Справа № 415/2312/19
Провадження № 2-адр/415/4/20
10 липня 2020 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді Луньової Д.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Кузьменко А.О.,
за відсутності учасників справи,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача - адвоката Циби Дмитрія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з розглядом справи за позовною заявою представника позивача - адвоката Циби Дмитрія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції в Луганській області рядового поліції Абакумова В'ячеслава Вікторовича треті особи: Управління національної поліції в Луганській області, Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Циба Д.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправними дії поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції в Луганській області рядового поліції Абакумова В.В. щодо винесення постанови серії ВР № 344033 від 05 березня 2019 року, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ВР № 344033 від 05 березня 2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Рішенням Лисичанського міського суду Луганської області від 09 червня 2020 року вимоги позивача задоволено частково, скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ВР № 344033 по справі про адміністративне правопорушення від 05 березня 2019 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та закрито справу про адміністративне правопорушення.
26 червня 2020 року через канцелярію суду від позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення з додатками, в якій просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 415/2312/19 щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу, а саме стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн..
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Враховуючи те, що рішення від 09 червня 2020 року у цій справі було отримано позивачем 19 червня 2020 року, а заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, ОСОБА_2 направив через відділення поштового зв'язку 23 червня 2020 року, тому строк звернення до суду із відповідною заявою не пропущений.
Основна справа слухалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, тому суд вважає за можливе розглянути заяву без участі сторін на підставі наявних доказів.
Дослідивши подану заяву, матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу, а також витрати сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду.
Частиною 2 ст. 133 КАС України, визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги
При цьому встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодовуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
До закінчення судових дебатів у справі ОСОБА_1 надав через канцелярію Лисичанського міського суду Луганської області заяву про попередній розрахунок суми судових витрат.
В силу ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Згідно зі ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному ст. 252 цього Кодексу.
Частина 3 ст. 252 КАС України визначає, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Аналіз наведених норм дає суду підстави дійти висновку про те, що витрати сторони на правничу допомогу мають бути фактично понесеними (здійсненими) та підтвердженими відповідними належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами.
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18 з приводу того, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, як зазначив суд попередньої інстанції. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії
Так, в матеріалах справи наявний договір-доручення про надання правової допомоги від 05 березня 2019 року, який укладено між ОСОБА_1 та адвокатом Цибою Д.М., копія ордеру на надання правової допомоги від 23 червня 2020 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1076, акт виконаних робіт від 25 березня 2019 року з якого вбачається, що адвокат надав правову допомогу у формі: надання консультації (500 грн.); підготовки та складання адміністративного позову про скасування постанови серії ВР № 344033 (1600 грн. за 2 години); вивчення судової практики (2000 грн. за 2 години), захист прав клієнта у суді (900 грн.) на загальну суму становить 5000,00 грн. Також суду надано копію квитанції № 0.0.1307325028.1 від 25 березня 2019 року, який підтверджує факт оплати ОСОБА_1 адвокату Цибі Д.М. 5000 грн. за надання правової допомоги.
Суд дослідив докази, надані представником позивача, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу та дійшов висновку, що заявлені витрати у розмірі 5000 грн. є неспівмірними із складністю справи.
Суд, розглядаючи дану заяву враховував наступне: розгляд справи проводився в спрощеному провадженні без виклику сторін, представник позивача не приймав участі в судових засіданнях в Лисичанському міському суді; вивчення судової практики суд відносить до підготовки позовної заяви; розмір можливого штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП складає 425 грн.. Зважаючи на складність адміністративної справи та час необхідний для складання позову суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 2100 грн..
Отже, суд на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України частково стягує на користь позивача витрати на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 132, 134, 139, 143, 252 КАС України, -
Заяву представника позивача - адвоката Циби Дмитрія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з розглядом справи за позовною заявою представника позивача - адвоката Циби Дмитрія Михайловича в інтересах ОСОБА_1 до поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції в Луганській області рядового поліції Абакумова В'ячеслава Вікторовича треті особи: Управління національної поліції в Луганській області, Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката 2100,00 грн..
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Учасник справи, якому повне додаткове судове рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного додаткового рішення.
Суддя Д.Ю. Луньова