номер провадження справи 5/66/20
08.07.2020 Справа № 908/987/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі Соколові А.А., розглянувши матеріали справи
За позовом: Веселівської селищної ради (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Центральна, буд. 162, код ЄДРПОУ 25677264)
До відповідача: Фізичної особи-підприємця Харитонюк Анни Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження: не відома)
про стягнення 42 946,22 грн.
Без участі представників сторін
В провадженні Господарського суду Запорізької області перебуває справа № 908/987/20 за позовом Веселівської селищної ради до Фізичної особи-підприємця Харитонюк Анни Михайлівни про стягнення 42 946,22 грн.
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.04.2020 справу № 908/987/20 розподілено судді Проскурякову К.В.
Ухвалою суду від 04.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/987/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд справи по суті призначено з 03.06.2020, запропоновано сторонам надати суду відповідні документи. Ухвалою від 03.06.2020 процесуальні строки, передбачені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-ІХ від 30.03.2020 продовжені до 21.08.2020, оголошено перерву у судовому засіданні до 08.07.2020 без виклику (повідомлення) сторін.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
У судовому засіданні 08.07.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Як вбачається з позовної заяви в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 04.03.2014 між Веселівською селищною радою (орендодавець, позивач) та фізичною особою-підприємцем Харитонюк Анною Михайлівною (орендар, відповідач) укладено договір № б/н оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади. На виконання умов вказаного договору орендодавець передав, а ФОП Харитонюк А.М. прийняла в строкове платне користування окреме нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади с.м.т. Веселе: нежитлове приміщення загальною площею 81,80 кв.м, яке знаходиться на другому поверсі за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, с.м.т. Веселе, вул. Молодіжна, буд. 3, Балансоутримувачем якого є Веселівська селищна рада. Додатком № 1 до договору оренди сторони встановили розмір орендної плати за перший місяць орендованого приміщення у розмірі 981,60 грн. 02.07.2018 сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди майна, якою з 01.07.2018 припинено зазначений договір, встановлено що станом на 30.06.2018 за орендарем рахується заборгованість з орендної плати у розмірі 33 934,03 грн. та розтрочено погашення вказаної заборгованості строком на два роки з проведенням розрахунків рівними частинами, починаючи з 01.09.2018 згідно графіку погашення недоотриманої орендної плати, а саме по 1 413,92 грн. щомісячно та 1 413,87 грн. у серпні 2020 року. В порушення умов додаткової угоди № 1 від 02.07.2018 до договору оренди майна, за період з жовтня 2019 по день звернення до суду з вказаною позовною заявою у відповідача утворилась заборгованість по орендній платі в розмірі 19 794,83 грн., у зв'язку з чим позивачем нараховано пеню за період з 30.08.2018 по 03.04.2020 у розмірі 10 306,43 грн., 3 % річних за вказаний період на суму 947,00 грн. та інфляційні витрати за період з вересня 2018 по лютий 2020 включно у розмірі 2 000,54 грн. На підставі викладеного, посилаючись ст.ст. 525, 526, 611, 625, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193, 224, 229 Господарського кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.
Відповідач письмовий відзив на позовну заяву запропонований надати ухвалами суду від 04.05.2020 та 03.06.2020 до суду не направив. Про дату, час та місце призначеного судового засідання був повідомлений належним чином шляхом направлення на його адресу відповідної ухвали суду. Клопотань про розгляд справи без уповноваженого представника або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
03.06.2020 до Господарського суду Запорізької області повернулась ухвала про відкриття провадження у справі № 908/987/20 від 04.05.2020, яка надіслана на адресу Фізичної особи-підприємця Харитонюк Анни Михайлівни відповідно до Витягу з ЄДРПОУ ( АДРЕСА_1 ) з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17).
Отже, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначених судових засідань, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, які дозволяють розглянути справу по суті.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд
04.03.2014 між Веселівською селищною радою (в подальшому - орендодавець, позивач) з одного боку та суб'єктом господарювання - фізичною особою-підприємцем Харитонюк Анною Михайлівною (в подальшому - орендар, відповідач) з іншого боку укладено договір № б/н оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади (в подальшому - договір), відповідно до якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади с.м.т. Веселе: нежитлове приміщення, яке знаходиться за адресою: 72202, Запорізька область, Веселівський район, с.м.т. Веселе, вул. Молодіжна, буд. 3, балансоутримувачем якого є Веселівська селищна рада.
Згідно п. 1.2. договору, приміщення загальною площею 81,80 кв.м,, знаходиться на другому поверсі. Мета використання приміщення - під офіс для надання посередницьких послуг в сфері нерухомості (п. 1.3. договору).
Розділом 2 договору визначено, що об'єкт оренди повинен бути переданий Орендодавцем та прийнятий Орендарем протягом 5-ти днів з моменту підписання даного договору за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу об'єкта оренди (п. 2.1). Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається Веселівська селищна рада. А Орендар користується ним протягом строку дії договору оренди (п. 2.2).
Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна територіальної громади с.м.т. Веселе, затвердженої рішенням селищної ради від 27.12.2010 року № 9, або за результатами конкурсу на право оренди комунального Майна і становить за перший місяць 981,60 грн. без ПДВ.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору).
Орендна плата перераховується на відповідний рахунок Орендодавця-балансоутримувача щомісячно не пізніше 24 числа наступного місяця (п. 3.5).
Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Згідно п. 3.7. договору, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар додатково сплачує штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.
Відповідно до п. 3.9. договору, у разі припинення (розірвання) договору оренди, Орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі.
Згідно п. 5.2. договору, орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 9.1. договору).
Цей договір укладено строком на 1 (один) рік, що діє з 04.03.2014 року по 03.03.2015 року включно (п. 10.1).
Пунктом 10.9. договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору, майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем орендодавцю-балансоутримувачу.
На виконання умов договору, Веселівська селищна рада передала, а Фізична особа-підприємець Харитонюк Анна Михайлівна прийняла в строкове платне користування окреме нерухоме майно, що належить до комунальної власності територіальної громади с.м.т. Веселе: нежитлове приміщення загальною площею 81,80 кв.м, яке знаходиться на другому поверсі за адресою: 72202 , Запорізька область, Веселівський район, с.м.т. Веселе, вул. Молодіжна, буд. 3, Балансоутримувачем якого є Веселівська селищна рада.
Згідно з додатком № 1 до договору оренди, сторони встановили розмір орендної плати за перший місяць орендованого приміщення у розмірі 981,60 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2018 між Веселівською селищною радою та фізичною особою-підприємцем Харитонюк А.М. укладено додаткову угоду № 1 до договору Оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади від 04.03.2014 в якій зазначено, що у зв'язку з находженням від орендаря заяви про припинення договору оренди нерухомого майна, сторони дійшли згоди і вирішили припинити з 01.07.2018 року договір оренди офісного приміщення, що був укладений 04.03.2014 між Веселівською селищною радою та фізичною особою-підприємцем Харитонюк А.М.
Пунктом 2 додаткової угоди № 1 від 02.07.2018 сторони встановили, що станом на 30.06.2018 за орендарем рахується заборгованість з орендної плати в сумі 33 934,03 грн.
Згідно п. 3 вказаної додаткової угоди № 1, сторони дійшли згоди розстрочити погашення боргу строком на два роки з проведенням розрахунків рівними частинами, починаючи з 01.09.2018 згідно графіку погашення боргу Додаток № 1.
З дня підписання даної додаткової угоди та акту приймання-передачі майна припиняється дія договору оренди від 04.03.2014, окрім положень розділу 3 «Орендна плата» та розділу 9 «Відповідальність і вирішення спорів за Договором» договору, які діють до повного виконання орендарем своїх фінансових зобов'язань щодо сплати орендної плати за весь період користування майном (п. 5 додаткової угоди № 1 від 02.07.2018).
Як вбачається з графіку погашення недоотриманої орендної плати ФОП Харитонюк А.М. згідно додаткової угоди № 1 від 02.07.2018 до договору оренди нерухомого майна, що є комунальною власністю, сторони встановили щомісячне погашення боргу до 25 числа місяця починаючи з вересня 2018 року по липень 2020 року по 1 413,92 грн. та у серпні 2020 року - 1 413,87 грн. відповідно.
З матеріалів справи вбачається, що в порушення умов додаткової угоди № 1 від 02.07.2018 щодо погашення боргу в сумі 33 934,03 грн., за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року включно за ФОП Харитонюк А.М. утворилась заборгованість у розмірі 19 794,83 грн.
22.01.2020 Веселівською селищною радою на адресу ФОП Харитонюк А.М. направлено лист-претензію № 02-01-17/0046 з вимогою протягом десяти календарних днів з моменту отримання вказаної претензії погасити заборгованість по орендній платі, яка станом на 29.12.2019 складає 7 069,60 грн. Згідно поштового повідомлення від 05.02.2020, за яким направлено лист-претензію № 02-01-17/0046, адресат за вказаною адресою відсутній.
У зв'язку з несплатою відповідачем заборгованості по орендній платі за період з жовтня 2019 року по квітень 2020 року включно у розмірі 19 794,83 грн., позивачем нараховано пеню за період з 30.08.2018 по 03.04.2020 включно у розмірі 10 306,43 грн., 3% річних за період з 30.08.2018 по 03.04.2020 включно на суму 947,00 грн., інфляційні витрати за період з вересня 2018 по березень 2020 включно на суму 2 000,54 грн. та штраф у розмірі 9 897,42 грн.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи № 908/987/20, суд при прийнятті рішення враховує наступне.
Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань. Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язань, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно із ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім випадків, передбачених законом. Аналогічний припис містять пункти 1 та 7 ст.193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом оренди за договором № б/н від 04.03.2014 є комунальне майно, тому правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, 02.07.2018 між Веселівською селищною радою та фізичною особою-підприємцем Харитонюк А.М. укладено додаткову угоду № 1 до договору Оренди майна, в якій сторони дійшли згоди і вирішили припинити з 01.07.2018 року договір оренди офісного приміщення, що був укладений 04.03.2014 між Веселівською селищною радою та фізичною особою-підприємцем Харитонюк А.М. Крім цього, сторони встановили щомісячне погашення боргу до 25 числа місяця починаючи з вересня 2018 року по липень 2020 року по 1 413,92 грн. та у серпні 2020 року - 1 413,87 грн. відповідно.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинне виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог зазначених Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією з істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
У відповідності до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Договір, укладений сторонами з дотримання вимог, необхідних для чинності правочину, у тому числі відповідно до чинних нормативно-правових актів, має обов'язкову силу для сторін. Будучи пов'язаними взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятись від виконання зобов'язання.
Як свідчать матеріали справи, п. 3 додаткової угоди № 1 від 02.07.2018 та графіком погашення недоотриманої орендної плати сторони дійшли згоди розстрочити погашення боргу строком на два роки з проведенням розрахунків рівними частинами, починаючи з 01.09.2018 та щомісячним погашення боргу до 25 числа місяця починаючи з вересня 2018 року по липень 2020 року по 1 413,92 грн. та у серпні 2020 року - 1 413,87 грн. відповідно.
Враховуючи, що позивач звернуся до суду з вказаною позовною заявою 09.04.2020, доказів розірвання додаткової угоди № 1 від 02.07.2018 та листування щодо зобов'язання відповідача достроково повернути загальну суму заборгованості по орендній платі у розмірі 19 794,83 грн. позивачем суду не надано, перевіривши наданий позивачем розрахунок основної заборгованості суд зазначає, що згідно із розрахунком суду, стягненню підлягає основна заборгованість по орендній платі за дев'ять місяців за період прострочення з липня 2019 по березень 2020 включно на загальну суму 12 725,28 грн., з відмовою у стягненні 7 069,55 грн. як таких, що заявлені передчасно, оскільки відповідач повинен сплатити зазначену суму у період з квітня 2020 по серпень 2020 включно.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодекс України передбачено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В зв'язку з неналежним виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, щодо повного та своєчасного погашення заборгованості з орендної плати, позивач нарахував на загальну суму основної заборгованості у розмірі 19 794,00 грн. та просить суд стягнути з відповідача 3 % річних за період 30.08.2018 по 03.04.2020 в сумі 947,00 грн. та інфляційні втрати на вказану суму основної заборгованості за період з вересня 2018 по лютий 2020 включно на суму 2 000,54 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних за допомогою програми "Законодавство" та з урахуванням п. 3 додаткової угоди № 1 від 02.07.2018 та графіком погашення недоотриманої орендної плати, суд зазначає, що згідно із розрахунком суду, стягненню підлягають 3 % річних за загальний період прострочення з 26.09.2018 по 03.04.2020 включно у розмірі 175,39 грн., з відмовою у стягненні 771,61 грн., а саме:
- на суму 1 413,92 грн. з 26.09.2018 по 17.10.2018 (згідно виписки по рахунку від 23.10.2018 - 18.10.2018 зарахування 1 413,92 грн. за вересень 2018) = 2.56 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.10.2018 по 29.11.2018 (згідно виписки по рахунку від 11.12.2018 - 30.11.2018 зарахування 1 413,92 грн. за жовтень 2018) = 4.07 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.11.2018 по 18.12.2018 (згідно виписки по рахунку від 25.12.2018 - 19.12.2018 зарахування 1 413,92 грн. за листопад 2018) = 2.67 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.12.2018 по 16.01.2019 (згідно виписки по рахунку від 21.01.2019 - 17.01.2019 зарахування 1 413,92 грн. за грудень 2019) = 2.56 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.01.2019 по 13.02.2019 (згідно виписки по рахунку від 19.02.2019 - 14.02.2019 зарахування 1 413,92 грн. за січень 2019) = 2.21 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.02.2019 по 19.03.2019 (згідно виписки по рахунку від 21.03.2019 - 20.03.2019 зарахування 1 413,92 грн. за лютий 2019) = 2.56 грн.;
- на суму 2 827,84 грн. з 26.03.2019 по 28.05.2019 (згідно виписки по рахунку від 10.06.2019 - 29.05.2019 зарахування 2 827,84 грн. за березень та квітень 2019) = 14.88 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.06.2019 по 23.07.2019 (згідно виписки по рахунку від 15.08.2019 - 24.07.2019 зарахування 1 413,92 грн. за травень 2019) = 3.25 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.07.2019 по 02.09.2019 (згідно виписки по рахунку від 16.09.2019 - 03.09.2019 зарахування 1 413,92 грн. за червень 2019) = 4.53 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.07.2019 по 03.04.2019 (оплата відсутня) = 29.37 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.08.2019 по 03.04.2019 (оплата відсутня) = 25.77 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.09.2019 по 03.04.2019 (оплата відсутня) = 22.17 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.10.2019 по 03.04.2019 (оплата відсутня) = 18.68 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.11.2019 по 03.04.2019 (оплата відсутня) = 15.08 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.12.2019 по 03.04.2019 (оплата відсутня) = 11.59 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.01.2020 по 03.04.2019 (оплата відсутня) = 8.00 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.02.2020 по 03.04.2019 (оплата відсутня) = 4.40 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 26.03.2020 по 03.04.2019 (оплата відсутня) = 1.04 грн.;
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за допомогою програми "Законодавство" та з урахуванням п. 3 додаткової угоди № 1 від 02.07.2018, графіком погашення недоотриманої орендної плати, та часткової оплати суд зазначає, що згідно із розрахунком суду, стягненню підлягають інфляційні витрати за загальний період прострочення з серпня 2019 по лютий 2020 включно у розмірі 24,03 грн., з відмовою у стягненні 1 976,51 грн., а саме:
- на суму 1 413,92 грн. з вересня 2019 по лютий 2020 включно = 16,99 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з жовтня 2019 по лютий 2020 включно = 7,04 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з листопада 2019 по лютий 2020 включно = дефляція 2,84 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з грудня 2019 по лютий 2020 включно = дефляція 4,25 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з січня 2020 по лютий 2020 включно = дефляція 1,42 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. за лютий 2020 = дефляція 4,24 грн.;
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Укладаючи договір, кожна із сторін прийняла на себе зобов'язання щодо його виконання, однак відповідач, покладений на нього обов'язок щодо здійснення остаточного розрахунку за прийнятий товар у строк та встановленому розмірі не виконав, факт порушення відповідачем умов, визначених договором підтверджується вказаними вище матеріалами справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг) (ч. 4 ст. 231 ГК України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5 додаткової угоди № 1 від 02.07.2018 сторони дійшли згоди, що з дня підписання даної додаткової угоди та акту приймання-передачі майна припиняється дія договору оренди від 04.03.2014, окрім положень розділу 3 «Орендна плата» та розділу 9 «Відповідальність і вирішення спорів за Договором» договору, які діють до повного виконання орендарем своїх фінансових зобов'язань щодо сплати орендної плати за весь період користування майном.
Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.
Позивачем надано суду розрахунок суми пені за період з 30.08.2018 по 03.04.2020 за 583 календарних дня, згідно з яким відповідачу нараховано до сплати 10 306,43 грн., а не за шість місяців з 03.10.2019 по 03.04.2020.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат за допомогою програми "Законодавство" та з урахуванням п. 3 додаткової угоди № 1 від 02.07.2018, графіком погашення недоотриманої орендної плати суд зазначає, що згідно із розрахунком суду, стягненню підлягає розмір пені за загальний період прострочення з 03.10.2019 по 03.04.2020 включно у розмірі 74,81 грн., з відмовою у стягненні 10 231,62 грн., а саме:
- на суму 1 413,92 грн. з 03.10.2019 по 03.04.2020 включно = 21,36 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 03.11.2019 по 03.04.2020 включно = 17,75 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 03.12.2019 по 03.04.2020 включно = 14,26 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 03.01.2020 по 03.04.2020 включно = 10,66 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 03.02.2020 по 03.04.2020 включно = 7,07 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. з 03.03.2020 по 03.04.2020 включно = 3,71 грн.;
Згідно п. 3.7. розділу 3 Договору, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар додатково сплачує штраф у розмірі 50% від суми заборгованості.
Як вбачається з розрахунку штрафу, долученого позивачем до позовних матеріалів, останнім нараховано штраф у розмірі 50% від заявленої суми основної заборгованості у розмірі 9 897,42 грн.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу з урахуванням п. 3 додаткової угоди № 1 від 02.07.2018, графіком погашення недоотриманої орендної плати суд зазначає, що згідно із розрахунком суду, стягненню підлягає штраф у розмірі 4 241,76 грн., з відмовою у стягненні 5 655,66 грн., а саме:
- на суму 1 413,92 грн. за липень 2019 (станом на 25.10.2019 оплата не здійснена) = 706,96 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. за серпень 2019 (станом на 26.11.2019 оплата не здійснена) = 706,96 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. за вересень 2019 (станом на 26.12.2019 оплата не здійснена) = 706,96 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. за жовтень 2019 (станом на 26.01.2020 оплата не здійснена) = 706,96 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. за листопад 2019 (станом на 26.02.2020 оплата не здійснена) = 706,96 грн.;
- на суму 1 413,92 грн. за листопад 2019 (станом на 26.03.2020 оплата не здійснена) = 706,96 грн.;
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права (ч. 1). Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. ст. 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 78 ГПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Інші доводи позивача судом до уваги не приймаються в силу викладеного.
Відповідно до статті 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме на відповідача в розмірі 843,87 грн.
Керуючись ст.ст. 76-79, 86, 129, 233, 236 - 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Харитонюк Анни Михайлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; дата народження: не відома) на користь Веселівської селищної ради (72202, Запорізька область, Веселівський район, смт. Веселе, вул. Центральна, буд. 162, код ЄДРПОУ 25677264) основну заборгованість по орендній платі за період прострочення з липня 2019 по березень 2020 включно на загальну суму 12 725 (дванадцять тисяч сімсот двадцять п'ять) грн. 28 коп., 3 % річних за загальний період прострочення з 26.09.2018 по 03.04.2020 включно у розмірі 175 (сто сімдесят п'ять) грн. 39 коп., інфляційні витрати за загальний період прострочення з серпня 2019 по лютий 2020 включно у розмірі 24 (двадцять чотири) грн. 03 коп., пеню за загальний період прострочення з 03.10.2019 по 03.04.2020 включно у розмірі 74 (сімдесят чотири) грн. 81 коп., штраф у розмірі 4 241 (чотири тисячі двісті сорок одна) грн. 76 коп. та 843 (вісімсот сорок три) грн. 87 коп. судового збору. Видати наказ.
3. В іншій частині позову відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано: 13.07.2020.
Суддя К.В. Проскуряков
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.