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори вправі приймати рішення з усіх питань діяльності об'єднання (п. 2 розділу 2 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової»).

Згідно з п. 3 розділу 2 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» до виключної компетенції Загальних зборів належать: - затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; - обрання, переобрання та припинення повноважень членів Правління об'єднання; - вирішення питань про використання спільного майна будинку; - затвердження кошторису, балансу, річного звіту; - попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує 25 тисяч гривень, а також договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; - визначення та затвердження порядку сплати, переліку та розмірів і платежів співвласників; - прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; - визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів Правління; - передача у користування фізичним та юридичним особам спільного майна співвласників будинку та визначення обмежень на користування спільним майном; - обрання та відкликання управителя, затвердження, зміна умов та розірвання договору з управителем; - прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном будинку повністю або частково асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку; - прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь об'єднання у товариствах; - прийняття рішень про реорганізацію та ліквідацію об'єднання.

23.12.2017 були проведені (відкриті) Загальні збори Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової», прийняті рішення на яких оформлені Протоколом №3 від 23.01.2018; дата відкриття зборів - 23.12.2017, дата закриття зборів - 06.01.2018; дата складання протоколу - 23.01.2018 (т. 1 а.с. 127-137).

Як вбачається з Протоколу №3 від 23.01.2018, у ньому зазначено, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку становить 8819,30 кв.м. Загальна кількість співвласників багатоквартирного будинку, які взяли участь у голосуванні на Загальних зборах та під час проведеного письмового опитування становить 114 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 7230,90 кв.м. На зборах буди присутні особисто та/або їх представники співвласники в кількості 26 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 2105,23 кв.м. Взяли участь у голосуванні шляхом оформлення свого волевиявлення особистим підписом по кожному питанню 16 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 1369,20 кв.м. 10 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 736,03 кв.м. участі у голосуванні не прийняли, оскільки особистий підпис по кожному питанню, що виносилось на голосування із зазначенням результату голосування відсутній. У письмовому опитуванні взяли участь особисто та/або через представників співвласники у кількості 88 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення багатоквартирного будинку загальною площею 5125,67 кв.м.

Порядок денний:

- звіт Правління про діяльність Об'єднання за 2017 рік;

- звіт Ревізійної комісії щодо перевірки фінансово-господарської діяльності правління ОСББ за 2017 рік;

- про приймання-передачу будинку в управління від КП «Житло-Сервіс» до ОСББ;

- визначення розміру та порядку сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території на 2018 рік;

- створення резервного та ремонтного фондів, визначення розміру та порядку сплати внесків до ремонтного фонду на 2018 рік;

- затвердження кошторису ОСББ на 2018 рік;

- обрання нових та переобрання діючих членів Правління;

- обрання нових та переобрання діючих членів Ревізійної комісії;

- прийняття рішення щодо проведення заходів з енергозбереження;

- визначення та затвердження заходів щодо стягнення заборгованості по внесках на утримання будинку та прибудинкової території та до ремонтного фонду;

- про передачу в оренду нежитлового приміщення (двірницька площею 7,22 кв.м.), яке розташоване на 1-му поверсі будинку АДРЕСА_2 у місті Києві, та являється спільною сумісною власністю всіх співвласників;

- про надання згоди на тимчасове платне користування місцем для розміщення рекламоносіїв на зовнішній стіні будинку АДРЕСА_2 у місті Києві.

1. На голосування було поставлено пропозицію затвердити кошторис ОСББ «Будинок Ахматової» на 2018 рік, відповідно до якого середньомісячні надходження становлять 63525,96 грн, середньомісячні витрати - 63525,96 грн. Розмір щомісячного внеску співвласників та квартиронаймачів житлових приміщень для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території становить 5,80 за 1 кв.м. Розмір щомісячного внеску співвласників нежитлових приміщень залишити діючим станом на 01.01.2017. Затвердити обов'язкові внески до ремонтного фонду у розмірі 1,00 грн за 1 кв.м. загальної площі нежитлових приміщень. Оплату внесків проводити до 20-го числа звітного місяця.

Підсумки голосування: - «за» - 70,08% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6180,90 кв.м.;

«проти» - 2,71% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 238,60 кв.м.;

«утримався» - 9,20% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 811,40 кв.м.

«Рішення прийнято»

2. На голосування була поставлена пропозиція створити резервний фонд на випадок непередбачених статтями кошторису витрат. Джерелом фінансування є кошти, які не було використано на інші статті кошторису. Суми з резервного фонду можна використовувати й для покриття поточних витрат.

«Рішення прийнято»

3. На голосування поставлено пропозицію створити ремонтний фонд. Джерелом фінансування є 1,00 грн за 1 кв.м. загальної площі зі складу внеску співвласників житлових та нежитлових приміщень, квартиронаймачів для забезпечення утримання та експлуатації будинку та прибудинкової території.

«Рішення прийнято»

4. На голосування було поставлено пропозицію переобрати строком на 1 рік діючих членів правління: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 . Обрати строком на 1 рік нових членів правління: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15

Результати голосування:

ПІБ кандидата«за»«проти»«утримався»

ОСОБА_9 Рішення не прийнято1618,80 кв.м. 18,36%2495,10 кв.м. 28,29% 3117,00 кв.м. 35,34%

ОСОБА_3 Рішення прийнято4673,56 кв.м. 52,99%107,80 кв.м. 1,22%2449,54 кв.м. 27,77%

ОСОБА_4 Рішення прийнято5135,86 кв.м. 58,23%162,70 кв.м. 1,84%1932,34 кв.м. 21,91%

ОСОБА_10 Рішення прийнято4576,70 кв.м. 51,89%54,80 кв.м. 0,62%2599,40 кв.м. 29,47%

ОСОБА_5 . Рішення прийнято5269,40 кв.м. 59,75%325,20 кв.м. 3,69%1636,30 кв.м. 18,55%

ОСОБА_6 Рішення не прийнято 3573,46 кв.м. 40,52%550,13 кв.м. 6,24%3107,34 кв.м. 35623%

ОСОБА_11 Рішення прийнято 5096,9 кв.м. 57,79%107,80 кв.м. 1,22%2026,20 кв.м. 22,97%

ОСОБА_12 . Рішення прийнято 4563,16 кв.м. 51,74%107,80 кв.м. 1,22%2559,94 кв.м. 29,03%

ОСОБА_13 Рішення прийнято 4782,90 кв.м. 54,23% 2448,00 кв.м. 27,76%

ОСОБА_15 . Рішення не прийнято 2043,86 кв.м. 23,17%2194,90 кв.м. 24,89%2992,14 кв.м. 33,93%

ОСОБА_7 . Рішення прийнято 4565,50 кв.м. 51,77%107,80 кв.м. 1,22%2557,60 кв.м. 29,00%

ОСОБА_8 Рішення прийнято 5430,46 кв.м. 61,57%50,90 кв.м. 0,58%1749,54 кв.м. 19,84%

5. На голосування поставлено пропозицію визнати діяльність Ревізійної комісії незадовільною.

Підсумки голосування: - «за» - 42,44% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3742,70 кв.м.;

«проти» - 7,13% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 629,20 кв.м.;

«утримався» - 32,42% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2859,40 кв.м.

