Справа №242/206/20
Провадження №2/242/529/20
Іменем України
14 липня 2020 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Капітонова В.І., секретар судового засідання Нарижна О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Селидове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній плати,
встановив:
Позивач 16.01.2020 року звернулася до суду із позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній плати. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він перебував з відповідачем у трудових відносинах. 10.04.2017 року позивача звільнено відповідно до ст. 36 КЗпП України. Відповідач розрахунок із позивачем не провів та заборгованість по заробітній платі складає 16465,48 грн. Просив суд стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 16465,48 грн.
Відповідно до ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Клопотань про розгляд справи з викликом учасників справи до суду не надходило.
Представник відповідача АТ «Українська залізниця» надав відзив на позовну заяву, де зазначив позивач перебував у трудових відносинах з ДП «Донецька залізниця» відокремлений підрозділ «Моторвагонне депо Ясинувата». Трудовий договір між позивачем та АТ «Укрзалізниця» не укладався. Довідка від 10.04.2017 року №80/04 про суму невиплаченої заробітної плати видана відокремленим підрозділом «Моторвагонне депо Ясинувата» ДП «Донецька залізниця». Станом на сьогоднішній день ДП «Донецька залізниця» залишається юридичною особою та має відповідати за своїми зобов'язаннями. Вважає, що належним відповідачем у справі є ДП «Донецька залізниця». Просив відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ДП «Донецька залізниця» відокремлений підрозділ «Моторвагонне депо Ясинувата», про що свідчить записи у трудовій книжці НОМЕР_1 .
ОСОБА_1 звільнено 10.04.2017 року на підставі ч. 1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін, про що свідчить запис №8 трудової книжки НОМЕР_1 .
На час звільнення відповідач мав перед позивачем заборгованість по заробітній платі у розмірі 16465,48 грн. (лютий 2016 року - 1428,69 грн., березень 2016 року - 2903,33 грн., квітень 2016 року - 2390,42 грн., травень 2016 року - 740,10 грн., червень 2016 року - 1077,41 грн., липень 2016 року - 3339,50 грн., серпень 2016 року - 3065,85 грн., квітень 2017 року - 1520,18 грн.), що підтверджує довідка №80/04, видана відокремленим підрозділом «Моторвагонне депо Ясинувата» ДП «Донецька залізниця» 10.04.2017 року.
Що стосується посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позову те, що АТ «Укразалізниця» не є належним відповідачем у справі, суд зазначає наступне.
У постанові від 16 червня 2020 року Велика Палата Верховного Суду у справі №910/5953/17, вирішила виключну правову проблему щодо питання правонаступництва АТ «Укрзалізниця» за боргами державних підприємств залізничної галузі (зокрема, ДП «Донецька залізниця»), шляхом злиття яких було створене це товариство.
Так, Велика Палата ВС зазначила, що при реорганізації відбувається універсальне правонаступництво, коли все майно, права та обов'язки юридичної особи, яка припиняється, переходять до правонаступників. При злитті є лише один правонаступник, який набуває не окремі, визначені в акті приймання-передачі активи та зобов'язання юридичних осіб, які припиняються, а всю їх сукупність. Тому АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх державних підприємств залізничної галузі (зокрема, ДП «Донецька залізниця»), шляхом злиття яких було створене це товариство.
Велика Палата ВС також визначила, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ - 21 жовтня 2015 року.
Суд при вирішенні даної справи відповідно до ст. 263 ЦПК України враховує постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №910/5953/17, та вважає, що АТ «Укрзалізниця» є належним відповідачем у справі.
Представник відповідача належних та допустимих доказів того, що на час розгляду справи заборгованість погашена, не надав.
Статтею 43 Конституція України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України встановлено обов'язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст.94 КЗпП України, ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.
Відповідно до ст.115 КЗпП України, ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Таким чином, обов'язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість по заробітній платі складає 16465,48 грн. та на час розгляду справи зазначену суму заборгованості не сплачено, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до роз'яснень викладених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.99 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
Проте, у довідці №80/04, виданої відокремленим підрозділом «Моторвагонне депо Ясинувата» ДП «Донецька залізниця» 10.04.2017 року заборгованість по заробітній платі у розмірі 16465,48 грн. зазначена як невиплачена, а не нарахована, тобто з урахуванням утримання податку й інших обов'язкових платежів, а тому суд вважає за можливе зазначити у резолютивній частині рішення суму, що підлягає стягненню розраховану з утриманням прибуткового податку та інших обов'язкових платежів.
Як встановлено п.2 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням того, що позивача звільнено від сплати судового збору за позовну вимогу щодо стягнення заробітної плати, та позовні вимоги задоволено у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати за ставкою судового збору передбаченої Законом України «Про судовий збір» в сумі 840,80 грн. за вимогу щодо стягнення заробітної плати.
Керуючись ст. ст. 12,13,81,259,258,263-265 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості по заробітній плати - задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815), що знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі у розмірі 16465 (шістнадцять тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 48 коп.
Суми, що підлягають стягненню, визначені з утриманим прибутковим податком та інших обов'язкових платежів.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40075815), що знаходиться за адресою: 03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, на користь держави, де стягувачем є Державна судова адміністрація України, судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І.Капітонов