15 липня 2020 року Справа № 280/2992/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Кисіль Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» (вул. Червона, буд. 1А, м. Запоріжжя, 69068), в особі представника - адвоката Голікової Галини Вікторівни (вул. Рекордна, буд. 34-А, прим. 48, м. Запоріжжя, 69035), до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м.Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
05.05.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» (далі - позивач або ТОВ «ТД «Запоріжпідшипник»), в особі представника - адвоката Голікової Галини Вікторівни, до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач 1 або ГУ ДПС у Запорізькій області) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2 або ДПС України), в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1517693/34975392 від 08.04.2020, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 02.03.2020, та зобов'язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №9 від 02.03.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1517703/34975392 від 08.04.2020, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №14 від 03.03.2020, та зобов'язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №14 від 03.03.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1517702/34975392 від 08.04.2020, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №26 від 04.03.2020, та зобов'язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №26 від 04.03.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних;
визнати протиправним та скасувати рішення комісії відповідача 1 про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1517698/34975392 від 08.04.2020, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної №27 від 04.03.2020, та зобов'язати відповідача 2 здійснити реєстрацію податкової накладної №27 від 04.03.2020 у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Крім того, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідач 1 на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що комісією ГУ ДПС у Запорізькій області безпідставно прийнято рішення комісії №1517693/34975392, №1517703/34975392, №1517702/34975392 та №1517698/34975392 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації податкових накладних №9 від 02.03.2020, №14 від 03.03.2020, №26 від 04.03.2020, №27 від 04.03.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказує, що реальність господарських операцій, в межах яких виписано вказані податкові накладні, беззаперечно підтверджується первинними документами, які разом із письмовими поясненнями були направлені відповідачу 1, яким в подальшому були прийняті спірні рішення №1517693/34975392, №1517703/34975392, №1517702/34975392 та №1517698/34975392 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації податкових накладних №9 від 02.03.2020, №14 від 03.03.2020, №26 від 04.03.2020, №27 від 04.03.2020 року. Звертає увагу суду, що відповідачем в оскаржуваних рішеннях, всупереч встановленій формі оформлення рішення, затвердженої порядком, не було вказано яких саме первинних документів останньому не вистачало для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації податкової накладної, а саме відповідач повинен був підкреслити, відповідно до правил оформлення, ті первинні документи, яких йому не вистачило. Враховуючи викладене, просить скасувати оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Запорізькій області та зобов'язати відповідача 2 зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Ухвалою від 07.05.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі. Сторонам повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
20.05.2020 за вх.№23167 від представника позивача надійшла заява про стягнення витрат на правничу (правову) допомогу, в якій представник просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 10000,00 грн. понесених витрат.
Відповідачі позов не визнали, 29 травня 2020 року надали відзив на позовну заяву (вх. №24808), в якому вказують, що реєстрація податкових накладних №9 від 02.03.2020, №14 від 03.03.2020, №26 від 04.03.2020, №27 від 04.03.2020, виписаних ТОВ «ТД «Запоріжпідшипник» були зупинені у зв'язку з тим, що податкові накладні відповідали критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначає, що комісією прийняті рішення №1517693/34975392 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації ПН №9 від 02.03.2020, № 1517703/34975392 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації ПН №14 від 03.03.2020, № 1517702/34975392 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації ПН №26 від 04.03.2020, № 1517698/34975392 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації ПН №27 від 04.03.2020 у зв'язку із ненаданням позивачем первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. За таких обставин, відповідач вважає, що ним правомірно були прийняті оскаржувані рішення, а позовні вимоги задоволенню не підлягають. Також відповідача заперечують щодо стягнення судових витрат на правничу (правову) допомогу адвоката. Вважає, що представником позивача штучно завищено розмір наданої правничої допомоги, яка складається тільки з підготовки позовної заяви по типовій (малозначній) справі та у наданні відповіді на відзив. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
05.06.2020 від представника податкового органу надійшло клопотання (вх.№26264) в якому він просить відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу по справі №280/2992/20 в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
ТОВ «ТД «Запоріжпідшипник» є юридичною особою приватного права, яке було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі про проведення державної реєстрації юридичної особи 12.03.2007, номер запису: 1 103 102 0000 018217, за юридичною адресою: 69068, м. Запоріжжя, вул. Червона, б. 1-А. Діяльність позивача, відповідно до КВЕД, полягає у виробництві інших гумових виробів; діяльності посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; оптовій торгівлі іншими машинами й устаткованням (основний); оптовій торгівлі залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; інших видах роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; ремонті і технічному обслуговуванні машин і устатковання промислового призначення.
Між позивачем та Державним підприємством «ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (ЄДРПОУ 30210163) (далі - ДП ІПЗ) було укладено договір постачання №3049 від 29.05.2015, за яким позивач (Постачальник) зобов'язується передати, а ДП ІПЗ (Покупець) прийняти та оплатити товар (підшипники та гумові вироби), кількість, номенклатура та ціна якого вказується у рахунках на оплату, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до умов п.5.2. Договору постачання №3049 від 29.05.2015 оплата за товар ДП ІПЗ може здійснюватись шляхом 100% попередньої оплати вартості товару.
На підставі рахунку на оплату по замовленню №310 від 27.02.2020, оплата за товар у сумі 148728,00 грн. проведена в повному обсязі відповідно до платіжного доручення №870 від 02.03.2020. Так, на дату виникнення податкових зобов'язань, відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме отримання оплати за товар, було складено податкову накладну №9 від 02.03.2020, після чого вона була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі рахунку на оплату по замовленню №314 від 27.02.2020, оплата за товар у сумі 122 700,60 грн. проведена в повному обсязі відповідно до платіжного доручення №883 від 03.03.2020. Так, на дату виникнення податкових зобов'язань, відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України, а саме отримання оплати за товар, було складено податкову накладну №14 від 03.03.2020, після чого вона була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі рахунку на оплату по замовленню №313 від 27.02.2020, оплата за товар у сумі 92955,00 грн. проведена в повному обсязі відповідно до платіжного доручення №924 від 04.03.2020. Так, на дату виникнення податкових зобов'язань, відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, а саме отримання оплати за товар, було складено податкову накладну №26 від 04.03.2020, після чого вона була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі рахунку на оплату по замовленню №312 від 27.02.2020, оплата за товар у сумі 111546,00 грн. проведена в повному обсязі відповідно до платіжного доручення №925 від 04.03.2020. Так, на дату виникнення податкових зобов'язань, відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України, а саме отримання оплати за товар, було складено податкову накладну №27 від 04.03.2020, після чого вона була направлена для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатом направлення зазначених податкових накладних на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивачем отримані квитанції від 19.03.2020 №9058030696, №9058048577, №9058030735 та №9058042595, з яких вбачається, що накладні прийнято під час її подачі до Єдиного реєстру податкових накладних, але їх реєстрацію зупинено. Підставою зупинення реєстрації визначено п. 201.16 ст. 201 Податкового Кодексу України, із зазначенням, відповідності платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Позивачем надіслано повідомлення з письмовими поясненнями щодо господарських операцій, які стали передумовою для складення податкових накладних №9 від 02.03.2020, №14 від 03.03.2020, №26 від 04.03.2020 та №27 від 04.03.2020, та копії документів на їх підтвердження, пояснення та документи по зупинених податкових накладних.
