Провадження № 2/235/1544/20
Справа № 235/4145/20
про залишення позовної заяви без руху
14 липня 2020 року м. Покровськ
Суддя Красноармійського міськрайонного суду Донецької області Величко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики (розпискою) та відшкодування моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованності за договором позики (розпискою) та відшкодування моральної шкоди. До позовної заяви позивач надав клопотання про звільнення або відстрочення від сплати від судового збору посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддею встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На підтвердження підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем надано суду довідку з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків за період з січня 2019 по грудень 2019 року, але не надано доказів про доходи з січня 2020 по червень 2020 року, тобто на момент звернення до суду. Також позивачем не надано доказів про наявність або відсутність у нього рухомого або нерухомого майна та їх обсягу, цінних паперів та можливості розпоряджатися ними.
Згідно ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 3 статті 136 ЦПК України передбачено, що з підстав зазначених у частині першій цієї статті, суд, і порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
За приписами п.1 і 2 ст.8 ЗУ «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Єдиною підставою для вчинення судом дій, зазначених у статті 8 ЗУ “Про судовий збір”, є врахування ним майнового стану сторони. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменьшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог ЦПК України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ “Kniat v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ “Jedamski and Jedamska v. Poland” від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Враховуючи той факт, що відстрочення, розстрочення судового збору або звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, позивачем в свою чергу не надано у повному обсязі вищевказаних доказів на підтвердження свого матеріального стану, а також, приймаючи до уваги той факт, що на момент звернення до суду позивач є працездатним, має статус позикодавця за даними зобов'язаннями, суд приходить до висновку про відмову позивачу в задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення від сплати судового збору.
Отже, за таких підстав позивачем за подання до суду позову майнового характеру має бути сплачений судовий збір з урахуванням ціни позову з розрахунку: 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розмірупрожиткового мінімуму для працездатних осіб (840,80 гривень), за такими реквізитами: розрахунковий рахунок UA818999980313181206000005060, отримувач коштів Покровське УК/м.Покровськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37803022, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.податків), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101, про що надати суду відповідну квитанцію.
Відповідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.136,185, ЦПК України, суддя, -
Відмовити позивачу в задоволенні клопотання про звільнення або відстрочення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості за договором позики (розпискою) та відшкодування моральної шкоди, залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення йому даної ухвали, але не пізніше закінчення строку карантину.
Роз'яснити позивачу, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: