Справа №345/2247/20
Провадження № 1-кп/345/312/2020
14.07.2020 м. Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області №6 кримінальне провадження №12020090170000510 по обвинуваченню: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , не працюючого, неодруженого, востаннє судимому: 15.02.2018 Луцьким міськрайонним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі; 24.12.2019 звільнений по відбутті покарання; у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -
03.07.2020 до Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України.
З обвинувального акту вбачається, що злочин вчинено за наступних обставин:
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення корисливих злочинів, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та повторно вчинив новий корисливий злочин при наступних обставинах.
Так, 19.05.2020 близько 17:30 год. ОСОБА_4 у лікарській кімнаті Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради», що по вул. Грушевського, 29, в м. Калуш, Івано-Франківської області, на робочому столі та ліжках для відпочинку персоналу, побачив службові планшети працівників та їхні особисті речі.
У цей час, у ОСОБА_4 , виник умисел спрямований на повторне, таємне викрадення чужого майна, а саме службових планшетів Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради», а також особистих мобільних телефонів працівників та їх речей.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на протиправне обернення чужого майна у свою користь, усвідомлюючи суспільно небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав два службові планшети належні Комунальному некомерційному підприємству «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради», а саме смартфони Lenovo PB2-690M IMEI НОМЕР_2 та Lenovo PB2-690M IMEI НОМЕР_3 , вартістю 2 800 грн. (дві тисячі вісімсот гривень) за штуку, на загальну суму 5 600 грн. (п'ять тисяч шістсот гривень), на яких знаходилися два захисні чохли вартістю 300 грн. (триста гривень) за штуку, на загальну суму 600 грн. (шістсот гривень), в яких були встановлені по дві сім карти операторів мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна», вартістю 25 грн. (двадцять п'ять гривень) за штуку, на загальну суму 100 грн. (сто гривень), чим спричинив підприємству матеріальних збитків на загальну суму 6 300 грн. (шість тисяч триста гривень).
Окрім цього, ОСОБА_4 таємно, повторно, викрав майно належне лікарю Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 , а саме мобільний телефон марки «эHuaweiNovaLite 2017» S/ НОМЕР_4 , ІМЕІ1 НОМЕР_5 , ІМЕІ2 НОМЕР_6 , чорного кольору, вартістю 1 640 грн. (тисячу шістсот сорок гривень), на якому знаходився захисний чохол-книжка вартістю 57 грн. (п'ятдесять сім гривень), та в якому були встановлені карта пам'яті об'ємом 16 Гб, вартістю 150 грн. (сто п'ятдесят гривень), та сім-карта мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» вартістю 25 грн. (двадцять п'ять гривень), на рахунку якої знаходилися грошові кошти в сумі 40 гривень, чим спричинив останньому матеріальну шкоду на загальну суму 1 912 грн. (тисячу дев'ятсот дванадцять гривень).
Також ОСОБА_4 , таємно, повторно, викрав майно належне лікарю Комунального некомерційного підприємства «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительці АДРЕСА_3 , а саме мобільний телефон марки «Samsung GALAXY A5», ІМЕІ № НОМЕР_7 , сірого кольору, вартістю 3000 грн. (три тисячі гривень), на якому знаходився зношений захисний чохол-книжка, та в якому були встановлені карта пам'яті об'ємом 16 Гб, вартістю 150 грн. (сто п'ятдесят гривень), та сім-карта мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна» вартістю 25 грн. (двадцять п'ять гривень), на рахунку якої грошові кошти були відсутні, а також жіночу шкіряну сумочку марки «LittlePigeon», модель CO88 Black, вартістю 150 грн.(сто п'ятдесят гривень), жіночий шкіряний гаманець марки «ERA» вартістю 150 грн. (сто п'ятдесят гривень), в якому знаходилися грошові кошти в сумі 1 200 грн. (тисячу двісті гривень), чим спричинив останній матеріальну шкоду на загальну суму 4 675 грн. (чотири тисячі шістсот сімдесят п'ять гривень).
Викрадене майно, ОСОБА_4 , заховав у куртку, в яку був одягнений, після чого з викраденим майном покинув місце вчинення злочину. В подальшому, ОСОБА_4 , викраденим майном розпорядився на власний розсуд.
В загальному, ОСОБА_4 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно викрав майна на загальну суму 12 887 грн. (дванадцять тисяч вісімсот вісімдесят сім гривень).
Органом досудового розслідування дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому повторно.
Суд розглядає дане кримінальне провадження у відповідності до вимог ст.337 КПК України, відповідно до якої, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся за вчинене, просив його суворо не карати.
Потерпілі ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , представник потерпілого - юридичної особи ОСОБА_8 у судове засідання не з'явились, подали суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності.
Прокурор у судовому засіданні просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки, так як обвинувачений раніше неодноразово судимий за злочини проти власності, а також не відшкодував завдану шкоду.
З'ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини третьої статті 349 Кримінально процесуального кодексу України суд, вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, оскільки про таке не заперечують всі учасники судового провадження, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи те, що обвинувачений та прокурор не оспорюють всі фактичні обставини справи та правильно розуміють зміст цих обставин; у суду відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції. Роз'яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження письмових доказів та на підставі ч.3 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого.
Так як обвинувачений повністю визнав вину у кримінальному провадженні, суд приходить до висновку, що його вина у вчинені злочину знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він повторно таємно викрав чуже майно.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, керуючись ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, під наглядом у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, його негативну характеристику, видану дільничним офіцером поліції , повністю визнав себе винуватим.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , у відповідності до ст.67 КК України, немає, а суд відповідно до ст. 337 КПК України позбавлений можливості самостійно відшукувати вказані обставини.
Відповідно до ст.50 КК України, покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24 жовтня 2003 року зі змінами від 06 листопада 2009 року звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Враховуючи думку прокурора, та з урахування тяжкості скоєного злочину, а також особи ОСОБА_4 , суд приходить до переконання, що останньому слід призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України, у виді обмеження волі. Суд вважає, що саме таке покарання буде сприяти його виправленню та буде необхідним і достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.
Щодо цивільного позову, заявленого представником позивача, суд зазначає наступне.
Так, КНП «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» було подано до ОСОБА_4 позовну заяву про відшкодування майнової та моральної шкоди. Представник потерпілого - юридичної особи зазначає, що 19.05.2020 ОСОБА_4 , перебуваючи у приміщенні Калуської станції швидкої медичної допомоги шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, повторно, викрав два службові планшети, чим завдав матеріальну шкоду підприємству. Відповідно до висновку експерта від 18.06.2020, загальна ринкова вартість викрадених планшетів складає 5600 грн. Крім цього, в зв'язку з викраденням службових планшетів, в підприємстві була створена нестабільна обстановка з викликами швидкої медичної допомоги до пацієнтів. Заподіяна моральна шкода підприємству оцінюється в розмірі 5000 грн. На підставі наведеного, представник юридичної особи просить суд стягнути з ОСОБА_4 на користь КНП «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» 5600 грн. майнової шкоди та 5000 моральної шкоди.
Згідно вимог ст.127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала ( ч.1ст.1166 ЦК України).
Відповідно до ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно положень п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.
Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Пред'явлений цивільний позов КНП «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди відповідає вимогам, встановленим статтями 175-177 ЦПК України.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що із обвинуваченого/відповідача слід стягнути на користь потерпілого/позивача 5600 грн. матеріальної шкоди та 5000 моральної шкоди.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у кримінальному провадженні не обирався та підстави для його визначення, на даному етапі, відсутні.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішити відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Долю речових доказів слід вирішити на підставі ст. 100 КПК України.
На підставі ч.4 ст. 174 КПК України, арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді слід скасувати.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді одного року шість місяців обмеження волі.
Початок строку відбування покарання рахувати з моменту фактичного приведення вироку до виконання.
На підставі ч.4 ст. 174 КПК України, скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді на: мобільний телефон марки «Huawei», модель «SLA-L22», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 , який був вилучений 27.05.2020 року в ході огляду місця події.
Речовий доказ - мобільний телефон марки «Huawei», модель «SLA-L22», чорного кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_5 , ІМЕІ 2: НОМЕР_8 - повернути володільцю.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення судових товарознавчих експертиз в розмірі 1 634,50 грн.
Цивільний позов КНП «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» до ОСОБА_4 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задоволити.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь КНП «Обласний клінічний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Івано-Франківської обласної ради» 5 600, 00 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.
Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду через Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя