Ухвала від 14.07.2020 по справі 385/255/20

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

14.07.2020 385/255/20

1-кп/394/52/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області в складі

головуючого - судді: ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2

ОСОБА_3

при секретарі судового засідання: ОСОБА_4

за участю прокурора: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6

захисника - адвоката: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Новоархангельськ матеріали кримінального провадження№ 1-кп/394/52/20, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019120120000504 від 20.09.2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новоархангельського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Прокурор надав клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходуу виді тримання під вартою.

Судом на обговорення поставлено питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою відповідно до вимог ст. 331 КПК України, оскільки строк його тримання під вартою закінчується 17 липня 2020 року та до спливу цього строку судове провадження не може бути завершене з об'єктивних причин.

Прокурор вважає за доцільне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на теперішній час не зникли ризики, зазначені у ст. 177 КПК України, які існували на час обрання останньому такого запобіжного заходу.

Обвинувачений та його захисник заперечували щодо продовження строку застовування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вказуючи на можливість зміни запобіжного заходу на домашній арешт, зазначивши, що обвинувачений хворіє, в умовах утримання під вартою йому не надається належна медична допомога, він має позитивні характеристики, з клопотанням прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не погодилися.

Відповідно ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою судом перевіряється факт того, що ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та його продовження, не зменшились та продовжують існувати.

Частиною 1 ст. 183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

В даному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_6 було обрано та продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою. Кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років.

Отже, обраний відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою за вказаних обставин, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи приписи ст. 178 КПК України, суд вважає, що є всі обґрунтовані підстави вважати що ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на потерпілу та свідків, тобто ризики, передбачені п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України продовжують існувати та не зникли. Суду не надано доказів того, що підстави та ризики, якими обґрунтовувалось обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовження, зменшилися чи перестали існувати. Крім того, обставини, на які посилається обвинувачений та захисник вже були враховані судом при обранні запобіжного заходу та його продовженні, а також не спростовують зазначеного висновку суду.

Отже, обставин, які б свідчили про те, що необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході відпала, судом не встановлено. Запобігти вказаним ризикам в разі непродовження строку запобіжного заходу тримання під вартою або при застосуванні іншого запобіжного заходу неможливо. У даному, конкретному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу та необхідність забезпечення завдань кримінального провадження (ст. 2 КПК України), які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого.

Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.

Таким чином, суд, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника обвинуваченого, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, вважає за доцільне продовжити обвинуваченому дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, а саме щодо зміни утримання під вартою на домашній арешт, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто застосування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризик, який виправдовує тримання особи під вартою, не зменшився.

Щодо належного надання медичної допомоги обвинуваченому, який утримується в слідчому ізоляторі, суд надавав роз'яснення при продовженні запобіжногого заходу 18.05.2020 року.

Тримання під вартою обвинуваченого, як запобіжний захід відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, позбавляє можливості перешкодити інтересам правосуддя, тому підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного західу на домашній арешт не має.

Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає доцільним продовжити обраний запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 .

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 369-372, 376

392 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 12.09.2020 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору, захиснику, обвинуваченому для відома та направити для виконання начальнику ДУ "Кропивницький слідчий ізолятор".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду через Новоархангельський районний суд Кіровоградської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Головуючий:

Судді: