ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
УХвала
про повернення позовної заяви
"14" липня 2020 р. м. Ужгород Справа № 907/140/20
Суддя господарського суду Пригара Л.І.,
розглянувши матеріали за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Карпати-М”, м. Мукачево
до Акціонерного товариства “Таскомбанк”, м. Київ, Мукачівське відділення № 70, м. Мукачево
про визнання припиненою застави рухомого майна та виключення записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, внесених на підставі договору застави від 21.03.2011 року,
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 09.04.2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Транс-Карпати-М”, м. Мукачево б/н від 17.03.2020 року (вх. № 02.3.1-06/164/20 від 18.03.2020 року) залишено без руху відповідно до ст. 174 ГПК України та встановлено позивачу строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви.
Зокрема, позивачем в порушення п.п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України не зазначено правових підстав звернення з позовом до юридичної особи - АТ “Таскомбанк” за місцезнаходженням його відокремленого підрозділу - Мукачівського відділення № 70; відсутні докази права такого відділення представляти інтереси юридичної особи, як відповідача у даній справі; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Крім того, позивачем до матеріалів позовної заяви не подано належних доказів надіслання АТ “Таскомбанк” позовної заяви, оскільки поштова квитанція про надіслання кореспонденції на адресу АТ “Таскомбанк” у м. Києві без опису вкладення до листа, не може підтвердити надіслання вказаній особі саме позовної заяви з доданими до неї додатками. Докази надіслання копії позовної заяви та доданих до неї документів Мукачівському відділенню АТ “Таскомбанк” № 70, за місцезнаходженням якого подана позовна заява, до матеріалів позовної заяви взагалі не долучено.
Також, звертаючись до суду із даною позовною заявою, у якій об'єднано дві позовні вимоги, позивач не надав документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, оскільки подав суду докази сплати судового збору лише за одну позовну вимогу.
Позивач, з метою виправлення вищевказаних недоліків позовної заяви у даній справі, надіслав на адресу суду лист б/н від 03.06.2020 року, яким надав пояснення щодо зазначених судом недоліків позовної заяви та не погодився із такими.
Зокрема, позивач щодо звернення до суду за місцезнаходженням структурного підрозділу відповідача вказав, що в спірних правовідносинах всі їх складові мали місце в місті Мукачеві 3акарпатської області. Мова йде про місце обліку транспортних засобів - предметів застави, укладення договору застави від 21.03.2011 року між Публічним акціонерним товариством “Фольксбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Карпати-М"; укладення та виконання основного зобов'язання - кредитного договору № KU 004398 від 30.08.2010 року; звернення директора ТзОВ "Транс-Карпати-М" до Мукачівського відділення № 70 Акціонерного товариства “Таскомбанк” із заявою про зняття обтяження із заставного майна та відповідь про відмову в задоволенні останньої.
За таких обставин, позивач вважає, що даний спір підсудний Господарському суду Закарпатської області на підставі ч. 3 ст. 29 ГПК України, за положеннями якої позови у спорах, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть також пред'являтися також за їх місцезнаходженням.
Стосовно наявності оригіналів письмових доказів, що додані до позовної заяви позивач зазначив, що такі, за винятком кредитного договору № KU 004398 від 30.08.2010 року, який повинен бути у відповідача як правонаступника кредитора, знаходиться у позивача.
Щодо надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї матеріалами позивач зазначив, що належним доказом направлення копії заяви з додатками іншим учасникам судового процесу відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, є оригінал розрахункового (оригінал поштової квитанції чи фінансового чеку), виданий відправникові поштового відправлення, і такий оригінал позивачем додано до матеріалів позову. Також позивач вказав, що у даній справі відповідачем є юридична особа, якій здійснено направлення позовної заяви та доданих до неї документів, а надсилання позовної заяви з додатками структурному підрозділу, з діяльності якого виник спір, не є обов'язковим.
Однак, вимоги щодо документів, які мають бути додані до позовної заяви, визначені положеннями ст. 164 ГПК України.
Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до приписів ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Такий самий обов'язок покладається на позивача у разі залучення судом до участі у справі іншого відповідача, заміни неналежного відповідача, залучення або вступу у справу третьої особи.
Однак, в порушення наведеної норми, позивач опису вкладення до листа, яким здійснено відправлення кореспонденції на адресу Акціонерного товариства “Таскомбанк”, м. Київ не долучив ні до позовної заяви, ні до заяви про виправлення недоліків позовної заяви.
У відповідності до 2 п. 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” (надалі - Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
На підставі пп. 2 п. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 2 102 грн.
За приписами ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
В даному випадку, позивачем у поданому позові об'єднано дві вимоги немайнового характеру: визнання припиненою застави рухомого майна та виключення записів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з огляду на що, позовна заява мала бути оплачена судовим збором за кожну із позовних вимог немайнового характеру, що в загальному складає 4 204 грн.
Натомість, позивач при зверненні з позовом судовим збором оплатив тільки одну позовну вимогу, а заявою про виправлення недоліків позовної заяви із аргументами суду щодо необхідності сплати судового збору і за другу позовну вимогу не погодився та зазначив, що така не є окремою вимогою, а є складовим елементом вимоги про зняття обтяження із спірного майна.
Однак, суд із такою позицією позивача погодитись не може, оскільки Закон України “Про судовий збір”, яким врегульовано питання розміру судового збору, порядку його сплати, повернення і звільнення від сплати, передбачає обов'язкову сплату судового збору за кожну із заявлених позовних вимог, навіть якщо одна із них є основною, а інша - похідною, або вимогою, яка за своєю суттю спрямована на захист порушеного права позивача поряд із іншими заявленими позовними вимогами.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позивач у встановлений судом строк не скористався наданим йому правом виправити недоліки поданої ним позовної заяви б/н від 17.03.2020 року (вх. № 02.3.1-06/164/20 від 18.03.2020 року), з огляду на що така позовна заява на підставі п. 4 ст. 174 ГПК України вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись ч. 4 ст. 174, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву б/н від 17.03.2020 року (вх. № 02.3.1-06/164/20 від 18.03.2020 року) на 7 аркушах і додані до неї документи на 30 аркушах повернути позивачу.
2. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
3. Ухвалу надіслати сторонам у справі.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
У зв'язку з відпусткою судді Пригари Л.І. з 09.06.2020 року по 06.07.2020 року, 13.07.2020 року та розпорядженням голови Господарського суду Закарпатської області від 09.07.2020 року “Про тимчасові заходи попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом Covid-19”, яким на період проведення санітарної дезінфекції приміщень суду з 09.07.2020 року по 12.07.2020 року працівникам господарського суду заборонено доступ до приміщень суду ухвалу складено та підписано 14.07.2020 року.
Суддя Пригара Л.І.