«Рішення не прийнято»

6. На голосування поставлено пропозицію переобрати строком на 1 рік діючого члена Ревізійної комісії Лук'янченка М.С. Обрати строком на 1 рік нових членів Ревізійної комісії: ОСОБА_9., ОСОБА_7, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_19 . Провести голосування окремо по кожній кандидатурі.

Результати голосування:

ПІБ кандидата«за»«проти»«утримався»

ОСОБА_9 Рішення не прийнято1784,16 кв.м. 20,23%2841,20 кв.м. 32,22% 2605,54 кв.м. 29,54%

ОСОБА_19 Рішення прийнято 5485,30 кв.м. 62,20% 1745,60 кв.м. 19,79%

ОСОБА_1 . Рішення не прийнято 2135,20 кв.м. 22,21%1796,20 кв.м. 20,37%3299,50 кв.м. 37,41%

ОСОБА_37 Рішення прийнято5517,10 кв.м. 62,56% 1713,80 кв.м. 19,43%

ОСОБА_38. Рішення не прийнято 2128,90 кв.м. 24,14%1306,80 кв.м. 14,82%3795,20 кв.м. 43,03%

ОСОБА_7 Рішення не прийнято 2235,60 кв.м. 25,35%1309,10 кв.м 14,84%3686,20 кв.м. 41,80%

ОСОБА_2 Рішення не прийнято2378,50 кв.м. 26,97%1653,90 кв.м. 18,75%3198,50 кв.м. 36,27%

7. На голосування поставлено пропозицію з метою заощадження електроенергії вантажний ліфт вимикати щоденно з 23.00 до 06.00 годин за умови роботи двох пасажирських ліфтів.

Підсумки голосування: - «за» - 69,23% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6105,70 кв.м.;

«проти» - 2,08% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 183,30 кв.м.;

«утримався» - 10,68% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 941,90 кв.м.

«Рішення прийнято»

8. На голосування поставлено пропозицію у разі виникнення заборгованості понад 2 місяці у власників або квартиронаймачів по сплаті щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території Правління має право звертатись до суду щодо стягнення заборгованості, дотримавшись певної попередньої процедури, а саме: надіслати на адресу боржника рекомендованим листом претензію щодо наявності заборгованості та надати 10-ти денний термін на усунення заборгованості, дотриматись строків, наданих для виконання претензії, та тільки у разі її невиконання звернутись до суду.

Підсумки голосування: - «за» - 63,82% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 5628,75 кв.м.;

«проти» - 2,53% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 222,75 кв.м.;

«утримався» - 15,64% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1379,40 кв.м.

«Рішення прийнято»

9. На голосування поставлено пропозицію передати в оренду нежитлове приміщення (двірницька площею 7,22 кв.м.), яке розташоване на 1-му поверсі та є спільною сумісною власністю всіх співвласників.

Підсумки голосування: - «за» - 30,68% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 2706,20 кв.м.;

«проти» - 39,21% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 3458,10 кв.м.;

«утримався» - 12,09% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 1066,60 кв.м.

«Рішення не прийнято»

10. На голосування поставлено пропозицію надати згоду на тимчасове платне користування місцем для розміщення рекламоносіїв на зовнішній стіні будинку АДРЕСА_2

Підсумки голосування: - «за» - 71,08% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 6268,60 кв.м.;

«проти» - 0,85% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 75,40 кв.м.;

«утримався» - 10,06% голосів співвласників, загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 886,90 кв.м.

«Рішення прийнято»

Додатками до Протоколу №3 від 23.01.2018, зокрема, є Список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на зборах; список співвласників житлових та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на загальних зборах та які прийняли участь в голосуванні з питань порядку денного; листи письмового опитування співвласників; протокол №9 засідання правління від 23.01.2018.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з тим, що на збори з'явилось 26 співвласників, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 2105,23 кв.м., виникла необхідність проведення письмового опитування, яке проводилось у період з 23.12.2017 по 06.01.2018 - відповідно до Протоколу №9 засідання Правління ОСББ «Будинок Ахматової» від 23.01.2018 (т. 1 а.с.163-170).

На думку позивача, рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової», яке оформлене Протоколом №3 від 23.01.2018 (дата відкриття зборів - 23.12.2017, дата закриття зборів - 06.01.2018), було прийнято з порушенням норм Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та умов Статуту ОСББ, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Оцінюючи подані сторонами та третіми особами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За положеннями частини другої статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України також передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава. Власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Якщо квартира або нежитлове приміщення належить більш як одному співвласникові, реалізація прав та виконання обов'язків співвласниками квартири або нежитлового приміщення, включаючи участь в управлінні багатоквартирним будинком, здійснюються в порядку, передбаченому законодавством для реалізації права спільної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники мають право:

1) вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників;

2) брати участь в управлінні багатоквартирним будинком особисто або через представника;

3) одержувати інформацію про технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку, умови його утримання та експлуатації, витрати на утримання спільного майна багатоквартирного будинку та надходження, отримані від його використання;

4) безоплатно одержувати інформацію про суб'єктів права власності на всі квартири та нежитлові приміщення у багатоквартирному будинку і площу таких квартир та приміщень у порядку і межах, визначених законом;

5) ознайомлюватися з рішеннями (протоколами) зборів співвласників, листками опитування, робити з них копії;

6) на відшкодування винною особою збитків, завданих спільному майну багатоквартирного будинку, у розмірі, що відповідає частці кожного співвласника;

7) інші права, визначені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об'єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.

У ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Загальні збори скликаються не рідше одного разу на рік. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути надане співвласникам під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Співвласники мають право знайомитися з рішеннями (протоколами) загальних зборів, затвердженими такими рішеннями документами та робити з них копії.

Згідно з ч. 9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об'єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах.

1. Підставою для визнання недійсним рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової», яке оформлене Протоколом №3 від 23.01.2018, позивач вказує недотримання порядку повідомлення про проведення загальних зборів.

Зокрема, позивач зазначає, що 17.12.2017 шляхом розміщення оголошення на дошці (інформаційному стенді) при вході до під'їзду будинку було повідомлено про проведення загальних зборів, яке відбудеться 23.12.2017 об 11:00 год, та ініційоване Правлінням ОСББ.

Однак, такий порядок повідомлення суперечить порядку, встановленому як Статутом ОСББ, так і законодавством.

При цьому, як зазначає позивач, йому особисто не було вручено письмове повідомлення про проведення зборів, а про їх проведення позивач дізнався з оголошення, розміщеному на під'їзді.

У відзиві на позовну заяву відповідач зауважив, що ним 08.12.2017 року було розпочато процедуру повідомлення співвласників будинку про проведення 23.12.2017 загальних зборів. Співвласникам вручались повідомлення у письмовій формі під розписку або шляхом поштового повідомлення.

Суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» повідомлення про дату та місце проведення зборів співвласників має бути вручено не пізніше ніж за 10 днів до дати проведення зборів у письмовій формі кожному співвласникові під розписку або шляхом поштового відправлення рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в цьому багатоквартирному будинку, а також має бути розміщено у загальнодоступному місці при вході до кожного під'їзду багатоквартирного будинку.

