Справа № 694/614/20
провадження № 2/694/267/20
10.07.2020 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
в складі: головуючої - судді Гончаренко Т.В.,
секретаря судового засідання - Блискавки А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Звенигородка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить розірвати зареєстрований між ними шлюб та стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини. Свої вимоги мотивує тим, що 25.07.2015 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Звенигородського районного управління юстиції Черкаської області, актовий запис № 89. Від даного шлюбу вони мають малолітню дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначила, що їхнє подружнє життя з відповідачем поступово погіршувалося та не складалося через те, що вони мають різні погляди на права та обов'язки подружжя, між ними зникло взаєморозуміння, що призвело до фактичного припинення шлюбних стосунків, з початку серпня 2019 року подружні відносини між ними фактично припинені, хоч і проживають разом. Після фактичного розпаду сім'ї дитина залишилися проживати з позивачем та перебуває на її утриманні, починаючи з вересня 2019 року за своїм бажанням інколи надає матеріальну допомогу на утримання спільної дитини, але враховуючи високі ціни та підвищення рівня необхідних витрат, вона сама не здатна в повній мірі забезпечити дитину усім необхідним (нормальне харчування, придбання одягу, лікування). На момент звернення до суду з вказаним позовом, між ними не досягнуто згоди з приводу способу виконання ним свого обов'язку утримувати неповнолітню дитину. Відповідач працездатний, на даний час працює поліцейським СРПП №4 Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання доньки.Як їй відомо, аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків немає. У зв'язку з тим, що подальше спільне життя з відповідачем та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та є недоцільним, вона просить ухвалити рішення, яким розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 , а також стягнути аліменти з відповідача на її користь на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття. Тому просить позов задовольнити з вказаних підстав та стягнути з відповідача судові витрати за сплату судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Ухвалою суду від 27.05.2020 року провадження по вищезазначеній справі відкрито та за клопотанням позивача ухвалено справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Одночасно в ухвалі роз'яснено відповідачу, що він має право подати до суду заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін протягом п'яти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження, заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження та відзив на позов.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті Звенигородського районного суду Черкаської області.
Таким чином відповідач був належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду
справи.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстрований 25.07.2015 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 89, що підтверджується копією свідоцтва про одруження НОМЕР_1 (а.с.9) .
Від даного шлюбу сторони мають дитину: дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , відповідно до якого відповідач ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 (а.с.10).
Подружнє життя сторін поступово погіршувалося та не складалося через те, що вони мають різні погляди на права та обов'язки подружжя, між ними відсутнє взаєморозуміння, що призвело до фактичного розпаду сім'ї, яка існує лише формально.
Між тим, ОСОБА_1 зазначає про те, що дитина знаходяться на її утриманні, оскільки починаючи з вересня 2019 року за своїм бажанням інколи надає матеріальну допомогу на утримання спільної дитини, але враховуючи високі ціни та підвищення рівня необхідних витрат, вона сама не здатна в повній мірі забезпечити дитину усім необхідним (нормальне харчування, придбання одягу, лікування), тому бажає стягнути кошти на утримання дитини у примусовому порядку. На момент звернення до суду з вказаним позовом, між ними не досягнуто згоди з приводу способу виконання ним свого обов'язку утримувати неповнолітню дитину. Відповідач працездатний, на даний час працює поліцейським СРПП №4 Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання доньки. Як їй відомо, аліменти відповідач нікому не платить, стягнень по виконавчим документам з нього не проводиться, інших неповнолітніх дітей, непрацездатних батьків немає.
Позивачем до матеріалів справи надано довідку виконавчого комітету Звенигородської міської ради від 12.05.2020 року №1306 про те, що гр. ОСОБА_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Чоловік - ОСОБА_2 , дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12).
Згідно ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
ч. 2 ст. 112 СК України встановлено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді чоловіка та жінки. Примушування чоловіка та жінки до шлюбу не допускається.
Як встановлено ст.56 СК України - кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість.
Вивчивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню через те, що обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу судом не встановлено. Позивач категорично налаштована на припинення даних шлюбних відносин, збереження шлюбу не відповідає її інтересам, відповідач відзиву на позов не подавав, клопотань про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не заявляв, що суд оцінює як його незацікавленість у збереженні шлюбу з позивачем.
Приймаючи до уваги, що причини, що спонукають наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, що має істотне значення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.
Питання щодо спору про поділ спільного майна подружжя в даному позові не зазначено.
З урахуванням клопотання позивача, після розірвання шлюбу, суд залишає їй шлюбне прізвище - ОСОБА_5 .
Відповідно до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно ст.181 цього Кодексу способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
ОСОБА_4 та ОСОБА_2 не домовилися про спосіб виконання обов'язку утримувати дитину, відповідач ОСОБА_2 на даний час проживає окремо від дитини і тому, згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, є підстави присудити кошти на утримання дітей (аліменти) у частці від доходу відповідача, враховуючи вимогу позивача.
Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ст.183 СК України розмір аліментів визначається у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.
При цьому підстави визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст.182 СК України, так і положень ст.ст.183, 184 СК України.
Згідно ст. 183 цього Кодексу частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Оскільки домовленість між сторонами про спосіб виконання обов'язку утримувати дитину відсутня, з урахуванням вимог діючого законодавства, наданих позивачем письмових доказів, при визначенні розміру аліментів, що підлягає стягненню, суд враховує той факт, що неповнолітня дитина перебуває на утриманні своєї матері ОСОБА_4 , а також те, що відповідачем не представлено суду доказів, які б свідчили про існування в платника аліментів обставин, що мають істотне значення при визначенні розміру стягуваних аліментів на утримання дитини, суд приходить до висновку, що в силу ст. 182 СК України з відповідача, який є батьком неповнолітньої дитини слід стягувати аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини щомісячно в розмірі 1/4 частин заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності зі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в межах суми платежу аліментів за один місяць.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів та понесені судові витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.24, 80,84,112, 115, 180-183 Сімейного Кодексу України, ст.ст.12,19,81,141,258-260,263-265,274-279 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Шлюб між гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , зареєстрований 25.07.2015 року у відділі реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Звенигородського районного управління юстиції у Черкаській області, актовий запис № 89 - розірвати.
Після розірвання шлюбу позивачу залишити шлюбне прізвище - ОСОБА_5 .
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце роботи невідоме, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,
зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини усіх видів від заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви до суду 13 травня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 витрати по сплаті судового збору за позовну вимогу про розірвання шлюбу в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення, або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п. 3Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України від 30.03.2020 року № 540-IX, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені цим судовим рішенням процесуальні строки продовжуютьсяна строк дії такого карантину.
Суддя Т.В.Гончаренко