Справа № 346/2329/20
Провадження № 3/346/1406/20
13 липня 2020 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
Суддя Коломийського міськрайонного суду Беркещук Б.Б., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Коломийського відділу поліції в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, українця, громадянина України, за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
09 червня 2020 року лейтенантом поліції Коломийського ВП ГУНП Гуцуляком В.Б. складено протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 378318, в котрому зафіксовано, що ОСОБА_1 , 13 травня 2020 року о 11 год. 45 хв. в с. Печеніжин, вул. АДРЕСА_2 на території Печеніжинської селищної ради в громадському місці голосно висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян.
В судовому засіданні особа, що притягується до адміністративної відповідальності вину не визнав, пояснив, що жодних хуліганських дій не вчиняв, не виражався нецензурною лайкою, а тільки емоційно розмовляв.
Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 13.05.2020 року, разом із ОСОБА_1 та багатьма іншими людьми знаходилися на території біля Печеніжинської селищної ради, однак ствердив, що ОСОБА_1 не висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, а тільки голосно розмовляв.
Враховуючи пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідка ОСОБА_2 , проаналізувавши матеріали справи, суд доходить висновку.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Статтею 256 КУпАП визначено зміст протоколу: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до вимог п. 7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06.11.2015р., у разі вчинення адміністративного правопорушення особами, які досягли віку, з якого настає адміністративна відповідальність, уповноважені на те посадові особи органів поліції складають протокол про адміністративне правопорушення, який складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом згідно з технічним описом бланка протоколу про адміністративне правопорушення та містить передбачені Інструкцією реквізити.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 378318 від 09.06.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 13 травня 2020 року о 11 год. 45 хв. в с. Печеніжин, вул. Незалежності, 15 на території Печеніжинської селищної ради в громадському місці голосно висловлювався нецензурною лайкою, чим порушив громадський порядок та спокій громадян. (а.с.1).
Згідно ст. 254 КУпАП протокол про адміністратвине правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 378318 по даному факту відносно ОСОБА_1 складений 09 червня 2020 року (а.с. 1), тобто через 27 днів з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, а не протягом 24 годин, як того вимагає ст. 254 КУпАП.
Європейський суд у справах «Гурепка проти України» та «Лучанінова проти України» зазначив, що адміністративні правопорушення через суворість санкцій, слід відносити до фактично кримінальних правопорушень, з усіма гарантіями ст. 6 Конвенції та, відповідно, й ст. 2 Протоколу № 7 до Конвенції.
Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду, чи витребувано необхідні додаткові матеріали, чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З досліджених матеріалів справи вбачається, що працівниками поліції при притягненні до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не зібрано достатньо належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, а саме: у протоколі відсутні свідки, тобто не були встановлені та опитані свідки події, не зібрані будь-які інші докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, допущено помилку при складанні адміністративних матеріалів, а саме: відсутність інформації щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року.
Відеозапис, що міститься в матеріалах справи не відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, оскільки його походження невідоме, відсутнє маркування та в протоколі відсутнє посилання на відеофіксацію правопорушення.
Крім того до матеріалів справи долучено диск з відеофайлом, якого досліджено в судовому засіданні, з якого не представляється можливим встановити, що саме ОСОБА_1 вчинив згадане правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП (а.с.4). Такі обставини, унеможливлюють ідентифікацію особи та походження фрагментів відеозаписів, з огляду на їх невідповідність.
Конвенційні принципи визначають, що винуватість особи має бути доведена не судом, а перед судом, оскільки в протилежному випадку суд неминуче перебирає на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Описаним вище вимогам протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 378318 від 09.06.2020 року не відповідає. Допущені посадовою особою, яка склала вищезазначений протокол з додатками до нього, порушення, суд самостійно усунути не може, адже це є невластивою суду функцією.
Враховуючи вищенаведене суд доходить висновку, що протокол про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 378318 складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено прізвища, адреси свідків адміністративного правопорушення, не відібрано у них письмових пояснень.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.
Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява №926/08), суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини показує, що суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Належних доказів, про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП , що відповідно до вищезгаданого протоколу мало місце 13.05.2020 року , в ході розгляду справи судом не здобуто.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. За таких обставин факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП є недоведеним.
Вищезазначені порушення та допущена неповнота при складанні адміністративного матеріалу є явно очевидними, тому суд не знаходить підстав для додаткового дослідження інших доказів як то допит працівника поліції чи ще інших свідків, а також вищезгадані порушення та допущена неповнота при складанні адміністративного матеріалу унеможливлюють повний, всебічний та об'єктивний розгляд справи в судовому засіданні, а наведені факти, у сукупності з вищевикладеними доказами по справі знаходяться у взаємозв'язку між собою, та поза всяким розумним сумнівом свідчать про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, тому справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 слід закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
На підставі наведеного та керуючись ст.cт. 173, 221, 247 п.1, 284, 294 КпАП України,
Провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийськийміськрайонний суд протягом десяти днів здня ухвалення постанови.
Суддя Беркещук Б. Б.