У ч 5 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» вказано, що повідомлення про проведення зборів співвласників має містити інформацію про ініціатора проведення таких зборів, дату, місце та час їх проведення, порядок денний. До повідомлення про проведення зборів співвласників можуть додаватися додаткові матеріали або інформація, що будуть розглядатися на зборах.

Згідно з п. 5 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» загальні збори проводяться за необхідністю, але не рідше одного разу на рік, як правило, наприкінці календарного року, для розгляду результатів діяльності об'єднання. Загальні збори скликаються Правлінням або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників будинку і проводяться в порядку, передбаченому законом для установчих зборів. Правління або ініціативна група співвласників будинку не менше ніж за 14 днів до дати проведення Загальних зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення Загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються Загальні збори, місце і час проведення Загальних зборів, проект порядку денного Загальних зборів. Загальні збори веде голова зборів. Голова та секретар зборів обираються більшістю присутніх співвласників або їх представників. Час і місце проведення Загальних зборів обираються зручним для більшості можливих учасників зборів.

Таким чином, вказаними положеннями імперативно визначається порядок і спосіб повідомлення власників про проведення загальних зборів: форма повідомлення обов'язково письмова; повідомляється кожен власник; таке повідомлення вручається власнику або під розписку, або шляхом поштового відправлення (рекомендованим листом).

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 18 квітня 2018 року у справі № 904/2796/17 (провадження № 12-26гс18), від 18 вересня 2018 року у справі № 916/782/17 (провадження № 12-116гс18).

Відповідачем долучено до матеріалів справи копію списку співвласників квартир та нежитлових приміщень, який містить інформацію щодо номерів квартир, власників/співвласників та дати направлення поштою або вручення особисто повідомлення про проведення 23.12.2017 загальних зборів (т. 2 а.с. 157-169).

У вказаному списку зазначено, що повідомлення власника квартири АДРЕСА_2 - ОСОБА_1 було направлено поштою 09.12.2017.

Крім того, відповідачем долучено до матеріалів справи копію списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, з якого вбачається направлення 09.12.2017 (відбиток відділення Укрпошти) на адресу позивача (АДРЕСА_2) поштової кореспонденції (т. 2 а.с. 170).

Враховуючи викладені обставини, суд вважає необгрунтованими та недоведеними твердження позивача стосовно того, що відповідачем не було дотримано порядку повідомлення співвласників будинку про проведення 23.12.2017 оскаржуваних загальних зборів.

Так, відповідачем надано суду достатні докази, які підтверджують дотримання відповідачем вимог ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та п. 5 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» як щодо стоків, так і щодо порядку повідомлення позивача про проведення 23.12.2017 загальних зборів.

Доводи позивача про те, що зі списку відправлених рекомендованих листів не вбачається, що відправлялось саме повідомлення про проведення 23.12.2017 загальних зборів, судом не приймаються до уваги, оскільки такої інформації у списку згрупованих поштових відправлень і не повинно зазначатись.

При цьому, позивачем не надано доказів отримання ним від позивача будь-якої іншої документації, аніж повідомлення про загальні збори, за номером відправлення 0202500384354 (номер вказаний у списку №84 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів), так само як і доказів неотримання листа за вказаним номером (0202500384354).

За таких обставин, беручи до уваги подані відповідачем докази на спростування тверджень позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем було дотримано порядок та строки повідомлення позивача, встановлені ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та п. 5 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової», про проведення 23.12.2017 оспорюваних загальних зборів, з огляду на що доводи позивача у вказаній частині судом відхиляються.

При цьому, як вбачається з Додатку №1 до Протоколу №3 від 23.01.2018 (Список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на зборах), представник позивача був присутній на загальних зборах (т.1 а.с. 138-145).

2. Також, як підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів від 23.12.2017, позивач визначає наступні обставини.

За твердженням позивача, у Протоколі №3 від 23.01.2018 вказано, що загальні збори були відкриті 23.12.2017 та закриті 06.01.2018. Однак, збори відбувалися лише 23.12.2017, а не у період з 23.12.2017 по 06.01.2018 і саме в день їх проведення (тобто, 23.12.2017) відповідач повинен був скласти Протокол, підписати його у тих співвласників, які були присутніми під час зборів, і вже потім проводити письмове опитування та вписувати результати опитування.

Крім того, за твердженням позивача, законодавством чітко встановлено строки для проведення опитування - 15 днів з дати проведення зборів. Тобто, протягом 15-ти днів з моменту проведення зборів, відповідач повинен був провести підрахунок голосів і на 15-й день проведення письмового опитування повинен був володіти інформацією, чи набрано відповідну кількість голосів «за» та чи вважаються прийнятими відповідні рішення.

Однак, як вбачається з Протоколу №3 від 23.01.2018, підрахунок голосів було проведено лише 23.01.2018, тобто через 17 днів після закінчення письмового опитування.

Відповідно до ч. 6 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 75 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, крім рішень з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, які вважаються прийнятими зборами співвласників, якщо за них проголосували власники квартир та нежитлових приміщень, площа яких разом перевищує 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку.

Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 50 відсотків або більше загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, рішення вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 75 відсотків загальної кількості співвласників, а рішення з питань, зазначених у пунктах 2 і 3 частини другої цієї статті, вважається прийнятим зборами співвласників, якщо за нього проголосувало більш як 50 відсотків загальної кількості всіх співвласників.

Відповідно до ч. 7 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики.

У протоколі обов'язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника).

У ч. 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зазначено, якщо під час проведення зборів співвласників для прийняття рішення не набрано встановленої частиною шостою цієї статті кількості голосів "за" або "проти", проводиться письмове опитування співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення зборів співвласників. Якщо протягом цього строку необхідної кількості голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими. Письмове опитування співвласників проводиться ініціативною групою та іншими співвласниками за бажанням. Письмове опитування може проводитися щодо одного або декількох питань одночасно. Питання - це текст, у якому викладається пропозиція у вигляді резолюції, щодо якої учаснику опитування пропонується відповісти "за", "проти" або "утримався". Питання повинно мати чітке і зрозуміле формулювання, що не допускає різних тлумачень.

Письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Забороняється в процесі проведення письмового опитування співвласників примушувати їх до голосування за або проти прийняття відповідного рішення чи винагороджувати їх за це в будь-якій формі.

За результатами підрахунку результатів письмового опитування співвласників особи, які проводили письмове опитування, вносять його результати до протоколу зборів та підводять загальні підсумки голосування щодо всіх питань. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані на зборах співвласників, і голоси співвласників, отримані під час проведення письмового опитування.

Листки письмового опитування співвласників пронумеровуються, прошнуровуються та додаються до відповідного протоколу зборів.

Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Статутом об'єднання може бути встановлено інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах (ч.ч. 12,13 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно з ч. 15 ст 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Відповідно до ч. 16 ст 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення приймається шляхом поіменного голосування. Під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування. Рішення оформляється особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату голосування ("за" чи "проти").

