Справа № 399/506/20
Провадження № 1-кс/399/129/2020
Іменем України
14 липня 2020 року селище Онуфріївка
Слідчий суддя Онуфріївського районного суду Кіровоградської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , в присутності підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши погоджене із начальником Онуфріївського відділу Олександрійської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , клопотання начальника СВ Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 про застосування до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки сел. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області, українки, громадянки України, освіта повна загальна середня, працюючої листоношею Павлиського відділу поштового зв'язку Кіровоградської дирекції УДППЗ «Укрпошта», не заміжня, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - інваліда з дитинства 2 групи, яка зареєстрована по АДРЕСА_1 та фактично проживає без реєстрації по АДРЕСА_2 , раніше судимої Онуфріївським районним судом Кіровоградської області 06.03.2020 року за ч. 1 ст. 190 КК України до 70 годин громадських робіт, покарання відбула 12.06.2020 року, судимість не знята і не погашена у встановленому законом порядку, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
встановила:
Начальник СВ Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
В обґрунтування клопотання зазначив, що 12.07.2020 року, приблизно о 23.10 годині підозрювана ОСОБА_6 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , шляхом пошкодження вікна проникла в приміщення житлового будинку домоволодіння по АДРЕСА_1 , де проживає остання.
З метою реалізації умислу ОСОБА_6 , маючи значну фізичну перевагу перед ОСОБА_9 , яка являється особою похилого віку та в зв'язку із станом здоров'я потребує стороннього догляду, не може самостійно пересуватися та чинити фізичний опір ОСОБА_6 , остання підійшла до ОСОБА_9 , яка лежала на ліжку в приміщенні спальної кімнати вказаного домоволодіння, та з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_9 умисно нанесла удари ціпком, який знайшла на місці вчинення злочину, по різних частинах тіла ОСОБА_9 , спричинивши останній згідно лікарського свідоцтва про смерть № 3295/132 від 13.07.2020 року тілесні ушкодження у виді вивиху правого ліктьового суглобу, переломів кісток верхніх та нижніх кінцівок, що спричинили травматичний шок, від якого 13.07.2020 року настала смерть ОСОБА_9 .
За даним фактом 13.07.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення та розпочато досудове розслідування за №12020120100000216 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
У клопотанні начальник СВ Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП України в Кіровоградськїй області ОСОБА_4 зазначає, що ОСОБА_6 об'єктивно підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судима, вчинила кримінальне правопорушення у стані алкогольного сп'яніння відносно особи похилого віку та особи, яка перебувала у безпорадному стані, а тому несе підвищену суспільну небезпеку, незважаючи на вимоги поліцейських, що її затримали, залишатися на місці, намагалася зникнути із місця вчинення злочину, незважаючи на зібрані докази, відмовилася надавати показання та відповідати на запитання, що свідчить про намагання нею ухилитися від кримінальної відповідальності.
Підозра ОСОБА_6 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України повністю обґрунтована та підтверджується наступними доказами:
- показаннями потерпілої ОСОБА_10 , дочки померлої ОСОБА_9 , яка повідомила, що 12.07.2020 року о 22.31 годині їй на мобільний телефон зателефонувала її мати ОСОБА_9 , яка проживає по АДРЕСА_1 , та повідомила, що у її будинку вимкнено електропостачання, а по двору вказаного домоволодіння хтось ходить;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , яка повідомила, що 12.07.2020 року вона знаходилася в приміщенні свого будинку по АДРЕСА_1 , коли в цей час у двері сусіднього будинку по АДРЕСА_1 стукала ОСОБА_6 , яка вимагала відчинити двері;
- показаннями свідків ОСОБА_12 , інспектора СРПП № 4 Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області, та показаннями свідка ОСОБА_13 , поліцейського СРПП Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області, які повідомили, що 12 липня 2020 року о 23:28 годині вони за повідомленням ОСОБА_14 прибули до домоволодіння по АДРЕСА_1 , де в приміщенні будинку застали ОСОБА_6 , яка металевим ціпком наносила удари по ОСОБА_9 ;
- висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13.07.2020 року, відповідно до якого ОСОБА_6 на момент її затримання перебувала у стані алкогольного сп'яніння;
- оглядом місця події - приміщення моргу Онуфріївської ЦРЛ, в ході якого на трупові ОСОБА_9 виявлено ознаки насильницької смерті;
- лікарським свідоцтвом про смерть № 3295/132 від 13.07.2020 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_9 настала від травматичного шоку, зумовленого вивихом правого ліктьового суглобу, переломів кісток верхніх та нижніх кінцівок.
На думку слідчого, що погоджена з прокурором, відносно підозрюваної має бути застосований запобіжний захід саме у вигляді тримання під вартою, оскільки підозрювана ОСОБА_6 вчинила особливо тяжкий злочин. Вказані обставини дають підстави вважати, що, перебуваючи під загрозою суворого покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення, підозрювана ОСОБА_6 , будучи обізнаною щодо показань свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які викривають її у вчиненні злочину, що чітко підтверджується матеріалами кримінального провадження, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, буде фізично чи психологічно впливати на вказаних осіб.
Враховуючи дані обставини вчиненого кримінального правопорушення, у слідства є підстави вважати про можливий, у випадку перебування підозрюваної на свободі, вплив з боку підозрюваної ОСОБА_6 на свідків вчиненого кримінального правопорушення, з метою схилення до надання слідству та суду іншими свідчень на свою користь, з метою пом'якшення покарання або, можливо звільнення від відповідальності.
Обрання щодо підозрюваної ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу не зможе забезпечити виконання покладених на неї обов'язків, так як зібрані на неї характеризуючі дані вказують на наявність ризиків, передбачених до ч.1 ст. 177 КПК України.
12 липня 2020 року о 23.33 годині ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
13 липня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
14 липня 2020 року о 12.00 годині ОСОБА_6 вручено копію клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При розгляді клопотання слідчий та прокурор з приводу підстав, зазначених в ст. 177 ч. 1 КПК України підтвердили вищенаведене та наполягали на задоволенні клопотання.
Підозрювана ОСОБА_6 пояснила, що не мала наміру спричиняти смерть своєї колишньої свекрухи ОСОБА_9 , а лише хотіла з нею поговорити, світло в будинку вимкнула для того, щоб ОСОБА_9 нікому не зателефонувала, обіцяла, що подібного більше не повториться та просила застосувати відносно неї більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки має двох дітей, одна з яких інвалід, а інша дочка є малолітньою.
Захисник ОСОБА_5 висловив позицію, узгоджену зі своєю підзахисною, посилаючись, зокрема, на практику ЄСПЛ, зазначив, що підозра є необгрунтованою, ризики зазначені в клопотанні відсутні, тому просив застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у виді домашнього арешту враховуючи її сімейний стан.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваної, її захисника, проаналізувавши та зіставивши результати розгляду клопотання слідчого між собою, та в сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, одним з яких є й такий запобіжний захід, як тримання під вартою.
Прокурором доведено, що відносно підозрюваної ОСОБА_6 провадиться досудове розслідування, і їй повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України. Також, висунута підозра обґрунтована доказами, зібраними в порядку, передбаченому КПК України.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Окрім того, статтею 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі й вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність постійного місця роботи, навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання раніше застосованих запобіжних заходів та інше.
Відповідно до вимог ст.ст. 177, 178, 183, 194, 200 КПК України та п. «е» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 року), міра запобіжного заходу у виді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ним правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню ним правопорушення чи його втечі після його вчинення, що вказана особа може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати провадженню іншим чином, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.
Враховуючи те, що обґрунтованість підозри підтверджується на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю вагомих доказів, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, у слідчого судді наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, що їй інкримінується.
Також має ураховуватися й позиція Європейського суду з прав людини. Зокрема, варто звернути увагу на п.175 рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, відповідно до якого «обгрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.90).
Також п. 1 ч.1 ст.178 КПК України зобов'язує оцінити вагомість наявних доказів учинення підозрюваним кримінального правопорушення. Крім того, слідчий суддя має встановити наявність достатніх підстав уважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, а також те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатньо для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Приймаючи зазначене рішення, слідчим суддею враховуються також і вимоги, передбачені ч.2 ст. 183 КПК України, згідно з якими запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до особи, яка підозрюється, або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відтак, приходжу до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, в зв'язку з чим не може бути застосованим відносно підозрюваної ОСОБА_6 , оскільки підозрювана ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від семи до п'ятнадцяти років, за місцем реєстрації не проживає, раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, що свідчить та дає підстави вважати, що знаходячись на свободі вона може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Наявність на утриманні підозрюваної дитини інваліда та малолітньої дитини не є підставою для обрання відносно ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, враховуючи, що вона підозрюється у скоєнні вбивства, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким, внаслідок якого спричинено тяжкі і невідворотні наслідки, покарання за яке передбачає позбавлення волі від семи до п'ятнадцяти років.
За сукупності таких обставин, суд, приймаючи до уваги стан здоров'я ОСОБА_6 , щодо якої на даний час відсутні об'єктивні медичні чи інші застереження щодо неможливості перебування її під вартою, іншого до суду не надано, вважає за необхідне обрати щодо неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який є найсуворішим заходом забезпечення кримінального провадження, оскільки відсутні підстави вважати, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть запобігти зазначеним у клопотанні ризикам за ст.177 КПК України.
Будь-яких даних про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Згідно п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст.ст. 21,177, 178, 183, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя -
постановила:
Клопотання начальника СВ Онуфріївського ВП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 про застосування до підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки сел. Павлиш Онуфріївського району Кіровоградської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з 23 години 33 хвилин 12 липня 2020 року по 23 годину 33 хвилин 09 вересня 2020 року.
Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 23 години 33 хвилин 12 липня 2020 року.
Строк дії ухвали визначити до 23 години 33 хвилин 09 вересня 2020 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1