вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
16.07.2020м. ДніпроСправа № 904/1804/20
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. , розглянув спір
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спринтер Схід", м. Львів
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Кейтерінг", смт. Слобожанське Дніпропетровської області
про стягнення заборгованості в сумі 40 498,44 грн.
Без участі представників сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Спринтер Схід" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 31 925,76 грн., що складають суму вартості товару за договором № СС 126116 від 20.06.2019; 4 815,95 грн. - пені; штрафу - 3 192,57 грн.; 564,16 грн. - річних.
Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.
Крім того, позивачем зазначено, що орієнтований розрахунок суми судових витрат, які він поніс і очікує понести в зв'язку з розглядом справи становить 8 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № СС 126116 від 20.06.2019 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2020 відкрито провадження у справі № 904/1804/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020р. “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19” (зі змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 239 від 25.03.2020р. та № 291 від 22.04.2020) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 р. - з 12.03.2020 р. до 22.06.2020 на усій території України установлено карантин.
Враховуючи частину 4 Розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Таким чином, строк на подання відзиву на позовну заяву продовжений на строк дії карантину в силу вказаного вище закону.
Відповідач обізнаний про відкриття провадження у справі № 904/1804/20, про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення ухвали суду від 07.04.2020.
07.07.2020 відповідач через канцелярію суду подав відзив на позов, в якому останній не погоджується з наведеним позивачем у позовній заяві розрахунком 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України на загальну суму 564,16грн., оскільки він є неточним та містить розбіжності. На підтвердження зазначеного, відповідачем додано до відзиву контррозрахунок.
Крім того, відповідач просить суд зменшити штрафні санкції на 90 %, посилаючись на те, що позивачем не заявлено про понесення будь-яких збитків, завданих простроченням оплати вартості поставлених продуктів харчування за спірним договором.
Також у відзиві на позов відповідача заперечує проти стягнення судових витрат посилаючись на те, що позивач не надав попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, а лише зазначив кінцеву суму у розмірі 8 000,00 грн.
Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на викладене та згідно з частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.
За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -
Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов'язань в частині повного та своєчасного розрахунку за отриманий товар за договором поставки.
Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: договір поставки № СС 126116 від 20.06.2019 (а.с. 10-12); видаткова накладна № 16100/0047840 від 24.11.2019 (а.с. 13); товарно-транспортна накладна № 16100/0047840 від 24.07.2019 (а.с. 14); вимога № 3 від 04.09.2019 (а.с. 15); докази направлення вимоги (а.с. 16-17).
20.06.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спринтер Схід" (Продавець, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Кейтерінг" (Покупець, Відповідач) укладено договір поставки № СС 126116 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1.1 вказаного вище Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар відповідно до переданої Продавцем комерційної пропозиції та/або прайс-листа, надалі «Товар», а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар.
Згідно з частинами 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до пункту 1.1.4 Договору кількість та асортимент Товару, що передається у власність Покупцеві, визначається відповідно до складених та підписаних уповноваженими особами Сторін накладних (товарно-транспортних чи інших документів) про приймання-передачу Товару.
Обов'язок Продавця передати Товар Покупцю вважається виконаним у момент вручення Товару уповноваженому представнику Покупця і підписання останнім накладних (товарно-транспортних чи інших документів) про приймання-передачу Товару. Момент прийняття Товару Покупцем є дата і час отримання Товару уповноваженим представником Покупця і підписання останнім накладних (товарно-транспортних чи інших документів) про приймання-передачу Товару (пункт 1.2.4 Договору).
Згідно з пунктом 1.3.1 Договору Продавець зобов'язується за власний рахунок забезпечити доставку Покупцеві Товару, який замовлений ним відповідно до п. 1.1.3 цього Договору. Товар поставляється на умовах DDP, що передбачені Інкотермс 2010.
Пунктом 1.7.1 Договору передбачено, що Покупець зобов'язаний оплатити Продавцю прийнятий від останнього Товар протягом 21 календарного дня з моменту прийняття цього Товару. У випадку прострочення оплати Продавець має право вимагати оплати Товару і сплати Покупцем 20% річних за користування чужими грошовими коштами від прострочення оплати за кожен день прострочення.
За приписами пункту 1.7.2 Договору вартість Товару до оплати визначається на підставі накладної (товарно-транспортних чи інших документів) про приймання-передачу Товару.
Відповідно до пункту 2.2 Договору ціна на Товар встановлюється за домовленістю Сторін.
Цей Договір набирає чинності з моменту його укладання (підписання уповноваженими представниками Сторін) та діє до кінця календарного року. Цей Договір може бути припинений за погодженням Сторін, а також в односторонньому порядку у випадку, який передбачений у пункті 1.7.4 цього Договору (пункт 3.1 Договору).
Виконуючи умови договору, позивач 24.07.2019 здійснив на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 31 925,76 грн., що підтверджується видатковою та товарно-транспортною накладними, підписаними сторонами та скріплені печатками підприємств, копії яких залучено до матеріалів справи (а.с. 13-14).
Як вже було зазначено вище, умовами договору передбачено обов'язок Покупця здійснити оплату товару протягом 21 календарного дня з моменту його прийняття.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів виконання зобов'язання щодо оплати товару, в строки встановлені в договорі, відповідач не надав, як не надав і доказів такої сплати на момент розгляду даної справи.
З огляду на вище викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення заборгованості у сумі 31 925,76 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Позивачем до стягнення заявлено 3% річних у сумі 564,16 грн. за загальний період з 15.08.2019 по 16.03.2020 (215 днів).
За результатом перевірки здійсненого позивачем розрахунку річних, порушень встановлено не було.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми річних, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За порушення строків оплати товару, сторонами в договорі передбачена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від несплаченої суми (суми заборгованості) за кожен день порушення (прострочення). У разі прострочення оплати за поставлений товар понад 30 календарних днів, Покупець сплачує штраф у розмірі 10% від неоплаченого товару.
Позивачем заявлено до стягнення 4 815,95 грн. пені за загальний період прострочення з 15.08.2019 по 14.02.2020.
Розрахунок пені відповідає умовам договору та діючому законодавству.
З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені у сумі 4 815,95 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Як вбачається із матеріалів справи, прострочення в оплаті товару мало місце більше 30 календарних днів, що є підставою для задоволення вимог позивача щодо стягнення штрафу в сумі 3 192,57 грн.
Щодо клопотання відповідача про зменшення суми штрафних санкцій суд зазначає слідуюче.
За приписами статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Обов'язок доведення наявності підстав для зменшення штрафних санкцій покладений саме на відповідача.
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з частиною 1 статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (стаття 78 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до норма статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Проте, звертаючись із відповідним клопотанням відповідач обмежився лише зазначенням певних обставин (скрутне матеріальне становище), не надавши жодного доказу на підтвердження їх існування.
Крім того, вказані обставини самі по собі не можуть бути підставою для зменшення розміру штрафних санкцій, без доведення обставин щодо наявності значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, тяжкого матеріального становища, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інших виключних обставин. Більше того, відповідачем не надано доказів та не повідомлено обставин щодо його майнового стану, з метою оцінки та дотримання під час вирішення даного питання балансу інтересів обох сторін.
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій та відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про їх зменшення.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що інші доводи, міркування сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.
Судові витрати розподіляються відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 526, 625, 712 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кью.Еф.Ем.Кейтерінг" (52005, Дніпропетровська обл., Дніпровський р-н, смт Слобожанське, вул. Василя Сухомлинського, буд. 48 А; код ЄДРПОУ 41643764) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спринтер Схід" (79000, м. Львів, вул. Костюшка, буд. 18; код 40665965) 31 925,76 грн. (тридцять одна тисяча дев'ятсот двадцять п'ять гривень 76 коп.) основного боргу, 3 192,57 грн. (три тисячі сто дев'яносто дві тисячі 57 коп.) штрафу, 4 815,95 грн. (чотири тисячі вісімсот п'ятнадцять гривень 95 коп.) пені, 564,16 грн. (п'ятсот шістдесят чотири гривні 16 коп.) річних, 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Суд вважає необхідним роз'яснити про те, що у зв'язку із заходами, спрямованими на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій, що впроваджені через поширення коронавірусної хвороби (COVID-19), вказані вище строки оскарження продовжуються до закінчення карантину.
Повне рішення складено 16.07.2020
Суддя І.Ф. Мельниченко