14 липня 2020 року Справа № 808/565/17 ВО/280/19/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бойченко Ю.П., суддів: Лазаренка М.С., Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо зупинення провадження, відкритого за заявою про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справі №808/565/17
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до 1. Апеляційного суду Запорізької області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 162)
2. Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5)
про визнання дій протиправними, стягнення одноразової вихідної допомоги та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться заява ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі № 808/565/17, в якій заявник просить суд: 1) cкасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі № 808/565/17, залишену без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017 та постановою Верховного Суду від 20.12.2018, та ухвалити рішення про задоволення позову; 2) стягнути з Апеляційного суду Запорізької області 255200 грн. 00 коп. одноразової вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку; 3) зобов'язати Державну судову адміністрацію України виділити Апеляційному суду Запорізької області кошти, належні до виплати позивачу одноразової вихідної допомоги у зв'язку з виходом у відставку за рахунок коштів бюджетної програми 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів».
Судове засідання призначено на 14.07.2020.
13.07.2020 від відповідача 1 надійшло клопотання (вх. №31894) про розгляд заяви ОСОБА_1 за його відсутності.
Учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не прибули.
На підставі ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд вважає за можливе вирішити питання про зупинення провадження, відкритого за заявою про перегляд за виключними обставинами судового рішення у справі №808/565/17 у порядку письмового провадження.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши питання про необхідність зупинення провадження у справі, зазначає про таке.
Так, у заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами заявник порушує перед судом першої інстанції питання застосування:
1) статті 152 Конституції України та статті 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 2136-VIII від 13.07.2017, відповідно до яких закони або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення:
- як таких, що не можуть звужувати право заявника на перегляд судового рішення за виключними обставинами, у тому числі у період чинності неконституційного закону, оскільки Держава виконує свій обов'язок поновити права, які вона сама й порушила, ухваливши акт, який став об'єктом судового конституційного контролю і визнаний неконституційним;
2) пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, згідно із яким підставою для перегляду судового рішення за виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане:
- оскільки у позові відмовлено, таке рішення не виконується (і не може виконуватись з об'єктивних причин). Воно не може бути ще не виконаним. З огляду на це, перегляд судових рішень, якими відмовлено у задоволенні позову, за виключними обставинами на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України можливий в усіх випадках.
При цьому, 14.05.2020 ухвалою Верховного Суду у справі № 808/1628/18 суд касаційної інстанції, ставлячи на меті формування єдиної правозастосовчої практики, вважав за необхідне відступити від висновку щодо застосування пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, викладеного в судових рішеннях, раніше ухвалених Касаційним адміністративним судом у складі колегій суддів з інших палат, у зв'язку із чим вирішив справу № 808/1628/18 передати на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Постановляючи ухвалу про передачу справи № 808/1628/18 на розгляд об'єднаної палати, суд касаційної інстанції виходив із наступного:
- ключовим правовим питанням у справі є застосування частини другої статті 152 Конституції (статті 91 Закону України Про Конституційний Суд України) у взаємозв'язку з пунктом 1 частини четверної статті 361 КАС України (пункт 28);
- Верховний Суд неодноразово розглядав справи, в яких вирішувалося це питання (пункт 29);
- існує неоднаковий підхід до застосування пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України (пункт 37);
- виключні обставини, зокрема такі, як неконституційність закону, застосованого під час вирішення справи, є, на думку колегії суддів, саме тими безспірними підставами, які повністю узгоджуються з публічним інтересом (пункт 51);
- у постанові від 17.12.2019 у справі № 808/2492/18 сформульовано висновок про те, що не може вважатись невиконаним в контексті приписів пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС, рішення, що набрало законної сили, яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки воно не передбачає примусового виконання (пункт 58);
- таке тлумачення призводить до того, що особа, якій у задоволенні позову відмовлено (позивач), фактично позбавляється права на перегляд рішення з підстав визнання неконституційним закону, застосованого в її справі. Це стосується навіть позивача, який пройшов усі інстанції в судах загальної юрисдикції, звернуся з конституційної скаргою до Конституційного Суду України і домігся визнання закону неконституційним - за такого підходу він не може розраховувати на перегляд рішення. Інститут перегляду справи за виключних обставин фактично перестає діяти і втрачає практичне значення (пункт 59);
- за загальним правилом наслідки неконституційності застосовуються лише до правовідносин, що виникли або продовжують існувати після оголошення рішення Конституційного Суду України. Такий підхід слід застосовувати до осіб, які не звертались до суду з метою відновлення порушеного права. В таких ситуаціях відновлення права (наприклад на перерахунок пенсії) можливе з моменту ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України (пункти 65-66);
- негативні наслідки порушення Конституції України не будуть адекватно усунені тільки констатацією невідповідності положень нормативного акта Конституції і не можуть бути виправлені в інший спосіб, окрім як за допомогою повторного судового провадження (пункт 71).
Таким чином, хоча у справі № 808/1628/18 позивачем порушено питання про перегляд судового рішення за виключними обставинами, яке пов'язано з іншим рішенням Конституційного суду України - від 25.04.2019 у справі № 3-14/2019 (402/19, 1737/19), яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення дійсної строкової, яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, спір у правовідносинах, який розглядається судом першої інстанції є подібним, оскільки стосується застосування одних і тих самих норм права.
Пунктом 5 частини другої статті 236 КАС України встановлено право суду зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Таким чином, на розгляд об'єднаної палати Верховного Суду передано справу №808/1628/18, у якій, під час прийняття остаточного судового рішення за результатами розгляду касаційної скарги на судові рішення попередніх інстанцій, буде висловлено правовий висновок стосовно застосування пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, та вирішено питання щодо наявності підстав для відступу від правових висновків, викладених у раніше ухвалених Верховним Судом постановах.
Частиною другою статті 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII встановлено, що обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
У пункті п'ятому та шостому вказаної норми визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тож, оскільки позивач (заявник) порушує перед судом першої інстанції питання застосування норм права, яке передано на розгляд об'єднаній палаті Верховного Суду, суд дійшов висновку, що перегляд у справі № 808/1628/18 відбуватиметься у подібних правовідносинах (в іншій справі), що є підставою для зупинення провадження за виключними обставинами відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 КАС України у справі № 808/565/17.
Керуючись статтями 236, 241, 248, 256, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Зупинити провадження за виключними обставинами за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.03.2017 у справі № 808/565/17 до набрання законної сили судовим рішенням об'єднаної палати Верховного Суду у справі №808/1628/18.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Ю.П. Бойченко
Суддя М.С. Лазаренко
Суддя А.В. Сіпака