номер провадження справи 27/80/20
13.07.2020 Справа № 908/1219/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С. при секретарі судового засідання Шолоховій С.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Державного підприємства “Енергоринок” (01032 м. Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код юридичної особи 21515381)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)
про стягнення 286 973 грн. 00 коп.
За участю
представників позивача: Копильний Я.І., дов. № 53 від 01.07.2020 р.
представник відповідача: Ремига О.В., дов. № 17 від 01.01.2020 р.
Державне підприємство “Енергоринок” звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” 286 973 грн. 00 коп. заборгованості.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 19.05.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1219/20 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 21.05.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1219/20, присвоєно справі номер провадження 27/80/20 розгляд справи по суті призначено на 18.06.2020 р.
Справа № 908/1219/20 розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
18.06.2020 р. судом проведено судове засідання у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.06.2020 р., відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи відкладено на 13.07.2020 р.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, за наявності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу проти здійснення повного фіксування судового засідання за допомогою відеозаписувального технічного засобу - таке фіксування здійснюється лише за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Технічна фіксація здійснюється на комплексі "Акорд", інвентарний номер 101460020с-5, розмір вільного місця 267845968 Мб. Проведено перевірку комплексу, комплекс працездатний.
13.07.2020 р. судом оголошено про відкриття судового засідання та оголошено справу, яка розглядається.
Головуючим оголошено склад суду, а також прізвище секретаря судового засідання.
Судом з'ясовано наявність відводів згідно ст. ст. 35, 36, 37 ГПК України.
Відводів складу суду, секретарю судового засідання не заявлено.
Судом з'ясовано у представника позивача чи відомі їм права та обов'язки, відповідно до ст. ст. 42, 46 ГПК України та чи є необхідність роз'яснення прав та обов'язків.
Права та обов'язки представникам відомі, роз'яснень не потребують.
Судом з'ясовано у представників сторін про наявність заяв чи клопотань.
Представниками сторін будь яких заяви чи клопотань процесуального характеру не заявлено.
13.07.2020 р. у судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав, на підставах викладених у позовній заяві та відповіді № 01/22-3083 від 17.06.2020 р. (вх. № 11809/08-08/20 від 22.06.2020 р.) на відзив відповідача. Просить позов задовольнити.
13.07.2020 р. представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив на підставах викладених у письмовому відзиві № 33-33/9077 від 11.06.2020 р. (вх. № 11262/08-08/20 від 12.06.2020 р.).
Просить суд застосувати строк позовної давності по даній справі щодо вимог позивача в частині стягнення пені в розмірі 12 982 грн. 76 коп. за березень-квітень 2017 р., 3% річних в розмірі 130 503 грн. 74 коп. за березень-квітень 2017 р. та відмовити у задоволенні позову в цій частині. Крім того, просить розстрочити виконання рішення у даній справі щодо сплати суми боргу строком на 12 календарних місяців з дня ухвалення такого рішення.
Відповідно до п. 1 ст. 184 ГПК України, у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
Позивач надіслав до суду відповідь на відзив відповідача, додано до матеріалів справи.
За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Проте, постановою Верховної ради України № 54-ІХ від 30.03.2020 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням короно вірусної хвороби (COVID-19), внесено зміни до деяких законодавчих актів України, в тому числі п.п 3 п. 11 постановлено у Господарському процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436 розділ X «Прикінцеві положення» доповнити пунктом 4 такого змісту:
« 4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоровґя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини с головним обов'язком держави.
Україна є членом Всесвітньої організації охорони здоров'я - спеціалізованої установи ООН, яка 12.03.2020 року оголосила про початок пандемії COVID-19 (http://www.euro.who.int/ru/health-topics/health-emergencies/coronavirus-covid-19/news/news/2020/3/who-announces-covid-19-outbreak-a-pandemic).
Статтею 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що карантин встановлюється та скасовується Кабінетом Міністрів України.
Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
У рішенні Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", введеному в дію Указом Президента України від 13.03.2020 № 87, констатовано, що епідемічна ситуація в Україні у зв'язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, набула надзвичайно загрозливого характеру.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020, серед інших заходів передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення карантину, правил та норм, встановлених для запобігання епідемічним та іншим інфекційним захворюванням і боротьби з ними.