За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів, рішеннями комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1517693/34975392, №1517703/34975392, №1517702/34975392 та №1517698/34975392 від 08.04.2020 - було відмовлено у реєстрації податкових накладних №9 від 02.03.2020, №14 від 03.03.2020, №26 від 04.03.2020 та №27 від 04.03.2020 відповідно, з підстав: ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Позивач не погодившись із рішеннями комісії, в порядку передбаченому п.56.23 ст.56 ПК України та п.5 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019, в електронній формі засобами електронного зв'язку за допомогою програмного забезпечення M.E.Doc на адресу комісії Державної податкової служби України з питань розгляду скарг подав:
- 13.04.2020 скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1517693/34975392 від 08.04.2020;
- 13.04.2020 скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1517703/34975392 від 08.04.2020;
- 13.04.2020 скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1517702/34975392 від 08.04.2020;
- 13.04.2020 скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1517698/34975392 від 08.04.2020.
До скарг також було додано копії документів, які надавались до пояснень, та що свідчать про підтвердження реальності господарських операцій, за якими складено податкові накладні №9 від 02.03.2020, №14 від 03.03.2020, №26 від 04.03.2020 та №27 від 04.03.2020.
Однак, відповідно до Рішень за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 16.04.2020 №14398/34975392/2, №14402/34975392/2, №14393/34975392/2 та №14407/34975392/2, зазначені скарги залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.
Не погоджуючись із рішеннями про відмову в реєстрації податкової накладної позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.
Згідно з пунктом 201.1статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту187.1статті187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до підпункту14.1.60 пункту 14.1статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, яка набула чинності з 01.02.2020, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів (далі - Порядок №1165).
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пункту 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Так, відповідно до отриманих позивачем квитанцій, реєстрація спірних накладних зупинена у зв'язку із їх відповідністю пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд зазначає, що Критерії ризиковості здійснення операцій є Додатком №3 до Порядку №1165.
Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, одним із критеріїв ризиковості операції є «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування».
Разом з тим, вищезазначена Квитанція не містить інформації, які документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість» (які є Додатком №1 до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 за №1165) Рішення ГУ ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1517693/34975392, №1517703/34975392, №1517702/34975392 та №1517698/34975392 від 08.04.2020 - не містять.
Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно пункту 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними спірними рішеннями комісії ГУ ДПС у Запорізькій області відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних, а підставами зазначених рішень зазначено неподання платником податку копій документів, при цьому рішення не містять підкреслень тих документів, які позивачем не надано.
На підтвердження взаємовідносин з Державним підприємством «ІЗЮМСЬКИЙ ПРИЛАДОБУДІВНИЙ ЗАВОД» відображених у податкових накладних №9 від 02.03.2020, №14 від 03.03.2020, №26 від 04.03.2020, №27 від 04.03.2020 позивачем наданні всі необхідні та достатні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.
Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували здійснення господарської операції по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч.2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.
Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Разом з тим, як встановлено в ході судового розгляду справи відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішень дотримано не було.
Суд зазначає, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об'єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов'язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.
В даному випадку, відповідачами ґрунтовних недоліків щодо поданих позивачем документів не встановлено та не виказано у відповідному рішенні, а відмова у реєстрації спірних податкових накладних фактично обґрунтована відсутністю документів щодо придбання товарів/послуг, складських документів (інвентаризаційних описів).
Також, з наданих до матеріалів справи документів та документів, які надавались контролюючому органу, було можливо встановити підстави для складання та направлення на реєстрацію спірних податкових накладних.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення №1517693/34975392 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації ПН №9 від 02.03.2020, № 1517703/34975392 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації ПН №14 від 03.03.2020, № 1517702/34975392 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації ПН №26 від 04.03.2020, № 1517698/34975392 від 08.04.2020 про відмову у реєстрації ПН №27 від 04.03.2020 є протиправними та підлягають скасуванню.
При цьому, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);
неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
Відтак, оскільки рішення комісії про відмову у реєстрації податкової накладної підлягає скасуванню, відповідно пунктів 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 №1246, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №9 від 02.03.2020; №14 від 03.03.2020; №26 від 04.03.2020; №27 від 04.03.2020.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 8408 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Запорізькій області, яке приймало оскаржувані рішення. Оригінал платіжного доручення №2044 від 27.04.2020 року знаходиться в матеріалах адміністративної справи.
Також представником позивача було подано клопотання, в якому просив покласти на ГУ ДПС у Запорізькій області судові витрати на професійну правничу допомогу, які складають 10000,00 грн.
В силу ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 22.12.2018 року у справі №826/856/18.
Позивачем 20.05.2020 до суду надана заява про стягнення судових витрат на правничу допомогу, з якої вбачається наступне:
Позивачем було укладено договір про надання правничої (правової) допомоги від 06.03.2020 та додаткову угоду №2 від 02.04.2020 до нього з Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС».
Відповідно до п.5 Додаткової угоди всі інші умови Договору залишаються без змін. Згідно із п.4.7 Договору остаточний розмір та обсяг наданої правничої (правової) допомоги, а також остаточний розрахунок за надану правничу (правову) допомогу, а також розмір фактичних витрат, пов'язаних із наданням правничої (правової) допомоги, визначаються та здійснюються на підставі акту приймання-передачі послуг.
До заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу додано платіжне доручення №2111 від 19.05.2020, акт приймання-передачі послуг правової допомоги від 20.05.2020. Відповідно до детального опису послуг наданих Адвокатським об'єднанням «ЛЕГЕС» відповідно до додаткової угоди №2 від 02.04.2020 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 06.03.2020 ТОВ «ТД «Запоріжпідшипник» по справі №280/2992/20, який складається з:
- Вартість підготовки тексту позовної заяви та направлення її до суду - 10000 грн.
Загальна сума витрат на правничу (правову) допомогу Адвокатського об'єднання «ЛЕГЕС» по справі №280/2992/20 становить 10000,00 грн.
Отримання правничої (правової) допомоги щодо предмету розгляду цієї справи, наданої на момент подачі цієї заяви, підтверджується додатковою угодою №2 від 02.04.2020, договором про надання правничої (правової) допомоги від 06.03.2020, рахунком №07/04 від 2904.2020 (їх копії надані до позовної заяви), платіжним дорученням №2111 від 19.05.2020, актом приймання-передачі послуг правової допомоги від 20.05.2020.
Від відповідача 1 до суду надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, у зв'язку з недотримання позивачем вимог ч.3,4,5ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки представником позивача не надано до суду достатніх доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною, відповідно до вимог ст. 134 КАС України.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає обґрунтованим клопотання представника позивача про стягнення з відповідачів витрат на оплату правничої допомоги адвоката розміром 10000,00 грн.
Відтак, суд дійшов висновку про задоволення клопотання позивача стягнення витрат на оплату правничої допомоги адвоката розміром 10000,00 грн., яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області
Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» (вул. Червона, буд. 1А, м. Запоріжжя, 69068; код ЄДРПОУ 34975392) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 43143945) та Державної податкової служби України (Львівська площа, буд. 8, м.Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Запорізькій області про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: №1517693/34975392 від 08.04.2020, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» було відмовлено у реєстрації податкової накладної №9 від 02.03.2020; №1517703/34975392 від 08.04.2020, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» було відмовлено у реєстрації податкової накладної №14 від 03.03.2020; №1517702/34975392 від 08.04.2020, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» було відмовлено у реєстрації податкової накладної №26 від 04.03.2020; №1517698/34975392 від 08.04.2020, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» було відмовлено у реєстрації податкової накладної №27 від 04.03.2020.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник»: №9 від 02.03.2020; №14 від 03.03.2020; №26 від 04.03.2020; №27 від 04.03.2020.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Запоріжпідшипник» суму судового збору в розмірі 8408,00 грн. (вісім тисяч чотириста вісім) гривень 00 копійок. та витрат на правничу допомогу у сумі 10000,00 (десять тисяч) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення Кодексу адміністративного судочинства України у перебіг встановленого строку для подання апеляційної скарги не враховується строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), запроваджений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (із змінами та доповненнями).
Суддя Р.В. Кисіль