Справа № 348/612/20
13 липня 2020 року м. Надвірна
Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Грещук Р.П., розглянувши матеріали, які надійшли від Надвірнянського ВП ГУНП України в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, українця, громадянина України,-
за ст.44-3 КУпАП,-
Із протоколу про адміністративне правопорушення АПР18 №372814 від 08.04.2020 року вбачається, що 08.04.2020 року приблизно о 12 год.00 хв. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 будучи особою, що підписала інформаційну згоду на карантин(самоізоляцію) порушив порушила правила карантину (самоізоляції), які були вказані в згоді, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з"явився, 06.05.2020 року на електронну адресу суду подав клопотання про відкладення розгляду даної справи, розгляд якої було призначено на 06.05.2020 року на 15 год.30 хв., у зв"язку із запровадженням карантинних обмежень в державі та відсутності громадського транспорту, та неможливостю прибути в судове засідання. 01.06.2020 року подав суду заяву в якій вказав, що вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнає, правил карантину не порушував, від місця проживання не відлучався, оскільки живе біля самого лісу. Просить розгляд даної справи проводити у його відсутності, провадження у даній закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Проаналізувавши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , суддя прийшов до наступного.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції Україниі законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Реалізація цього принципу тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша з них, репресивно-каральна (або штрафна) полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенніне пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення унеможливлюють встановлення суспільної небезпечності (шкідливості) діяння, протиправності, карності, вини особи.
Стаття 247 КУпАП, чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з'ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.
Такий висновок судді прямо переплітається з науково-консультативним висновком НКР при ВАСУ, а саме під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченихстаттею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Так, пункт 7 частини першої статті 247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. А за логічним тлумаченням абзацу першого статті 247 КУпАП встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні. Відповідно поєднання закриття справи з одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За правилами статті 284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 08.04.2020 року. Таким чином, на момент розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 КУпАП.
Для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п.7ст.247 КУпАП достатньо встановити: вид правопорушення; наявність щодо нього спеціального законодавства; момент вчинення правопорушення; строк, що сплив з моменту вчинення правопорушення до моменту розгляду справи судом.
Відповідно до ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Враховуючи наведене, зокрема те, суд не постановляв постанови про накладення адміністративного стягнення, відсутні підстави для стягнення з нього судового збору.
Керуючись ст.ст. 38, 221, 247, 283 КУпАП, суддя -
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП - закрити на підставі ст. 38 КУпАП у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга на постанову подається до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд.
Суддя Грещук Р.П.