Статтею 50 Конституції України закріплено право кожного громадянина України на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Здійснення правосуддя суддями у відкритих судових засіданнях з безпосередньою участю сторін процесу в умовах оголошення Кабінетом Міністрів України карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, створює загрозу для життя та здоров'я суддів і учасників судових засідань.
Водночас, згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Складовою принципу верховенства права є право на звернення до суду, що передбачено статтею 55 Конституції України та розвинуто статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року як право на справедливий суд. Статтею 64 Конституції передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану.
З огляду на викладене, право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов'язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.
Аналогічної позиції дотримується і Вища рада правосуддя в публічному зверненні до Президента України та Верховної Ради України щодо забезпечення доступу громадян до правосуддя в умовах карантину від 26 березня 2020 року.
Разом з цим, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 (надалі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В поняття "розумний строк" розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі ст. 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена ч. 2 ст. 3 ГПК України.
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997 передбачено, що дана Конвенція та Протоколи до неї № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Таким чином, норми ГПК України щодо строків розгляду справи не узгоджуються з нормами Конвенції про захист прав людини і основних свобод, яка є частиною національного законодавства і має пріоритет над національним законодавством, та із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди мають використовувати як джерело права при вирішенні спорів.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи/заяви має формувати суд, який розглядає справу/заяву. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, розгляду заяви, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках встановлених частиною другою статті 202 цього кодексу.
Згідно п. 2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до п. 1 ст. 184 ГПК України, у строк, встановлений судом, позивач має право подати відповідь на відзив, а відповідач - заперечення.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом ч. 2 ст. 232 ГПК України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
За вказаних обставин, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, враховуючі, поважність причин, з метою недопущення розповсюдження коронавірусу COVID-19, для збереження від ризику життя та здоров'я людей, зокрема представників учасників справи та працівників суду, а також враховуючи, що встановлений строк розгляду справи у справі спливає у період дії карантину, суд вважає за необхідне продовжити строк розгляду справи поза межами строків, встановлених нормами ГПК України, згідно з положеннями Конвенції про захист прав людини і основних свобод та конституційних засад, та відкласти судове засідання на час запровадження карантину.
Представники позивача та відповідача належним чином повідомлені про дату та час наступного судового засідання, про що свідчить розписка про повідомлення наступного засідання з підписом представників (міститься в матеріалах справи)
Керуючись ст.ст. 42, 46, 202, 216, 232, 234, 243, 252 ГПК України, суд
1. Продовжити строк розгляду справи № 908/1219/20 відповідно до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
2. Відкласти розгляд справи.
3. Засідання суду призначити на 25 серпня 2020 р. о 12 год. 30 хв.
Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, буд. 4, корпус 2, кабінет № 116.
Телефон гарячої лінії господарського суду Запорізької області: (061) 764-89-30
4. Явку у судове засідання представників сторін позивача та відповідача визнати обов'язковою. Уповноваженим представникам сторін мати при собі документи, що підтверджують повноваження представників у відповідно до ст. 60 ГПК України.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Сторонам надати суду: оригінали документів в обґрунтування своїх доводів та заперечень для дослідження судом документальних доказів.
5. Повідомити учасників справи про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо), письмові та електронні докази на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про електронні довірчі послуги".
6. Рекомендувати учасникам справи ознайомлення з матеріалами справи, за наявності такої технічної можливості, здійснювати в дистанційному режимі, шляхом надсилання сканкопій матеріалів судової справи на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві, яку подавати через дистанційні засоби зв'язку.
В господарському суді Запорізької області впроваджено роботу підсистеми “Електронний суд” модуля “Автоматизований розподіл” Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, функціонування якої передбачено з ст. 6 ГПК України, що забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу.
Відповідно до змісту ч.ч. 6, 8 ст. 6 ГПК України реєстрація офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі є обов'язковою для адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, державних органів, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання державного та комунального секторів економіки. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в системі в добровільному порядку. Реєстрація в системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Із відеоінструкцією щодо реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі можна ознайомитися на сайті судової влади України за посиланням: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/pres-centr/news/548658/.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова