Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"07" липня 2020 р. м. Житомир Справа № 906/469/20
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Машевської О.П.
за участю секретаря судового засідання: Нероди І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув
від відповідача: Кучевський А.С., керівник, Витяг з ЄДР №1006720420 від 04.06.2020
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго"
про стягнення 31 141,89 грн
Судове засідання проведено у режимі відеоконференції поза приміщенням суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon".
Процесуальні дії по справі.
Відповідно до ухвали суду від 07.05.2020 року справу за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" про стягнення 31141,89грн відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, перше засідання розгляду справи по суті призначено на 04.06.2020 року о 10:00.
Відповідно до ухвали суду від 04.06.2020 року судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 12:00год. 07.07.2020 року.
03.07.2020 року позивач надіслав на електронну пошту суду клопотання (вх. г/с №15904/20) про розгляд справи без участь представника та про підтримку позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіданні 07.07.2020року оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про часткове задоволення позову.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернувся з позовом до відповідача Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" про стягнення 31141,89грн, з яких: 26 970,45грн пені, 2 630, 57грн 3% річних та 1 540, 87грн інфляційних втрат ( надалі - Позивач та Відповідач).
В обґрунтування фактичних підстав позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем умов Договору №5010/1718-КП-10 від 04.09.2017 року про постачання природного газу в частині здійснення своєчасної оплати за переданий природний газ.
Правові підстави позову: ст.ст.11-16,258,509,525,526,530,549,610, 612,625,629,655,692,712 ГПК України.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує в повному розмірі та доводить, що за поставлений у 2017-2018 роках природний газ на загальну суму 2 617 972,72грн повністю провів розрахунок станом на 26.07.2018р. Прострочення в оплаті природного газу за час дії договору у період з 01.10.2017 по 31.03.2018 року зумовлене несвоєчасною та неповною сплатою споживачами (підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями) наданих Відповідачем послуг з виробництва теплової енергії.
Відповідач також доводить, що попри договірний характер відносин з Позивачем, державою прийняті відповідні нормативно-правові акти у сфері розрахунків за поставлений природний газу виробникам теплової енергії , які фактично змінюють умови укладеного між сторонами договору, оскільки :
- визначають спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ згідно попередньо затвердженим алгоритмом розподілу коштів;
- визначають механізм субсидіювання різниці між затвердженими тарифами на послуги з постачання теплової енергії та фактичними витратами на її виробництво , однак не забезпечують його своєчасну реалізацію в частині відшкодування підприємству понесених витрат ;
- визначають механізм субсидіювання захищених споживачів на оплату наданих послуг з постачання теплової енергії, однак не забезпечують його своєчасну реалізацію в частині відшкодування підприємству коштів на надання таких послуг пільговій категорії населення.
Окрім того, доводить Відповідач, своєчасне виконання грошових зобов'язань перед Позивачем безпосередньо залежить від належного виконання споживачами комунальних послуг, які не є захищеними, зобов'язань перед Відповідачем з оплати наданих послуг. Накладений державною виконавчою службою арешт на грошові кошти Відповідача, що обліковуються на поточних та інших рахунках також є об'єктивною перепоною для проведення своєчасних розрахунків.
Водночас, з посиланням на засади господарського судочинства, Відповідач просить зменшити розмір пені, 3% річних та інфляційних втрат, враховуючи ту обставину, що у матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем збитків у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань.
Позивач у відповіді на відзив на спростування доводів Відповідача наголошує на тому, що Порядком, затвердженим постановою КМУ від 18.06.2017 №217, встановлений конкретний механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Зазначений Порядок не стосується договірних зобов'язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них. Порядок визначає виключно механізм розподілу коштів, які вже знаходяться на поточному рахунку зі спеціальним режимом використання і не впливає на зобов'язання сторін щодо належної оплати послуг за договором. Заперечуючи проти клопотання Відповідача про зменшення розміру пені Позивач звертає увагу на недоведеність стороною спору підстав для застосування ч. 1 ст. 233 ГК України. Окрім того, наголошує Позивач, клопотання Відповідача про зменшення заявлених Позивачем до стягнення сум доводить визнання стороною факту порушення умов договірного зобов'язання в частині розрахунків.
У запереченні Відповідач звертає увагу на те, що як сторону договору не ухилявся від виконання обов'язку з оплати поставленого природного газу та погасив останній станом на 26.07.2018 року, тобто протягом чотирьох місяців від дати закінчення строку дії договору. Розрахунки за договором проводилися шляхом розподілу коштів на виконання постанови КМУ №217 від 18.06.2014 року та на підставі нормативів перерахування коштів, прийнятих на підставі постанов НКРЕКП, з дотриманням умов п. 6.3. договору. Відповідач не міг керуватися загальними принципами здійснення господарської діяльності на власний розсуд за наявності покладених на нього зобов'язань з безперебійного забезпечення споживачів теплопостачанням, оскільки повинен діяти виключно в межах чинного законодавства, що регулює відповідну галузь. На спростування доводів Позивача щодо відсутності підстав для зменшення розміру пені зазначає, що до відповідного клопотання подано фінансову звітність підприємства за три останніх роки, яка є достатнім підтвердженням збитковості комунального підприємства, а тому обставини, що зумовлюють зменшення пені є соціально значимими та винятковими.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
04.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - Позивач) та Комунальним підприємством "Бердичівтеплоенерго" (надалі - Відповідач) був укладений Договір №5010/1718-КП-10 постачання природного газу (надалі - Договір), відповідно до якого Позивач зобов'язався поставити Відповідачу у 2017-2018 роках природний газ, а Відповідач - його оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. Договору ) (а.с. 17-26, т. 1).
