12.01.10
Чернігівської області
м.Чернігів тел.77-99-18
просп.Миру,20 тел.678-853
Іменем України
12 січня 2010р. Справа № 8/173/26
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквітан», вул..Декабристів, 38, м.Суми
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач-м'ясо», вул..Петровського, 64, м.Бахмач
про стягнення 102470грн.
Суддя Т.Г.Оленич
Від позивача: Вороненко Р.М. -адвокат, довір. пост. від 01.12.09р.
Від відповідача: не з'явився
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 98380грн.50коп. боргу по оплаті вартості великої рогатої худоби, поставленої по накладній №10 від 25.03.09р. на підставі договору купівлі-продажу худоби №7 від 24.03.09р., 2780грн.21коп. втрат від інфляції, обчислених за період з вересня 2009р. по листопад 2009р., 1309грн.94коп. процентів річних, нарахованих за період з 03.07.09р. по 11.12.09р.
Відповідачем письмового відзиву на позов не надано. Справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням №1505098 про вручення поштового відправлення. Відповідач уповноваженого представника не направив. Про причини неявки суду не повідомлено. Враховуючи, що відповідач не скористався своїм процесуальним правом прийняти участь у господарському засіданні, судом явка в судове засідання уповноважених представників сторін обов'язковою не визнавалася, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення та доводи позивача, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх доказами, суд ВСТАНОВИВ:
24 березня 2009р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу худоби №7, відповідно до умов якого позивач зобов'язувався в порядку та умовах, визначених договором, передати у власність покупця живу худобу, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити худобу.
За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором купівлі-продажу, положення якого регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов договору позивачем по накладній №10 від 25.03.09р. передано відповідачу велику рогату худобу в кількості 25 голів загальною вагою 14207кг на загальну суму 163380грн.50коп. Факт отримання відповідачем худоби саме в цій кількості підтверджується підписом уповноваженої особи на накладній, копією довіреності №ВММК-000082 від 25.03.09р. та наявною у справі копією прийомної квитанції №005236 від 25.03.09р., виданою відповідачем.
Згідно з розділом 2 договору купівлі-продажу кількість товару та ціна за одиницю товару вказується в протоколах погодження закупівельних цін, які є невід'ємною частиною договору. Сторонами не надані протоколи погодження кількості та ціни. Разом з тим, суд приймає до уваги, що відомості про кількість худоби, її вагу та ціну, вказаних у накладній №10 та у вищезазначеній квитанції, повністю співпадають, а тому суд приходить до висновку, що сторонами погоджена як кількість переданого товару, так і його ціна.
Отже, матеріалами справи підтверджується факт поставки відповідачу товару на загальну суму 163380грн.50коп.
Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товари.
Відповідачем в рахунок оплати вартості отриманого товару в період з 07.05.09р. по 10.06.09р. оплачено 55000грн., що підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок по рахунку позивача. Таким чином, станом на 11.06.09р. залишок несплаченої відповідачем вартості товару становив 108380грн.50коп.
В договорі купівлі-продажу від 24.03.09р. відсутні умови про строки оплати покупцем отриманого товару. В силу ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.
Позивач направив відповідачу претензію від 19.06.09р., в якій вимагав протягом 10 днів від дня отримання претензії сплатити залишок вартості товару. Судом дана претензія розцінюється як вимога кредитора про виконання боржником обов'язку. Як вбачається із відповіді на претензію, яка надіслана відповідачем 17.07.09р. (а.с.16), претензія отримана останнім 22.06.09р. Отже, виходячи із встановленого позивачем 10-денного строку оплати товару, суд приходить до висновку, що відповідач мав виконати зобов'язання по оплаті товару до 02.07.09р. включно.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічна норма міститься у ст.526 Цивільного кодексу України.
Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з банківських виписок з рахунку позивача від 17.07.09р. та від 21.09.09р., відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплативши в рахунок оплати товару 10000грн.
Таким чином, на момент звернення позивача до суду заборгованість по оплаті товару становила 98380грн.50коп.
В судовому засіданні представником позивача подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 10000грн. в зв'язку зі сплатою даної суми відповідачем після пред'явлення позову. На підтвердження факту отримання грошових коштів позивачем надано копії банківських виписок з рахунку від 10.12.09р. та від 16.12.09р. За таких обставин суд приходить до висновку, що спір в частині стягнення 10000грн. врегульований, предмет спору в цій частині відсутній, а тому провадження у справі щодо стягнення 10000грн. боргу підлягає припиненню. Таким чином заборгованість по оплаті товару становить 88380грн.50коп.
Разом з тим, на момент вирішення спору по суті відповідач доказів сплати заборгованості в повному обсязі суду не надав, тобто матеріалам справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, а тому з нього має бути стягнуто 88380грн.50коп. боргу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання встановлена відповідальність такого боржника у вигляді сплати ним на вимогу кредитора суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Позивачем заявлено до стягнення 2780грн.21коп. інфляційних нарахувань (втрат від інфляції), які обчислені за період з вересня 2009р. по листопад 2009р. включно, із застосуванням офіційних індексів інфляції за весь час прострочення, та з урахуванням проведених відповідачем платежів на часткову оплату товару, здійснених в липні та вересні 2009р.
Аналіз договору купівлі-продажу від 24.03.09р. показує, що сторонами не встановлений інший розмір процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому позивачем заявлена до стягнення сума процентів річних -1309грн.94коп., яка обчислена за період з 03.07.09р. по 11.12.09р. саме виходячи із встановленого законом розміру - 3% та з урахуванням проведених відповідачем платежів на часткову оплату товару.
Як встановлено судом вище, відповідач припустився прострочення виконання грошового зобов'язання, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних нарахувань та процентів річних є обґрунтованими та правомірними, в зв'язку з чим з відповідача має бути стягнуто 2780грн.21коп. інфляційних нарахувань та 1309грн.94коп. процентів річних.
Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат віднесені витрати, пов'язані, в тому числі, з оплатою послуг адвоката, які згідно зі ст.49 цього ж Кодексу при задоволенні позову покладаються на відповідача. Враховуючи, що позивачем надано суду докази, які підтверджують надання юридичних послуг саме адвокатом та докази фактичної сплати адвокату вартості цих послуг у розмірі, визначеної у договорі про надання юридичних послуг, суд приходить до висновку, що на відповідача мають покладені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 9000грн. Також, в силу ст.49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача в повному обсязі покладаються державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.
Керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.526,530,625,655,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.44,49,80 п.1-1,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Провадження у справі в частині стягнення 10000грн. боргу припинити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бахмач-м'ясо», м.Бахмач, вул.. Петровського, 64 (ідентифікаційний код 32895590, п/р 26009051460753 в ЧФ Приватбанк м.Бахмач, МФО 353586) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аквітан», м.Суми, вул..Декабристів, б.38 (ідентифікаційний код 34013185, п/р 2600348224 в СОД Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805) 88380грн.50коп. боргу, 2780грн.21коп. інфляційний нарахувань, 1309грн.94коп. процентів річних, 1024грн.04коп. держмита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 9000грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Т.Г.Оленич