Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" липня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/1688/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків 3-тя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військова частина А-4104, м. Чугуїв Харківської області
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова
про стягнення коштів
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" 29 травня 2020 р. звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 14111 від 01.01.2019 р. в розмірі 13962,99 грн. (з яких 1587,92 грн. - 3% річних та 12375,07 грн. пені). Також просить суд стягнути з Відповідача суму сплаченого судового збору.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.06.2020 р. було відкрито провадження та розгляд справи було вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Також до участі у справі було залучено в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Військову частину НОМЕР_1 .
Відповідно до частини першої пункту 3 статті 12 ГПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.
Частиною 1 статті 247 ГПК України встановлено, що малозначні справи розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 1 статті 250 ГПК України, питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвала суду від 01.06.2020 року, що була направлена на адресу Позивача та Відповідача, була отримана ними, що підтверджується відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення.
Також, ухвалою суду сторони були повідомлені про можливість надання додаткових письмових доказів, висновків експертів, клопотання, заяви та пояснення до суду у відповідний строк.
Відповідач 17.06.2020 р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову та зменшити розмір пені на 90%. В наданому відзиві вказує на те, що невиконання Відповідачем зобов'язання по оплаті за надані послуги сталось внаслідок недостатку бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Для сплати заборгованості за попередній період у КЕВ м. Харкова зовсім немає відповідного фінансування.
Від третьої особи надійшли письмові пояснення (вх. № 13380 від 15.06.2020 р.), в яких вона просить відмовити в позові АК "Харківенергозбут" в частині заборгованості, пені, індексу інфляції та 3% річних.
Позивач 24.06.2020 р. через канцелярію суду надав відповідь на відзив, в якій зазначає, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках державного бюджету України не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно частини 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Згідно статті 114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.
Перевіривши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Між АК "Харківобленерго" та Військовою частиною НОМЕР_1 було укладено договір про постачання електричної енергії № 14111 від 29.04.2005 р.
18.11.2013 р. у зв'язку з прийняттям нової редакції Правил користування електричної енергії згідно Постанови НКРЕ № 105 від 04.02.2010 р., заявник уклав додаткову угоду про внесення змін до договору про постачання електричної енергії № 14111 від 29.04.2005 р.
05.01.2015 р. між АК "Харківобленерго", Військовою частиною НОМЕР_1 та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова було укладено додаткову угоду до договору про постачання електричної енергії № 14111 від 29.04.2005 р., за якою сторони змінили в п. 4.5. додатка 2 до договору "Порядок розрахунків" слово "Споживач" на "Платник". Тобто, згідно умов додаткової угоди Відповідач здійснює повну оплату вартості обсягу електричної енергії один раз за фактичними показаннями засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання. Відповідно п. 9 додаткової угоди, вона набирає чинності з моменту підписання та дія якої розповсюджується на відносини між сторонами з 01.01.2015 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії", з 01.01.2019 р. ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії з вільними цінами на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 19.06.2018 р. № 505 та постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 р. № 1268.
ПрАТ "Харківенергозбут" як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 р. в порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.
Відповідно до п. 13 розділу XVII Закону, у разі відокремлення оператор системи розподілу є правонаступником в частині прав та обов'язків, зокрема пов'язаних з провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та з провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.
Згідно ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Ч. 1 ст. 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.
Законом України № 2628 від 23.11.2018 р. "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" тимчасово на період з 01.01.2019 р. по 31.12.2020 р. універсальні послуги, крім побутових та малих непобутових споживачів, надаються постачальником таких послуг також бюджетним установам незалежно від розміру договірної потужності та іншим споживачам, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт. У зазначений період на бюджетні установи незалежно від розміру договірної потужності та на інших споживачів, електроустановки яких приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 150 кВт, поширюються всі права та обов'язки, передбачені Законом України "Про ринок електричної енергії" для малих непобутових споживачів щодо отримання універсальних послуг, передбачених ст. 63 Закону.
Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму веб-сайті.
Згідно абз. 5 п. 13 розд. XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
П. 8 Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 р. визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунку, отриманого від постачальника універсальної послуги або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
У відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.
Так за адресою: м. Чугуїв, мр-н Авіатор; Чугуївський район, с. Зарожне; м. Чугуїв, Фігуровка (вісім точок комерційного обліку за об'єктами споживача) фактично спожито електричну енергію, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг вважається укладеним на умовах договору № 14111 від 01.01.2019 р. з Військовою частиною НОМЕР_1 , дані до якого передані від попереднього постачальника АТ "Харківобленерго".
Згідно п. 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 р. № 312: "укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною в додатку до цієї постанови", а відтак споживачем за укладеним договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг є Військова частина А-4104, а платником - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова.
Відповідно до п. 4.12, 4.13 розд. IV "Правил роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312, розрахунки між споживачем та електропостачальником здіснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
П. 4.3. Правил передбачено, що необхідні для формування платіжних документів, у т.ч. щодо обсягів електричної енергії надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або надання послуг.
Порядок розрахунків за договором про постачання електричної енергії споживачу постачальником універсальних послуг визначаються відповідно до комерційної пропозиції, яка є невід'ємним додатком до договору. Останнім встановлено, що розрахунковим періодом є календарних місяць, оплата електричної енергії, в т.ч. послуги з розподілу електричної енергії здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом) на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в т.ч. послуги з розподілу електричної енергії.
Відповідно до п. 6.2. договору, споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно умов договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору.
Згідно п. 4 комерційної пропозиції, рахунок за спожиту енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунку споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків, постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. В такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Так, проведені нарахування та сформовані рахунки за електричну енергію за вересень, грудень 2019 р. та січень 2020 р.
У відповідності п. 5.11. договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу в порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню в розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.
П. 7 комерційної пропозиції передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії, в т.ч. послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, в т.ч. за день оплати: пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюється нарахування від суми боргу, за кожний день прострочення; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційні зазначаються в розрахунковому документі окремим рядком та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання та сплачуються споживачем на рахунок постачальника.
Дослідивши матеріали справи, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом Верховенства права суд вирішив, що позов підлягає задоволенню повністю, виходячи з наступного.
На підставі ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів. Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать ст. 174 Господарського кодексу України.
Статтями 6, 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту. Загальні положення про договір визначені статям 626-637 ЦК України, а порядок укладення, зміна і розірвання договору статями 638-647, 649, 651-654 ЦК України. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Приписами статей 526-527 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно із статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
П. 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення грошових зобов'язань передбачені штрафні санкції у розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
Так, Відповідачу в жовтні 2019 р. та січні-лютому 2020 р. нарахована пеня в розмірі 12375,07 грн. за несплачену електричну енергію у вересні, грудні 2019 р. та січні 2020 р.
Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зокрема, статями 525 - 526 ЦК України передбачається, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Отже, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова (61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 61, код ЄДРПОУ 07923280) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126, код ЄДРПОУ 42206328) заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 14111 від 01.01.2019 р. в розмірі 13962,99 грн. (з яких 1587,92 грн. - 3% річних та 12375,07 грн. пені)., а також суму судового збору у розмірі 2102,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено "14" липня 2020 р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.
Суддя І.П. Жигалкін