61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
14.07.2020 Справа № 905/791/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., при секретарі судового засідання Григор'євій М.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Акціонерного товариства “ДТЕК Донецькі електромережі”, м. Краматорськ, Донецька область
до відповідача: Комунального підприємства “Комсервіс” Дружківської міської ради, м.Дружківка, Донецька область
про стягнення 53066,22грн.
за участю представників:
від позивача: Новікова В.Р., довіреність №1429 від 07.12.2019р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДН №5106 від 25.07.2018р.
від відповідача: не з'явився
Акціонерне товариство “ДТЕК Донецькі електромережі”, м.Краматорськ, Доньцька область звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Комунального підприємства “Комсервіс” Дружківської міської ради, м.Дружківка, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 53066,22грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем обліку електричної енергії шляхом самовільним підключенням до електромережі, що не є власністю оператора систем, з порушенням схеми обліку, про що уповноваженим представником позивача у присутності представника відповідача було складено акт про порушення №0000852 від 19.09.2019р. На підставі даного акту позивачем проведено розрахунок об'єму та вартості недорахованої електричної енергії відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії, із застосуванням формули (8) Правил, а саме об'єм недорахованої електричної енергії складає 20805 кВт/ч, вартість недорахованої енергії складає 53066, 22грн.
Ухвалою господарського суду від 28.04.20р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №905/791/20; дану справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 19.05.20р.
Ухвалою суду від 19.05.20р. судове засідання відкладено на 23.06.20р.
20.05.20р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання в якому останній просить суд встановити строк на подання відповіді на позов не меншим ніж строк встановлення карантину в України.
22.06.20р. через канцелярію суду від відповідача надійшов відгук на позовну заяву.
Ухвалою суду від 23.06.20р. справу №905/791/20 визначено розглядати за правилами загального позовного провадження за ініціативою суду; підготовче засідання призначено 14.07.2020р.
02.07.20р. через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
13.07.20р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання № 316/02 від 09.07.20р. про відкладення розгляду справи у зв'язку із встановленням Кабінетом міністрів України карантину з метою запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).
У підготовче засідання 14.07.20р. з'явився представник позивача, який надав усні пояснення по справі та заперечував проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача у підготовче засідання 14.07.20р. не з'явився; про місце, дату та час слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України підготовче провадження має бути проведене протягом шістидесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більш ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Згідно з п.3 ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Постановою Верховної Ради України № 54-ІХ від 30.03.2020 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короно вірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі п.п 3 п. 11 постановлено у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., №48, ст. 436) розділ X “Прикінцеві положення” доповнено пунктом 4 такого змісту:
“4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”.
Відповідно до ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; забезпечення права на апеляційний перегляд справи; забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
За висновками суду, заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи спрямовано не на забезпечення реалізації ним своїх процесуальних прав, а має на меті лише відкладення його на невизначений термін. Під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст.42, 46 Господарського процесуального кодексу України.
Правом прийняти участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції шляхом подання відповідного клопотання у відповідності до ст.197 Господарського процесуального кодексу України відповідач не скористався.
Разом з тим про наявність у відповідача доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути справу по суті, суду не повідомлялося.
При цьому, у поданому клопотанні про відкладення розгляду справи відповідачем не наведено достатнього обґрунтування неможливості участі його представника в судовому засіданні (якщо він вважав таку участь необхідною).
Крім того, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Водночас суд зазначає, що судочинство в Україні здійснюється і в умовах карантину.
Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання відповідача № 316/02 від 09.07.20рю про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.177 ГПК України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
Пунктом 18 ч.2 ст.182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема, призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
Згідно ч.2 ст.183 ГПК України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу, залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 182 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Беручи до уваги представлені суду документи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вчинення процесуальної дії, передбаченої ч.2 ст.183 ГПК України.
Відповідно до ст.185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: залишення позовної заяви без розгляду; закриття провадження у справі; закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Враховуючи те, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі №905/791/20та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст.12, 177, 181, 182, 185, 234, 235 ГПК України, суд
1. Відмовити в задоволенні клопотання Комунального підприємства “Комсервіс” Дружківської міської ради, м.Дружківка, Донецька область №316/02 від 04.07.20р.
2. Закрити підготовче провадження у справі №905/791/20.
3. Призначити справу до судового розгляду по суті на 12.08.2020 р. об 11:15 год. Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду, за адресою: м. Харків, пр. Науки, 5, каб. (зал судових засідань) №413
4. Повідомити сторін (позивача та відповідача) про місце, час та дату слухання справи.
В судовому засіданні 14.07.20р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.07.20р.
Ухвала набирає законної сили 14.07.20р. та оскарженню не підлягає.
Суддя М.О. Лейба