В преамбулі Договору сторони погодили, що останній укладено на підставі Закону України "Про ринок природного газу" , Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу . затвердженого постановою КМУ від 22.03.17р. №187 , інших нормативних-правових актів (надалі - Закон та Положення №187).
Природний газ, що постачається за цим договором мав використовуватися Відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживалася підприємствами, організаціями та іншими суб'єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями (п. 1.2. Договору).
Відповідно до пункту 6.1. Договору, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Ціна (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів , що включаються до вартості природного газу відповідно до Податкового кодексу України) та порядок зміни на природний газ , який постачається за цим договором , встановлюється Положенням.До визначеної ціни застосовується коефіцієнт 1,6 ( п.5.1 Договору).
Ціна за 1000 куб.м газу на дату укладання договору без ПДВ становила 4942,00 грн ( п.5.1 Договору).
Ціна за 1000 куб.м газу на дату укладання договору без ПДВ становила 7907,20 грн ( п.5.2 Договору).
Постачання природного газу споживачеві за ціною, визначеною у п.5.2 Договору , здійснюється за умови, зокрема, виконання Відповідачем, на якого станом на 30.09.2015р. поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", обов'язку щодо відкриття рахунка із спеціальним режимом використання.
У разі прострочення Відповідачем оплати згідно пункту 6.1. цього договору він зобов'язався сплатити Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу (п. 8.2. Договору ).
Відповідно до п. 10.3. Договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, встановлено у п'ять років.
До Договору сторонами підписано додаткову угоду від 01.04.2018 року, за умовами якої строк дії Договору визначено з 01.1'0.17р. по 31.05.2018р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. (а.с. 27,т.1).
На виконання умов договору, Постачальник передав у власність Споживача природний газ на загальну суму 2617972,72грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких додані до цього позову (а.с.28-33, т. 1).
Споживач провів розрахунок за Договором, однак з простроченням, що підтверджується копіями банківських виписок (а. с. 42-250, т. 1, а. с. 1-139, т. 2).
Оскільки Споживач порушив строки оплати придбаного природного газу за Договором, Постачальник звернувся до суду з позовом про стягнення пені в розмірі 26970,45грн, 2630,57грн 3% річних та 1540,87 грн інфляційних втрат.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до пункту 1 Постанови КМУ №705 від 25.07.2012 "Про визначення гарантованих постачальників природного газу", яка діяла до 04.12.2019, НАК "Нафтогаз України" є гарантованим постачальником природного газу для промислових споживачів, річний обсяг споживання природного газу яких перевищує 3 млн. куб. метрів, та підприємств, що здійснюють виробництво теплової енергії.
Згідно з пунктом 6 Статуту ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", затвердженим постановою КМУ 05.12.2015 №1002, предметом діяльності Компанії є постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ; постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ за нерегульованим тарифом; постачання нафти, скрапленого газу та газового конденсату.
Положення №187, яке діяло до 01.11.2018, не позбавляло побутових споживачів та виробників теплової енергії права обирати постачальника природного газу і права придбавати природний газ за цінами, що вільно встановлюються сторонами договору постачання природного газу, як це передбачено Законом України "Про ринок природного газу".
В свою чергу, Положення №187 встановлювало обов'язок НАК "Нафтогаз України" постачати природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії для всіх категорій споживачів (фізичні або юридичні особи, які використовують теплову енергію на підставі договору).
Згідно п. 7 Положення № 187 НАК "Нафтогаз України" придбавав з 1 квітня 2017 р. по 1 листопада 2018 р. природний газ відповідно до абзаців першого і другого пункту 6 цього Положення за ціною, визначеною на рівні 4849 гривень за 1000 куб. метрів (без урахування податку на додану вартість).
Згідно з п. 13 Положення № 187 НАК "Нафтогаз України" з 1 квітня 2017 р. здійснював продаж/постачання природного газу для виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії з метою надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, за ціною, що становила 4942 гривні за 1000 куб. метрів (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу).
За умовою п. 5.1 Договору ціна за 1000куб.м природного газу без ПДВ також становила 4942,00грн.
Однак за умовою п. 5. 2 Договору ціна за 1000 куб.м газу на дату укладання договору з ПДВ становила 9488,64 грн.
У п. 12 Положення виробник теплової енергії мав право до 1 листопада 2018 р. придбавати природний газ для категорій використання природного газу, визначених підпунктом 4 пункту 3 цього Положення, у НАК "Нафтогаз України" за умови, що такий виробник, на якого станом на 30 вересня 2015 р. поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", виконав обов'язок щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання.
За Договором №5010/1718-КП-10 від 04.09.17р. природний газ постачався для виробництва теплової енергії підприємствам, організаціям та іншим суб'єктам господарювання, які не були бюджетними установами/організаціями.
Тобто , фактичними споживачами теплової енергії, виробленої Відповідачем були суб'єкти господарювання , а не населення, бюджетні чи релігійні організації.
Ціна за 1000 куб.м газу, як доводять акти приймання-передачі природного газу, без ПДВ становила 7907,20ггрн , що відповідало умові п.5.2 Договору.
Порядок, затверджений постановою КМУ від 18.06.2014 р. № 217 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2015 р. № 1086) визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов'язки.
Дія цього Порядку не поширюється на розрахунки, які здійснюються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. № 256 "Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 10, ст. 482; 2003 р., № 44, ст. 2309) та інших нормативно-правових актів щодо погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію.
У п. 8 Порядку № 217 передбачено, що у с і к а т е г о р і ї с п о ж и в а ч і в, яким здійснюється продаж теплової енергії та/або надання комунальних послуг з централізованого опалення, послуг з постачання теплової енергії, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання гарячої води, сплачують їх вартість шляхом перерахування коштів виключно на спеціальні рахунки, відкриті теплопостачальними і теплогенеруючими організаціями та їх структурними підрозділами в уповноваженому банку для відповідної категорії споживачів.
З врахуванням викладеного, суд критично оцінює посилання Відповідача на Порядок № 217 як нормативно-правову підставу неможливості виконання зобов'язання з оплати природного газу Позивачу саме за Договором №5010/1718-КП-10 від 04.09.17р., оскільки продаж теплової енергії здійснювався суб'єктам господарювання , а не населенню, бюджетним чи релігійним організаціям.
За змістом статей 629, 525, 612, 611 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (частина перша статті 625 ЦК України).
Позивач, з посиланням на п. 8.2. Договору №5010/1718-КП-10, заявив до стягненню пеню в розмірі 26 970,45грн.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.
Разом з тим згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.
Таким чином, однією із функцій неустойки є компенсаторна функція (така правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 16 жовтня 2019 року у справі № 303/2408/16-ц).
Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві (постанова ВП ВС від 18.03.20р. у справі № 902/417/18).
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню з відповідача Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго", суд об'єктивно оцінює, що грошове зобов'язання за Договором №5010/1718-КП-10 виконано в повному обсязі 26.07.2018 року, а періоди прострочення у виконанні зобов'язання не були значними. Фінансова звітність Відповідача, яке є комунальним підприємством, доводить збитковість останнього ( а с. 162-173, т2). Кошти Відповідача арештовані з 30.01.18р. у зв'язку із боргами перед Позивачем , а з 2017 року - перед іншими постачальниками природного газу (а.с. 176, т.2)
При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд взяв до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача.
Згідно з публічно доступною інформацією, розміщеною в мережі Інтернет за посиланням http://www.naftogaz.com, та яка не потребує доказування у 2019 році чистий прибуток Групи Нафтогаз склав 63,3 млрд грн.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Дослідивши зібрані у справі докази й надавши їм належну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру пені на 60% від суми 26 970, 45 грн до суми 10 788, 18 грн, тому у стягненні 16 182, 27 грн пені суд відмовляє.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що інший розмір 3% річних у Договорі №5010/1718-КП-10 не сторонами не встановлено.
Нарахування трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання (така правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 19.06.19 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів.
Позивачем заявлено до стягнення 2 630, 57 грн 3% річних та 1 540, 87 грн суми інфляційних втрат.
Судом перевірено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, визнано його арифметично правильним, тому задовольняє позовні вимоги в заявленому розмірі на суму 2 630, 57 грн 3% річних та 1 540, 87 грн інфляційних втрат.
У відповідності до частини третьої статті 73 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Щодо судового збору.
З урахуванням ст. 129 ГПК України, судовий збір в загальній сумі 2102,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Зменшити розмір пені на 60% від суми 26970,45грн до суми 10788,18грн.
3.Стягнути з Комунального підприємства "Бердичівтеплоенерго" (13312, Житомирська область, м. Бердичів. вул. Шевченка, буд. 23, код ЄДРПОУ 32794899) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького,6 , код ЄДРПОУ 20077720) 10788,18грн пені, 2630,57грн три проценти річних, 1540,87грн інфляційні втрати , 2102,00грн судового збору. Видати наказ.
4. У стягненні 16182,27грн пені відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 15.07.20
Суддя Машевська О.П.
Віддрукувати:
1- у справу
2- позивачу (рек. з повідом) на ел. пошту ngu@naftogaz.com
3- відповідачу (рек. з повідом) та на ел. пошту kpbte@ukr.net