У п. 9 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» зазначено, якщо в результаті проведення Загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої п. 8 цього розділу, ініціатором зборів (Правлінням або ініціативною групою) проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15-ти календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, відповідні рішення вважаються не прийнятими.

Як вбачається з Протоколу №3 загальних зборів ОСББ «Будинок Ахматової», в ньому зазначено, що датою відкриття загальних зборів є 23.12.2017, датою закриття зборів - 06.01.2018; дата складання протоколу - 23.01.2018.

Суд зазначає, що Протокол є документом, який фіксує факт прийняття/неприйняття рішення загальними зборами.

Тобто, за відсутності прийнятих станом на 23.12.2017 рішень загальних зборів ОСББ «Будинок Ахматової», відсутні підстави для складення протоколу саме 23.12.2017.

При цьому, як вбачається зі ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів "за" або "проти", встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів "за" не набрано, рішення вважаються неприйнятими.

Тобто, факт прийняття/неприйняття рішення може бути встановленим (наявним) лише після проведення 15-ти денного письмового опитування співвласників, які не голосували на загальних зборах.

За таких обставин, суд вважає необгрунтованими доводи позивача стосовно того, що Протокол №3 повинен був бути складений саме 27.12.2017 (в дату відкриття загальних зборів).

Суд також критично оцінює доводи позивача, що протягом 15-ти днів з моменту проведення зборів, відповідач повинен був провести підрахунок голосів і на 15-й день проведення письмового опитування повинен був володіти інформацією, чи набрано відповідну кількість голосів «за» та чи вважаються прийнятими відповідні рішення (тобто, по суті, позивач зазначає, що результати підрахунків голосів повинні були бути здійснені в межах 15-ти денного строку, встановленого для письмового опитування).

Як вбачається за ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» та ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», 15-ти денний строк встановлено виключно для проведення письмового опитування, а не для здійснення підрахунків голосів та складення відповідного протоколу за результатами підрахунків (в даному випадку за результатами підрахунку голосів позивачем було складено Протокол №9 від 23.01.2018).

Суд зазначає, що підставою для визнання недійсними рішення загальних зборів ОСББ є невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №756/12113/16-ц судом висловлено правову позицію про те, що підставою для пред'явлення позову про визнання зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Однак, позивачем не обгрунтовано та не доведено суду: 1) порушення норм закону або умов Статуту ОСББ; 2) порушення прав і законних інтересів позивача (в чому вони проявились) у зв'язку з такими порушенням (у випадку наявності порушення) саме у зв'язку з тими обставинами, на які посилається позивач (протокол №3 складено 23.01.2018 та підрахунок голосів було здійснено поза 15-ти денного періоду, встановленого для проведення письмового опитування).

За таких обставин, вищевказані твердження позивача судом вважаються необгрунтованими.

3. У позовній заяві позивач також вказує на зазначення у Протоколі №3 від 23.01.2018 про присутність на зборах особисто та/або їх представники у кількості 26 осіб, яким належать квартири та/або нежитлові приміщення загальною площею 2105,23 кв.м.

Однак, як зазначає позивач, вказане не відповідає дійсності.

Зокрема, за підрахунком позивача кількості осіб, вказаних у Додатку №1 до Протоколу №3 від 23.01.2018 (Список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на зборах), на зборах були присутні 30 осіб, а загальна площа квадратних метрів, якими володіють присутні особи, становить 2316,90 кв.м.

Суд звертає увагу позивача на те, що під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити:

1) як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення;

2) як чином такі порушення (у випадку їх наявності) призвели до порушення прав та законних інтересів позивача (в чому виявилось порушення прав позивача).

Згідно з ч. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт багатоквартирного будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників, а в разі якщо статутом не передбачено прийняття таких рішень, - більшістю голосів. З інших питань рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загальної кількості співвласників.

Відповідно до п. 6 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» у Загальних зборах мають право брати участь усі співвласники будинку. Інтереси співвласника, який особисто не бере участі в зборах, може представляти його представник на підставі довіреності. Довіреність на право участі та голосуванні на Загальних зборах може посвідчуватися нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії.

У п. 7 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» вказано, що кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлових приміщень, розташованих у будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50% загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Загальні збори можуть встановити інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на Загальних зборах.

Згідно з п. 8 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» рішення на Загальних зборах приймаються шляхом відкритого поіменного голосування. Рішення Загальних зборів вважається прийнятим, якщо за нього проголосували співвласники (їх представники), які разом мають більше половини від загальної кількості голосів співвласників будинку. Рішення про визначення переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, порядок управління та користування спільним майном, передачу у користування фізичним та юридичним особам спільного майна, а також про реконструкцію та капітальний ремонт будинку або зведення господарських споруд вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менш як дві третини загальної кількості усіх співвласників. Рішення Загальних зборів викладається письмово та засвідчується особистим підписом кожного, хто проголосував, із зазначенням результату його голосування («за» чи «проти»). Загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них.

Таким чином, рішення загальних зборів ОСББ вважаються прийнятими, якщо за них проголосувало співвласники, які мають більше половини кількості голосів не тих співвласників, які були присутні на загальних зборах, а більше половини голосів всіх співвласників (в тому числі тих, які голосували шляхом письмового опитування та не були присутніми на загальних зборах).

Тобто, вказана у Додатку №1 до Протоколу №3 від 23.01.2018 (Список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на зборах) інформація (щодо кількості осіб та загальної площі кв.м., якою вони володіють) жодним чином не відображає самого процесу голосування та підрахунку голосів (тобто, не впливає на прийняття рішення), а тому не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів (навіть у випадку її недостовірності).

4. У позовній заяві позивач також вказує на те, що Протокол №3 від 23.01.2018 підписано неналежним чином та неуповноваженою на те особою, оскільки він підписаний головою зборів ОСОБА_8 та секретарем ОСОБА_14, хоча з протоколу не вбачається, що головою зборів був вибраний саме ОСОБА_8 , а ОСОБА_14 секретарем, зокрема, за даними питаннями відсутня інформація щодо того, яке саме рішення прийняте.

Крім того, відсутні листи з підписами присутніх осіб щодо голосування по питанню обрання голови та секретаря, а також відсутня інформація, яким чином проголосували власники квартир 5, 20, 21 та 79, що, на думку позивача, унеможливлює встановити дійсне їх волевиявлення.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» загальні збори веде голова зборів. Голова та секретар зборів обираються більшістю присутніх співвласників або їх представників.

Як вбачається з Протоколу №3 від 23.01.2018 він містить розділ «Процедурне питання», в якому зазначено «обрання голови та секретаря загальних зборів об'єднання простою більшістю голосів присутніх на зборах».

На голосування поставлено пропозицію обрати головою зборів ОСОБА_8 та надати право ОСОБА_8 підписати Протокол загальних зборів.

Підсумки голосування:

«за» - співвласники квартир 19, 36, 39, 41, 42, 51, 55, 57, 67, 77, 84, 89, 93, 94, 96, співвласник н/п №121 - площа яких складає 1369,20 кв.м. або 65,04% від загальної площі присутніх на зборах;

«проти» - співвласники квартир 4, 25, 26, 44, 59, 72, 74, 75, площа яких складає 711,80 кв.м. або 33,82% від загальної площі присутніх на зборах;

«утримались» - співвласник квартири 6 - площа якої складає 24,20 кв.м. або 1,15% від загальної площі присутніх на зборах.

На голосування ставиться питання обрати секретарем зборів ОСОБА_14 та надати ОСОБА_14 право підписати Протокол загальних зборів.

Підсумки голосування:

Таким чином, з наведеного вище можна дійти висновку, що простою більшістю голосів було обрано головою зборів ОСОБА_8 («за» проголосувало 65,04% від загальної площі присутніх на зборах), а секретарем зборів - ОСОБА_14 («за» проголосувало 65,04% від загальної площі присутніх на зборах).

Відсутність у Протоколі №3 від 23.01.2018 фрази «Рішення прийнято» не спростовує вищевикладених обставин та не є підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ.

Так само, суд вважає необгрунтованими твердження позивача про необхідність підтвердження особистим підписом результатів голосування співвласниками, які були присутніми та приймали участь у голосуванні щодо обрання голови зборів та секретаря, оскільки обрання головуючого на засідання та секретаря не є за своєю суттю порядком денним, а є процедурним питанням, щодо якого не встановлено вимоги у проставленні підписів співвласників під відповідним варіантом голосування (зокрема такою вимоги не вбачається з форми Протоколу, затвердженої наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарств України №203 від 25.08.2015).

Стосовно тверджень позивача з приводу відсутності результатів голосування з вказаного питання (обрання голови зборів та секретаря) власників квартир 5, 20, 21 та 79, що унеможливлює встановлення дійсного волевиявлення цих осіб, суд зазначає, що позивачем не доведено, яким чином вказаними обставинами порушуються права саме позивача.

Більш того, позивачем не доведено, що навіть у тому випадку, коли б вказані особи проголосували «проти» або «утримались», їх голоси могли б вплинути на результати голосування, тобто, що ОСОБА_8 та ОСОБА_14 не набрали б більше половини голосів присутніх.

За таких обставин суд вважає вищевикладені твердження позивача необгрунтованими та такими, що не є підставами для скасування оспорюваного рішення загальних зборів ОСББ «Будинок Ахматової».

5. Крім того, як зазначає позивач у позовній заяві, під час проведення загальних зборів 23.12.2017 відповідачем не були надані списки співвласників, що були присутні на зборах, або будь-якого іншого документу для проставлення підпису присутніми співвласниками під час голосування. Такі списки (Додаток №2 до Протоколу №3 від 23.01.2018) були складені лише у період підрахунку голосів та підписи на них проставили лише ті особи, які є «лояльними» до правління, проголосувавши «за».

Іншим особам, які були присутніми на зборах, зокрема і позивачу, не було надано списків для проставлення особистого підпису на підтвердження результату голосування з порядку денного, що також було підтверджено ОСОБА_14 при розгляді справи №753/7586/18.

При цьому, як зазначає позивач, відповідачем було грубо порушено права позивача щодо власного волевиявлення, оскільки позивач голосував «проти» всіх питань порядку денного, тоді як у Протоколі №9 від 23.01.2018 вирішено не враховувати голос позивача при підрахунку голосів.

Суд критично оцінює вказані твердження позивача з огляду на наступне.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічна правова позиція викладені у Постанові Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17.

Суд вважає вказані твердження позивача недоведеними припущеннями, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин позивачем суду не надано, хоча як вбачається з листа деяких співвласників будинку до ОСББ від 16.01.2018 (т. 1 а.с. 110-122), на зборах проводилась відео та аудіо фіксація.

При цьому, як вбачається з Протоколу №9 від 23.01.2018 (т. 1 а.с. 163-170), в ньому зазначено, що деякі співвласники, в тому числі і позивач, які особисто були присутніми на загальних зборах 23.12.2017, не поставили свої підписи для підтвердження результату голосування.

За таких обставин було вирішено не враховувати голоси таких співвласників, в тому числі і позивача, при підрахунку голосів.

Так само, позивачем не надано доказів на підтвердження викладених ним обставин, що ОСОБА_14 (особа, яка була обрана секретарем загальних зборів) під час розгляду справи №753/7586/18 підтвердила той факт, що такі списки для голосування були складені пізніше 23.12.2017 (зокрема, протоколу судового засідання, ухвали суду, тощо).

Суд зазначає, що при підрахунку голосів враховуються лише ті голоси, які підтверджені особистим підписом, хто голосував.

Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, що він голосував «проти», йому не надали список голосування для проставлення підпису та, відповідно, його голоси «проти» не були враховані, суд вважає обгрунтованим та законним рішення ОСББ не враховувати голоси осіб, які не проставили свої підписи, в тому числі і позивача, при визначенні результатів голосування.

При цьому, судом враховано, що рішення засідання правління ОСББ «Будинок Ахматової», оформлене Протоколом №9 від 23.01.2018, не визнано незаконним в установленому порядку, а отже у суду відсутні підстави ставити під сумнів інформацію, вказану в ньому, зокрема, щодо того, що позивач не поставив свій підпис для підтвердження результату голосування (тобто, по суті, з власної волі).

6. Також, у позовній заяві позивач вказує на те, що через порушення відповідачем процедури проведення зборів та відсутності підпису співвласників на рішеннях, що приймалися саме в день їх прийняття, голоси тих співвласників, які були присутні на зборах 23.12.2017, не повинні враховуватися.

Зокрема, позивач зазначає, що в момент проведення загальних зборів жоден з власників, присутній на зборах, не засвідчив своїм підписом рішень, прийнятих на зборах, а засвідчення рішень у різний спосіб відбувалось під час проведення письмового опитування.

Суд зазначає, що він вже надав оцінку твердженням позивача стосовно того, що насправді проставлення підписів особами, які були присутні на загальних зборах, відбувалось не в день проведення загальних зборів, а під час письмового опитування та лише «лояльними» до правління особами, та визнав їх недоведеними.

Також, позивач вказує на те, що відповідно до Додатку №2 до Протоколу №3 від 23.01.2018 (Список осіб, присутніх на зборах) відповідачем при підрахунку голосів враховано загальну площу кв. №39 у розмірі 109,3 кв.м, у той час як ОСОБА_23 , яка була присутня на зборах, володіє лише 1/3 квартири, відповідно її голос становить 35,97 кв.м. Так само, площа квартири №77 становить 53,1 кв.м. та вона була у повному обсязі врахована відповідачем при підрахунку голосів, тоді як ОСОБА_10 є власником вказаної квартири у розмірі 1/8 частини, тобто має голос у сумі 6,63 кв.м.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про те, що відповідач спаплюжив та перекрутив результати голосування.

Однак, суд вважає вказані твердження позивача необгрунтованими та такими, що не є підставами для скасування рішення загальних зборів з огляду на наступне.

Дійсно, ОСОБА_23 володіє 1/3 частиною квартири №39, а ОСОБА_10 - 1/8 частини квартири № 77, у зв'язку з чим вказані власники мають голоси пропорційно до їх частки, а саме ОСОБА_23 - 35,97 кв.м., ОСОБА_10 - 6,63 кв.м.

Однак, окремо взята сама по собі інформація з Додатку №2 до протоколу (Список осіб, присутніх на зборах) не може розглядатися без результатів голосування, наведених у листках письмового опитування (Додаток №3 до протоколу), оскільки при підрахунку голосів враховуються голоси тих, хто проголосував на зборах, та тих, хто проголосував шляхом письмового опитування.

Згідно з п. 10 розділу 3 Статуту ОСББ «Будинок Ахматової» під час підрахунку голосів враховуються і голоси, подані співвласниками під час проведення Загальних зборів, і голоси, подані під час письмового опитування.

Зокрема, як вбачається з листків письмового опитування, інші співвласники кв. 39 також приймали участь у голосуванні (шляхом письмового опитування), а тому відсутні підстави вважати, що при підрахунку загальних голосів (тих, які проголосували безпосередньо на зборах, та тих, які проголосували шляхом письмового опитування) відповідачем були допущені помилки щодо їх підрахунку, виходячи з загальної площі квартир.

Наведених обставин позивач не наводить та не доводить їх наявності.

Тобто, вищезазначені твердження позивача не спростовують результатів голосування (кількість набраних голосів «за» в цілому) та не є підставами для визнання недійсним рішення загальних зборів.

7. У позовній заяві позивач вказав на те, що голоси деяких співвласників будинку не повинні зараховуватися при підрахунку голосів.

Зокрема, як зазначає позивач, у листах письмового опитування були виявлені підписи осіб, які були присутні на загальних зборах 23.12.2017: ОСОБА_30., ОСОБА_31. , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 .

Суд зазначає, що як вбачається з Додатку №1 до Протоколу №3 від 23.01.2018 (Список співвласників квартир та нежитлових приміщень, присутніх 23.12.2017 на загальних зборах), в ньому міститься інформація про те, що співвласники ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 були присутні на загальних зборах 23.12.2017 (зокрема, міститься підпис вказаних осіб).

Водночас, як вбачається зі списків для голосування (Додаток №2 до Протоколу №3 від 23.01.2018) вказані особи не приймали участі у голосуванні (у списках відсутні відомості щодо їх волевиявлення).

Тобто, проводиться письмове опитування саме тих співвласників, які не голосували на зборах, а не тих, які були присутніми.

З огляду на те, що особи ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 хоч і були присутніми на зборах 23.12.2017, однак не голосували (докази протилежного в матеріалах справи відсутні), суд вважає необгрунтованими твердження позивача, що голоси вказаних осіб (відповідно до письмових листків опитування) не повинні прийматись при підрахунку голосів на визначення результатів голосування.

Також, позивач зазначив, що деякі голоси за письмовим опитуванням зараховані без наявних у Протоколі №3 довіреностей від власників квартир або нежитлових приміщень, зокрема: по квартирам №№ 2, 5, 18, 46, 70, 95.

У ч. 8 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» зазначено, що письмове опитування співвласників проводиться шляхом власноручного заповнення ними листків опитування, в яких зазначаються день опитування, прізвище, ім'я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представників), відповідь співвласника на питання "так", "ні" або "утримався", особистий підпис співвласника та особи, яка проводила опитування. Голосування від імені співвласника представником здійснюється в порядку представництва згідно з вимогами цивільного законодавства. Кожен співвласник, який має право голосу, може реалізувати це право під час проведення такого опитування лише один раз з одного питання.

Суд зазначає, що законом не встановлено вимоги щодо долучення до Протоколу загальних зборів копій довіреностей представників співвласників, а зазначено, що до протоколу долучаються листки письмового опитування.

Листки письмового опитування тих осіб, про яких зазначає позивач (власники квартир №№ 2, 5, 18, 46, 70, 95) долучені до Протоколу №3 від 23.01.2018, складені відповідно до вимог закону, з огляду на що суд вважає необгрунтованими вищевказані твердження позивача.

Крім того, суд зауважує, що представництво може здійснюватися не лише за довіреністю, а й за законом (стаття 242 Цивільного кодексу України).

Позивач також вказує на те, що деякі листки письмового опитування мають дату опитування, яка не входить у період з 23.12.2017 по 06.01.2018, а саме: квартири №№ 22, 68, 90, з огляду на що голоси власників таких квартир не повинні зараховуватися при голосуванні.

Суд критично оцінює вказані доводи позивача, з огляду на те, що очевидним є допущенням власниками вказаних квартир технічних помилок при проставленні дати опитування (2017 рік замість 2018 року).

Зокрема, у листку опитування по квартирі 22 вказано дату опитування - 04.01.2017. Однак, міститься й інша дата в кінці листка опитування - 04.01.2018.

У листку опитування по квартирі 68 вказано дату опитування - 05.01.2017, а у листку опитування по квартирі 90 вказано дату опитування 03.01.2017.

Суд зазначає, що враховуючи питання для голосування, що вказані у листку опитування, які відповідають порядку денному загальних зборів від 23.12.2017, а також вказівку у листку опитування, що він є додатком до Протоколу загальних зборів від 23.12.2017, суд вважає необгрунтованими твердження позивача, що вказані листки письмового опитування були складені не у період з 23.12.2017 по 06.01.2018.

Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає необгрунтованими доводи позивача, що насправді (з урахуванням наведених позивачем вище порушень) у письмовому опитуванні прийняло участь не 88 осіб, яка зазначено у Протоколі №3 від 23.01.2018, а 57 осіб (власників).

Позивач на сторінках 12-16 позовної заяви зазначає, що насправді рішення по порядку денному «затвердження кошторису на 2018 рік; визначення розміру та порядку сплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території на 2018», «про створення резервного фонду», «про створення ремонтного фонду», «про проведення заходів з енергозбереження», «про визначення заходів щодо стягнення заборгованості», «про передачу в оренду нежитлового приміщення», «про надання згоди на тимчасове платне користування місцем для розміщення рекламоносіїв» не набрали належної кількості голосів та, відповідно, не є прийнятими.

Вказані висновки позивача грунтуються на тому, що насправді у письмовому опитуванні прийняло участь 57 власників, а не 88 (як вказано у Протоколі №3 від 23.01.2018) та, відповідно, голосів «за» було менше.

Однак, враховуючи те, що суд дійшов висновку стосовно необгрунтованості та недоведеності тверджень позивача про участь у письмовому опитуванні 57 власників, то наведені позивачем у позовній заяві розрахунки голосів (Додатки №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 - т. 1 а.с. 25-60) і висновки відносно неприйняття рішення з вказаних питань порядку денного визнаються судом необгрунтованими та безпідставними.

Також, у позовній заяві позивач зазначив, що у Протоколі №3 вказано: «в процесі обговорення питання на зборах 23.12.2017 члени правління ОСОБА_16., ОСОБА_17, ОСОБА_18 заявили про вихід зі складу членів правління за власним бажанням…Члени правління ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 висловили свою згоду щодо переобрання на наступний рік. Своє бажання бути кандидатами у члени правління висловили ОСОБА_9., ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_12 ».

Однак, як вбачається з Додатку №1 до Протоколу №3 від 23.01.2018 (Список осіб, присутніх на зборах) ОСОБА_3. , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 були відсутні на зборах 23.12.2017 та, відповідно, не могли висловити своє бажання.

Крім того, позивач зазначає, що у Протоколі №3 від 23.01.2018 зазначено: «своє бажання бути кандидатами у члени Ревізійної комісії висловили ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_1 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 ».

Однак, як вбачається з Додатку №1 до Протоколу №3 від 23.01.2018 (Список осіб, присутніх на зборах) ОСОБА_37 . та ОСОБА_38 були відсутні на зборах 23.12.2017 та, відповідно, не могли висловити своє бажання.

Суд зазначає, що дійсно зі Списку осіб, присутніх на загальних зборах 23.12.2017, не вбачається присутність ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 , ОСОБА_37 та ОСОБА_38 .

Однак, суд зауважує, що підставою для скасування рішення загальних зборів є порушення норм закону (умов статуту), у випадку, якщо таке порушення вплинуло на результати голосування.

Тобто, під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, суд оцінює, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Позивачем жодним чином не обгрунтовано та не доведено, по перше, як наведені ним обставини вплинули б на результати голосування та, по друге, які конкретні права чи законні інтереси саме позивача (а не вказаних осіб) порушено у зв'язку з наведеними обставинами.

Крім того, позивач зазначив, що у Додатку №2 до Протоколу №3 (Списки співвласників, які були присутні на зборах та голосували по питаннях порядку денного) відсутні результати голосування стосовно обрання членів правління та результати щодо обрання членів ревізійної комісії з особистим підписом присутніх.

Натомість, такі результати голосування включено до Додатку №3 до Протоколу №3 від 23.01.2018, тобто, на зборах 23.12.2017 не проводилось голосування за кандидатів членів правління, у зв'язку з чим таке питання, за твердженням позивача, не могло виноситись на письмове опитування (так само, як і питання щодо визнання діяльності Ревізійної комісії незадовільною).

Суд критично оцінює вказані твердження позивача, оскільки відповідно до закону, на голосування (в тому числі шляхом письмового опитування) може ставитися будь-яке питання, що внесене до порядку денного, та не встановлено заборони виносити на голосування шляхом письмового опитування ті питання порядку денного, стосовно яких не відбувалось голосування присутніх осіб на загальних зборах.

Крім того, позивач не обгрунтовує та не доводить суду, яким саме чином вказані обставини вплинули на результати голосування (результати прийнятих рішень).

8. Також, позивач вказує не необгрунтованість тарифів, затверджених у кошторисі ОСББ на 2018 рік.

Як вбачається з Протоколу №3 від 23.01.2018, на голосування було поставлено пропозицію затвердити кошторис ОСББ «Будинок Ахматової» на 2018 рік, відповідно до якого середньомісячні надходження становлять 63525,96 грн, середньомісячні витрати - 63525,96 грн. Розмір щомісячного внеску співвласників та квартиронаймачів житлових приміщень для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку та прибудинкової території становить 5,80 за 1 кв.м. Розмір щомісячного внеску співвласників нежитлових приміщень залишити діючим станом на 01.01.2017. Затвердити обов'язкові внески до ремонтного фонду у розмірі 1,00 грн за 1 кв.м. загальної площі нежитлових приміщень. Оплату внесків проводити до 20-го числа звітного місяця.

«Рішення прийнято»

У позовній заяві позивач вказує на те, що лише за наявності нормативно обгрунтованих розрахунків і всіх первинних документів, які документально їх підтверджують, кожен співвласник ОСББ може зробити висновок про те, що розрахунок тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території ОСББ є розрахунком економічно обгрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, є нормативно та документально обгрунтованим.

Однак, як зазначає позивач, ані під час проведення загальних зборів 23.12.2017, ані під час проведення письмового опитування відповідачем не надавалося жодних обгрунтованих розрахунків, які б підтверджували розрахунок тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

При цьому, позивач зазначає, що у Кошторису ОСББ на 2018 рік у статті надходжень «управління та утримання будинку і прибудинкової території», в тому числі, вказано надходження від власників квартир - 4,80 грн за 1 кв.м., тоді як на голосування виносилось питання про розмір внесків - 5,80 грн. за 1 кв.м.

Тобто, кошторис передбачає на 1 грн менше вартість послуг ОСББ ніж було поставлено на голосування.

Таким чином, за твердженням позивача, винесення на голосування тарифу 5,80 грн за 1 кв.м. є незаконним та необгрунтованим.

Крім того, в кошторисі зазначаються витрати «розрахунки з постачальниками», де, зокрема, вказується сума оплат послуг з вивезення сміття - 200,00 грн на місяць, поставку електроенергії для освітлення місць користування, технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем, тощо. У статті «водопостачання» (полив дворів, газонів та клумб, будівельно-монтажні роботи) вказана комісія банку - 200 грн на місяць, тобто за логікою позивача в рівному обсязі протягом року буде здійснюватись подив двору, газонів та клумб, в тому числі і у зимовий період. У кошторисі визначено «вартість технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем» у розмірі 5000,00 грн на місяць. При цьому, відповідно до договору, укладеним з ТОВ «Максімум Проф-Сервіс», така вартість становить 4500,00 грн на місяць.

З приводу викладених позивачем обставин суд зазначає наступне.

Об'єднання має право встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, які за статтею 21 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» належать до коштів об'єднання, та зобов'язане забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.

Об'єднання забезпечує утримання та експлуатацію багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку. Для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об'єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

Питання самостійного забезпечення об'єднанням експлуатації та утримання багатоквартирного будинку та користування спільним майном у такому будинку регулюються Господарським кодексом України в частині господарчого забезпечення діяльності негосподарюючих суб'єктів.

Самостійне забезпечення об'єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об'єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів.

Для фінансування самозабезпечення об'єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об'єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення. Спори щодо визначення частки співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, експлуатацію, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку вирішуються в судовому порядку.

Статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій включають в себе: прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території; санітарно-технічне обслуговування; обслуговування внутрішньобудинкових мереж; утримання ліфтів; освітлення місць загального користування; поточний ремонт; вивезення побутових відходів тощо.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869, тариф на ці послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого вказаною постановою Кабінету Міністрів України. Перелік послуг за кожним будинком погоджується у договорі на надання цих послуг, який укладається між споживачами та підприємством, організацією тощо, які надають ці послуги.

Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869, визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках).

Водночас до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869, оскільки Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку не є виробником або виконавцем житлово-комунальних послуг відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а отже і не надає та не виробляє таких послуг, а відтак і не формує цін чи тарифів на послуги, які би підлягали встановленню (затвердженню) органами місцевого самоврядування.

Об'єднання, які самостійно (власними силами та/або з залученням на договірній основі інших юридичних та фізичних осіб) забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, при визначенні розміру внесків (платежів) на утримання будинку і прибудинкової території повинні виходити з розміру витрат на утримання будинку і прибудинкової території, передбачених кошторисом об'єднання, який відповідно до статті 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» затверджується Загальними зборами.

Вказане підтверджується і роз'ясненнями Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, викладеними у листі-роз'ясненні від 30.11.2012 року N 7/10-19373.

З огляду на вищевикладене, вбачається, що формування розміру внеску є виключною компетенцією Загальних зборів ОСББ, а поняття внесків (зборів, платежів) на утримання будинку та прибудинкової території, визначених загальними зборами ОСББ, не є тотожними поняттями із тарифом на житлово-комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Суд не вбачає будь-яких неправомірних дій в частині формування розміру внеску на утримання будинку та прибудинкової території для співвласників, оскільки розмір внеску формувався на підставі кошторису, який був представлений Правлінням на Загальних зборах 23.12.2017.

Крім того, суд зазначає, що кошторис ОСББ у статті «видатки» містить суми можливих (орієнтовних) витрат ОСББ, зокрема, щодо оплат послуг з вивезення сміття, поставки електроенергії для освітлення місць користування, технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем, поливу дворів, газонів та клумб, будівельно-монтажних робіт, технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем.

Оскільки вартість таких послуг може змінюватися протягом року, на який затверджено кошторис (в даному випадку на 2018), точне визначення місячних розмірів оплат, так само як і обсягів спожитих послуг (водопостачання, освітлення, тощо), які залежать, в тому числі, від пори року надання послуг, є неможливим з об'єктивних причин.

9. Також, підставою позову позивач вказує недостовірне зазначення відповідачем загальної площі квартир та нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_2

Так, у Протоколі №3 загальних зборів ОСББ «Будинок Ахматової», складеному 23.01.2018, зазначено, що загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень у будинку становить 8819,30 кв.м.

У затвердженому кошторисі на 2018 рік також вказано, що загальна площа квартир та нежитлових приміщень співвласників становить 8819,30 кв.м., площа квартир становить 7672,00 кв.м., площа нежитлових приміщень становить 1147,30 кв.м.

При цьому, відповідно до Акту приймання-передачі житлового будинку АДРЕСА_2 від КП «Житло-Сервіс» до ОСББ «Будинок Ахматової» від 28.11.2017 загальна площа квартир (відповідно до Технічного паспорту на будинок станом на 19.04.2007) становить 7274,00 кв.м. (т.1 а.с. 91-95).

В Акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 26.12.2006 зазначено, що загальна площа квартир становить 7670,00 кв.м. (т. 1 а.с. 96-99).

Як вбачається з листа КП «Житло-Сервіс» (попереднього балансоутримувача будинку) від 20.06.2017, загальна площа нежитлових приміщень у будинку АДРЕСА_2 становить 1147,30 кв.м. (т. 1 а.с. 100).

На виконання вимог ухвали суду від 28.05.2020 відповідачем були подані письмові пояснення щодо загальної площі квартир та нежитлових приміщень, відповідно до якої здійснювались підрахунку голосів (т. 3 а.с. 159-160).

Зокрема, відповідач зазначив, що з грудня 2017 року у всіх протоколах зазначається загальна площа квартир та нежитлових приміщень - 8819,0 кв.м.

Вказана інформація ґрунтується на інформації, наданою власниками квартир, інформації від КП «Житло-Сервіс» та БТІ, оскільки попередній голова правління (позивач у даній справі - член попередньої ревізійної комісії, повноваження якої були достроково припинені 22.02.2017 на загальних зборах у зв'язку з незадовільною діяльністю) відмовляється передати наявну в нього документацію по будинку.

Відповідачем долучено до матеріалів справи списки співвласників будинку із зазначенням загальної площі квартир та нежитлових приміщень, які в сукупності становлять 8819,00 кв.м. (т. 3 а.с. 161-167), а також копію інвентаризаційної справи будинку АДРЕСА_2 (т. 3 а.с. 177-198).

При цьому, суд зазначає, що такий довод позивача, як невідповідність загальної площі квартир та нежитлових приміщень будинку, навіть у разі його доведення, жодним чином не впливає на результати як голосування, так і результати підрахунки голосів.

Також, відповідачем долучено до матеріалів справи зразок підрахунку голосів членів загальних зборів ОСББ під час голосування (т. 3 а.с. 199), який містить детальну інформацію про площу квартир та нежитлових приміщень, результати голосування власників квартир та нежитлових приміщень в тому числі у процентному співвідношенні.

Вказаний розрахунок визнається судом обґрунтованим, оскільки він узгоджується з іншими наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, кількості співвласників, які брали участь у голосуванні, та їх голосів (відповідно до Додатків до Протоколу №3 від 23.01.2018).

Суд зазначає, що рішення загальних зборів ОСББ є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), тобто офіційним письмовим документом, що породжує певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ОСББ можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника можливості взяти участь у загальних зборах.

При цьому, під час розгляду відповідних справ суд виходить з того, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів ОСББ, є підставами для визнання недійсними прийнятих ним рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону, зокрема, є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства.

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Більш того, підставою для пред'явлення позову про визнання зборів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час їх проведення, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Однак, детально проаналізувавши та надавши оцінку всім тим підставам позову, які викладені позивачем у позовній заяві, суд дійшов висновку стосовно недоведеності належними та допустимими доказами наявності тих обставин, які є підставами для скасування (визнання недійсним) оспорюваного рішення - рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової», яке оформлене Протоколом №3 від 23.01.2018 (дата відкриття зборів - 23.12.2017, дата закриття зборів - 06.01.2018), оскільки позивачем не доведено ані наявності порушень норм закону/умов статуту, ані того, що ці порушення (у випадку їх наявності) вплинули на прийняття загальними зборами відповідних рішень.

Таким чином, беручи до уваги, що суд розглядає спір в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи (ст. 14 Господарського процесуального кодексу України), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової» про визнання недійсним рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової», яке оформлене Протоколом №3 від 23.01.2018 (дата відкриття зборів - 23.12.2017, дата закриття зборів - 06.01.2018).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Судові витрати покладаються на позивача у зв'язку з відмовою у позові у повному обсязі (на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової» про визнання недійсним рішення Загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будинок Ахматової», яке оформлене Протоколом №3 від 23.01.2018 (дата відкриття зборів - 23.12.2017, дата закриття зборів - 06.01.2018) - відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 16 липня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин

Попередній документ

90413925

Наступний документ

90413927

Інформація про рішення:

№ рішення:	90413926
№ справи:	910/18946/19
Дата рішення:	09.07.2020
Дата публікації:	20.07.2020
Форма документу:	Рішення
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин; про оскарження рішень загальних зборів учасників товариств, органів управління

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено склад суду (14.01.2021)
Дата надходження:	14.01.2021
Предмет позову:	про визнання недійсним рішення загальних зборів

Розклад засідань:

Минулі засідання (10)

06.02.2020 11:00	Господарський суд міста Києва
09.04.2020 14:15	Господарський суд міста Києва
28.05.2020 12:30	Господарський суд міста Києва
22.07.2020 12:50	Господарський суд міста Києва
30.09.2020 10:20	Північний апеляційний господарський суд
04.11.2020 10:45	Північний апеляційний господарський суд
02.12.2020 10:20	Північний апеляційний господарський суд
08.06.2021 10:15	Касаційний господарський суд
22.06.2021 10:10	Касаційний господарський суд
29.06.2021 11:30	Касаційний господарський суд